Постанова

від 30.04.2020 по справі 686/8701/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/8701/17

Провадження № 22-ц/4820/456/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Журбіцького В.О.,

учасники справи: представник апелянта ОСОБА_1.,

представник ТОВ Інтерпродсервіс Чулкова Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2019 року (суддя Логінова С.М.) за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпродсервіс , приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим в подальшому позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпродсервіс (далі - ТОВ Інтерпродсервіс ) та приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна , про відшкодування шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позов мотивовано тим, що 29 жовтня 2016 року ОСОБА_3 керуючи автомобілем МАN 8.163, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Чорновола, 120 у м. Хмельницькому порушив правила дорожнього руху, недотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з належним позивачу на праві власності автомобілем марки Renault Trafik SP6S д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Власником автомобіля МАN 8.163, д.н.з. НОМЕР_1 , є ТОВ Інтерпродсервіс , а ОСОБА_3 перебував з товариством у трудових відносинах та керував транспортним засобом у зв`язку з виконанням трудових обов`язків.

Зазначав, що вартість матеріального збитку, завданого йому в результаті пошкодженого автомобіля, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №147/16 від 16.11.2016 року становила 100 364,92 грн.

Однак реальні витрати, які понесені позивачем на відновлювальний ремонт автомобіля, відповідно до акту виконаних робіт №Ав-к-105 від 13.02.2017 року складають 115 661,00 грн., які ним сплачені згідно прибуткового касового ордеру.

Зазначена вище подія була застрахована, однак страховою компанією ПЗУ Україна було виплачено позивачу страхове відшкодування тільки в розмірі 88 006,66 грн., при ліміті її відповідальності 100 000 грн.

Посилаючись на зазначене, просив суд стягнути солідарно з ТОВ Інтерпродсервіс та ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна невідшкодовану майнову шкоду у розмірі 27 654,34 грн. та 850 грн. - вартість виготовлення висновку №147/16 експертного автотоварознавчого дослідження.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна на користь ОСОБА_2 4967 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 267,67 грн. судового збору. У решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт заподіяння матеріальної шкоди ОСОБА_3 , який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ Інтерпродсервіс , встановлено постановою Хмельницького міськрайонного суду від 13.12.2016 року і не заперечується сторонами. За висновком судової автотоварознавчої експертизи від 13.02.2017 року вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Renault Trafik SP6S д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, 29.10.2016 року, складає 92974,65 грн. За полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів цивільна відповідальність ТОВ Інтерпродсервіс була застрахована в ПрАТ СК ПЗУ Україна ліміт відповідальності встановлений у розмірі 100 000 грн., франшиза - нуль. Покладання обов`язку з відшкодування у межах страхового відшкодування на ТОВ Інтерпродсервіс , який уклав відповідний договір страхування і сплачував страхові платежі, суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Оскільки розмір спричиненого власнику транспортного засобу ОСОБА_2 матеріального збитку у сумі 92 974,65 грн. знаходиться в межах суми страхового відшкодування, тому на його користь підлягає стягненню 4 967,99 грн. (92 974,65 грн. вартість матеріального шкоди - 88 006,66 грн. сума вже виплачена страховою компанією).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вищевказане рішення та ухвалити нове судове рішення яким його позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що він реально поніс витрати на ремонт автомобіля у розмірі 115 661,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 13.02.2017 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №97 від 13.02.2017 року та сплатив 850 грн. за виготовлення висновку автотоварознавчого дослідження. Вважає що, суд не надав належної правової оцінки тому, що висновок експерта №006/03/2018 від 24 лютого 2019 року, яким встановлено вартість матеріального збитку в розмірі 92 974,65 грн., зроблено без дослідження самого автомобіля, крім того, калькуляція вартості відповідних запчастин та виконаних робіт є рекомендованою для сертифікованих СТО, і цих рекомендацій не зобов`язані дотримуватися інші не сертифіковані СТО, водночас, між ним та виконавцем робіт ФОП ОСОБА_4 вартість робіт та комплектуючих було попередньо погоджено.

Апелянт вважає, що визначена висновком експерта №006/03/2018 вартість завданого йому матеріального збитку, в розмірі 92 974,65 грн. є припущенням, зробленим без врахування стану ринку та принципів ціноутворення кожного окремо взятого суб`єкта господарювання.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Інтерпродсервіс погоджується з висновком суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Вказує, що позовні вимоги щодо стягнення шкоди з ТОВ Інтерпродсервіс є безпідставними, оскільки розмір спричиненого власнику транспортного засобу збитку становить 92 974,65 грн. та знаходиться в межах суми страхового відшкодування визначеного полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також вказує, що рахунок та акти виконаних робіт надані СТО не є належним та допустимим доказом у справі, з огляду на те що розмір завданого збитку при настанні страхового випадку повинен визначатися виключно звітом(актом) про оцінку майна. В даному випадку по справі була проведена судова автотоварознавча експертиза, якою було визначено розмір матеріального збитку завданого ОСОБА_2 пошкодженням його автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Також просить стягнути з ОСОБА_2 судові витрати понесені ТОВ Інтерпродсервіс на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. в суді апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник ТОВ Інтерпродсервіс Чулкова Н.К. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити, вирішити питання щодо відшкодування ТОВ Інтерпродсеервіс витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн.

Представник ПрАТ СК ПЗУ Україна в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля RENAULT Trafic SP6S, д.н.з. НОМЕР_2 .

29 жовтня 2016 року у м. Хмельницькому по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом MAN 8.163. д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем RENAULT Trafic SP6S, д.н.з НОМЕР_2 . В результаті зіткнення автомобіль, який належить ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Транспортний засіб MAN 8.163., д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві власності ТОВ Інтерпродсервіс .

На момент вчинення ДТІІ ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ Інтерпродсервіс та керував транспортним засобом під час виконання службових обов`язків.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ Інтерпродсервіс відповідно до полісу АІ/9990270 від 24.05.2016 року застрахована у ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна , страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну встановлений в розмірі 100 000 грн., розмір франшизи 0.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 147/16 від 16.11.2016 року вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження при ДТП, автомобіля RENAULT Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 становила 100 364,92 грн.

02 грудня 2016 року ПрАТ СК ПЗУ Україна виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 88 006,66 грн..

За актом виконаних робіт № АВ-к-105 від 13 лютого 2017 року загальна вартість ремонту автомобіля RENAULT Trafic SP6S, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 11 566,00 грн., які він оплатив приватному підприємцю ОСОБА_4 відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 97 від 13 лютого 2017 року.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №006/03/2018 від 24.02.2019 року вартість матеріального збитку заподіяного внаслідок ДТП, яке сталось 29.10.2016 року, власнику автомобіля RENAULT - Trafic 2.0 dCi, 2007 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN ) - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 13.02.2017 року, становила 92 974,65 грн. Вказаний висновок був зроблений судовим експертом Найдуком М.Л. , який здійснює свою професійну діяльність відповідно до свідоцтва №437 від 20 лютого 2018 року, виданого на підставі рішення Центральної-експертно-кваліфікаційної комісії при МЮ України.

Статтею 988 ЦК України встановлено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

За змістом абзацу 2 пункту 36.2 статті 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як вбачається із матеріалів справи сторони не досягли згоди про розмір відшкодування, завданого внаслідок ДТП, та при визначенні його розміру позивач керувався наданим ним актом виконаних робіт від 13.02.2017 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №3 від 13.02.2017 року.

Частиною 1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За загальним правилом та з огляду на положення статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ). З урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним доказом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за №1074/8395 (з відповідними змінами).

Для усунення розбіжностей при визначенні матеріального збитку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо призначення судової автотоварознавчої експертизи. За результатами якої розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля RENAULT - Trafic 2.0 dCi, 2007 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN ) - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , у ДТП 29.10.2016 року, з урахуванням результатів його обстеження 02-10 листопада 2016 року, станом на 13.02.2017 року, становить 92 974,65 грн. Такий висновок експерта є належним та допустимим доказом, відповідає вимогам ст.102 ЦПК України. Інших доказів, які б його спростували та поставили під сумнів його правильність матеріали справи не містять.

За таких обставин, оскільки розмір спричиненого власнику транспортного засобу ОСОБА_2 матеріального збитку - 92 974,65 грн. знаходиться в межах суми страхового відшкодування, висновок суду першої інстанції про відшкодування на користь позивача із страхової компанії 4 967,99 грн. (92 974,65 грн. вартість матеріального шкоди - 88 006,66 грн. сума вже виплачена страховою компанією), та про відсутність підстав для відшкодування таких збитків з ТОВ Інтерпродсервіс є правильним.

Отже наведені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження, оскільки судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява N 4909/04).

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає що витрати ТОВ Інтерпродсервіс на професійну правничу допомогу підтверджуються матеріалами справи і є доведеними (а.с. 41-53 т.2), та враховуючи, що постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення тому з позивача на користь ТОВ Інтерпродсервіс підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2019 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпродсервіс (код ЄДРПОУ 30145545, місцезнаходження: вул. Тупікова,1, м. Хмельницький, 29013) витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 травня 2020 року.

Судді: Т.О. Янчук

А.В. Купельський

О.І. Ярмолюк