Рішення

від 20.07.2020 по справі 918/287/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020м. ДніпроСправа № 918/287/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу:

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ", м. Вараш, Рівненська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМІ", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 37 799,62 грн. за договором поставки № 53-122-01-19-07638 від 20.02.2019 року.

ПРОЦЕДУРА:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМІ" про стягнення в сумі 37 799,62 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.04.2020 року справу № 918/287/20 передано до Господарського суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідачем ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 року про прийняття справи до свого провадження отримана 26.05.2020 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004 року).

З урахуванням викладеного відповідач мав достатньо часу для реалізації ним процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо поданої позовної заяви.

Станом на 20.07.2020 року відзив на позовну заяву не надходив. Суд бере до уваги те, справу прийнято до розгляду 04.05.2020 року , що надало можливість відповідачу достатньо часу для реалізації їх процесуальних прав.

Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ПОЗИЦІЇ СТОРІН:

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач умов договору поставки щодо поставки продукції на загальну суму 148 817,40 грн не виконав, продукції належної якості в обумовлений строк не поставив, у зв`язку з чим позивач здійснив нарахування пені в розмірі 0,1% та штрафу в розмірі 7% від суми непоставленої продукції, які просить стягнути в судовому порядку.

Позивач ґрунтує свої вимоги на нормах статей 232 Господарського кодексу України та статей 526, 254 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія договору поставки № 53-122-01-19-07638 від 20.02.2019 року;

- скріншот з веб-сторінки https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-22-001403-b;

- копія видаткової накладної № 0000009 від 03.04.2019 року;

- копія довідки № Д1-2-74/1 від 18.04.2019 року;

- копія листа ТОВ ЛАМІ вих. № 3005-02 від 30.05.2019 року;

- копія накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 866 від 13.06.2019 року;

- копія листа ТОВ ЛАМІ вих. №2507-02 від 25.07.2019 року;

- копія листа ВП Рівенська АЕС вих. № 13742/041 від 18.09.2019 року.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у справі є наступні обставини:

- укладення між сторонами договору поставки № 53-122-01-19-07638 від 20.02.2019 року;

- здійснення на адресу позивача поставки товару;

- здійснення позивачем повернення відповідачеві товару;

- факт порушення відповідачем строків поставки (непоставленого);

- протиправність дій відповідача;

- розмір штрафних санкцій та причинний зв`язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідача;

- наявність підстав для відшкодування позивачу штрафних санкцій.

Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАМІ" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 53-122-01-19-07638 від 20.02.2019 року (далі -договір).

Даний договір укладено за результатами проведення закупівлі № UA-2018-12-22-001403-b (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-22-001403-b) та оприлюдненона веб-порталі Уповноваженого органу 28 лютого 2019 року.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити і передати у вланість замовника певну продукцію, а замовник зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору)

Предметом поставки по даному договору є 31680000-6 вимірювальне та контрольне обладнання, які передбаченні специфікацією № 1 до даного договору (п.1.2. договору).

Згідно п.1.3. договору, умови цього договору викладенні сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення правил Інкотермс (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 124 014,50 грн., крім того ПДВ - 24 802,90 грн.

Загальна сума договору складає 148 817,40 грн. (п.2.2. договору).

Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає (п.2.3. договору).

До ціни продукції включена вартість упакування, маркування, страхування, доставки та інші понесені постачальником витрат на умовах поставки DDP Інкотермс-2010 (п.2.4. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк поставки продукції - 60 календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України Про публічні закупівлі . Продукція поставляється постачальником на умовах DDP Інкотермс-2010.

Згідно п. 4.1. договору кількість та асортимент продукції визначається у специфікації №1 (додаток №1 до договору).

Якість продукції, що поставляється повинна відповідати умовам договору та технічним вимогам (додаток № 2 до договору) (п.4.2. договору).

Постачальник гарантує відповідність якості продукції, що поставляється по даному договору, вимогам нормативної документації для даного виду продукції (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, гарантійний строк експлуатації та зберігання визначається технічною документацією на продукцію, що поставляється, при умові дотримання Замовником вимог технічних умов і нормативних документів щодо зберігання даної продукції. Постачальник забезпечує наявність гарантії виробника на строк вказаний у технічній документації. У разі відсутності у нормативно-технічній документації гарантійних строків на даний вид продукції, гарантійний строк зберігання становить дванадцять місяців з моменту поставки продукції.

В п. 5.3. договору вказано, що якщо на протязі гарантійного строку будуть виявлені недоліки продукції, постачальник на протязі 20 днів з моменту отримання повідомлення від замовника за свій рахунок замінює її на якісну. У випадку недотримання постачальником строку встановленого для заміни продукції, він сплачує замовнику штрафні санкції передбачені п. 9.1 даного договору.

У випадку порушення строків поставки, "Постачальник" зобов`язується сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, при цьому у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понадтридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції. У випадку порушення Постачальником взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості та/або комплектності, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплактної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань по договору (п. 9.1. договору).

Згідно п. 11.1. договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії даного договору - по 30.12.2019 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Пунктом 11.2. договору передбачено, що укладений стрононами договір оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Дата (момент) укладення договору зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.

Даний Договір може бути змінений, розірваний або визнаний недійсним на підставі передбаченій законом або за згодою сторін (п. 11.3. договору).

Умовами п. 11.4. договору визначено, що договір є укладенім і в тому випадку, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

Позивачем та відповідачем підписано специфікацію №1 до договору поставки № 53-122-01-19-07638 від 20.02.2019 року на суму 148 817,40 грн.

Також сторонами погоджено технічні вимоги (додаток №2) до товару, що поставляється.

Строк поставки згідно умов договору, а саме п. 3.1. договору повинно будо здійснится до 22 квітня 2019 року включно.

На виконання умов договору ТОВ ЛАМА поставило для ВП Рівенська АЕС відповідно до видаткової накладної № 0000009 від 03.04.2019 року продукцію, вартістю 148 817,40 грн.

У відповідності до пункту 8.4. договору, датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної Вантажоотримувачем продукції.

Поставлена відповідачем продукція не пройшла вхідного контролю через її невідповідність умовам договору, на підставі чого, було складено відповідну довідку про виявлені невідповідності № Д1-2-74/1 від 18.04.2019 року та доведено про це до постачальника.

Відповідач направив на адресу позивача листа вих.. № 3005-02 від 30.05.2019 року з проханням повернути їм продукцію в повному обсязі для усунення виявлених невідповідностей, про що свідчить факт визнання відповідачем не відповідності до вимог договору поставленої ним продукції.

ВП Рівненська АЕС привезену продукцію повернуло ТОВ ЛАМІ , про що свідчить накладна-вимога на відпуск матеріалів № 866 від 13.06.2019 року, а також лист №2507-02 від 25.07.2019 року.

Після повернення привезеної продукції ТОВ ЛАМІ в подальшому так і не здійснило належної її поставки.

З метою отримання від відповідача обумовленої договором продукції, позивач направив на адресу відповідача листа № 13742/041 від 18.09.2019 року, в якому просив в максимально короткі строки здійснити поставку продукції та надати відповідь у письмовій формі до 27.09.2019 року. Відповіді на цей лист позивач від відповідача не отримав, продукцію не поставив.

Позивач зазначає, що відповідачем штрафні санкції за порушення строків поставки товару не сплачені, що і стало причиною виникнення спору.

Позивач вважає, відповідачем взятих на себе по даному договору зобов`язань, а саме не поставка обумовленої продукції у строк не виконано, що і стало причиною спору, на підставі чого просить стягнути з відповідача пеню в сумі 27 382,40 грн. та штраф 7% в сумі 10 417,22 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини, що склалися між сторонами за своєю правовою природою регулюються загальними положеннями про договір поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи оприлюднення договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України Про публічні закупівлі 20.02.2019 року, а також умови п. 3.1. договору та припис ч. 5 ст. 254 ЦК України, останнім днем поставки товару є 22.04.2019 року.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень ч. 1 ст. 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Частиною 2 цієї статті визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений ст. 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені ч. 1 ст. 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 ст. 612 ЦК України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Судом враховано, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку, слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції забезпечення належного виконання зобов`язання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Так, у абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України закріплено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки Постачальник зобов`язується сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, при цьому, у випадку прострочки поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від суми непоставленої (недопоставленої) продукції.

Отже, позивач відповідно до умов договору і положень чинного законодавства має право на застосування штрафних санкцій до відповідача у зв`язку з порушенням останнім строку виконання господарського зобов`язання (поставки товару).

З урахуванням викладеного, перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок пені за порушення умов договору, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 27 382,40 грн. пені.

Як наслідок, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 382,40 грн. пені задовольняються судом.

Враховуючи прострочення відповідачем свого зобов`язання за договором щодо поставки товару більше ніж на 30 діб, судом визнаються законними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 % вартості товару поставку якого прострочено.

З огляду на вірність викладеного у позовній заяві розрахунку штрафу (148 817,40 грн. х 7%= 10 417,22 грн.), судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 10 417,22 грн. штрафу.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМІ" (49064, м. Дніпро, вул. Мічуріна, буд. 4; код ЄДРПОУ 41176104) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненської атомної електричної станції" (34400, Рівненська область, м. Вараш; код ЄДРПОУ 05425046) пеню у розмірі 27 382,40 грн., штраф 7% у розмірі 10 417,22 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 20.07.2020 року.

Суддя В.Г. Бєлік