Ухвала

від 29.03.2021 по справі 344/14318/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 березня 2021 року

м. Київ

справа № 344/14318/16-ц

провадження № 61-3612ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Широких Юлія Валеріївна, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на квартиру та поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на квартиру та поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, визнано об`єктами права спільної сумісної власності подружжя: двокімнатну квартиру

АДРЕСА_1 , загальною площею 63,8 кв. м, РНОНМ 285989026101, легковий автомобіль марки Volkswagen модель Golf, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 66 800 грн, та наступне майно : пральну машину-автомат вартістю 7 500 грн; кухонний гарнітур з дерева вартістю 30 000 грн; холодильник марки LG вартістю 14 000 грн; газову плитку вартістю 7 500 грн; машину для миття посуду вартістю 12 000 грн; витяжку вартістю 5 000 грн; меблі кухонний куток вартістю 13 500 грн; датчик для котла вартістю 2 000 грн; шафу купе, що знаходиться у коридорі, вартістю 18 000 грн; шафу-купе, що знаходиться у спальні, вартістю 16 000 грн; спальний гарнітур вартістю 15 000 грн; телевізор марки Samsung вартістю 7 500 грн; фотоапарат вартістю 6 000 грн; меблі м`яка частина , що знаходиться у вітальні, вартістю 1 000 дол. США, що еквівалентно 26 500 грн; диван, що знаходиться на балконі, вартістю 3 000 грн; столик, що знаходиться на балконі, вартістю 400 грн; у порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності за кожним на 1/2 ідеальної частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,8 кв. м, РНОНМ 285989026101; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 33 400 грн грошової компенсації 1/2 частини вартості легкового автомобіля марки Volkswagen модель Golf, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , залишивши такий у власності ОСОБА_3 ; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 91 950 грн грошової компенсації як 1/2 частину вартості рухомого спільного сумісного майна подружжя, яке залишено у власності ОСОБА_3 . В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

03 березня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 , яка не брала участі в справі та в інтересах якої діє адвокат Широких Ю. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу в справі № 344/14318/16-ц на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року (повний текст складено 03 березня 2020 року), в якій просить Верховний Суд постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Заявник просила поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що цей строк пропущено з поважних причин у зв`язку із тим, що суд ухвалив рішення про права ОСОБА_1 , яку не було залучено до участі у справі № 344/14318/16-ц, а про наявність цієї справи вона дізналась у лютому

2021 року.

Наведені заявником доводи свідчать про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Втім, вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини с статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року

(справа Зубац проти Хорватії , № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення ЄСПЛ у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції , Шамоян проти Вірменії ).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У розглядуваній справі відповідач ОСОБА_3 у квітні 2020 року подавала касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, однак ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року (провадження № 61-6600ск20) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 відмовлено з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

При цьому, Верховним Судом в ухвалі від 17 квітня 2020 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ціна позову у справі № 344/14318/16-ц не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1 позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваною постановою апеляційного суду, інакше як шляхом подання касаційної скарги у справі

№ 344/14318/16-ц, а крім того ця справа має для неї виняткове значення.

Натомість, колегією суддів не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для касаційного оскарження судових рішень у справі № 344/14318/16-ц, у тому числі обставин, які б свідчили про те, що заявник позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи та/або що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 .

Сама по собі незгода заявника із висновками апеляційного суду

не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи положення частини другої статті 54 та частини п`ятої статті 82 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 не брала участі у справі № 344/14318/16-ц, обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням апеляційного суду, можуть бути спростовані нею на загальних підставах при розгляді іншої справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 рокуу цивільній справі № 344/14318/16-ц.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Широких Юлія Валеріївна, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року в цивільній справі № 344/14318/16-ц.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Н. Ю. Сакара

Є. В. Синельников