Постанова

від 04.05.2020 по справі 420/6539/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 р. м.ОдесаСправа № 420/6539/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Запорожана Д.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Тенндер про вирішення питання про розподіл судових витрат за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тенндер до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року - без змін.

Представником позивача було заявлено клопотання про розподіл судових витрат та 24.03.2020 року надано клопотання про долучення доказів на підтвердження судових витрат

Згідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно до ч. 2 ст. 134 КАС Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами частини четвертої зазначеної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач надав суду копії договору про надання правничої допомоги, додаткову угоду, платіжні доручення, детальний звіт, рахунок на оплату, акт надання послуг, квитанції.

Положеннями ч.ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Перевіривши клопотання представника позивача про стягнення судових витрат, та дослідивши відповідні докази, колегія суддів приходить до висновку, що наведене клопотання підлягає частковому задоволенню.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі East/WestAlliance Limited проти України , заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Долученими до справи документами позивачем доведено факт надання йому адвокатом правничої допомоги, зокрема у суді апеляційної інстанції.

Згідно з описом робіт (наданих послуг), сума, заявлена позивачем до стягнення з відповідача складається з: ознайомлення з матеріалами справи 30.01.2020 р. - 700 грн.; підготовка відзиву на апеляційну скаргу 03.02.2020 р. - 5100 грн.; підготовки клопотання про розподіл судових витрат до суду апеляційної інстанції 03.03.2020 р. - 350 грн.; представництва ТОВ Тенндер у судовому засіданні апеляційної інстанції 04.03.2020 р. - 2900 грн.; підготовки клопотання про долучення доказів на підтвердження судових витрат 20.03.2020 р. - 350 грн., всього - 9 400 грн.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткову постанову у даній справі, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці в Одеській області 9 400 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 242, 243, 311, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ :

Ухвалити у справі № 420/6539/19 додаткову постанову.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці в Одеській області(код ЄДРПОУ 39781624, проспект Шевченка, 2, м. Одеса, 65044) судовий збір у розмірі 9 400 (дев`ять тисяч чотириста) гривень на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тенндер (код ЄДРПОУ 21012384).

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Запорожан Д.В. Кравченко К.В.