Рішення

від 30.04.2020 по справі 160/1245/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року Справа № 160/1245/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Покровський комбінат комунальних послуг ДЖЕРЕЛО до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Покровська сільська рада про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Покровський комбінат комунальних послуг ДЖЕРЕЛО (далі- КП ПККП ДЖЕРЕЛО , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН-3304/268/АВ/ТД-ФС/614 від 10.12.2019 року, прийняту Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що в період з 25.10.2019 по 31.10.2019 року відповідачем проведено інспекційне відвідування КП ПККП ДЖЕРЕЛО , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН-3304/268/АВ від 31.10.2019 року. В ході інспекційного відвідування встановлено, що громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Натомість між ОСОБА_1 , ОСОБА_2. і ОСОБА_3 та позивачем укладено цивільно-правові договори, які мають ознаки трудового договору. На підставі висновків акту перевірки відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень №ДН-3304/268/АВ/П від 08.11.2019 року, яким зобов`язано директора КП ПККП ДЖЕРЕЛО усунути порушення частини 1 статті 21 та частин 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України). В подальшому, у зв`язку з невиконанням припису, відповідачем прийнято постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 375570 грн. Позивач не погоджується з виявленими порушеннями, та вважає висновки, наведені в постанові про накладення штрафу безпідставними та необґрунтованими, а постанову неправомірною. Крім того, постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.01.2020 року у справі №182/5891/19 провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 за частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; встановлено відсутність трудових відносин між КП ПККП ДЖЕРЕЛО та ОСОБА_1 . Окрім того, під час інспекційного відвідування інспектором були допущені грубі процедурні порушення, які полягають у порушенні строку проведення заходу конролю, встановленого частиною 4 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) та ненаданні до акту перевірки позивачу матеріалів, зафіксованих аудіо-, відео-, фото- та відеотехніки в ході проведення заходу в порушення пункту 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №823 (далі - Порядок №823).

Ухвалою суду від 04.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Відповідачем надано відзив на позов, у якому зазначено, що інспектори праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області під час проведення інспекційного відвідування позивача діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України. Так, на підставі частини 5 статті 2 Закону №877-V передбачено вичерпний перелік норм цього Закону, дотримання яких має бути забезпечено органами Держпраці, до яких не входить частина 4 статті 6 цього Закону. Отже строк проведення заходу відповідачем не порушено. У пункті 20 Порядку №823 відсутня пряма вказівка на обов`язковість надання акту з додатками. В ході проведення перевірки у позивача інспектором ГУ Держпраці у Дніпропетровській області встановлено факт допуску до роботи громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 без укладення трудового договору, що слугувало підставою для прийняття спірної постанови. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав доводи, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача надала до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких підтримала доводи, викладені у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 11.03.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Покровську сільську раду.

Представник третьої особи надала до суду письмові пояснення, в яких просила позов задовольнити в повному обсязі та зазначила, що на час проведення інспекційного відвідування була відсутня уніфікована форма акту перевірки органами Держпраці, внаслідок чого у відповідача не було законних підстав для проведення заходів державного контролю. Також, відсутній окремий закон, в якому були б визначені спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду Держпраці.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року закрито підготовче провадження у справі №160/1245/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2020 року.

Представники сторін та третьої особи у судове засідання, призначене на 08.04.2020 року не з`явилися, про дату час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 25.10.2019 року по 31.10.2019 року інспектором праці Іващенко Ігорем Івановичем відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 у присутності директора ОСОБА_6 проведено інспекційне відвідування КП ПККП ДЖЕРЕЛО на підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.10.2019 №796-І та направлення від 23.10.2019 №460-Н.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН3304/268/АВ від 31.10.2019 року, у висновках якого встановлено порушення позивачем частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України, частини 1 статті 21 КЗпП України.

Позивач, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки №ДН3304/268/АВ від 31.10.2019 року, подав заперечення та просив скасувати акт №ДН3304/268/АВ від 31.10.2019 року.

08.11.2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис №ДН3304/268/АВ/П про усунення виявлених порушень, в якому вказано про необхідність у строк до 20.11.2019 року усунути порушення частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України, частини 1 статті 21 КЗпП України - оформити трудові відносини з працівниками належним чином.

10.12.2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим Ігорем Михайловичем винесено постанову №ДН-3304/268/АВ/ТД-ФС/614 про накладення штрафу у розмірі 375570,00 грн. за порушення вимог частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України, частини 1 статті 21 КЗпП України.

Позивач, не погодившись з прийнятою постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з цим позовом.

Частиною 1 статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом №877-V визначає Порядок № 823.

Таким чином, органи Держпраці здійснюють заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами на підставі КЗпП України, Закону №877-V (в певній частині) та Порядку № 823.

За наведеного спростовуються доводи представника третьої особи про відсутність законних підстав здійснення заходів державного нагляду органами Держпраці.

Відповідно до підпункту 3 пункту 13 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі, зокрема, коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування.

Отже, зазначена обставина є підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення інспекційного відвідування.

На підставі частини 4 статті 6 Закону № 877-V, строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно з частинами 4, 5 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, строк проведення позапланових заходів державного контролю органами Держпраці не регулюється частиною 4 статті 6 Закону № 877-V.

Пунктами 17, 19 Порядку №823 передбачено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Таким чином, об`єкту відвідування (позивачу) мав бути вручений один примірник акту. На долученій до матеріалів справи копії акту №ДН3304/268/АВ від 31.10.2019 року відсутня відмітка про долучення до нього додаткових матеріалів. За наведених обставин, суд критично оцінює доводи позивача про наявність в діях відповідача суттєвого порушення, пов`язаного з ненаданням КП ПККП ДЖЕРЕЛО додаткових матеріалів до акту.

З огляду на зазначене, наведені представником позивача та третьої особи грубі процедурні порушення при проведенні інспекційного відвідування, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Також, суд критично ставиться до доводів представника позивача про необхідність скасування спірної постанови з огляду на наявність постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.01.2020 року у справі №182/5891/19, якою провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності директора КП ПККП ДЖЕРЕЛО ОСОБА_6 за частиною 3 статті 41 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність складу адміністративного правопорушення в діях посадової особи позивача не є підставою для скасування постанови про накладення штрафу на підприємство за порушення законодавства про працю.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

З аналізу зазначеної норми права слідує, що трудовий договір характеризується зокрема тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов`язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов`язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частинами 1, 3 статті 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що протягом 2016-2019 року КП ПККП ДЖЕРЕЛО було укладено договори:

- з ОСОБА_1 (без номеру) від 01.07.2016 року терміном дії з 01.07.2016 року по 31.05.2019 року;

- з ОСОБА_1 (без номеру) від 20.09.2019 року терміном дії з 20.09.2019 року по 30.09.2019 року;

- з ОСОБА_2 (без номеру) від 04.01.2018 року терміном дії з 04.01.2018 року по 28.02.2018 року;

- з ОСОБА_3 (без номеру) від 06.02.2019 терміном дії з 06.02.2019 року по 29.03.2019 року.

Відповідно до договору від 04.01.2018 року, укладеного між КП ПККП ДЖЕРЕЛО (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець), останній зобов`язаний взяти на себе та виконувати роботу (надати послуги) слюсаря, строк надання послуг з 04.01.2018 року по 28.02.2018 року.

Згідно з пунктом 1.3 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану Виконавцем роботу. Пунктом 2.1 визначено, що за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду за домовленістю.

Додатком від 04.01.2018 року до договору встановлено технічне завдання: демонтаж засувок, кранів, труб на водонапірній башні у зв`язку з демонтажем водонапірної башні.

В акті №1 прийому наданих послуг цивільно-правового договору від 30.01.2018 року вказано, що Виконавець надав послуги, а Замовник прийняв і, враховуючи зазначене, винагорода Виконавця склала 3723,00 грн. (без ПДВ).

В акті №2 прийому наданих послуг цивільно-правового договору від 28.02.2018 року вказано, що Виконавець надав послуги, а Замовник прийняв і, враховуючи зазначене, винагорода Виконавця склала 1228,59 грн. (без ПДВ).

Факт проведення оплати підтверджується видатковими касовими ордерами від 29.01.2018 року, 07.02.2018 року, 14.02.2018 року, 06.03.2018 року, 14.03.2018 року.

Відповідно до договору від 06.02.2019 року, укладеного між КП ПККП ДЖЕРЕЛО (Замовник) та ОСОБА_3 (Виконавець), останній зобов`язаний взяти на себе та виконувати роботи (надати послуги) вантажника. Строк надання послуг з 06.02.2019 по 29.03.2019 року.

Згідно з пунктом 1.3 Договору замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу. Пунктом 2.1 визначено, що за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду за домовленістю.

Додатком від 06.02.2019 року до договору встановлено технічне завдання: погрузка цегли, сміття при демонтажу водонапірної башні.

В акті №1 прийому наданих послуг цивільно-правового договору від 28.02.2019 року вказано, що виконавець надав послуги, а замовник прийняв і, враховуючи зазначене, винагорода виконавця склала 4173,00 грн. (без ПДВ).

В акті №2 прийому наданих послуг цивільно-правового договору від 29.03.2019 року вказано, що виконавець надав послуги, а замовник прийняв і, враховуючи зазначене, винагорода виконавця склала 4173,00 грн. (без ПДВ).

Факт проведення оплати підтверджується видатковими касовими ордерами від 18.03.2019 року, 08.04.2019 року та від 17.04.2019 року.

Відповідно до договору від 20.09.2019 року, укладеного між КП ПККП ДЖЕРЕЛО (Замовник) та ОСОБА_1 (Виконавець), останній зобов`язаний взяти на себе та виконувати роботи (надати послуги) електрика. Строк надання послуг з 20.09.2019 по 30.09.2019 року.

Згідно з пунктом 1.3 Договору замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу. Пунктом 2.1 визначено, що за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду за домовленістю у розмірі 3125,75 грн.

Факт надання послуг підтверджується актом прийому наданих послуг цивільно-правового договору від 11.10.2019 року на суму 1710,93 грн. За виконану роботу ОСОБА_1 отримав винагороду, що підтверджується видатковим касовим ордером від 11.10.2019 року в сумі 1710,93 грн.

Проаналізувавши наведені первинні документи, суд приходить до висновку, що надані послуги не носили систематичного характеру, а були спрямовані на виконання певної роботи протягом нетривалого часу, що вбачається з актів прийому наданих послуг з вказаними особами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Предметом наведених вище цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених позивачем з фізичними особами, є кінцевий результат виконання стороною (виконавцем) певного визначеного обсягу робіт, за що сплачувалась винагорода.

За змістом частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд зауважує, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між підприємством і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрий визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що враховуючи предмет укладених цивільно- правових договорів та поняття трудового договору, аргументи відповідача про трудовий характер відносин між позивачем та фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (на підставі договору від 20.09.2019 року) не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Отже, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, а саме наявність неоформлених трудових відносин із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (на підставі договору від 20.09.2019 року) є безпідставними.

Проте, відповідно до договору від 01.07.2016 року, укладеного між КП ПККП ДЖЕРЕЛО (Замовник) та ОСОБА_1 (Виконавець), останній зобов`язаний взяти на себе та виконувати роботу (надати послуги) електрика, строк надання послуг з 01.06.2016 по 31.05.2019 року.

Згідно з пунктом 1.3 Договору замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу. Пунктом 2.1 визначено, що за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 0,25 від мінімальної заробітної плати.

Позивачем 06.03.2020 року до матеріалів справи долучено копії актів прийому наданих послуг цивільно-правового договору №1 від 31.08.2016 року, №2 від 09.11.2016 року, №1 від 27.03.2017 року, №2 від 22.05.2017 року, №3 від 06.07.2017 року, №4 від 11.08.2017 року, №5 від 21.12.2017 року, №1 від 02.02.2018 року, №2 від 27.04.2018 року, №3 від 03.07.2018 року, №4 від 29.08.2018 року, №5 від 09.11.2018 року, №6 від 26.11.2018 року, №1 від 26.03.2019 року, №2 від 28.08.2019 року, в яких, здебільшого, надані послуги полягали у заміні електролампочок, ремонті вимикачів, розеток та іншої техніки.

За виконану роботу з ОСОБА_1 проводився розрахунок, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 31.08.2016 року, 09.11.2016 року, 27.03.2017 року, 22.05.2017 року, 06.07.2017 року, 11.08.2017 року, 21.12.2017 року, 02.02.2018 року, 27.04.2018 року, 03.07.2018 року, 29.08.2018 року, 09.11.2018 року, 26.11.2018 року, 26.03.2019 року, 28.08.2019 року. В переважній більшості видаткових касових ордерів зазначено про виплату ОСОБА_1 заробітної плати.

З досліджених первинних документів встановлено, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_1 за договором від 01.07.2016 року мали триваючий характер (майже 3 роки), ОСОБА_1 систематично виконувались однотипні роботи по заміні електролампочок та ремонту вимикачів, розеток та іншої техніки, оплата за виконані роботи здійснювалась здебільшого з призначенням платежу заробітна плата .

Також, суд бере до уваги долучений до матеріалів справи штатний розклад КП ПККП ДЖЕРЕЛО за 2018 та 2019 роки, в якому передбачена посада електрика 0,25 ставки.

Відтак, правовідносини між КП ПККП ДЖЕРЕЛО та ОСОБА_1 на підставі договору від 01.07.2016 року мають ознаки трудових та підпадають під дію законодавства про працю в повному обсязі.

Дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового договору шляхом його укладення, спрямовані на підміну трудового договору цивільно-правовим перешкоджають реалізації фізичній особі ОСОБА_1 права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки.

Таким чином, суд погоджується із викладеними у акті висновками відповідача про те, що позивачем здійснено допуск до роботи ОСОБА_1 у 2016 році без оформлення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях КП ПККП ДЖЕРЕЛО наявне порушення частини 1 статті 21, частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України щодо не укладення із фізичною особою ОСОБА_1 з 2016 році трудового договору, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

На підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (в редакції, чинній на час вчинення порушення та застосування штрафу) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ДН-3304/268/АВ/ТД-ФС/614 від 10.12.2019 року щодо неоформлення трудових договорів з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим остання є протиправною та підлягає скасуванню в частині нарахування штрафу в сумі 250380,00 грн. (30* 4173,00 грн. *2).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП ПККП ДЖЕРЕЛО підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1 та 4 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 5633,56 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №30 від 28.01.2020 року.

Враховуючи, що адміністративний позов КП ПККП ДЖЕРЕЛО підлягає задоволенню частково, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3755,71 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Покровський комбінат комунальних послуг ДЖЕРЕЛО (адреса: 53273, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Покровське, вул. Калнишевського, 19-В, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 31164197) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (адреса: 49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39788766), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Покровська сільська рада про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН-3304/268/АВ/ТД-ФС/614 від 10.12.2019 року в частині накладення штрафу в розмірі 250380 (двісті п`ятдесят тисяч триста вісімдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Присудити на користь Комунального підприємства Покровський комбінат комунальних послуг ДЖЕРЕЛО за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 3755 (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 71 копійка.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя М.В. Бондар