Ухвала

від 30.04.2020 по справі 357/400/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/400/20

2-з/357/72/20

У Х В А Л А

іменем України

"30" квітня 2020 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О. І.

за участі секретаря - Сокур О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю Матюші адвоката Тетеря С.І. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Матюші до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимира Володимировича про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

В проваджені Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 357/400/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Матюші до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимира Володимировича про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

29 квітня 2020 року до канцелярії суду надійшла заява представника позивача, адвоката Тетеря С.І., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру, про забезпечення позову у справі № 357/400/20 шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку, площею 2,1001 га з кадастровим номером 3220483500:01:014:0015, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491254432204);

- заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 2,1001 га з кадастровим номером 3220483500:01:014:0015, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491254432204);

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_1 вчергове вчиняє дії, спрямовані на позбавлення позивача права користування землею за договором оренди, а тому невжиття заходів забезпечення позову до винесення рішення суду по даній справі може знову істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач ОСОБА_1 , зокрема, може розірвати Оспорюваний договір, після чого укласти з ТДВ Шамраївський цукровий завод або іншими пов`язаними з ним особами нові договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), договори оренди землі щодо земельної ділянки чи інші договори, що передбачатимуть права користування земельною ділянкою, передати земельну ділянку в суборенду або здійснити її поділ, а тому є реальна загроза настання обставин, які унеможливлять ефективне поновлення порушеного права оренди позивача на земельну ділянку, за захистом якого він звернувся до суду.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову , крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Частина 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановлені зазначеної відповідальності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд може брати до уваги інтереси не тільки позивача, та й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналіз наведених норм діючого законодавства призводить до висновку, що забезпечення позову можливе лише при наявності між сторонами спору та наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.

Частиною 10 вказаної постанови передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Крім того, правова позиція Верховного Суду України підтверджує необхідність при застосуванні такого способу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно конкретизувати його дію, тобто вказувати саме про заборону на відчуження, що повинно виключити можливість обмеження права користування нерухомим майном у повному обсязі.

Тим самим застосування такого арешту у вигляді заборони на відчуження стосуватиметься конкретного нерухомого майна і поширюватиметься не лише на відповідача, а й усіх причетних до його можливого відчуження суб`єктів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що ОСОБА_1 (далі також - "Відповідач-1") є власником земельної ділянки площею 2,1001 га з кадастровим номером 3220483500:01:014:0015, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491254432204) (далі - "Земельна ділянка"). 05.07.2014 року Відповідач-1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші (далі також - "Позивач", "Товариство", "ТОВ Агрофірма "Матюші") договір оренди землі № б/н, за яким передав в оренду Позивачу Земельну ділянку строком на 10 років (далі - "Договір оренди"). Право оренди Товариства на Земельну ділянку, яке виникло на підставі Договору оренди, було зареєстровано в ДРРПНМ 03.09.2014 року. 14.02.2018 року ОСОБА_1 направив позивачу повідомлення про розірвання Договору оренди з Позивачем в односторонньому порядку, яке було мотивовано тим, нібито ТОВ Агрофірма Матюші не виконало належним чином зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2016, 2017 роки. На підставі цього повідомлення 17.02.2018 року державний реєстратор комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачов В`ячеслав Анатолійович провів державну реєстрацію припинення права оренди Товариства на Земельну ділянку.

18.02.2018 року ОСОБА_1 уклав з ТДВ "Шамраївський цукровий завод" (далі також - "Відповідач-2") договір оренди № б/н, за яким передав останньому в оренду Земельну ділянку, а 21.02.2018 року державний реєстратор Комунального підприємства ПРІОРИТЕТ ОСОБА_2 здійснила державну реєстрацію права оренди на Земельну ділянку за Відповідачем-2.

У зв`язку з порушенням прав Товариства як законного орендаря Земельної ділянки ТОВ Агрофірма Матюші звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним правочину щодо розірвання Відповідачем-1 договору оренди в односторонньому порядку, договору оренди землі № б/н від 18.02.2018 року, укладеного між ТДВ Шамраївський цукровий завод і ОСОБА_1 , скасування рішень про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на Земельну ділянку і про державну реєстрацію права оренди Земельної ділянки за Відповідачем-2.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2019 року у справі № 357/11295/18 позов ТОВ Агрофірма Матюші був задоволений частково. Визнано недійсними вчинений ОСОБА_1 односторонній правочин щодо розірвання в односторонньому порядку договору оренди № б/н від 05.07.2014 року та Договір оренди землі від 18.02.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод .

Постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2020 року у справі № 357/11295/18 було скасовано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства про скасування рішень державного реєстратора та постановлено нове судове рішення, яким скасовано рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на Земельну ділянку та про державну реєстрацію права оренди Земельної ділянки за відповідачем-2.

Водночас, після звернення позивача до суду, з метою захисту свого права оренди, 05.01.2019 року ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод уклали Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № б/н, за яким Відповідач 1 повторно передав Земельну ділянку у користування Відповідачу 2, але вже на праві емфітевзису, а 07.03.2019 року Державний реєстратор на підставі цього договору провів державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) щодо Земельної ділянки за ТДВ Шамраївський цукровий завод , тобто позивача повторно було позбавлено права оренди Земельної ділянки за Договором оренди.

Отже, судом встановлено, що між позивачем та відповідачами дійсно існує спір щодо оренди земельної ділянки площею 2,1001 га з кадастровим номером 3220483500:01:014:0015, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491254432204).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом встановлено, що заявлений позивачем такий вид заходів забезпечення позову як накладення арешту на земельні ділянки, передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним заходом забезпечення позову в рамках даної цивільної справи. Таке забезпечення позову, виходячи з предмету спору, можна вважати співмірним із заявленими вимогами.

Необхідність обрання такого виду забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку є обґрунтованою, оскільки порушено права позивача, і звернення з заявою про забезпечення позову здійснено з метою його захисту. Відповідач ОСОБА_1 має реальну можливість повторно вчинити такі ж або інші дії щодо розпорядження своєю земельною ділянкою на власний розсуд з метою подальшого ускладнення поновлення порушеного права оренди ТОВ Агрофірма Матюші до ухвалення рішення у справі.

Отже, невжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги представника позивача ТОВ Агрофірма Матюші , адвоката Тетеря С.І., про забезпечення позову шляхом накладення арешту, а саме шляхом встановлення заборони відчуження спірної земельної ділянки є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

У частині вимог про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 2,1001 га з кадастровим номером 3220483500:01:014:0015, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491254432204) - заява задоволенню не підлягає, оскільки накладення арешту на нерухоме майно чи його частку вже є перешкодою для відчуження такого майна та відповідно проведення реєстраційних дій щодо реєстрації такого майна на іншу особу.

Як передбачено ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Слід зазначити, що ухвала суду про забезпечення позову згідно з ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

А відтак, вимогу ст. 157 ЦПК України про те, що ухвала про забезпечення позову виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, можна цілком обґрунтовано розглядати як загальну вимогу про обов`язковість судових рішень, встановлену ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами, кому вона адресована та кого вона стосується і повинна бути виконана цими суб`єктами самостійно.

На підставі вищевикладеного та керуючисьст.ст. 149-153, 353-354 ЦПК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю Матюші адвоката Тетеря С.І. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Матюші до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимира Володимировича про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, - задовольнити частково.

Вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом встановлення заборони на відчуження земельної ділянки площею 2,1001 га з кадастровим номером 3220483500:01:014:0015, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491254432204).

В частині вимог заявника про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 2,1001 га з кадастровим номером 3220483500:01:014:0015, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491254432204), - відмовити.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов