Рішення

від 07.04.2020 по справі 216/2916/19

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/2916/19

провадження 2/216/1278/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 квітня 2020 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.

за участю секретаря судового засідання Марущак І.А.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного підприємства Правовий Центр-Гарант , товариства з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , про захист честі, гідності та ділової репутації, -

встановив:

Позивач звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вищезазначеним позовом, який він обгрунтовував тим, що є власником приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія та в минулому був учасником товариства з обмеженою відповідальністю Променерголізинг . 06 червня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів власників приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія від 01.03.2016 року, визнання недійсним змін до установчих документів у вигляді Статуту в новій редакції, визнання права на частину в статутному капіталі приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія (справа № 216/2881/16-ц). Також, 06 червня 2016 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів ТОВ Променерголізинг від 23.05.2016, визнання недійсними зміни до установчих документів у вигляді Статуту в новій редакції, визнання за ОСОБА_2 права на участь у ТОВ Променерголізинг на правах його учасника, зобов'язання ТОВ Променерголізинг внести зміни до Статуту, якими включити її до складу учасників цього Товариства (Справа № 216/2882/16-ц). У листопаді 2016 року приватне підприємство Придніпровська паливно-енергетична компанія звернулося до Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою про відшкодування збитків завданих забезпеченням позову до ОСОБА_2 (Справа № 216/5361/16-ц). 15 травня 2019 року позивачу стало відомо про поширення в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 інформації, що порушує його честь та гідність, ставить під сумнів його ділову репутацію та описує події та явища, існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені), зокрема:

- Стаття ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_2), де безпосередньо зазначено: ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 открыто захватывает плоды совместного 20-летнего труда с умершим ОСОБА_3. При этом, убирая со своего пути наследницу - ОСОБА_4, ее уволили с предприятия. Друг-партнер-рейдер лишил наследницу средств к существованию. Учитывая, что рейдерство со стороны ОСОБА_1 находит поддержку еще и в сомнительных решениях Центрально-Городского суда, кто знает, кто следующий пострадает от подобных симбиозов предпринимателей и судей. (рос.)

- Далі, позивачем за посиланням, у вищезазначеній статті, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 , була знайдена Стаття ІНФОРМАЦІЯ_3 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_5), де безпосередньо зазначено: Выходит, можно штрафовать самого себя и рассматривать дело у квалифицированного судьи, у которого никаких сомнений в подобных доказательствах не возникнет. В том, что предприятие 06.07.2016 г. узнает о наличии запрета, а только 11.07.2016 проводит оплату, юристы усматривают умысел руководства предприятия. Такие действия могут квалифицироваться по нескольким статьями УК Украины. , далі за текстом: Понимая, что в этом процессе у данного судьи доказать фиктивность документов не удастся, защитники интересов ОСОБА_2 подали новый иск о признании недействительным спорного договора купли-продажи. А на основании этого судью ОСОБА_5 просили приостановить дело. Но был получен отказ якобы из-за отсутствия сведений об открытии дела. (рос.)

- Далі, позивачем за посиланнями, у вищезазначеній статті, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_8 , були знайдені, ще дві статтті: ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос.)( ІНФОРМАЦІЯ_10) та ІНФОРМАЦІЯ_11 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_12), де зазначено: Из вышеизложенного можно сделать вывод, что, будучи влиятельным и уважаемым бизнесменом, нельзя защититься от незаконных действий нечистых на руку партнеров и рейдерского захвата своего же предприятия. И даже принимая во внимание социальное положение стороны, что должно обеспечить беспристрастность и объективность суда, суд не может гарантировать обеспечение ОСОБА_2 защиту ее прав и законных интересов, даже имея железную поддержку Закона, но, к сожалению, не судьи. А чего тогда ожидать гражданам по другим не связанным с бизнесом вопросам? Интересно, а что о таких действиях скажут коллеги-партнеры? Если их поставить в известность, будут ли они переживать за свои, кровно заработанные? Станут ли рисковать миллионным бизнесом и связываться с контрагентом сомнительной репутации? Это мы узнаем только от них самих, разумеется, после того, как посвятим их во все нюансы. (рос.)

- Далі, Позивачем, додатково, шляхом пошуку по веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_6, була знайдена стаття ІНФОРМАЦІЯ_13 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_14), де зазначено: Участники процесса задаются вопросом: Вопросы, которые задавались нами раньше, остаются без изменений. Стоит ли рисковать репутацией, которая строилась годами заинтересовывая суд, отжимая бизнес у наследницы своего партнера? Знают ли о таких не совсем прозрачных действиях нынешние партнеры, коллеги, контролирующие органы? (рос.).

Тобто, на підставі викладеного, позивач зробив висновок, що мова йде про продовжуване порушення немайнових прав позивача, оскільки існує ряд ідентичних публікацій, пов'язаних одним предметом, а саме: розповсюдженням недостовірної інформації про позивача, нанесення шкоди його діловій репутації та судові процеси, описані там, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення.

Окрім цього, позивач зазначає, що вказана інформація знаходиться на постійно діючій основі, тобто в будь-який час з будь-якої точки світу існує можливість отримати до неї вільний доступ третіми особами.

Товариство з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, Рішення Господарського суду м. Києва від 21 червня 2018 року у справі № 910/1546/18, є власником веб-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_6, на якому регулярно використовується знак для товарів та послуг 1KR за свідоцтвом України № 129312 та додатково позиціонує себе в якості веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_15 . На цьому веб-сайті розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори: адреси електронної пошти: новостной портал: ІНФОРМАЦІЯ_16; развлекательный портал ІНФОРМАЦІЯ_17; жалобы и предложения: ІНФОРМАЦІЯ_18: вопросы рекламы: ІНФОРМАЦІЯ_19 та інше. Тобто власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_6 є товариство з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , та, відповідно до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, не є засобом масової інформації.

Відповідач ОСОБА_2 вважала, що її права порушені, а тому фактично є автором зазначеної інформації разом з своїми представниками з приватного підприємства Правовий Центр-Гарант , відповідно до статті: ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_10), К нам в редакцию обратилась ОСОБА_2 с ЮК Правовой центр - Гарант , защищающей ее корпоративные права, чтобы рассказать о ситуации, в которую попала ее семья. (рос.).

Приватне підприємство Правовий Центр-Гарант , відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2019 за № 1005337774, є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_21/ (інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою містить Веб сторінку garantcenter.com.ua), де, як було з'ясовано позивачем 14 травня 2019 року, розміщена аналогічна інформація, стаття ІНФОРМАЦІЯ_9 (Продолжение) (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_20/), додатково слід зазначити, що зазначений матеріал має посилання на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_6, Не так давно на нашем сайте, а также на портале 1kr.ua Вы могли ознакомиться с резонансным для нашего города судебным производством относительно рейдерского захвата ООО Промэнерголизинг и ЧП Приднепровская топливно-энергетическая компания . Судьями в этих спорах выступают ОСОБА_6 и ОСОБА_7 Вспомнить то, что происходило в судебных заседаниях и не только Вы можете по этим ссылкам: ІНФОРМАЦІЯ_10; ІНФОРМАЦІЯ_12. (рос.). Окрім цього, в статті ІНФОРМАЦІЯ_3 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_5), прямо зазначено, що Материал подготовлен юристами ПЦ Гарант (рос.).

На підставі викладеного позивач вважає ОСОБА_2 та приватне підприємство Правовий Центр-Гарант , власником та директором якого є представник ОСОБА_2 - адвокат Гореліков Максим Миколайович (№ Свідоцтва 2616), авторами усіх недостовірних відомостей, які були розміщені на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/, оскільки про перебіг розгляду цивільних справ було відомо зазначеним особам.

На думку позивача зазначена інформація в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/ є неповною, перекрученою та такою, що не відповідає дійсності.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 01 грудня 2017 року, що набуло законної сили після ухвалення постанови від 03 квітня 2018 року Апеляційним судом Дніпропетровської області та підтримано постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду у цивільній справі № 216/2882/16-ц, повністю відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Променерголізинг , про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсними змін до установчих документів у вигляді статуту в новій редакції, визнання права на участь у товаристві з обмеженою відповідальністю Променерголізинг , зобов'язання внести зміни до статуту. У зв'язку з чим, повністю спростовано інформацію, яка міститься у статтях ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_10), ІНФОРМАЦІЯ_11 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_12), ІНФОРМАЦІЯ_13 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_14), ІНФОРМАЦІЯ_9 (Продолжение) (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_20/), оскільки відповідного підтвердження, у судових рішеннях, інформація зазначена у цих статтях, не знайшла, зокрема:

- Второй учредитель (ОСОБА_1.) на словах поддерживает волю умершего партнера, а на деле начинает рейдерский захват этих предприятий, привлекая к нему судей, тем самым блокируя защиту ОСОБА_2 в суде .

- Заявления в обе компании ОСОБА_2 были написаны, зарегистрированы, а второй учредитель их принял и объявил, что вопрос о вступлении будет рассмотрен на Общих собраниях учредителей (сущая формальность). Но по итогу, без наличия каких-либо законных оснований, отказывает .

- На собрании учредителей ООО Промэнерголизинг решают исключить умершего из состава учредителей, а наследнику отказать. При этом часть предприятия ОСОБА_2 составляет 50%, и даже в Уставе прописано, что отказать наследнику только при его отказе от участия в предприятии .

Крім того, рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07 березня 2018 року, що набуло законної сили після ухвалення постанови від 11 грудня 2018 року Дніпровським апеляційним судом у цивільній справі № 216/5361/16-ц, повністю задоволено позов приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія до ОСОБА_2, про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову.

Тобто, повністю спростовано інформацію, яка міститься у статтях ІНФОРМАЦІЯ_13 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_14), ІНФОРМАЦІЯ_9 (Продолжение) (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_20/), ІНФОРМАЦІЯ_3 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_5), ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_2), оскільки відповідного підтвердження в судових рішеннях, інформація зазначена у статтях, не знайшла, зокрема:

- Итак, 07.03.2018 судьей ОСОБА_5. было принято решение о взыскании с ОСОБА_2 5 487 000,00 грн. Юристы отмечают, что при рассмотрении дела судьей ОСОБА_5. были существенно нарушены нормы процессуального права, что сделало невозможным провести объективное, всестороннее, незаинтересованное, законное рассмотрение дела .

- Выходит, можно штрафовать самого себя и рассматривать дело у квалифицированного судьи, у которого никаких сомнений в подобных доказательствах не возникнет. В том, что предприятие 06.07.2016 г. узнает о наличии запрета, а только 11.07.2016 проводит оплату, юристы усматривают умысел руководства предприятия. Такие действия могут квалифицироваться по нескольким статьями УК Украины .

- Понимая, что в этом процессе у данного судьи доказать фиктивность документов не удастся, защитники интересов ОСОБА_2 подали новый иск о признании недействительным спорного договора купли-продажи. А на основании этого судью ОСОБА_5 просили приостановить дело. Но был получен отказ якобы из-за отсутствия сведений об открытии дела .

- Еще одно основание для приостановления рассмотрения дела у судьи ОСОБА_5., а именно: в случае, если ОСОБА_2 признают собственником Приднепровки (которая взыскивает с неё же упущенную выгоду , - прим.) в деле, которое длится уже 2 года, то и упущенной выгоды никакой быть не может. Но и на этот аргумент судья сказал свое решительное нет . Юристы считают это еще одним доказательством предвзятости судьи .

- Понимая, что виновным в гражданском суде ничего не грозит, адвокат ОСОБА_2 подал заявление о совершении преступления в Управление национальной полиции Кривого Рога по факту приобщения к материалам дела фиктивных документов ОСОБА_8. (кримінальне провадження закрито постановою про закриття кримінального провадження від 19.03.2019)

Разом з цим, рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2018 року, що набуло законної сили після ухвалення постанови від 16 квітня 2019 року Дніпровським апеляційним судом у цивільній справі № 216/2881/16-ц, повністю відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія , про визнання недійсними та скасування рішення зборів, визнання недійсними змін до установчих документів у вигляді статуту в новій редакції, визнання права на частину в статутному капіталі, внесення змін до статуту, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди.

Тобто, повністю спростовано інформацію, яка міститься у статтях ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос.)( ІНФОРМАЦІЯ_10), ІНФОРМАЦІЯ_11 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_12), ІНФОРМАЦІЯ_13 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_14), ІНФОРМАЦІЯ_9 (Продолжение) (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_20/), оскільки відповідного підтвердження в судових рішеннях, інформація зазначена у статтях, не знайшла, зокрема:

- Ранее на нашем портале читатели ознакомились со статьей о судебном производстве о рейдерском захвате ООО Промэнерголизинг и ЧП Приднепровская топливно-энергетическая компания .

- Как еще удобней уволить работников, одним из которых есть сама наследница, как не в связи с реорганизацией? Но после увольнения сотрудников (перевода на другую оффшорную компанию) вопрос о реорганизации отпал сам собой, ее прекратили , - говорит ОСОБА_2

- Тем временем Апелляция данный арест снимает, не обращая внимания на явные нарушения.

- Итак, на сегодня на ЧП Приднепровская топливно-энергетическая компания один собственник - ОСОБА_1, который ничем не ограничен в плане реализации и вывода денег на подставные и офшорные компании по фиктивным договорам.

- И не просто продает, а перебрасывает на свою подставную компанию ООО Энергопромпостач , с собственником-компанией Манумбриум проперти лтд. из Кипра и сомнительным директором.

- Вопросы, которые задавались нами раньше, остаются без изменений. Стоит ли рисковать репутацией, которая строилась годами заинтересовывая суд, отжимая бизнес у наследницы своего партнера? Знают ли о таких не совсем прозрачных действиях нынешние партнеры, коллеги, контролирующие органы? .

Додатково позивач зазначає, що відповідно до ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2019 року у цивільній справі №216/5361/16-ц, сукупний дохід ОСОБА_2 за 2018 рік становить 800516,98 грн, тобто питання залишення ОСОБА_2 без засобів існування взагалі не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Закону Про держбюджет на 2018 рік , вона не може бути менш ніж прожитковий мінімум - 2018 на непрацездатну особу, відповідно до п. 2 ст. 7 Закону № 1058), сума пенсії мінімальна встановлена на з 01 січня дорівнює 1373 гpн, з 01 липня - 1435 гpн, з 01 грудня - 1497 гpн, відповідно. В свою чергу ОСОБА_2, отримувала дохід в розмірі 800516,98 грн/12 = 66709,748 грн місячно, що перевищує мінімальну суму пенсії у 44,6 рази.

Таким чином, позивач вважає, що з юридичних фактів, встановлених зазначеними рішеннями судів України, інформація в мережі Інтернет на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/ є неповною, перекрученою, спрямованою на завдання шкоди діловій репутації та такою, що не відповідає дійсності, оскільки позивач діяв в межах законодавства з метою захисту свого цивільного права та інтересу. Зважаючи на вищезазначене, інформація, поширювана щодо ОСОБА_1, по-перше, має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення ним правових норм, а також прийнятих у суспільстві вимог та принципів етики і моралі, так такою, що, на його переконання, порушує немайнові права, по-друге, не є оціночним судженням, а обов'язок доказування її достовірності покладається на відповідачів. Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідачів до позивача, що впливає на зниження цінності його особи. Також поширенням вказаної інформації відповідачами створено негативну соціальну оцінку його особи в очах оточуючих, порушивши честь та ділову репутацію. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що поширенням недостовірної інформації щодо нього, відповідачем завдано шкоди його немайновим інтересам, порушивши гідність, честь та ділову репутацію, а тому просить суд:

- визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, розповсюджену товариством з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , приватним підприємством Правовий Центр-Гарант та ОСОБА_2 у статтях, що містяться на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/: ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос.)( ІНФОРМАЦІЯ_10), ІНФОРМАЦІЯ_3 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_5), ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_2), ІНФОРМАЦІЯ_11 (рос.)( ІНФОРМАЦІЯ_12), ІНФОРМАЦІЯ_13 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_14), ІНФОРМАЦІЯ_9 (Продолжение) (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_20/);

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп та приватне підприємство Правовий Центр-Гарант видалити з веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/ поширену недостовірну інформацію: ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос.)( ІНФОРМАЦІЯ_10), ІНФОРМАЦІЯ_3 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_5), ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_2), ІНФОРМАЦІЯ_11 (рос.)( ІНФОРМАЦІЯ_12), ІНФОРМАЦІЯ_13 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_14), ІНФОРМАЦІЯ_9 (Продолжение) (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_20/);

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , приватне підприємство Правовий Центр-Гарант та ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом опублікування наступного тексту спростування на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/ в розділі Новини, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_22:

Інформація, яка була опублікована товариством з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , приватним підприємством Правовий Центр-Гарант та ОСОБА_2 у статтях на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/: ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос.)( ІНФОРМАЦІЯ_10), ІНФОРМАЦІЯ_3 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_5), ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_2), ІНФОРМАЦІЯ_11 (рос.)( ІНФОРМАЦІЯ_12), ІНФОРМАЦІЯ_13 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_14), ІНФОРМАЦІЯ_9 (Продолжение) (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_20/) є недостовірною та не відповідає дійсності. ;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , приватного підприємства Правовий Центр-Гарант та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій зазначив про можливість розгляду справи за його відсутності, вказавши про повне підтримання позовних вимог та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп у судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомили.

Представник відповідача приватного підприємства Правовий Центр-Гарант у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про день та час слухання справи. До суду надійшло клопотання директора ОСОБА_9 (документів про підтвердження повноважень до суду не надано) про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину, з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції COVID-19.

Суд вважає, що у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити. Згідно з рішенням Ради суддів України від 16.03.2020, з метою запобігання виникненню та поширенню гострих респіраторних захворювань серед населення та працівників апарату суду відповідно до п. 23 ст. 1 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.02.2020 №93-р Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19 та введення Урядом України протиепідемічних заходів, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року Центрально-Міському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області запроваджено особливий режим роботи, який наказом від 03.04.2020 за №4-АГ продовжено до 24 квітня 2020 року.

Однак, зазначення у вказаних наказах про можливість відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину, мають виключно рекомендований характер. Разом з цим, під час особливого режиму роботи, судові засідання проводяться, справи розглядаються.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини 07.07.1989 у своєму рішенні у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справах проти України також неодноразово зазначав, що однією з ролей національних судів є організація судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (п.28 рішення у справі Шульга проти України від 02.12.2010 р., заява № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (п.24 рішення у справі Мусієнко проти України від 20.01.2011 р., заява № 26976/06).

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та, враховуючи що належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили та не подали відзиви, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до норм ст.ст. 280-281 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, нормами Цивільного кодексу України, Законом України Про інформацію .

Так, статтею 32 Конституції України, передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Разом із цим, статтею 34 Конституції України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Статтею 299 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Разом з цим, ст. 2 Закону України Про інформацію визначено, що основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи , позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.

У п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 року зазначено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Судом встановлено, що відповідачами в загальному доступі у всесвітній мережі Інтернет за посиланнями:

-ІНФОРМАЦІЯ_10 від 25.08.2016;

-ІНФОРМАЦІЯ_12 від 17.09.2016;

-ІНФОРМАЦІЯ_14 від 16.02.2017;

-ІНФОРМАЦІЯ_20/ від 16.02.2017;

-ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.04.2018;

-ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.05.2018, було поширено оскаржувані позивачем вислови.

Вказана інформація, яка була опублікована товариством з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп та приватним підприємством Правовий Центр-Гарант за співавторством з ОСОБА_2

Відповідно до роз'яснень п. 19 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 року вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до роз'яснень з п.4 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 року, під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія та засновником ТОВ Променерголізинг згідно з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До позовної заяви було надано роздруковані сторінки з веб-сайтів мережі Інтернет, які були оглянуті судом за вищевказаними посиланнями, та проаналізувавши які вбачається негативна реакція багатьох користувачів по відношенню до позивача, як до власника ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія та як до партнера по бізнесу, підприємця, керівника, внаслідок поширення відповідачем зазначених у позовній заяві відомостей, які дійсно містять негативну інформацію стосовно позивача та дійсно формують негативне сприйняття у користувачів всесвітньої мережі Інтернет стосовно нього.

Разом із цим, враховуючи характер висловів, їх форму та зміст, суд вважає, що вони не сповнені оціночного характеру, а є фактичними твердженнями, оскільки містять фактичні дані (можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані). Зокрема з їх змісту вбачається, що мова йшла саме про власника ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія ОСОБА_1, який здійснює незаконну, рейдерську підприємницьку діяльність.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник спір, а тому, 26.06.2016 ОСОБА_2 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія , треті особи - ОСОБА_10, ОСОБА_1, про визнання недійсними та скасування рішення зборів, визнання недійсними змін до установчих документів у вигляді статуту в новій редакції, визнання права на частину в статутному капіталі, внесення змін до статуту, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та за позовною заявою третьої особи, яка заявила самостійні вимоги - ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Приватне підприємство Придніпровська паливно-енергетична компанія , про визнання законними рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія , оформлених протоколом від 01.03.2016 року.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2018 року (а.с. 54-60) у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія , треті особи - ОСОБА_10, ОСОБА_1, про визнання недійсними та скасування рішення зборів, визнання недійсними змін до установчих документів у вигляді статуту в новій редакції, визнання права на частину в статутному капіталі, внесення змін до статуту, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди - відмовлено. У задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявила самостійні вимоги - ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватне підприємство Придніпровська паливно-енергетична компанія , про визнання законними рішення загальних зборів учасників приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія , оформлених протоколом від 01.03.2016 року - відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2019 (а.с. 85-95) вищевказане рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказу про звільнення та про поновлення на роботі змінено в частині відмови. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 03.12.2019 рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.08.2018 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2019 залишено без змін.

Разом з цим, згідно з рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.03.2018 у справі № 216/5361/16-ц (а.с. 61-68) позов приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія збитки, заподіяні забезпеченням позову, а саме: реальні збитки в розмірі 1 260 000 грн та упущену вигоду в розмірі 4 227 000 грн, а всього 5 487 000 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.12.2018 (а.с. 79-84) вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05.02.2020 скасовано рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.03.2018 та постанова Дніпровського апеляційного суду від 11.12.2018, на підставі відсутності складу цивільного правопорушення та відсутності доказів у матеріалах справи.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2017 року, що набуло законної сили після ухвалення постанови від 03 квітня 2018 року апеляційним судом Дніпропетровської області (а.с. 69-78) та залишено без змін постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05.09.2018 у цивільній справі № 216/2882/16-ц (а.с. 97-104), було повністю відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Променерголізинг , про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсними змін до установчих документів у вигляді статуту в новій редакції, визнання права на участь у товаристві з обмеженою відповідальністю Променерголізинг , зобов'язання внести зміни до статуту.

Згідно вказаних рішень, суди прийшли до висновку, що жодних прав ОСОБА_2 ні ОСОБА_1, ні приватним підприємством Придніпровська паливно-енергетична компанія , ні ТОВ Променерголізинг порушено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного-Процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, постановою про закриття кримінального провадження від 19.03.2019 (а.с. 109-112) слідчий СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Рац О.М. встановив відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України в діях посадових осіб ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , які на думку заявника - адвоката ОСОБА_9, підробили та використали підроблений документ, а саме: рішення зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія .

Відповідно до ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, свобода вираження поглядів, оскільки вона пов'язана з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема для захисту репутації чи прав інших осіб.

Крім того, свобода вираження поглядів, не має апріорі пріоритету або переваги над іншими конституційними або конвенційними правами людини. Такий пріоритет може бути надано тільки після аналізу і ретельного дослідження всіх обставин кожної конкретної суперечки між двома конфліктуючими правами.

Так, у рішенні ЄСПЛ по справі AXEL SPRINGER AG проти Німеччини (заява №39954/08) зазначено наступні загальні стандарти щодо балансування права на свободу вираження та захист приватного життя:

Проте, стаття 10 § 2 Конвенції передбачає, що свобода вираження поглядів накладає обов'язки та відповідальність , які застосовані до засобів масової інформації навіть щодо питань, які становлять серйозний суспільний інтерес. Ці обов'язки і відповідальність набувають значимість, коли виникає питання про замах на репутацію людини і порушення прав інших осіб . Таким чином, потрібні особливі підстави для звільнення засобів масової інформації від їх звичайних обов'язків перевіряти фактичні твердження, що порочать приватних осіб. Існування таких підстав залежить, зокрема, від характеру і ступеня даної дифамації і ступеня, в якій засоби масової інформації можуть обґрунтовано вважати свої джерела надійними. (п. 82 рішення).

Суд повторює, що право на захист репутації є правом, яке захищається статтею 8 Конвенції як частина права на повагу до приватного життя (п. 83 рішення).

Те, яким чином була отримана інформація, і її достовірність також є важливими факторами. Дійсно, Суд постановив, що гарантія, що надається статтею 10 журналістам в зв'язку з поширенням інформації з питань, що становлять суспільний інтерес, є предметом умови, що вони діють сумлінно і на точній фактичній основі, і надають надійну і точну інформацію відповідно до журналістської етики (п. 93 рішення).

Вирішуючи питання щодо застосування стандартів ЄСПЛ щодо ширшої межі критики публічних фігур в даній справі суд звертає увагу, що вислови відповідачів не є критикою дій, рішень, бездіяльності позивача, як підприємця, що ґрунтуються хоча б на мінімальній фактичній основі. Сторона відповідача не надала суду протягом розгляду справи жодних доказів, які б свідчили про факти протиправної діяльності позивача взагалі або про ознаки наявності таких фактів в контексті оскаржуваних висловів.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України, фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатись в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.

Навіть оціночні судження, без мінімальної фактичної основи може бути визнано надмірними, такими, що не захищаються ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.42 рішення ЄСПЛ у справі Українська Прес-Група проти України , заява N 72713/01).

У рішенні по справі Нова газета и Бородянський проти РФ (Novaya Gazeta and Borodyanskiy) (заява N 14087/08) ЄСПЛ послався на наступні стандарти:

28. Проте гарантії статті 10 Конвенції не є абсолютними, і на них можуть поширюватися обмеження, які, проте, підлягають суворому тлумаченню, і необхідність застосування яких би то не було обмежень повинна бути встановлена за відсутності будь-якого сумніву (див. в числі інших прикладів Постанова Європейського Суду від 23 вересня 1994 р у справі Єрсілд проти Данії (Jersild v. Denmark) .

Навіть коли мова йде про оціночні судження, висновок про дотримання балансу між свободою вираження поглядів та охоронюваними інтересами може залежати від того, чи існують фактичні підстави для подібних суджень, оскільки навіть оціночне судження під час відсутності яких би то не було фактичних підстав для висловлювання може бути надмірним (п.40 рішення).

Це особливо важливо сьогодні, коли ЗМІ відіграють таку важливу роль в житті сучасного суспільства: вони не лише інформують, але за допомогою вибору способу подачі матеріалу також пропонують свій варіант його оцінки. У світі, де людина стикається з величезною кількістю інформації, яка транслюється все більшою кількістю ЗМІ за допомогою традиційних та електронних медіа, контроль за дотриманням журналістської етики набуває величезного значення. .

З урахуванням цього, ЄСПЛ погодився з висновками національних судів, що коментар про благовоління з боку губернатора, який є посадовою особою, щодо бізнесменів, які беруть участь у великих шахрайських схемах, натякав щонайменше на деяку ступінь залученості в цю схему самого губернатора і, отже, ганьбив його репутацію. Твердження заявників про те, що цей натяк був ненавмисним і вони не бажали його робити, недостатньо для виправдання відступу від принципу сумлінності в журналістській роботі. Беручи до уваги, що заявники не привели яких би то ні було доказів своїх тверджень, ЄСПЛ дійшов висновку, що втручання мало під собою достатні підстави.

Системно аналізуючи зазначені вище обставини, враховуючи, що поширено було фактичні твердження, які можуть бути або підтвердженими або спростованими, що відповідачами здійснено не було, доказів на підтвердження достовірності поширеної інформації щодо позивача не надано, беручи до уваги те, що поширення недостовірної інформації призвело до негативних наслідків для позивача і порушення його особистого немайнового права, суд вважає, що оскаржена інформація підлягає спростуванню, а порушене особисте немайнове права на недоторканність ділової репутації захисту.

Згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Частиною 1 статті 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про інформацію реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Закону України Про інформацію право на інформацію може бути обмежене для захисту репутації або прав інших людей.

Вимогами ч. ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України визначено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

При цьому, як визначено ч. 6 ст. 277 ЦК України спростування інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно зі ст. 278 ЦК України, якщо особисте немайнове право порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 768,40 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 32, 68 Конституції України, ст.ст. 23, 200, 201, 270, 275-277, 297, 1167 ЦК України, ст.ст.1, 5 ЗУ Про інформацію , ст.ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 263-266, 273, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного підприємства Правовий Центр-Гарант , товариства з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, розповсюджену товариством з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , приватним підприємством Правовий Центр-Гарант та ОСОБА_2 у статтях, що містяться на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/: ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос.)( ІНФОРМАЦІЯ_10), ІНФОРМАЦІЯ_3 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_5), ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_2), ІНФОРМАЦІЯ_11 (рос.) ( ІНФОРМАЦІЯ_12), ІНФОРМАЦІЯ_13 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_14), ІНФОРМАЦІЯ_9 (Продолжение) (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_20/).

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп та приватне підприємство Правовий Центр-Гарант видалити з веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/ поширену недостовірну інформацію: ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_10), ІНФОРМАЦІЯ_3 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_5), ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_2), ІНФОРМАЦІЯ_11 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_12), ІНФОРМАЦІЯ_13 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_14), ІНФОРМАЦІЯ_9 (Продолжение) (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_20/).

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , приватне підприємство Правовий Центр-Гарант та ОСОБА_2, не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням законної сили, спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом опублікування наступного тексту спростування на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/ в розділі Новини, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_22:

Інформація, яка була опублікована товариством з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , приватним підприємством Правовий Центр-Гарант та ОСОБА_2 у статтях на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_21/: ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_10), ІНФОРМАЦІЯ_3 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_5), ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_2), ІНФОРМАЦІЯ_11 (рос.)( ІНФОРМАЦІЯ_12), ІНФОРМАЦІЯ_13 (рос.)(ІНФОРМАЦІЯ_14), ІНФОРМАЦІЯ_9 (Продолжение) (рос.) (ІНФОРМАЦІЯ_20/) є недостовірною та не відповідає дійсності.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , приватного підприємства Правовий Центр-Гарант та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 256 грн. (двісті п'ятдесят шість гривень ), 13 копійок з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1

- відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_2, місце реєстрації: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, буд. 61;

- відповідач: приватне підприємство Правовий Центр-Гарант , ідентифікаційний код юридичної особи: 36607200, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, буд. 21, офіс 205;

- відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Адвансед Медіа Групп , ідентифікаційний код юридичної особи: 38358335, юридична адреса: 04209, м. Київ, Оболонська набережна, буд. 11, корпус 3, офіс 5.

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О.Кузнецов