Ухвала

від 26.12.2024 по справі 619/843/20

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/843/20

провадження № 6/619/328/24

УХВАЛА

іменем України

26 грудня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.

за участю секретаря судового засідання Дєдової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Несол», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про затвердження мирової угоди, -

встановив:

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся до суду із заявою, у якій просить затвердити мирову угоду від 16 грудня 2024 року, що укладена між стягувачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Несол» та боржниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на стадії виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30.04.2020 у цивільній справі № 619/843/20 (далі та текстом Мирова угода).

В обґрунтування заяви зазначає, що ним, як приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області було відкрито виконавче провадження № 63039929, в якому боржником є ОСОБА_1 та виконавче провадження № 63082349, в якому боржником є ОСОБА_2 щодо виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30.04.2020. 18 листопада 2024 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області було замінено стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_3 . Товариством з обмеженою відповідальністю «Несол». Користуючись своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження ТОВ «Несол», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали мирову угоду у справі, яка була йому подана як приватному виконавцю. В зв`язку з чим він просить затвердити мирову угоду.

У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович не з`явився.

Представник ТОВ «Несол» у судове засідання не з`явилася, надавши заяву в якій просила затвердити мирову угоду, а провадження у справі закрити.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, просила затвердити мирову угоду, а провадження закрити.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причину неявки не повідомила, про місце, дату та час судового засідання за зареєстрованим місцем проживання була належним чином повідомлена, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011 звернуто стягнення на спадкове майно, прийняте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 2/3 частини в таких об`єктах нерухомого майна:

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ,

у межах 2/3 частини суми боргу, а саме 1 650 513 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнуто солідарно в рівних частинах з кожного ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 10 510 грн.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28 вересня 2020 року заяву ОСОБА_3 про роз`яснення рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року - задоволено.

Роз`яснено, що в рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011 звернути стягнення на спадкове майно, прийняте ОСОБА_1 після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/3 частину в таких об`єктах нерухомого майна:

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , у межах 2/3 частин суми боргу, а саме 1 650 513 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

В рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011 звернути стягнення на спадкове майно, прийняте ОСОБА_2 після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/3 частину в таких об`єктах нерухомого майна:

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , у межах 2/3 частин суми боргу, а саме 1 650 513 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2024 року замінено вибулого стягувача ОСОБА_3 на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Несол» у відкритому виконавчому провадженні у справі № 619/843/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно.

В мировій угоді, наданій суду приватним державним виконавцем Близнюковим Ю.В. зазначено, що у зв`язку з тим, що сторони домовились, що в рахунок повного та остаточного погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 834018833INSURANCE1 від 19.08.2011, боржник ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_2 передадуть у власність стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Несол» кожен по 1/3 частині нерухомого майна, на яке було звернуто стягнення за рішенням суду у справі № 619/843/20, але яке не було відчужено шляхом проведення прилюдних торгів, а саме:

- 2/3 частини цеху по виробництву торгівельного обладнання та гаражних воріт літ. «А-1» загальною площею 3 304, 3 м2, прохідної літ. «В-1» загальною площею 13,4 м2, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 (належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 10.02.2009);

- 2/3 частини нежитлової будівлі загальною площею 596, 30 м2, за адресою: АДРЕСА_1 (належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 09.06.2009);

- 2/3 частини нежитлової будівлі загальною площею 493, 50 м2 за адресою: АДРЕСА_1 (належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 09.06.2009).

Згідно з частиною другою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до частини сьомої статті 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до вимог статті 434 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадках затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Згідно зі статтею 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Отже, мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у статті 207 ЦПК України.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Виходячи зі змісту статті 207 ЦПК України, обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.

Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об`єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб`єкти. Для того, щоб з`ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов`язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.

Дослідивши матеріали справи та умови мирової угоди, суд дійшов висновку, що зазначені умови мирової угоди виходять за межі задоволених позовних вимог рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року, а тому угода не може бути затверджена.

Так, рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року звернуто стягнення на спадкове майно, прийняте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 2/3 частини в таких об`єктах нерухомого майна:

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ,

у межах 2/3 частини суми боргу, а саме 1 650 513 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

У пункті 3 мирової угоди наданої суду приватним державним виконавцем Близнюковим Ю.В. зазначено, що шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" було відчужено право власності на такі об`єкти нерухомого майна:

1) 2/3 частини незавершеного будівництва літ "Б-1" загальною площею 1 789,4 кв. м., пожежного резервуару літ. "Ж", літ. "Е", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) насосна станція, літ "А-1" загальною площею 16,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) трансформаторна підстанція літ "А-1", загальною площею 39,20 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

В мировій угоді сторони домовились, що в рахунок повного та остаточного погашення заборгованості за договором боржник ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_2 передадуть у власність стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Несол» кожен по 1/3 частині нерухомого майна, а саме:

- 2/3 частини цеху по виробництву торгівельного обладнання та гаражних воріт літ. «А-1» загальною площею 3 304, 3 м2, прохідної літ. «В-1» загальною площею 13,4 м2, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 (належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 10.02.2009);

- 2/3 частини нежитлової будівлі загальною площею 596, 30 м2, за адресою: АДРЕСА_1 (належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 09.06.2009);

- 2/3 частини нежитлової будівлі загальною площею 493, 50 м2 за адресою: АДРЕСА_1 (належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 09.06.2009).

Разом з тим, зі змісту рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року з урахуванням ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 28 вересня 2020 року про роз`яснення рішення не вбачається вирішення позовних вимог саме щодо 2/3 частини цеху по виробництву торгівельного обладнання та гаражних воріт літ. «А-1» загальною площею 3 304, 3 м2, прохідної літ. «В-1» загальною площею 13,4 м2, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Позивачем у даній справі також не було заявлено вимоги про звернення стягнення на 2/3 частини цеху по виробництву торгівельного обладнання та гаражних воріт літ. «А-1» загальною площею 3 304, 3 м2, прохідної літ. «В-1» загальною площею 13,4 м2, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року задоволено позовну вимогу щодо звернення стягнення на спадкове майно, зокрема, на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . Розміру загальної площі не зазначено. Шляхом проведення прилюдних торгів було відчужено право власності на, зокрема, 2/3 частини незавершеного будівництва літ "Б-1" загальною площею 1 789,4 кв. м., пожежного резервуару літ. "Ж", літ. "Е", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин суд позбавлений можливості пересвідчитися, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року було вирішено позовну вимогу, зокрема, саме щодо 2/3 частини цеху по виробництву торгівельного обладнання та гаражних воріт літ. «А-1» загальною площею 3 304, 3 м2, прохідної літ. «В-1» загальною площею 13,4 м2, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Адже, нежитлову будівлю (незавершене будівництво) за адресою: АДРЕСА_1 вже було відчужено на прилюдних торгах.

Крім того, матеріали справи містять звіт про незалежну оцінку нежитлових споруд та будівель, власником, яких був ОСОБА_4 , разом з тим, вказаний звіт не містить інформації щодо цеху по виробництву торгівельного обладнання та гаражних воріт літ. «А-1» загальною площею 3 304, 3 м2, прохідної літ. «В-1» загальною площею 13,4 м2, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Крім того, у заяві про затвердження мирової угоди приватний виконавець зазначає, що після відчуження нерухомого майна на прилюдних торгах заборгованість боржників становить 1 316 408 грн.

Згідно зі звітом про незалежну оцінку нежитлових споруд та будівель вартість нежитлової будівлі, загальною площею 596, 30 м 2, за адресою: АДРЕСА_1 д становить 917 100 грн, нежитлової будівлі, загальною площею 493, 50 м2, за адресою: АДРЕСА_1 е 759 100 грн.

Доказів про вартість цеху по виробництву торгівельного обладнання та гаражних воріт літ. «А-1» загальною площею 3 304, 3 м2, прохідної літ. «В-1» загальною площею 13,4 м2, матеріали справи не містять.

Отже, суд позбавлений можливості встановити чи є умови мирової угоди справедливими та чи не порушують інтересів третіх осіб.

В судове засідання приватний державний виконавець та сторони мирової угоди не з`явились. Пояснень щодо зазначених судом питань не надали.

Доказів того, що станом на час укладення мирової угоди майно, яке передається за мировою угодою: 1) не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами суду не надано.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при затвердженні даної мирової угоди не будуть порушені права чи охоронювані законом інтереси третіх осіб.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до предмету спору.

За положеннями ч. 5 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, або є не виконуваними; 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

За таких обставин, враховуючи те, що мирова угода, яка укладається сторонами у справі може стосуватись лише предмету позову у цій справі, суд дійшов висновку, що умови мирової угоди від 16 грудня 2024 року не відповідають нормам статті 207 ЦПК України, а тому підстави для її затвердження у суду відсутні.

Керуючись ст. 207, 372 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про затвердження мирової угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю «Несол» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 16 грудня 2024 року в рамках виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Пруднікова