Постанова

від 23.11.2020 по справі 910/2696/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. Справа№ 910/2696/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2020

у справі № 910/2696/20 (суддя: Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль

до Акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 124 101, 82 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів у розмірі 124 101,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог п. 41 Статуту залізниць України та Правил обчислення термінів доставки вантажів щодо дотримання строків доставки вантажу і порожнів вагонів, який направлявся залізничними накладними. У зв`язку з даними обставинами позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 124 101,82 грн за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль суму штрафу в розмірі 124 101 грн 82 коп. та суму судового збору в розмірі 2 102 грн.

Зазначене рішення мотивоване наступним:

- календарними штемпелями на наданих позивачем залізничних накладних підтверджується, що вантаж відповідачем доставлено з порушенням встановленого терміну доставки, що визначений ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу;

- відповідачем зі свого боку не доведено належними та допустимими доказами правомірності затримки доставки вантажу, а також не спростовано поданий позивачем розрахунок штрафу, нарахований позивачем у зв`язку із означеним простроченням відповідача щодо виконання взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної доставки вантажів за договором;

- щодо тверджень відповідача про пред`явлення позову в межах пропущеного строку позовної давності суд зазначив, що положення 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв`язку з положенням частини 4 статті 315 ГК України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого частиною 3 статті 315 ГК України для відповіді на претензію, у зв`язку з чим з огляду на наявний в матеріалах справи доказ звернення позивача до відповідача в претензійному порядку, господарський суд дійшов висновку про подання позивачем позовної заяви в межах строку позовної давності.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 у справі №910/2696/20 та прийняти нове, яким відмовити ТОВ Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль у стягненні з АТ Українська залізниця штрафних санкцій за несвоєчасність доставки вантажів у сумі 124 101,82 грн.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

03.06.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист від Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця з додатком, а саме - з доказом сплати судового збору в розмірі 3 153,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2696/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 у справі №910/2696/20. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

22.06.2020 до канцелярії Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 зі змінами та доповненнями на усій території України запроваджено карантин.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- судом не враховано, що позивачем пропущено строк позовної давності;

- обґрунтовуючи вищезазначений аргумент, апелянт вважає, що застосуванню в даній ситуації підлягають положення частин 1-4 статті 315 Господарського кодексу України, що застосовуються у системному зв`язку з положеннями пунктів 134, 136 Статуту залізниць України;

- враховуючи зазначене, апелянт вважає оскаржуване рішення підлягає скасуванню апеляційним судом з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

- позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, наголошує, що положення пунктів 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв`язку з положеннями статті 315 ГК України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого ч. 3 ст. 315 ГК України та наводить відповідну судову практику;

- таким чином, посилання відповідача на пропуск позивачем позовної давності останній вважає необґрунтованим та таким, що суперечить п. 134 Статуту залізниць України;

- враховуючи вищевикладене, позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2018 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як перевізником, був укладений договір № 07244/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі за текстом - Договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (а.с.25-39).

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Відповідно до п. 8.1. Договору сторони домовились про використання електронного документообігу.

Згідно з п. 8.5.2. Договору оформлений ЕПД (електронний перевізний документ) вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.

В пункті 12.1 Договору погоджено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС Месплан або АС Клієнт УЗ , або вчинення замовником будь - якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

На виконання умов договору відповідач протягом січня - лютого місяців 2019 року доставив на адресу одержувача (позивача) порожні вагони згідно залізничних накладних №№ 40214405, 40214439, 40214447, 40214421, 40214496, 40214488, 40214470, 40180168, 40180176, 40180184, 40180192, 40180200, 40152175, 40286932, 40286924, 40214371, 40214413, 40214462, 40214454, 40214389, 40214397, 40214363, 40214504, 40253577, 40239261, 40425456, 40425423, 40425548, 40425365, 40425332, 40423287, 40423261, 40423295, 40423279, 40423311, 40423303, 40452310, 40452401, 40452427, 40452534, 40346553, 40492407, 40492415, 40516742, 40516759, 40699282, 40652885, 40652927, 40652919, 40652935, 40652877, 40610693, 40610677, 40598492, 40598518, 40598500, 40598617, 40677494, 40677577, 40677593, 40677601, 40647240, 40637183, 40637175, 40637167, 40637159, 40776825, 40776833, 40776817, 40776874, 40638108, 40638132, 40719353, 40719288, 40719379, 40719304, 40719387, 40719403, 40719338, 40719346, 40719320, 40719411, 40719429, 40719361, 40719262, 40719296, 40719312, 40622540, 40984098, 40984106, 40984114, 40984130, 40814113, 40802803, 40802795, 40782617, 40744872, 40745028, 40745077, 40745036, 40939860, 40939878, 40939837, 40939829, 40939852, 40939845, 40933632, 40933699, 40933707, 40933657, 40933665, 40932741, 40932766, 40932758, 40932774, 40932824, 40932832, 40932816, 40932733, 40928160, 40923989, 40924011, 40924003, 40923971, 40923997, 41093154, 41099078, 41098989, 41098955, 41089368, 41089384, 41043407, 41043415, 41043423, 41043431, 40882490, 40878316, 41032103, 41032004, 41032046, 41078122, 41078106, 41078114, 41093170, 41089244, 41093188, 41093162, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 40-186).

Оскільки відповідач порушив строк доставки вантажу згідно вищевказаних накладних, 25.06.2019 позивач надіслав Претензію № 531 від 25.06.2019 про стягнення штрафу у розмірі 64 556, 82 грн цінним листом з описом вкладення та з оригіналами відповідних залізничних накладних (а.с.181-199), яку відповідач отримав, докази чого наявні в матеріалах справи.

Проте, в установлений термін відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Також, на виконання умов договору відповідач протягом січня - лютого місяців 2019 року доставив на адресу одержувача (Адміністрація Одеського морського порту та ТОВ Грінтур-Екс ) порожні вагони згідно залізничних накладних №№ 42863399, 42903922, 53967238, 53952883, 43550466, 43556083, 43555861, 43555846, 48071989, 48068589, 48123046, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 209), з порушенням терміну доставки вантажу.

Оскільки відповідач порушив строк доставки вантажу, 01.07.2019 позивач надіслав Претензію № 541 від 01.07.2019 про стягнення штрафу у розмірі 59 545, 00 грн цінним листом з описом вкладення та з оригіналами відповідних залізничних накладних (а.с. 211-218), яку відповідач отримав, докази чого наявні в матеріалах справи.

Проте, в установлений термін відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем термінів доставки вантажів за наданими позивачем накладними, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що водночас не заперечується сторонами. Разом з тим, відповідачем не підтверджено чим була обумовлена затримка доставки вагонів, а саме, що це мало місце не з вини відповідача.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, вбачається наявність підстав для задоволення даного позову.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи учасників справи, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи що сторонами обставини щодо наявних правовідносин не оспорюються.

Натомість, заперечуючи проти оскаржуваного рішення, відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності на стягнення штрафних санкцій з залізниці за несвоєчасну доставку вантажу. Зокрема, апелянт вважає, що застосуванню в даній ситуації підлягають положення частин 1-4 статті 315 Господарського кодексу України, що застосовуються у системному зв`язку з положеннями пунктів 134, 136 Статуту залізниць України.

Отже, стосовно доводів апелянта щодо застосування позовної давності до спірних правовідносин, заявленої останнім, колегія суддів зазначає таке.

Судом досліджено норми пунктів 134, 136 Статуту залізниць України, а також положення частин 1-4 статті 315 Господарського кодексу України, на які посилається апелянт, обґрунтовуючи апеляційну скаргу.

Так, вказані приписи Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажобагажу.

Разом з тим, положення ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України підлягають застосуванню у системному зв`язку з положенням ст. 315 ГК України і таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого ч. 3 ст. 315 ГК України для відповіді на претензію.

Отже, шестимісячний термін для пред`явлення даного позову до залізниці має обраховуватись упродовж 6 місяців, після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями ст. 315 Господарського кодексу України та ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.

Аналогічний висновок містяться у постанові Верховного Суду (у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду) у справі №905/487/19 від 04.03.2020.

Відтак, посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності у даній справі, у зв`язку з тим, що з урахуванням частин 1-4 статті 315 ГК України строк позовної давності щодо вимог до залізниці з приводу прострочення вантажу розраховується від дня видачі вантажу та закінчується зі спливом 45 днів для пред`явлення претензії, 45 днів для розгляду претензії та 6 місяців з дня одержання відповіді або закінчення строк, встановленого для відповіді - суперечить положенням ст. 134 Статуту та є необґрунтованим.

Крім того, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було враховані заперечення відповідача щодо застосування строку позовної давності, дане питання досліджено судом та висвітлено в оскаржуваному рішенні.

Отже, апеляційний господарський суд погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відмови в позові з огляду на сплив позовної давності.

Відтак, доводи апелянта щодо недотримання позивачем строку позовної давності колегія суддів відхиляє з огляду на їх необґрунтованість.

Таким чином, Північним апеляційним господарським судом перевірено оскаржуване рішення щодо дослідження обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права та встановлено, що підстави для скасування рішення відсутні.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Отже, позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено порушене відповідачем право на своєчасну доставку вантажів за договором, яке підлягає захисту.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Зважаючи на вищевикладене, всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що оскаржуване рішення прийняте з правильним застосуванням судом норм процесуального та матеріального права, а відповідно підстави для його скасування відсутні.

Одночасно, доводи апелянта є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами статтей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.

Згідно з ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 269 передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положеннями ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а ст. 258 ЦК України - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

Одночасно, приписами ч. 1 ст. 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Статутом залізниць України регламентується, зокрема порядок перевезення вантажів залізницею і відповідно до ст. 136 Статуту залізниць, позови до залізниць можуть бути пред`явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту.

Приписами частин 1, 2 статті 315 ГК України унормовано, що до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії. Претензії можуть пред`являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п`яти днів.

Згідно з п. 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців.

Зазначені терміни обчислюються:

а) з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу;

б) через 30 діб з дня закінчення терміну доставки - для претензій про відшкодування за втрату вантажу;

в) через 2 місяці з дня прийому вантажу до перевезення - для претензій про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з приводу перевезень у прямому змішаному сполученні;

г) через 10 діб після закінчення терміну доставки багажу чи вантажобагажу - для претензій про відшкодування за втрату багажу чи вантажобагажу;

д) від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу;

е) після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для оплати штрафу, - для претензій про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень.

Положеннями ч. 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується із ч. 4 ст. 909, ч. 1 ст. 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Тобто, ст. 315 ГК України та п.п. 134, 136, 137 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності у позовах про відшкодування збитків (вартості нестачі вантажу), що виникають із залізничних перевезень.

Статут залізниць України було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 № 457, і останні зміни до п.п. 134, 136 вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 № 1973.

Господарський кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 за №436-IV і набрав чинності з 01.01.2004, та статтею 315 якого передбачено певні особливості обчислення строків позовної давності за договором перевезення, також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права, як такий, що прийнятий пізніше та містить порядок обчислення строків позовної давності.

Відтак, положення п.п. 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв`язку з положенням ст. 315 ГК України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого ч. 3 ст. 315 ГК України для відповіді на претензію.

Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності, в розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (ч.ч. 2, 3 ст. 315 ГК України) незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника.

Отже, шестимісячний термін для пред`явлення даного позову до залізниці має обраховуватись упродовж 6 місяців, після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями ст. 315 Господарського кодексу України та ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові у справі №905/487/19 від 04.03.2020.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції недотримання позивачем строку позовної давності при прийнятті оскаржуваного рішення слід відхилити з огляду на їх необґрунтованість.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 у справі № 910/2696/20 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 у справі № 910/2696/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 у справі № 910/2696/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 у справі № 910/2696/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова