Ухвала

від 27.04.2020 по справі 357/10749/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 357/10749/18

провадження № 61-1039ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Домітращук Ірини Михайлівни, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, про визнання приватизації незаконною, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Домітращук І. М., на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 2 819,20 грн за вимогами немайнового характеру; надання доказів вартості майна та сплати судового збору за вимогами майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно) виходячи із вартості спірного майна.

У лютому 2020 року, на виконання ухвали суду заявник надіслав квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4 228,81 грн за трьома вимогами немайнового характеру. Інших заяв від заявника не надходило.

Разом із тим, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили суд визнати незаконною та скасувати приватизацію квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірну квартиру, видане Шкарівською сільською радою народних депутатів; визнати недійсним договір дарування спірної квартири від 06 лютого 1998 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; визнати за позивачами право власності на частину спірної квартири за кожним, а також стягнути з відповідачів на користь позивачів судові витрати.

Отже, заявником не усунуто у повному обсязі вимоги ухвали Верховного Суду від 23 січня 2020 року, зокрема не надано доказів вартості спірного майна, що не дає можливість перевірити правильність сплати судового збору у розмірі 1 409,61 грн (4228,81-2819,20) за вимогами майнового характеру, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства Украї ни щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185 , 393 ЦПК України , у редакції від 03 жовтня 2017 року, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Домітращук Ірини Михайлівни, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик