Рішення

від 30.04.2020 по справі 910/2696/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2020Справа № 910/2696/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/2696/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (проспект Степана Бандери, буд.8, корпус 6,Київ 73,04073)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5,Київ,Південна Частина Києва, Київ,03680)

про стягнення 124 101, 82 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів у розмірі 124 101,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог п. 41 Статуту залізниць України та Правил обчислення термінів доставки вантажів щодо дотримання строків доставки вантажу і порожнів вагонів, який направлявся залізничними накладними. У зв`язку з даними обставинами позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 124 101,82 грн за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, а також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

27.02.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/2696/20, розгляд справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропонував відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, повідомив сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, може бути здійснено до суду у строк до 27.03.2020, про що постановив відповідну ухвалу.

16.03.2020 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшов відзив (згідно ст. 165 ГПК України), в якому відповідач просив застосувати позовну давність та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог через пропуск строку позовної давності.

18.03.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву від 11.03.2020 № НЮ-14/594, в якій позивач заперечував сплив строку позовної давності за його вимогами.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У частині 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

Як підтверджено матеріалами справи, 07.02.2018 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як перевізником, був укладений договір № 07244/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі за текстом - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.3. договору, надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Згідно з п. 8.1. договору, сторони домовились про використання електронного документообігу. Відповідно до п. 8.5.2. договору, оформлений ЕПД (електронний перевізний документ) вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.

Відповідно до п. 12.1 договору договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС Месплан або АС Клієнт УЗ , або вчинення замовником будь - якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.

Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

На виконання умов договору відповідач протягом січня - лютого місяців 2019 року доставив на адресу одержувача (позивача) порожні вагони згідно залізничних накладних №№ 40214405, 40214439, 40214447, 40214421, 40214496, 40214488, 40214470, 40180168, 40180176, 40180184, 40180192, 40180200, 40152175, 40286932, 40286924, 40214371, 40214413, 40214462, 40214454, 40214389, 40214397, 40214363, 40214504, 40253577, 40239261, 40425456, 40425423, 40425548, 40425365, 40425332, 40423287, 40423261, 40423295, 40423279, 40423311, 40423303, 40452310, 40452401, 40452427, 40452534, 40346553, 40492407, 40492415, 40516742, 40516759, 40699282, 40652885, 40652927, 40652919, 40652935, 40652877, 40610693, 40610677, 40598492, 40598518, 40598500, 40598617, 40677494, 40677577, 40677593, 40677601, 40647240, 40637183, 40637175, 40637167, 40637159, 40776825, 40776833, 40776817, 40776874, 40638108, 40638132, 40719353, 40719288, 40719379, 40719304, 40719387, 40719403, 40719338, 40719346, 40719320, 40719411, 40719429, 40719361, 40719262, 40719296, 40719312, 40622540, 40984098, 40984106, 40984114, 40984130, 40814113, 40802803, 40802795, 40782617, 40744872, 40745028, 40745077, 40745036, 40939860, 40939878, 40939837, 40939829, 40939852, 40939845, 40933632, 40933699, 40933707, 40933657, 40933665, 40932741, 40932766, 40932758, 40932774, 40932824, 40932832, 40932816, 40932733, 40928160, 40923989, 40924011, 40924003, 40923971, 40923997, 41093154, 41099078, 41098989, 41098955, 41089368, 41089384, 41043407, 41043415, 41043423, 41043431, 40882490, 40878316, 41032103, 41032004, 41032046, 41078122, 41078106, 41078114, 41093170, 41089244, 41093188, 41093162, копії яких містяться в матеріалах справи, з порушенням терміну доставки вантажу.

Оскільки, відповідач порушив строк доставки вантажу, 25.06.2019 позивач надіслав Претензію № 531 від 25.06.2019 про стягнення штрафу у розмірі 64 556, 82 грн цінним листом з описом вкладення та з оригіналами відповідних залізничних накладних, яку відповідач отримав, докази чого наявні в матеріалах справи.

Проте, в установлений термін відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Також, на виконання умов договору відповідач протягом січня - лютого місяців 2019 року доставив на адресу одержувача (Адміністрація Одеського морського порту та ТОВ Грінтур-Екс ) порожні вагони згідно залізничних накладних №№ 42863399, 42903922, 53967238, 53952883, 43550466, 43556083, 43555861, 43555846, 48071989, 48068589, 48123046, копії яких містяться в матеріалах справи, з порушенням терміну доставки вантажу.

Оскільки, відповідач порушив строк доставки вантажу, 01.07.2019 позивач надіслав Претензію № 541 від 01.07.2019 про стягнення штрафу у розмірі 59 545, 00 грн цінним листом з описом вкладення та з оригіналами відповідних залізничних накладних, яку відповідач отримав, докази чого наявні в матеріалах справи.

Проте, в установлений термін відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено терміни доставки вантажів за вказаними накладними, визначені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв`язку із чим просить суд стягнути 124 101, 82 грн штрафу на підставі ст. 116 Статуту залізниць України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивач не витримав строк позовної давності.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Договір укладений між сторонами є договором про перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу визначає Закон України "Про залізничий транспорт".

Статтею 1 Закону України "Про залізничий транспорт" визначено, що залізниця -відокремлений підрозділ акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (далі -АТ "Укрзалізниця"), утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", який здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні залізничної мережі.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначається Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.04.1998 N 457 (далі - Статут).

У відповідності до п. 2 Статуту, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п. 3 Статуту).

Згідно із п. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до п. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як встановлено судом, на виконання умов договору відповідач протягом січня - лютого місяців 2019 року доставив на адресу одержувача (позивача) порожні вагони згідно залізничних накладних №№ 40214405, 40214439, 40214447, 40214421, 40214496, 40214488, 40214470, 40180168, 40180176, 40180184, 40180192, 40180200, 40152175, 40286932, 40286924, 40214371, 40214413, 40214462, 40214454, 40214389, 40214397, 40214363, 40214504, 40253577, 40239261, 40425456, 40425423, 40425548, 40425365, 40425332, 40423287, 40423261, 40423295, 40423279, 40423311, 40423303, 40452310, 40452401, 40452427, 40452534, 40346553, 40492407, 40492415, 40516742, 40516759, 40699282, 40652885, 40652927, 40652919, 40652935, 40652877, 40610693, 40610677, 40598492, 40598518, 40598500, 40598617, 40677494, 40677577, 40677593, 40677601, 40647240, 40637183, 40637175, 40637167, 40637159, 40776825, 40776833, 40776817, 40776874, 40638108, 40638132, 40719353, 40719288, 40719379, 40719304, 40719387, 40719403, 40719338, 40719346, 40719320, 40719411, 40719429, 40719361, 40719262, 40719296, 40719312, 40622540, 40984098, 40984106, 40984114, 40984130, 40814113, 40802803, 40802795, 40782617, 40744872, 40745028, 40745077, 40745036, 40939860, 40939878, 40939837, 40939829, 40939852, 40939845, 40933632, 40933699, 40933707, 40933657, 40933665, 40932741, 40932766, 40932758, 40932774, 40932824, 40932832, 40932816, 40932733, 40928160, 40923989, 40924011, 40924003, 40923971, 40923997, 41093154, 41099078, 41098989, 41098955, 41089368, 41089384, 41043407, 41043415, 41043423, 41043431, 40882490, 40878316, 41032103, 41032004, 41032046, 41078122, 41078106, 41078114, 41093170, 41089244, 41093188, 41093162, з порушенням терміну доставки вантажу.

Так, протягом січня - лютого місяців 2019 року доставив на адресу одержувача (Адміністрація Одеського морського порту та ТОВ Грінтур-Екс ) порожні вагони згідно залізничних накладних №№ 42863399, 42903922, 53967238, 53952883, 43550466, 43556083, 43555861, 43555846, 48071989, 48068589, 48123046, з порушенням терміну доставки вантажу.

Відповідно до п. 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ___число ___місяць" (пункт 2.1. Правил).

Пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила), визначено термін доставки вантажу, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Згідно п. 2.4 Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджується факт здійснення перевезення вантажу за наведеними вище накладними, та факт доставки такого вантажу після закінчення встановленого строку доставки, про що свідчать відповідні календарні штемпелі видачі вантажу на відповідних накладних.

Відповідно до п. 2.9 Правил про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10 Правил). У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.11 Правил).

Водночас, відповідачем не підтверджено чим була обумовлена затримка доставки вагонів, а саме, що це мало місце не з вини відповідача, з огляду на наявні в матеріалах докази.

Разом із тим суд зазначає, що як вбачається зі змісту залізничних накладних (графа 49), належних відміток відповідно до п. 2.9. Правил у даних накладних не здійснено, а саме - у накладних не зазначено точна тривалість та причина затримки вагонів.

Таким чином, відповідачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявності підстав для збільшення терміну доставки вантажу згідно вказаного вище переліку залізничних накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

У відповідності до п. 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні. Аналогічна позиція викладена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012,

Згідно пункту 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.

Відтак, як підтверджується календарними штемпелями на зазначених вище залізничних накладних наданих позивачем, вантаж відповідачем доставлено з порушенням встановленого терміну доставки, що визначений ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Перевіривши розрахунок позивача про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу у загальному розмірі 124 101, 82 грн, суд приходить до висновку про його обґрунтованість.

При цьому, як зазначалося вище, відповідачем зі свого боку не доведено належними та допустимими доказами правомірності затримки доставки вантажу, а також не спростовано поданий позивачем розрахунок штрафу, нарахованого позивачем у зв`язку із означеним простроченням відповідача щодо виконання взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної доставки вантажів за договором.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, щодо наявності обґрунтованих підставі для стягнення з відповідача штрафу за прострочення доставки вантажу за залізничними накладними №№ 40214405, 40214439, 40214447, 40214421, 40214496, 40214488, 40214470, 40180168, 40180176, 40180184, 40180192, 40180200, 40152175, 40286932, 40286924, 40214371, 40214413, 40214462, 40214454, 40214389, 40214397, 40214363, 40214504, 40253577, 40239261, 40425456, 40425423, 40425548, 40425365, 40425332, 40423287, 40423261, 40423295, 40423279, 40423311, 40423303, 40452310, 40452401, 40452427, 40452534, 40346553, 40492407, 40492415, 40516742, 40516759, 40699282, 40652885, 40652927, 40652919, 40652935, 40652877, 40610693, 40610677, 40598492, 40598518, 40598500, 40598617, 40677494, 40677577, 40677593, 40677601, 40647240, 40637183, 40637175, 40637167, 40637159, 40776825, 40776833, 40776817, 40776874, 40638108, 40638132, 40719353, 40719288, 40719379, 40719304, 40719387, 40719403, 40719338, 40719346, 40719320, 40719411, 40719429, 40719361, 40719262, 40719296, 40719312, 40622540, 40984098, 40984106, 40984114, 40984130, 40814113, 40802803, 40802795, 40782617, 40744872, 40745028, 40745077, 40745036, 40939860, 40939878, 40939837, 40939829, 40939852, 40939845, 40933632, 40933699, 40933707, 40933657, 40933665, 40932741, 40932766, 40932758, 40932774, 40932824, 40932832, 40932816, 40932733, 40928160, 40923989, 40924011, 40924003, 40923971, 40923997, 41093154, 41099078, 41098989, 41098955, 41089368, 41089384, 41043407, 41043415, 41043423, 41043431, 40882490, 40878316, 41032103, 41032004, 41032046, 41078122, 41078106, 41078114, 41093170, 41089244, 41093188, 41093162, 42863399, 42903922, 53967238, 53952883, 43550466, 43556083, 43555861, 43555846, 48071989, 48068589, 48123046.

Щодо тверджень відповідача про пред`явлення позову в межах пропущеного строку позовної давності слід зазначити таке.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013).

Частинами 1, 2 статті 315 Господарського кодексу України встановлено, що до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії. Претензії можуть пред`являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п`яти днів.

Згідно із п. 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Відповідно до п. 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців.

Підпунктом "а" п. 2 пункту 134 Статуту залізниць України передбачено, що претензії можуть бути заявлені з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.

Разом з тим, частиною 4 статті 315 ГК України встановлено, якщо заявлену перевізнику претензію, що випливає з договору перевезення вантажу, відхилено або відповідь на неї не одержано у строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Частиною 5 статті 307 ГК України, яка кореспондується із частиною 4 статті 909, статтею 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, пункти 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажобагажу. Статут залізниць України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 і останні зміни в нього вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1973.

Господарський кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 за №436-IV і набрав чинності з 01.01.2004, та статтею 315 якого передбачено певні особливості обчислення строків позовної давності за договором перевезення, у випадку звернення сторони з претензією про відшкодування завданих збитків перевізником, також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права, як такий, що прийнятий пізніше та має особливості обчислення строків позовної давності у випадках застосування позивачем претензійного порядку врегулювання спору.

Відтак, положення пункти 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв`язку з положенням частини 4 статті 315 ГК України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого частиною 3 статті 315 ГК України для відповіді на претензію.

Отже, враховуючи положення частин 1, 2, 3, 4 статті 315 ГК України та наявний в матеріалах справи доказ звернення позивача до відповідача в претензійному порядку, господарський суд дійшов висновку про подання позивачем позовної заяви в межах строку позовної давності.

Відповідно, в даному випадку відсутні підстави для відмови у позові з огляду на сплив строку позовної давності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, як особи винної у виникненні спору.

Керуючись ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 124 101, 82, 00 грн штрафу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (ідентифікаційний код 40001366, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, корпус 6) суму штрафу в розмірі 124 101 (сто двадцять чотири тисячі сто одну) грн 82 коп. та суму судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

3. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко