Ухвала

від 01.02.2021 по справі 910/2696/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/2696/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.

розглянувши клопотання Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - АТ Українська залізниця , заявник)

про повернення судового збору

у справі № 910/2696/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль

до АТ Укрзалізниця

про стягнення 124 101,82 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі № 910/2696/20 на підставі частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

25.01.2021 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зареєстрував подане на електронну адресу суду клопотання АТ Українська залізниця про повернення судового збору в сумі 4 204,00 грн, яке підписане ЕЦП.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.01.2021 для розгляду клопотання про повернення судового збору у справі №910/2696/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т.М., судді: Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення клопотання без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Особи, які можуть бути представниками у суді, визначені частиною першою статті 58 ГПК України, а саме - представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини дев`ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України, яка є спеціальною статтею процесуального закону щодо належного підтвердження повноважень представника в суді, передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї прав та обов`язків.

Будь-яка процесуальна дія в суді однієї особи в інтересах іншої особи, внаслідок якої вона набуває певних прав та обов`язків (у тому числі підписання та/або подання певного процесуального документа до суду) є представництвом, а отже, на такі правовідносини поширюється дія положень статті Конституції України щодо виключного представництва адвокатом інтересів іншої особи.

Дослідивши матеріали клопотання АТ Українська залізниця про повернення судового збору та додані до нього документи, судом касаційної інстанції встановлено, що останнє підписано представником заявника, адвокатом Гамарц О.С.

Так, до вищезазначеного клопотання, як доказ наявності повноважень представника, долучено копії ордеру серія ВН № 1020551 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1952 від 30.11.2010.

Разом з тим, відповідно до пункту 12 Положення Про ордер на надання правничої (правової) допомоги затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 (зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України № 118 від 17.11.2020) ордер повинен містити наступні реквізити:

- серію, порядковий номер ордера;

- прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

- посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

- назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

- прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

- ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

- адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

- обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

- дату видачі ордера;

- підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат );

- підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі Адвокат );

- підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням;

- двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.

Проте, копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги за серією ВН №1020551, виданого адвокату Гамарц Олександру Сергійовичу, не містить такі реквізити:

- найменування особи, якій надається правова допомога;

- посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

- назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом;

- номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

- дату видачі ордера.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, у суду касаційної інстанції відсутня можливість перевірити наявність повноважень адвоката Гамарц О.С. на представлення інтересів заявника, а відтак, копія наданого ордеру серія ВН №1020551 не є належним доказом на підтвердження його повноважень, як представника АТ Українська залізниця .

Крім того, Суд позбавлений можливості перевірити наявність повноважень адвоката Гамарц О.С. на подання клопотання про повернення судового збору в інтересах АТ Українська залізниця , оскільки клопотання надійшло безпосередньо до Верховного Суду за відсутності матеріалів справи № 910/2696/20.

З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про те, що клопотання АТ Українська залізниця , підписане його представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва юридичної особи у суді касаційної інстанції.

За приписами частини третьої статі 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Пунктами 6 та 7 частини першої статті 170 ГПК України серед загальних вимог до форми та змісту письмової заяви встановлено, що така заява повинна містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до неї додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 170 ГПК України Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернути клопотання АТ Українська залізниця про повернення судового збору заявнику без розгляду.

Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу АТ Українська залізниця на те, що в разі повернення заяви/клопотання, скаржник не позбавлений права повторно звернутися до суду у відповідності до вимог статей 169, 170 ГПК України.

Керуючись 169, 170, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про повернення судового збору у справі № 910/2696/20 - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос