Ухвала

від 04.05.2020 по справі 918/287/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

04.05.2020м. ДніпроСправа № 918/287/20

Суддя Бєлік В.Г. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ", м. Вараш, Рівненська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМІ", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 37 799,62 грн. за договором поставки № 53-122-01-19-07638 від 20.02.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМІ" про стягнення в сумі 37 799,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач умов договору поставки щодо поставки продукції на загальну суму 148 817,40 грн не виконав, продукції належної якості в обумовлений строк не поставив, у зв`язку з чим позивач здійснив нарахування пені в розмірі 0,1% та штрафу в розмірі 7% від суми непоставленої продукції, які просить стягнути в судовому порядку.

В обґрунтування підсудності вказаного спору Господарському суд Рівненської області позивач посилається на п. 3.1. договору, за яким продукція поставляється на умовах DDP Інкотермс-2010, місце поставки та вантажоотримувач: 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом", відтак, на думку останнього, сторонами договору визначене конкретне місце його виконання, а тому за правилами ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу.

Суд, вирішуючи питання про територіальну юрисдикцію (підсудність) вказаної справи, вважає за необхідне зазначити таке.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як установлено судом, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМІ" є адреса: 49064, м. Дніпро, Новокодацький район, вул. Мічуріна, буд. 4, відтак за загальним правилом вказаний позов підлягає пред`явленню до Господарського суду Дніпропетровської області.

Водночас за умовами ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.

У всіх передбачених приписами ст. 29 ГПК України випадках альтернатива загальному правилу підсудності для позивача є факультативною, оскільки позивач самостійно та на власний розсуд може обирати між використанням як загального правила підсудності, так і застосуванням передбаченого законом альтернативного (одного або декількох).

Зокрема, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 5 ст. 29 ГПК України).

Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Як вбачається із позовної заяви, предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача штрафних санкції - пені та штрафу. Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо поставки продукції, тобто предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір про поставку продукції за певною адресою, яка встановлена у п. 3.1. договору,

Окрім того, у п. 3.1. договору, на який посилається позивач в обґрунтування наявності підстав для визначення підсудності за правилами ст. 29 ГПК України, визначено місце виконання зобов`язання відповідача лише в частині поставки продукції, а не договору в цілому.

Отже, предметом спору у цій справі є стягнення штрафних санкцій, яке безпосередньо не пов`язане з місцем виконання договору в частині поставки продукції, при цьому умовами договору не визначено конкретного місяця виконання зобов`язання відповідача по оплаті штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язання щодо поставки товару, а тому вказане зобов`язання не є таким, яке належить через його особливість виконувати тільки в певному місці.

За таких обставин місце поставки продукції за договором поставки не є у даному випадку місцем виконання зобов`язань відповідача по сплаті штрафних санкцій за змістом положень ч. 5 ст. 29 ГПК України, на яку посилається позивач.

Відтак, спірні правовідносини не мають особливостей щодо виконання зобов`язань в чітко визначеному місці, а умови укладеного між сторонами договору поставки не містять жодних вимог щодо місця виконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті штрафних санкцій.

З урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність вказаної справи повинна визначатись з урахуванням ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України, тобто за місцезнаходженням відповідача, яким, як зазначалося, є м. Дніпро.

У силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частинами 3, 6, 7 ст. 31 ГПК України унормовано, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. Спори між судами щодо підсудності не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.04.2020 року справу № 918/287/20 передано до Господарського суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (37 799,62 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 12, 176, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1 . Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2 . Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

3. Запропонувати учасникам справи подати до суду:

позивачу:

- у строк до 31.05.2020 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду);

відповідачу:

- у строк до 21.05.2020 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України;

4. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.

5. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http//dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.

Суддя В.Г. Бєлік