Рішення

від 30.04.2020 по справі 619/843/20

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/843/20

провадження №2/619/606/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року Дергачівський районний суд

Харківської області

в складі: головуючого - судді Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

розглянув у підготовчому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звернення стягнення на спадкове майно.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звернення стягнення на спадкове майно.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 07.07.2008 між ПАТ Укрсоцбанк та громадянином ОСОБА_5 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086, а 19.08.2011 договір про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1. Пізніше, кредитор за даними договорами змінювався шляхом укладення договорів факторингу між фінансовими компаніями. За договором відступлення прав вимоги від 28.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт та ОСОБА_1 - позивачем по справі, було відступлено право вимоги до ОСОБА_5 за визначеними договорами.

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 28.02.2018 сума заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 складала 4 663 008,26 гривень (строкова заборгованість - 3 834 975,17 грн., прострочена заборгованість - 120 000 грн., прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 708 033, 09 грн.), а за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 - 12 761, 34 гривень (прострочена заборгованість - 12 515,84 грн., прострочена заборгованість по нарахованих процентах - 245, 50 грн.). Отже, загальна сума боргу, що була відступлена на користь позивача складає 4 675 769, 6 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 боржник ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 30.08.2015. У зв`язку з цим, на вимогу ст. 1281 ЦК України, від імені ПАТ Укрсоцбанк до Першої Харківської нотаріальної контори було подано вимогу про сплату боргу від 29.02.2016 №08.54-86/84-440. Коли стало відомо, що спадкова справа заведена Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою Вікторією Олександрівною, то ПАТ Укрсоцбанк повторно через нотаріуса повідомило спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця шляхом направлення запиту щодо розгляду претензії кредитора № 08.406-297/84-2227 від 02.11.2017. Як відповідь на даний запит було отримано лист від нотаріуса вих. №384/02-14 від 16 листопада 2017 року. Окрім цього, після того, як було укладено договір відступлення права вимоги від 28.02.2018. ТОВ Фінансова компанія Укрфінстандарт направляла повідомлення про відступлення прав вимог №00036 від 01.03.2018 та інформацію про нового кредитора - ОСОБА_1 .

Зважаючи на те, що першочерговий кредитор ПАТ Укрсоцбанк вчасно і відповідно до ст. 1281 ЦК України повідомив спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця, про зміну кредитора спадкоємців також було повідомлено через нотаріуса, тому всі процесуальні вимоги для того, аби боргові зобов`язання були включені у склад спадщини виконано, а, отже, є всі підстави вважати, що до спадкоємців перейшов обов`язок виконання боргових зобов`язань спадкодавця. На підтвердження даної позиції, звертає увагу на Постанову Пленуму Верховного суду України від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц, де суд роз`яснив: Таким чином, стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса . Аналогічних висновків щодо направлення претензії кредитором нотаріусу як належний спосіб повідомлення про борг спадкоємців, дійшов Верховний Суд України і в постанові від 25 квітня 2018 року у справі №645/3265/13-ц.

Після відступлення права вимоги за кредитними договорами, позивачем було звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №805/13/18-5/8-606 від 07.07.2008, який був укладений для забезпечення виконання зобов`язання за генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 липня 2018 року у справі №619/1642/18. На виконання даного рішення суду від імені позивача як кредитора, було укладено договір купівлі-продажу від 5 листопада 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. За даним договором предмет іпотеки було продано на користь ТОВ ЮСТОР за ціною 2 200 000 гривень. Зважаючи на таку ціну реалізації заставленої нерухомості, грошові вимоги кредитора не були задоволені в повному обсязі, тому, за кредитними договорами залишилась заборгованість у розмірі 2 475 769, 6 гривень (4 675 769,6 грн. - 2 200 000 грн.).

Отже, зважаючи на норми законодавства та судову практику, у позивача є право отримати решту суми для погашення боргу, у зв`язку з цим, позивач на вимогу статей 1281 та 1282 ЦК України, звернувся до спадкоємців з вимогою про сплату решти боргу шляхом одноразового платежу.

За інформацією троє спадкоємців ОСОБА_5 прийняли спадщину, однак, дана вимога направлялась двом спадкоємцям, дані яких відомо позивачеві, та які вже були сторонами у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Позивачем було отримано відповіді відповідачів, зі змісту яких вбачається, що вони відмовились задовольнити грошові вимоги шляхом здійснення одноразового грошового платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України: У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі , позивач звернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на спадкове майно.

У вимозі про сплату боргу позивач просив відповідачів сплатити на його користь грошові кошти у розмірі 825 256,5 грн. кожен. Як зазначалось вище, залишок заборгованості перед позивачем за кредитними договорами з урахуванням вартості реалізованого предмету іпотеки, на момент подання позову складає 2 475 769, 6 гривень. Як додаток до відповіді на вимогу про стягнення боргу відповідач ОСОБА_2 надала довідку Про склад спадкоємців по спадковій справі №12/2015 від 17.02.2020 № 15/02-14 видану приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою Вікторією Олександрівною. Відповідно до даної довідки, двоє спадкоємців, а саме батько та мати спадкодавця відмовились від прийняття спадщини на користь дітей спадкодавця - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та дружини спадкодавця - ОСОБА_6 . Таким чином, дана довідка підтверджує той факт, що троє спадкоємців прийняли спадщину в рівних частинах, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Таким чином, оскільки, спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли троє спадкоємців, то відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України, кожен має право на 1/3 частину спадщини, а тому і за борговими зобов`язаннями спадкодавця відповідатимуть відповідно до частки в спадщині. Позивач додатково посилається на судову практику, а саме Постанову Верховного Суду України від 16 травня 2018 року у справі №175/4367/15-ц, в якій зазначається: Разом з тим, неможливо погодитись з висновком апеляційного суду про покладення солідарного обов`язку на спадкоємців боржника щодо повернення боргу, оскільки кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині у відповідності із вимогами частини першої статті 1282 ЦК України .

Отже, якщо розділити боргові зобов`язання спадкодавця між всіма спадкоємцями, то кожен успадкував 1/3 частку боргу, що становить по 825 256, 5 грн. Оскільки відповідачами у даній справі є двоє спадкоємців, то вимоги позивача у даній справі становлять 2/3 частки загального розміру боргових зобов`язань, що складає 1 650 513 грн.

Відповідачі як причину відмови виконання вимоги про стягнення боргу зазначили, що ними не було отримано свідоцтво про право на спадщину, а тому і право власності на спадкове майно вони ще не отримали, а отже, задовольнити вимоги кредитора не видається можливим. Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не звільняє спадкоємців від задоволення вимог кредитора за грошовими зобов`язаннями спадкодавця. Законодавство розмежує поняття прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право на спадщину. Пленум Верховного Суду України в постанові від 30.05.2008 №7 в п. 27 зазначив таке: Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 ЦК України . Відповідна правова позиція міститься і в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16.

Таким чином, відсутність оформленого свідоцтва про право на спадщину не перешкоджає кредитору звернутись до спадкоємців з вимогою про сплату боргу шляхом одноразового платежу, а у разі відмови - з позовом про звернення стягнення на нерухоме майно.

Отже, зважаючи на все, зазначене вище, у позивача є всі законні підстави для подачі позову до спадкоємців з вимогами про звернення стягнення на спадкове майно з метою погашення заборгованості за кредитними договорами.

Щодо майна, на яке позивач просить звернути стягнення, зазначає наступне. У відповідях на вимоги про сплату боргу спадкоємці не заперечували проти того, що у разі їх відмови виплатити борг шляхом одноразового платежу, кредитор звернеться до суду з даним позовом. Окрім цього, у відповіді відповідача ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 від 02.03.2020 вказувалось про те, що спадкодавці ОСОБА_5 належить декілька об`єктів нерухомого майна, які можуть бути реалізовані з метою погашення існуючих боргів, а саме:

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 . На додаток, відповідач ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 надала копії правовстановлюючих документів та звіт про належну оцінку від 12 лютого 2020 року, яким визначено ринкову вартість вищевказаних об`єктів нерухомого майна. Оцінка нерухомості проводилась суб`єктом оціночної діяльності ПП Промсервіс на замовлення відповідачів.

Отже, зважаючи на інформацію надану відповідачем ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та правовстановлюючі документи, спадкодавцю ОСОБА_5 належить право власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна, яке після його смерті отримали спадкоємці.

Зважаючи на те, що відповідачі відмовились виконати боргові зобов`язання спадкоємця перед кредитором шляхом одноразового грошового платежу, та зволікають з оформленням свідоцтва про право на спадщину, до якої входить нерухоме майно, то у кредитора виникає право задовольнити свої вимоги за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що належить спадкодавцю. Так, кожен спадкоємець ОСОБА_5 має право на 1/3 частку в кожному з об`єктів нерухомості, тому зважаючи на те, що кожен спадкоємець має відповідати за зобов`язаннями спадкодавця в межах частки у спадковій масі, а даний позов пред`явлено до двох спадкоємців, які успадкували 2/3 частки боргових зобов`язань, то і звернення стягнення повинно відбуватись на 2/3 частини нерухомого майна відповідно. Окрім цього, варто зазначити, що задовольнити вимоги позивача до відповідачів можливо звернувши стягнення на 2/3 частки в кожному об`єкті нерухомості, однак в межах розміру 2/3 грошових зобов`язань, тобто 1 650 513 грн., шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачі по справі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 та керуючись статтями 1268, 1278, 1282, 1296, 1297 ЦК України, правовими позиціями Верховного Суду України в аналогічних справах, судовою практикою, позивач вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на 2/3 частини нерухомого майна спадкодавця в рахунок погашення 2/3 частини заборгованості за кредитними договорами в межах суми 1 650 513 грн. є законними, обґрунтованими та найбільш ефективними для поновлення порушених прав позивача.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив, в якому визнала позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на 1/3 частину, належного їй нерухомого майна, про яке зазначено у позові.

Відповідач ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 подала до суду відзив, в якому визнала позовні позивача і не заперечує проти погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на належну їй як спадкоємцю 1/3 нерухомого майна, оскільки такі вимоги є законними, обґрунтованими та найбільше відповідають інтересам ОСОБА_4 , адже особистих коштів для погашення боргу у неї немає.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, в поданій до суду заяві позов підтримав повністю та просив його задовольнити. Розгляд справи просив проводити без фіксації технічними засобами та за його відсутності, що суд вважає за можливе.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, згідно наданого суду відзиву на позовну заяву, позовні вимоги позивача визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення, а справу просила розглядати за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, згідно наданого до суду відзиву, позовні вимоги позивача визнала і не заперечуєпроти їх задоволення, а справу просила розглядати за її відсутності.

Суд, вважає можливим справу розглянути за відсутності сторін по справі. На підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 07.07.2008 між ПАТ Укрсоцбанк та громадянином ОСОБА_5 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086, а 19.08.2011 договір про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1. Пізніше, кредитор за даними договорами змінювався шляхом укладення договорів факторингу між фінансовими компаніями. За договором відступлення прав вимоги від 28.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт та ОСОБА_1 - позивачем по справі, було відступлено право вимоги до ОСОБА_5 за визначеними договорами.

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 28.02.2018 сума заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 складала 4 663 008,26 гривень (строкова заборгованість - 3 834 975,17 грн., прострочена заборгованість - 120 000 грн., прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 708 033, 09 грн.), а за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 - 12 761, 34 гривень (прострочена заборгованість - 12 515, 84 грн., прострочена заборгованість по нарахованих процентах - 245, 50 грн.). Отже, загальна сума боргу, що була відступлена на користь позивача складає 4 675 769, 6 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 боржник ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 30.08.2015.

У зв`язку з цим, на вимогу ст. 1281 ЦК України, від імені ПАТ Укрсоцбанк до Першої Харківської нотаріальної контори було подано вимогу про сплату боргу від 29.02.2016 №08.54-86/84-440.

Спадкова справа заведена Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою Вікторією Олександрівною, тому ПАТ Укрсоцбанк повторно через нотаріуса повідомило спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця шляхом направлення запиту щодо розгляду претензії кредитора № 08.406-297/84-2227 від 02.11.2017. Як відповідь на даний запит було отримано лист від нотаріуса вих. №384/02-14 від 16 листопада 2017 року. Окрім цього, після того, як було укладено договір відступлення права вимоги від 28.02.2018. ТОВ Фінансова компанія Укрфінстандарт направляла повідомлення про відступлення прав вимог №00036 від 01.03.2018 та інформацію про нового кредитора - ОСОБА_1 .

Першочерговий кредитор ПАТ Укрсоцбанк вчасно і відповідно до ст. 1281 ЦК України повідомив спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця, про зміну кредитора спадкоємців також було повідомлено через нотаріуса, тому всі процесуальні вимоги для того, аби боргові зобов`язання були включені у склад спадщини виконано, а, отже, є всі підстави вважати, що до спадкоємців перейшов обов`язок виконання боргових зобов`язань спадкодавця.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц, роз`яснено: Таким чином, стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса . Аналогічних висновків щодо направлення претензії кредитором нотаріусу як належний спосіб повідомлення про борг спадкоємців, дійшов Верховний Суд України і в постанові від 25 квітня 2018 року у справі №645/3265/13-ц.

Після відступлення права вимоги за кредитними договорами, позивачем було звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №805/13/18-5/8-606 від 07.07.2008, який був укладений для забезпечення виконання зобов`язання за генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 липня 2018 року у справі №619/1642/18. На виконання даного рішення суду від імені позивача як кредитора, було укладено договір купівлі-продажу від 5 листопада 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. За даним договором предмет іпотеки було продано на користь ТОВ ЮСТОР за ціною 2 200 000 гривень. Зважаючи на таку ціну реалізації заставленої нерухомості, грошові вимоги кредитора не були задоволені в повному обсязі, тому, за кредитними договорами залишилась заборгованість у розмірі 2 475 769, 6 гривень (4 675 769,6 грн. - 2 200 000 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку , в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає, з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону. За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

За змістом ч. 4 ст. 591 ЦК України та ч. 7 ст. 47 Закону України Про іпотеку , якщо сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває вимоги заставодержателя (іпотекодержателя), він має право отримати суму, якої не вистачає (решту суми). Такого висновку дійшов і Верховний Суд України в постанові від 11.04.2018 у справі № 761/17280/16-ц, де зазначив: Зобов`язання за договором позики не припинилося в силу його невиконання, а вартості набутого позикодавцем у власність предмета іпотеки не вистачило на погашення боргу у повному обсязі, тому кредитор за приписами статті 591 ЦК України та частини сьомої статті 47 Закону України Про іпотеку , має право на стягнення суми, що не вистачає для погашення цієї заборгованості .

Зважаючи на норми законодавства та судову практику, у позивача є право отримати решту суми для погашення боргу у відповідності до статей 1281 та 1282 ЦК України.

Спадкоємці ОСОБА_5 прийняли спадщину, однак, вимога направлялась двом спадкоємцям, дані яких відомо позивачеві, та які вже були сторонами у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . У вимозі про сплату боргу позивач просив відповідачів сплатити на його користь грошові кошти у розмірі 825 256, 5 грн. кожен. Залишок заборгованості перед позивачем за кредитними договорами з урахуванням вартості реалізованого предмету іпотеки, на момент подання позову складає 2 475 769, 6 гривень. Як додаток до відповіді на вимогу про стягнення боргу відповідач ОСОБА_2 надала довідку Про склад спадкоємців по спадковій справі №12/2015 від 17.02.2020 № 15/02-14 видану приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою Вікторією Олександрівною. Відповідно до даної довідки, двоє спадкоємців, а саме батько та мати спадкодавця відмовились від прийняття спадщини на користь дітей спадкодавця - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та дружини спадкодавця - ОСОБА_6 . Таким чином, дана довідка підтверджує той факт, що троє спадкоємців прийняли спадщину в рівних частинах, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Позивачем було отримано відповіді відповідачів, зі змісту яких вбачається, що вони відмовились задовольнити грошові вимоги шляхом здійснення одноразового грошового платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України: У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі , позивач звернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на спадкове майно.

Таким чином, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли троє спадкоємців, то відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України, кожен має право на 1/3 частку спадщини, а тому і за борговими зобов`язаннями спадкодавця відповідатимуть відповідно до частки в спадщині. Позивач додатково посилається на судову практику, а саме Постанову Верховного Суду України від 16 травня 2018 року у справі №175/4367/15-ц, в якій зазначається: Разом з тим, неможливо погодитись з висновком апеляційного суду про покладення солідарного обов`язку на спадкоємців боржника щодо повернення боргу, оскільки кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині у відповідності із вимогами частини першої статті 1282 ЦК України .

Отже, якщо розділити боргові зобов`язання спадкодавця між всіма спадкоємцями, то кожен успадкував 1/3 частину боргу, що становить по 825 256, 5 грн. Оскільки відповідачами у даній справі є двоє спадкоємців, то вимоги позивача у даній справі становлять 2/3 частки загального розміру боргових зобов`язань, що складає 1 650 513 грн.

Відповідачі як причину відмови виконання вимоги про стягнення боргу зазначили, що ними не було отримано свідоцтво про право на спадщину, а тому і право власності на спадкове майно вони ще не отримали, а отже, задовольнити вимоги кредитора не видається можливим. Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не звільняє спадкоємців від задоволення вимог кредитора за грошовими зобов`язаннями спадкодавця. Законодавство розмежує поняття прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право на спадщину. Пленум Верховного Суду України в постанові від 30.05.2008 №7 в п. 27 зазначив таке: Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 ЦК України . Відповідна правова позиція міститься і в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16.

Таким чином, відсутність оформленого свідоцтва про право на спадщину не перешкоджає кредитору звернутись до спадкоємців з вимогою про сплату боргу шляхом одноразового платежу, а у разі відмови - з позовом про звернення стягнення на нерухоме майно, що і змусило позивача звернутися з даним позовом до суду.

Згідно ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 510 грн.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Враховуючи, що відповідачами визнано позовні вимоги, суд вважає, що в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

На підставіст.ст. 16, 591, 599, 1268, 1278, 1281, 1282, 1296, 1297ЦК України,керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011 звернути стягнення на спадкове майно, прийняте ОСОБА_2 та ОСОБА_4 після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - на 2/3 частини в таких об`єктах нерухомого майна:

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , у межах 2/3 частин суми боргу, а саме - 1 650 513 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Стягнути солідарно в рівних частинах з кожного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , сплачений судовий збір в розмірі 10 510 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з моменту оголошення рішення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя Л. О. Якименко