Постанова

від 28.04.2020 по справі 280/2114/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2114/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Максстрой Плюс на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2019р. у справі №280/2114/19 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Максстрой Плюс до: про:Головного управління Держпраці у Запорізькій області скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

03.05.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю Максстрой Плюс (далі- ТОВ Максстрой Плюс ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - ГУ Держпраці у Запорізькій області)

про скасування постанови, судом першої інстанції позов зареєстровано 07.0.2019р. / а.с. 65,4-6/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2020р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/2114/19 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 2/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові, з урахуванням уточнень позовних вимог /а.с. 69,70-72/ на те, що у період з 15.03.2019р. по 18.03.2019р., посадовою особою ГУ Держпраці у Запорізькій області було проведено інспекційне відвідування ТОВ Максстрой Плюс за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗП1167/578/АВ від 18.03.2019р., у якому посадовою особою відповідача зроблено висновок про порушення підприємством вимог трудового законодавства, зокрема: ч. 3 ст. 24 КЗпП України, оскільки директором підприємства укладено низку цивільно-правових угод з фізичними особами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у яких наявні ознаки трудових відносин, що свідчить про те, що підприємством з цими працівниками трудові угоди не укладались та повідомлення до органів державної фіскальної служби не направлялись, у подальшому, а саме 09.04.2019р. , на підставі цього акту посадовою особою відповідача прийнято постанову №ЗП1167/578/АВ/П/ТД-1ФС, якою за виявлені порушення на позивача відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 375570 грн.. Позивач вважає висновки відповідача за результатами перевірки та прийняте ним рішення про накладення на позивача штрафу за виявлені у ході перевірки порушення необґрунтованими та безпідставними, оскільки фізичні особи, що виконують певні завдання за цивільно-правовим договором не включаються до штатного розпису підприємства, і як наслідок такі особи не мають права на відпустку, якщо це додатково не передбачено, фізичним особам за цивільно-правовим договором не проводиться доплата за святковий чи понаднормовий робочий час, їм не оплачується допомога за листками непрацездатності, адже заробіток у період хвороби вони зберігають, тому громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є штатними працівниками позивача, цивільно-правові договори укладено в письмовій формі, після закінчення дії таких договорів не було їх подовжено, вакантних посад за характером і обсягом наданих послуг цими особами на підприємстві позивача не має, накази чи розпорядження про прийняття цих осіб на роботу підприємство не видавало, та оплата праці здійснювалася за результат та процес, і норми чинного цивільного законодавства не містять будь-яких обмежень щодо укладання цивільно-правових договорів . Тому позивач вважає, що він не порушував приписи ч. 1 ст. 24 КЗпП України, що свідчить про відсутність підстав для застосування до нього штрафної санкції передбаченою абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Викладене свідчить про безпідставність висновків ГУ Держпраці у Запорізькій області щодо порушення ТОВ Максстрой Плюс приписів ч. 1 ст. 24 КЗпП України, та протиправність прийнятого відповідачем рішення у формі постанови про накладення такого штрафу, тому просив скасувати постанову відповідачам №ЗП/1167/578/АВ/П/ТД-1ФС від 09.04.2019р..

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2019р. у справі №280/2114/19 у задоволенні адміністративного позову ТОВ Максстрой Плюс до ГУ Держпраці у Запорізькій області про скасування постанови - відмовлено. / а.с. 158-162/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу / а.с. 169-173/, у якій посилаючись на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи не з`ясував усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у цій справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції від 01.11.2019р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Матеріали адміністративної справи №280/2114/19, разом з матеріалами вищезазначеної апеляційної скарги, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 16.12.2019р. / а.с. 168/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2019р. у справі №280/2114/19 поновлено ТОВ Максстрой Плюс строк апеляційного оскарження рішення та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2019р. у справі №280/2114/19 / а.с. 179/ та справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження 28.01.2020р./ а.с. 179/, про що судом апеляційної інстанції було належним чином повідомлено учасників справи / а.с. 180-182/.

За клопотанням позивача у справі / а.с. 183/ ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020р. у справі №280/2114/19 апеляційний розгляд цієї справи призначено у судове засідання о 14 годин 30 хвилин 10.03.2020р. / а.с. 185/, про що повідомлено учасників справи / а.с. 186-189/.

У судовому засіданні 10.03.2020р. розгляд цієї адміністративної справи за клопотанням відповідача / а.с. 190-196/ було відкладено на 13 годин 30 хвилин 31.03.2020р. / а.с. 197/, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено учасників справи / а.с. 198-200/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020р. у справі №280/2114/19 з метою вжиття заходів щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції та оголошеним з 12.03.2020р. на території України карантином, яким, серед іншого, введено певні обмеження на пересування та відвідування громадських місць, справу №280/2114/19 за апеляційною скаргою ТОВ Максстрой Плюс на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2019р. у справі №280/2114/19 з розгляду у судовому засіданні о 13 годин 30 хвилин 31.03.2020р. знято та розгляд справи перенесено в письмове провадження на 28.04.2020р. / а.с. 203/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством строк та порядок повідомлено учасників справи / а.с. 204-206/.

Станом на 28.04.2020р. від учасників цієї адміністративної справи до суду апеляційної інстанції не надходило будь-яких заперечень щодо здійснення апеляційного розгляду цієї справи в порядку письмового провадження, як і не було надано відповідачем письмового відзиву на апеляційну скаргу позивача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ Максстрой Плюс , позивач у цій адміністративній справі, зареєстрований як юридична особа 27.04.2015р., код ЄДРПОУ 39767552, основним видом економічної діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20) / а.с. 7/

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено апеляційним судом, що у період з 15.03.2019р. по 18.03.2019р., посадовою особою ГУ Держпраці у Запорізькій області було проведено інспекційне відвідування ТОВ Максстрой Плюс за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗП1167/578/АВ від 18.03.2019р. (далі - акт).

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту / а.с. 9-16/ вбачається, що за результатами проведеного інспекційного відвідування посадовою особою відповідача зроблено висновок, серед іншого, про порушення підприємством вимог трудового законодавства, зокрема: ч. 3 ст. 24 КЗпП України, з огляду на те, що директором ТОВ Максстрой Плюс укладено низку цивільно-правових угод з фізичними особами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у яких наявні ознаки трудових відносин, що свідчить про те, що підприємством з цими працівниками трудові угоди не укладались та повідомлення до органів державної фіскальної служби не направлялись.

При цьому необхідно зазначити, що позивачем у справі під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, не заперечувався факт укладення ним цивільно-правових угод з фізичними особами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дати укладання цих угод, їх зміст, а також факт виконання сторонами своїх зобов`язань за цими угодами, що також підтверджується тим, що ці угоди та докази щодо виконання сторонами зобов`язань за ними були надані позивачем відповідачу під час проведення інспекційного відвідування, а їх копії позивачем надано суду під час розгляду цієї справи, ним досліджено та долучено до матеріалів справи / а.с. 17-64/ .

На підставі вищезазначеного акту посадовою особою відповідача прийнято постанову №ЗП1167/578/АВ/П/ТД-1ФС від 09.04.2020р., якою за виявлені у ході інспекційного відвідування порушення трудового законодавства, а саме порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, на позивача відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 375570 грн. / а.с. 15-16/, і саме це рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій справі.

Як вбачається з наданих суду, під час розгляду справи та відповідачу під час проведення перевірки, копій цивільно-правових договорів, які були укладені позивачем - ТОВ Максстрой Плюс (замовник) з :

- громадянином ОСОБА_4 (виконавець) - №04 від 18.07.2018р., № 09 від 01.08.2018р., №12 від 03.09.2018р., №16 від 01.10.2018р., №21 від 01.11.2018р., №26 від 03.12.2018р. /а.с. 33,35,37,39,41,43/;

- громадянином ОСОБА_3 (виконавець) - №10 від 01.08.2018р., №13 від 03.09.2018р., №17 від 01.10.2018р., №20 від 01.11.2018р., №25 від 03.12.2018р., / а.с. 45,47,49,51,53/;

- громадянкою ОСОБА_1 (виконавець) - №18 від 01.10.2018р., №22 від 01.11.2018р., № 27 від 03.12.2018р., № 61 від 02.01.2019, №06 від 01.02.2019р. / а.с. 55,57,59,61,63/

предметом цих цивільних угоди є виконання трудових функцій за певними посадами (професіями ) ( п. 1.1. угод), умовами угод, серед іншого, передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань ( п. 3.1 угод), що фактично свідчить про покладення на виконавця матеріальної відповідальності, як на особу, що пов`язана з трудовими обов`язками відповідно до ст. 130 КЗпП України, та також передбачено виплату винагороди виконавцю замовником один раз на місяць.

При цьому необхідно зазначити, що визначені умовами вищенаведених угод роботи виконано виконавцями якісно і у повному обсязі, та прийнято ці роботи замовником /а.с.34,36,38,40,42344,46,48,50,52,54,56,58,60,6,64/. яким у встановлений умовами угоди строк - раз на місяць, здійснено виплату винагороди, і така винагорода виплачувалась замовником, позивачем у справі, не за конкретний вид роботи/ а.с. 26,28,30,32/, а в деяких випадках позивачем навість зазначалось що за цими угодами ним виплачено виконавцям заробітну плату / а.с. 17-32/.

Отже аналіз умов укладених позивачем у справі з громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 цивільно-правових договорів дає можливість зробити висновок про фактичну наявність трудових відносини, які передбачені ст. 23, ст. 130 КЗпП України, між позивачем у справі та цими громадянами.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що позивач в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України не уклав з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 трудові договори та не повідомив про факт їх укладення органи державної фіскальної служби шляхом подання відповідного повідомлення.

При вирішення цього спору головним питання є визначення, які саме договори було укладено позивачем з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , цивільно-правові або трудові.

Так сукупний аналіз положень ст. ст. 21,24 КЗпП України дає можливість зробити висновок про те, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором, та укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Фактичний допуск особи до роботи, з огляду на позиція, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018р. у справі №820/1432/17, вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Аналіз положень ст. ст. 626,628 Цивільного кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, та сторонами надано право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Отже сукупний аналіз наведених норм чинного трудового та цивільного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату, і виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, тому предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

З огляду на наведені норми чинного законодавства та враховуючи предмет укладених позивачем з громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 цивільно-правових договорів, характер робіт, які були виконані за цими договорами, які за КВЕД відносяться до робіт постійного характеру ТОВ Максстрой Плюс , і у цих фізичних осіб дозволи на виконання будівельних робіт відсутні, колегія суддів вважає, що між вищезазначеними фізичними особами та позивачем, фактично мали місце трудові відносини і ці працівники в порушення ст. 24 КЗпП України були допущені до роботи без укладання трудового договору, що з урахуванням специфіки господарської діяльності позивача у справі свідчить про факт допущення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, за яке передбачена відповідальність відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 256 КЗпП України, що свідчить про те, шо відповідач у справі, який є органом державної виконавчої влади до повноважень якого віднесено реалізацію державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття, під час прийняття постанови №ЗП/1167/578/АВ/П/ТД-1ФС від 09.04.2019р., яка є предметом оскарження у цій справі діяв у межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Отже з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи, тоді як відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень надано суду належні докази правомірності прийнятого ним рішення - постанови №ЗП/1167/578/АВ/П/ТД-1ФС від 09.04.2019р., тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо безпідставності заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив правильне рішення про відмову ТОВ Максстрой Плюс у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі через їх необґрунтованість та безпідставність.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 01.11.2019р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Максстрой Плюс - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2019р. у справі №280/2114/19- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанова виготовлена та підписана 28.04.2020р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко