Ухвала

від 29.04.2020 по справі 521/14626/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 квітня 2020 року

м. Київ

справа №521/14626/16-ц

провадження №61-7147ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Клінінговий Альянс , третя особа - ОСОБА_1 , про стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю Клінінговий Альянс (далі - ТОВ Клінінговий Альянс ), третя особа - ОСОБА_1 , з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просив: встановити період його роботи з ТОВ Клінінговий Альянс з 03 липня 2014 року по 27 липня 2016 рік та зобов`язати ТОВ Клінінговий Альянс оформити трудові відносини з ОСОБА_2 за встановлений період; стягнути заробітну плату за період праці з 03 липня 2014 року по 27 липня 2016 року у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати в розмірі 75 432 грн, без врахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню та сплаті (перерахуванню) роботодавцем на загальних підставах; зобов`язати ТОВ Клінінговий Альянс нарахувати та сплатити податок на доходи фізичної особи та сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за вказаний період; поновити його на посаді менеджера по розвитку в ТОВ Клінінговий Альянс ; середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27 липня 2016 року по день поновлення в сумі 33 177 грн, та відпускні за період з 03 липня 2014 року

по 27 липня 2016 року в сумі 5 337 грн та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня

2017 року за заявою позивача залишено без розгляду позовні вимоги в частині позову до ТОВ Клінінговий Альянс про поновлення ОСОБА_2 на посаді менеджера по розвитку в ТОВ Кліннінговий Альянс , з 27 липня 2016 року, з допуском негайного виконання рішення суду в частині поновлення та про стягнення з ТОВ Кліннінговий Альянс , на користь ОСОБА_2 , середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27 липня 2016 року по день поновлення в сумі

33 177 грн та відпускні за період праці з 03 липня 2014 року по 27 липня 2016 року в сумі 5 337 грн.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси

від 27 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Встановлено період роботи ОСОБА_2 в ТОВ Клінінговий Альянс з 03 липня 2014 року по 27 липня 2016 року та зобов`язано

ТОВ Клінінговий Альянс оформити трудові відносини з ОСОБА_2 за встановлений період.

Стягнуто з ТОВ Клінінговий Альянс на користь ОСОБА_2 заробітну плату за період праці з 03 липня 2014 року по 07 червня

2016 року у розмирі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати в сумі 75 432 грн, сума визначена судом без врахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню та сплаті (перерахуванню) роботодавцем на загальних підставах.

Стягнуто з ТОВ Клінінговий Альянс на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 500 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Клінінговий Альянс задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Встановлено період роботи ОСОБА_2 в ТОВ Клінінговий Альянс з 03 липня 2014 року по 27 липня 2016 року та зобов`язано

ТОВ Клінінговий Альянс оформити трудові відносини з ОСОБА_2 за встановлений період.

Стягнуто з ТОВ Клінінговий Альянс на користь ОСОБА_2 заробітну плату за період праці з 03 липня 2014 року по 07 червня

2016 року у розмирі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати в сумі 75 432 грн, сума визначена судом без врахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню та сплаті (перерахуванню) роботодавцем на загальних підставах.

Стягнуто з ТОВ Клінінговий Альянс на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 500 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року, третя особа - ОСОБА_1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2020 року, справу передати на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у даній справі є зобов`язання вчинити певні дії - оформлення трудових справи, та стягнення коштів. Розмір заявленої суми стягнення грошової допомоги становить 85 432 грн (75 432+10 000), а оспорюваної суми - 75 932 грн (75 432+500).

Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2020 року не перевищують двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 * 250 = 525 500).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Верховний Суд урахував ціну позову, предмет позову, складність та прийшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Вказівка в резолютивній частині постанови Одеського апеляційного суду

від 11 березня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Клінінговий Альянс , третя особа - ОСОБА_1 , про стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська