Ухвала

від 17.08.2020 по справі 357/10749/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

17 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 357/10749/18

провадження № 61- 11798 ск 20

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, про визнання приватизації незаконною, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на нерухоме майно,

В с т а н о в и в:

07 серпня 20 20 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року .

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Статтею 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

У касаційній скарзі міститься клопотання заявника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого посилається на те, що в установлений законом строк вже звертався до Верховного Суду із даною касаційною скаргою, однак ухвалою суду від 27 квітня 2020 року її було повернуто скаржнику. Копію даної ухвали заявник отримав лише 15 травня 2020 року, однак у зв`язку з введеним в Україні карантином та відповідними змінами в законодавстві, дану касаційну скаргу відповідач зміг подати лише 07 серпня 2020 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року, а в подальшому відповідними рішеннями КМУ запроваджено та продовжено адаптивний карантин до 31 серпня 2020 року.

У пункті 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17 липня 2020 року, зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно допункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року.

Разом із цим, упункті 3 розділу ХII Прикінцеві положення ЦПК України зазначено, зокрема, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Однак, касаційна скарга була подана 07 серпня 2020 року, тобто з пропуском строку, визначеного законом на час дії відповідного карантину і заявником в скарзі не зазначено належних обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання даної касаційної скарги, в тому числі, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, а тому відповідно слід відмовити у задоволенні заявленого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні докази (документи), які це підтверджуватимуть.

У порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено чітко та належним чином підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Як убачається із касаційної скарги, заявник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.

У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній, крім іншого, чітко та належним чином підстави (підставу) касаційного оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.

Належним чином оформлена касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції, чинній станом на дату подання позову у даній справі).

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).

Частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762,00 грн.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивачі заявили до суду три немайнові вимоги (визнання незаконною та скасування приватизації квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору дарування спірної квартири), а також і майнову вимогу (визнання за позивачами право власності на частину спірної квартири за кожним).

Таким чином, ОСОБА_1 за подання даної касаційної скарги, в частині оскраження трьох немайнових вимог, слід надати докази оплати судового збору в сумі 4 228,80 грн (1 762,00*0,4*3*200%).

Разом із цим, ОСОБА_1 за подання касаційної скарги, в частині оскарження майнової вимоги (визнання права власності на частину у праві власності на спірну квартиру), також необхідно надати докази оплати судового збору у відповідному розмірі з урахуванням вимог Закону України Про судовий збір та згідно загальної вартості спірних частин квартири.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN ): НОМЕР_1 .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документа, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,

У х в а л и в:

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року , та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 17 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко