Ухвала
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 463/2377/16-ц
провадження № 61-6682ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.
розглянувши касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвоката Медвідя Василя Осиповича на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 16 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Смерековий-1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про заміну сторони,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Смерековий-1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про заміну сторони в договорі про сплату пайових внесків у ЖБК Затишок 4 № 11.04.1.001 від 22 вересня 2015 року, застосування наслідків недійсності правочину.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 22 вересня 2015 року між нею, Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Затишок 4 та ОСОБА_2 укладено договір про заміну сторони в договорі про сплату пайових внесків у ЖБК Затишок 4 № 11.04.1.001 від 22 вересня 2015 року. 01 грудня 2014 року між нею, ОСОБА_3 , як власниками земельної ділянки та ТОВ Мегатек укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію). Метою надання в користування земельної ділянки є здійснення землекористувачем будівництва та подальшої експлуатації багатоквартирних житлових будинків, інших господарських будівель і споруд, необхідних для їх обслуговування. Відповідно до п. 4.2 вказаного договору в якості плати за земельну ділянку землекористувач передає власникам у власність квартири в новозбудованих будинках, загальна площа яких становить 7,4% від загальної площі збудованого об`єкту. На виконання вказаного договору (реалізацію отримати квартири), тобто плати ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою, укладено з ОК Житлово-будівельний кооператив Затишок 4 договір про сплату внесків у ЖБК Затишок 4 № 11.04.1.001 від 22 вересня 2015 року. Фактично від сплати таких внесків ОСОБА_1 була звільнена через право отримати квартири в межах п. 4.2 договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію). Пунктом 1 оскаржуваного договору визначено, що первісний учасник ОСОБА_1 уступає, а новий учасник ОСОБА_2 набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов`язань учасника за договором про сплату пайових внесків у ОК ЖБК Затишок 4 № 11.04.1.001 від 22 вересня 2015 року, з моменту набрання чинності договором. У відповідності до п. 2 зазначеного договору до ОСОБА_2 переходять всі права та обов`язки первісного учасника за пайовим договором, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а отже права кредитора щодо отримання квартири в майбутньому. Вважає, що права, які випливають з договору суперфіцію у відповідності до статті 515 ЦК України нерозривно пов`язані з її особою. Вказує, що будь-яких коштів від ОСОБА_2 не отримувала, її волі на безоплатну передачу прав на отримання квартири теж не існувало на момент укладення договору.
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 16 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Смерековий-1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про заміну сторони - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 13 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Медвідя Василя Осиповича - залишено без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 16 жовтня 2019 року залишено без змін.
08 квітня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Медвідь В. О. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 16 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2020 року у вказаній вище справі, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного провадження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 761/37180/17 (провадження № 61-4265св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/19 (провадження № 14-270цс19).
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Судовий збір сплачено.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати із Личаківського районного суду міста Львова цивільну справу № 463/2377/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Смерековий-1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про заміну сторони.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 18 травня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
В. С. Висоцька
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2020 |
Оприлюднено | 04.05.2020 |
Номер документу | 89034556 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Литвиненко Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні