справа №619/843/20
провадження №2/619/606/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2020 року Дергачівський районний суд
Харківської області
в складі: головуючого - судді Якименко Л.О.
за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.
розглянув у підготовчому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звернення стягнення на спадкове майно.
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звернення стягнення на спадкове майно.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 07.07.2008 між ПАТ Укрсоцбанк та громадянином ОСОБА_5 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086, а 19.08.2011 договір про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1. Пізніше, кредитор за даними договорами змінювався шляхом укладення договорів факторингу між фінансовими компаніями. За договором відступлення прав вимоги від 28.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт та ОСОБА_1 - позивачем по справі, було відступлено право вимоги до ОСОБА_5 за визначеними договорами.
Відповідно до договору відступлення права вимоги від 28.02.2018 сума заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 складала 4 663 008,26 гривень (строкова заборгованість - 3 834 975,17 грн., прострочена заборгованість - 120 000 грн., прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 708 033, 09 грн.), а за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 - 12 761, 34 гривень (прострочена заборгованість - 12 515,84 грн., прострочена заборгованість по нарахованих процентах - 245, 50 грн.). Отже, загальна сума боргу, що була відступлена на користь позивача складає 4 675 769, 6 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 боржник ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 30.08.2015. У зв`язку з цим, на вимогу ст. 1281 ЦК України, від імені ПАТ Укрсоцбанк до Першої Харківської нотаріальної контори було подано вимогу про сплату боргу від 29.02.2016 №08.54-86/84-440. Коли стало відомо, що спадкова справа заведена Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою Вікторією Олександрівною, то ПАТ Укрсоцбанк повторно через нотаріуса повідомило спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця шляхом направлення запиту щодо розгляду претензії кредитора № 08.406-297/84-2227 від 02.11.2017. Як відповідь на даний запит було отримано лист від нотаріуса вих. №384/02-14 від 16 листопада 2017 року. Окрім цього, після того, як було укладено договір відступлення права вимоги від 28.02.2018. ТОВ Фінансова компанія Укрфінстандарт направляла повідомлення про відступлення прав вимог №00036 від 01.03.2018 та інформацію про нового кредитора - ОСОБА_1 .
Зважаючи на те, що першочерговий кредитор ПАТ Укрсоцбанк вчасно і відповідно до ст. 1281 ЦК України повідомив спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця, про зміну кредитора спадкоємців також було повідомлено через нотаріуса, тому всі процесуальні вимоги для того, аби боргові зобов`язання були включені у склад спадщини виконано, а, отже, є всі підстави вважати, що до спадкоємців перейшов обов`язок виконання боргових зобов`язань спадкодавця. На підтвердження даної позиції, звертає увагу на Постанову Пленуму Верховного суду України від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц, де суд роз`яснив: Таким чином, стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса . Аналогічних висновків щодо направлення претензії кредитором нотаріусу як належний спосіб повідомлення про борг спадкоємців, дійшов Верховний Суд України і в постанові від 25 квітня 2018 року у справі №645/3265/13-ц.
Після відступлення права вимоги за кредитними договорами, позивачем було звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №805/13/18-5/8-606 від 07.07.2008, який був укладений для забезпечення виконання зобов`язання за генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 липня 2018 року у справі №619/1642/18. На виконання даного рішення суду від імені позивача як кредитора, було укладено договір купівлі-продажу від 5 листопада 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. За даним договором предмет іпотеки було продано на користь ТОВ ЮСТОР за ціною 2 200 000 гривень. Зважаючи на таку ціну реалізації заставленої нерухомості, грошові вимоги кредитора не були задоволені в повному обсязі, тому, за кредитними договорами залишилась заборгованість у розмірі 2 475 769, 6 гривень (4 675 769,6 грн. - 2 200 000 грн.).
Отже, зважаючи на норми законодавства та судову практику, у позивача є право отримати решту суми для погашення боргу, у зв`язку з цим, позивач на вимогу статей 1281 та 1282 ЦК України, звернувся до спадкоємців з вимогою про сплату решти боргу шляхом одноразового платежу.
За інформацією троє спадкоємців ОСОБА_5 прийняли спадщину, однак, дана вимога направлялась двом спадкоємцям, дані яких відомо позивачеві, та які вже були сторонами у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Позивачем було отримано відповіді відповідачів, зі змісту яких вбачається, що вони відмовились задовольнити грошові вимоги шляхом здійснення одноразового грошового платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України: У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі , позивач звернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на спадкове майно.
У вимозі про сплату боргу позивач просив відповідачів сплатити на його користь грошові кошти у розмірі 825 256,5 грн. кожен. Як зазначалось вище, залишок заборгованості перед позивачем за кредитними договорами з урахуванням вартості реалізованого предмету іпотеки, на момент подання позову складає 2 475 769, 6 гривень. Як додаток до відповіді на вимогу про стягнення боргу відповідач ОСОБА_2 надала довідку Про склад спадкоємців по спадковій справі №12/2015 від 17.02.2020 № 15/02-14 видану приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою Вікторією Олександрівною. Відповідно до даної довідки, двоє спадкоємців, а саме батько та мати спадкодавця відмовились від прийняття спадщини на користь дітей спадкодавця - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та дружини спадкодавця - ОСОБА_6 . Таким чином, дана довідка підтверджує той факт, що троє спадкоємців прийняли спадщину в рівних частинах, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Таким чином, оскільки, спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли троє спадкоємців, то відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України, кожен має право на 1/3 частину спадщини, а тому і за борговими зобов`язаннями спадкодавця відповідатимуть відповідно до частки в спадщині. Позивач додатково посилається на судову практику, а саме Постанову Верховного Суду України від 16 травня 2018 року у справі №175/4367/15-ц, в якій зазначається: Разом з тим, неможливо погодитись з висновком апеляційного суду про покладення солідарного обов`язку на спадкоємців боржника щодо повернення боргу, оскільки кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині у відповідності із вимогами частини першої статті 1282 ЦК України .
Отже, якщо розділити боргові зобов`язання спадкодавця між всіма спадкоємцями, то кожен успадкував 1/3 частку боргу, що становить по 825 256, 5 грн. Оскільки відповідачами у даній справі є двоє спадкоємців, то вимоги позивача у даній справі становлять 2/3 частки загального розміру боргових зобов`язань, що складає 1 650 513 грн.
Відповідачі як причину відмови виконання вимоги про стягнення боргу зазначили, що ними не було отримано свідоцтво про право на спадщину, а тому і право власності на спадкове майно вони ще не отримали, а отже, задовольнити вимоги кредитора не видається можливим. Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не звільняє спадкоємців від задоволення вимог кредитора за грошовими зобов`язаннями спадкодавця. Законодавство розмежує поняття прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право на спадщину. Пленум Верховного Суду України в постанові від 30.05.2008 №7 в п. 27 зазначив таке: Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 ЦК України . Відповідна правова позиція міститься і в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16.
Таким чином, відсутність оформленого свідоцтва про право на спадщину не перешкоджає кредитору звернутись до спадкоємців з вимогою про сплату боргу шляхом одноразового платежу, а у разі відмови - з позовом про звернення стягнення на нерухоме майно.
Отже, зважаючи на все, зазначене вище, у позивача є всі законні підстави для подачі позову до спадкоємців з вимогами про звернення стягнення на спадкове майно з метою погашення заборгованості за кредитними договорами.
Щодо майна, на яке позивач просить звернути стягнення, зазначає наступне. У відповідях на вимоги про сплату боргу спадкоємці не заперечували проти того, що у разі їх відмови виплатити борг шляхом одноразового платежу, кредитор звернеться до суду з даним позовом. Окрім цього, у відповіді відповідача ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 від 02.03.2020 вказувалось про те, що спадкодавці ОСОБА_5 належить декілька об`єктів нерухомого майна, які можуть бути реалізовані з метою погашення існуючих боргів, а саме:
- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;
- насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ;
- трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 . На додаток, відповідач ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 надала копії правовстановлюючих документів та звіт про належну оцінку від 12 лютого 2020 року, яким визначено ринкову вартість вищевказаних об`єктів нерухомого майна. Оцінка нерухомості проводилась суб`єктом оціночної діяльності ПП Промсервіс на замовлення відповідачів.
Отже, зважаючи на інформацію надану відповідачем ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та правовстановлюючі документи, спадкодавцю ОСОБА_5 належить право власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна, яке після його смерті отримали спадкоємці.
Зважаючи на те, що відповідачі відмовились виконати боргові зобов`язання спадкоємця перед кредитором шляхом одноразового грошового платежу, та зволікають з оформленням свідоцтва про право на спадщину, до якої входить нерухоме майно, то у кредитора виникає право задовольнити свої вимоги за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що належить спадкодавцю. Так, кожен спадкоємець ОСОБА_5 має право на 1/3 частку в кожному з об`єктів нерухомості, тому зважаючи на те, що кожен спадкоємець має відповідати за зобов`язаннями спадкодавця в межах частки у спадковій масі, а даний позов пред`явлено до двох спадкоємців, які успадкували 2/3 частки боргових зобов`язань, то і звернення стягнення повинно відбуватись на 2/3 частини нерухомого майна відповідно. Окрім цього, варто зазначити, що задовольнити вимоги позивача до відповідачів можливо звернувши стягнення на 2/3 частки в кожному об`єкті нерухомості, однак в межах розміру 2/3 грошових зобов`язань, тобто 1 650 513 грн., шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України Про виконавче провадження .
Таким чином, зважаючи на те, що відповідачі по справі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 та керуючись статтями 1268, 1278, 1282, 1296, 1297 ЦК України, правовими позиціями Верховного Суду України в аналогічних справах, судовою практикою, позивач вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на 2/3 частини нерухомого майна спадкодавця в рахунок погашення 2/3 частини заборгованості за кредитними договорами в межах суми 1 650 513 грн. є законними, обґрунтованими та найбільш ефективними для поновлення порушених прав позивача.
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив, в якому визнала позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на 1/3 частину, належного їй нерухомого майна, про яке зазначено у позові.
Відповідач ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 подала до суду відзив, в якому визнала позовні позивача і не заперечує проти погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на належну їй як спадкоємцю 1/3 нерухомого майна, оскільки такі вимоги є законними, обґрунтованими та найбільше відповідають інтересам ОСОБА_4 , адже особистих коштів для погашення боргу у неї немає.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, в поданій до суду заяві позов підтримав повністю та просив його задовольнити. Розгляд справи просив проводити без фіксації технічними засобами та за його відсутності, що суд вважає за можливе.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, згідно наданого суду відзиву на позовну заяву, позовні вимоги позивача визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення, а справу просила розглядати за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, згідно наданого до суду відзиву, позовні вимоги позивача визнала і не заперечуєпроти їх задоволення, а справу просила розглядати за її відсутності.
Суд, вважає можливим справу розглянути за відсутності сторін по справі. На підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.
З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 07.07.2008 між ПАТ Укрсоцбанк та громадянином ОСОБА_5 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086, а 19.08.2011 договір про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1. Пізніше, кредитор за даними договорами змінювався шляхом укладення договорів факторингу між фінансовими компаніями. За договором відступлення прав вимоги від 28.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт та ОСОБА_1 - позивачем по справі, було відступлено право вимоги до ОСОБА_5 за визначеними договорами.
Відповідно до договору відступлення права вимоги від 28.02.2018 сума заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 складала 4 663 008,26 гривень (строкова заборгованість - 3 834 975,17 грн., прострочена заборгованість - 120 000 грн., прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 708 033, 09 грн.), а за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 - 12 761, 34 гривень (прострочена заборгованість - 12 515, 84 грн., прострочена заборгованість по нарахованих процентах - 245, 50 грн.). Отже, загальна сума боргу, що була відступлена на користь позивача складає 4 675 769, 6 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 боржник ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 30.08.2015.
У зв`язку з цим, на вимогу ст. 1281 ЦК України, від імені ПАТ Укрсоцбанк до Першої Харківської нотаріальної контори було подано вимогу про сплату боргу від 29.02.2016 №08.54-86/84-440.
Спадкова справа заведена Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою Вікторією Олександрівною, тому ПАТ Укрсоцбанк повторно через нотаріуса повідомило спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця шляхом направлення запиту щодо розгляду претензії кредитора № 08.406-297/84-2227 від 02.11.2017. Як відповідь на даний запит було отримано лист від нотаріуса вих. №384/02-14 від 16 листопада 2017 року. Окрім цього, після того, як було укладено договір відступлення права вимоги від 28.02.2018. ТОВ Фінансова компанія Укрфінстандарт направляла повідомлення про відступлення прав вимог №00036 від 01.03.2018 та інформацію про нового кредитора - ОСОБА_1 .
Першочерговий кредитор ПАТ Укрсоцбанк вчасно і відповідно до ст. 1281 ЦК України повідомив спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця, про зміну кредитора спадкоємців також було повідомлено через нотаріуса, тому всі процесуальні вимоги для того, аби боргові зобов`язання були включені у склад спадщини виконано, а, отже, є всі підстави вважати, що до спадкоємців перейшов обов`язок виконання боргових зобов`язань спадкодавця.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц, роз`яснено: Таким чином, стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса . Аналогічних висновків щодо направлення претензії кредитором нотаріусу як належний спосіб повідомлення про борг спадкоємців, дійшов Верховний Суд України і в постанові від 25 квітня 2018 року у справі №645/3265/13-ц.
Після відступлення права вимоги за кредитними договорами, позивачем було звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №805/13/18-5/8-606 від 07.07.2008, який був укладений для забезпечення виконання зобов`язання за генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 липня 2018 року у справі №619/1642/18. На виконання даного рішення суду від імені позивача як кредитора, було укладено договір купівлі-продажу від 5 листопада 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. За даним договором предмет іпотеки було продано на користь ТОВ ЮСТОР за ціною 2 200 000 гривень. Зважаючи на таку ціну реалізації заставленої нерухомості, грошові вимоги кредитора не були задоволені в повному обсязі, тому, за кредитними договорами залишилась заборгованість у розмірі 2 475 769, 6 гривень (4 675 769,6 грн. - 2 200 000 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку , в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає, з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону. За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.
За змістом ч. 4 ст. 591 ЦК України та ч. 7 ст. 47 Закону України Про іпотеку , якщо сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває вимоги заставодержателя (іпотекодержателя), він має право отримати суму, якої не вистачає (решту суми). Такого висновку дійшов і Верховний Суд України в постанові від 11.04.2018 у справі № 761/17280/16-ц, де зазначив: Зобов`язання за договором позики не припинилося в силу його невиконання, а вартості набутого позикодавцем у власність предмета іпотеки не вистачило на погашення боргу у повному обсязі, тому кредитор за приписами статті 591 ЦК України та частини сьомої статті 47 Закону України Про іпотеку , має право на стягнення суми, що не вистачає для погашення цієї заборгованості .
Зважаючи на норми законодавства та судову практику, у позивача є право отримати решту суми для погашення боргу у відповідності до статей 1281 та 1282 ЦК України.
Спадкоємці ОСОБА_5 прийняли спадщину, однак, вимога направлялась двом спадкоємцям, дані яких відомо позивачеві, та які вже були сторонами у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . У вимозі про сплату боргу позивач просив відповідачів сплатити на його користь грошові кошти у розмірі 825 256, 5 грн. кожен. Залишок заборгованості перед позивачем за кредитними договорами з урахуванням вартості реалізованого предмету іпотеки, на момент подання позову складає 2 475 769, 6 гривень. Як додаток до відповіді на вимогу про стягнення боргу відповідач ОСОБА_2 надала довідку Про склад спадкоємців по спадковій справі №12/2015 від 17.02.2020 № 15/02-14 видану приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою Вікторією Олександрівною. Відповідно до даної довідки, двоє спадкоємців, а саме батько та мати спадкодавця відмовились від прийняття спадщини на користь дітей спадкодавця - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та дружини спадкодавця - ОСОБА_6 . Таким чином, дана довідка підтверджує той факт, що троє спадкоємців прийняли спадщину в рівних частинах, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Позивачем було отримано відповіді відповідачів, зі змісту яких вбачається, що вони відмовились задовольнити грошові вимоги шляхом здійснення одноразового грошового платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України: У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі , позивач звернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на спадкове майно.
Таким чином, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли троє спадкоємців, то відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України, кожен має право на 1/3 частку спадщини, а тому і за борговими зобов`язаннями спадкодавця відповідатимуть відповідно до частки в спадщині. Позивач додатково посилається на судову практику, а саме Постанову Верховного Суду України від 16 травня 2018 року у справі №175/4367/15-ц, в якій зазначається: Разом з тим, неможливо погодитись з висновком апеляційного суду про покладення солідарного обов`язку на спадкоємців боржника щодо повернення боргу, оскільки кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині у відповідності із вимогами частини першої статті 1282 ЦК України .
Отже, якщо розділити боргові зобов`язання спадкодавця між всіма спадкоємцями, то кожен успадкував 1/3 частину боргу, що становить по 825 256, 5 грн. Оскільки відповідачами у даній справі є двоє спадкоємців, то вимоги позивача у даній справі становлять 2/3 частки загального розміру боргових зобов`язань, що складає 1 650 513 грн.
Відповідачі як причину відмови виконання вимоги про стягнення боргу зазначили, що ними не було отримано свідоцтво про право на спадщину, а тому і право власності на спадкове майно вони ще не отримали, а отже, задовольнити вимоги кредитора не видається можливим. Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не звільняє спадкоємців від задоволення вимог кредитора за грошовими зобов`язаннями спадкодавця. Законодавство розмежує поняття прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право на спадщину. Пленум Верховного Суду України в постанові від 30.05.2008 №7 в п. 27 зазначив таке: Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 ЦК України . Відповідна правова позиція міститься і в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16.
Таким чином, відсутність оформленого свідоцтва про право на спадщину не перешкоджає кредитору звернутись до спадкоємців з вимогою про сплату боргу шляхом одноразового платежу, а у разі відмови - з позовом про звернення стягнення на нерухоме майно, що і змусило позивача звернутися з даним позовом до суду.
Згідно ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 510 грн.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Враховуючи, що відповідачами визнано позовні вимоги, суд вважає, що в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.
На підставіст.ст. 16, 591, 599, 1268, 1278, 1281, 1282, 1296, 1297ЦК України,керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
В рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011 звернути стягнення на спадкове майно, прийняте ОСОБА_2 та ОСОБА_4 після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - на 2/3 частини в таких об`єктах нерухомого майна:
- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;
- насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ;
- трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , у межах 2/3 частин суми боргу, а саме - 1 650 513 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України Про виконавче провадження .
Стягнути солідарно в рівних частинах з кожного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , сплачений судовий збір в розмірі 10 510 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з моменту оголошення рішення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя Л. О. Якименко
Суд | Дергачівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2020 |
Оприлюднено | 05.05.2020 |
Номер документу | 89051618 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дергачівський районний суд Харківської області
Якименко Л. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні