Північний апеляційний господарський суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"04" травня 2020 р. Справа № 911/2067/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Пашкіної С.А.
за апеляційною скаргою Концерну "Військторгсервіс"
на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2020 р. (повне рішення складено 17.02.2020 р.)
у справі № 911/2067/19 (суддя Черногуз А.Ф.)
за позовом Концерну "Військторгсервіс"
до Військової частини НОМЕР_1
про стягнення заборгованості у розмірі 50093,26 грн
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2019 року Концерн "Військторгсервіс" звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення суми заборгованості за надані послуги з прання білизни у розмірі 50093,26 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2019 р. відкрито провадження у справі № 911/2067/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.02.2020 р. (повне рішення складено 17.02.2020 р.) у справі № 911/2067/19 у задоволенні позову Концерну "Військторгсервіс" відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Концерн "Військторгсервіс" 19.03.2020 р. за допомогою засобів поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Також у тексті апеляційної скарги позивачем викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження Концерном "Військторгсервіс" було зазначено, що копію повного тексту судового рішення отримано скаржником 28.02.2020 р., про що свідчить дата реєстрації зазначеного документа у позивача. Таким чином позивач вважав, що він має право на поновлення строку на підставі п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 р. апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" у справі № 911/2067/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Концерну "Військторгсервіс", а також аргументи позивача стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, суддею-доповідачем встановлено, що копію повного тексту оскаржуваного рішення отримано скаржником 21.02.2020 р., а не 28.02.2020 р. Тому заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду визнано необґрунтованою.
За вказаних обставин ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 911/2067/19 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом звернення до суду з іншою заявою про поновлення строку та, у разі наявності, надання підтверджуючих доказів поважності причин пропуску процесуального строку.
Копію зазначеної ухвали отримано скаржником 16.04.2020 р., доказом чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
До суду 27.04.2020 р. від Концерну "Військторгсервіс" на виконання вимог ухвали від 13.04.2020 р. надійшло клопотання про усунення недоліків, подане за допомогою засобів поштового зв`язку 23.04.2020 р.
У поданому клопотанні позивачем зазначено, що відповідно до наказу генерального директора Концерну "Військторгсервіс" від 06.03.2020 р., останній вибув у відрядження на 5 календарних днів з 10 по 14 березня до м. Одеса. Відповідно до закону № 390-IX про внесення змін до процесуальних кодексів будь-яка юридична особа бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Таким чином позивач зазначає, що лише генеральний директор має виключне право представляти інтереси підприємства в суді та підписувати позови, апеляційні, касаційні скарги, заяви та клопотання, оскільки підприємство не має фінансової можливості здійснювати представництво своїх інтересів через адвоката.
Проте, проаналізувавши доводи скаржника, викладені у поданому клопотанні, а також дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що наведені Концерном "Військторгсервіс" аргументи не можна визнати поважними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. (ч. 3 ст. 56 ГПК України у редакції закону № 390-IX від 18.12.2019 р.).
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Апеляційним судом враховано, що згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною.
Відтак, правом на підписання апеляційної скарги у даній справі від імені позивача може бути наділено будь-яку особу, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність (представництво), або керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи).
Апеляційний суд зазначає, що представництво інтересів Концерну "Військторгсервіс" у суді першої інстанції здійснювали адвокат Татарчук Р.О. на підставі ордеру серія КС № 331677 від 09.12.2019 р., копія якого знаходиться у матеріалах справи (а. с. 112), та представником за довіреністю № 04 від 02.01.2020 р. Побутом Р.С. (а. с. 154).
При цьому, згаданий вище ордер виданий адвокату Татарчук Р.О. на представництво інтересів позивача також і у судах апеляційної інстанції у справі № 911/2067/19. Доказів припинення відносин представництва між Концерном "Військторгсервіс" та адвокатом суду не надано. У свою чергу, вищезгадана довіреність № 04 від 02.01.2020 р., зі змісту якої убачається, що Побут Р.С. наділений повноваженнями на підписання та подання апеляційних скарг від імені позивача, діє до 31.12.2020 р. Доказів скасування цієї довіреності, знову ж таки, скаржником суду не надано.
З огляду на вищевикладені встановлені обставини, доводи позивача, що виключно генеральний директор має право представляти інтереси Концерну "Військторгсервіс" у суді та підписувати апеляційні скарги, не відповідають дійсності. Як було зазначено вище, доказів протилежного позивачем суду не надано.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, положеннями п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суд зауважує на тому, що зазначеною процесуальною нормою встановлено механізм гарантування однієї із засад (принципів) господарського судочинства, визначених ч. 3 ст. 2 ГПК України, а саме забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Особам, які бажають реалізувати своє право на апеляційне оскарження судових актів суду першої інстанції, надається можливість для поновлення пропущеного процесуального строку такого оскарження не лише з моменту проголошення чи складення повного тексту оскаржуваного документу, а й з моменту фактичного ознайомлення зі змістом та мотивами такого документу, тобто вручення судового рішення.
Проте, у ситуації, що склалася, позивач звернувся з апеляційною скаргою до суду з пропуском встановленого законом строку, а також і поза межами строку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, а саме впродовж двадцяти днів з дня вручення скаржникові рішення суду. Тому апеляційним судом було надано заявникові можливість виправити недоліки його апеляційної скарги та додатково обґрунтувати підстави пропуску строку і, за наявності, надати документи на підтвердження обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню зі скаргою. Проте, наведені Концерном "Військторгсервіс" у поданому клопотання аргументи стосовно поважності причин пропуску строку визнані судом необґрунтованими, про що зазначено вище.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Про вказані наслідки позивача було повідомлено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 р. про залишення без руху поданої апеляційної скарги. Разом з цим заявником не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Концерну "Військторгсервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2020 р. у справі № 911/2067/19 слід відмовити на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Концерну "Військторгсервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2020 р. у справі № 911/2067/19.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
3. Скаржникові надіслати копію даної ухвали та апеляційну скаргу з доданими документами.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 05.05.2020 р.
Головуючий суддяС.І. Буравльов
СуддіВ.В.Андрієнко
С.А. Пашкіна
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2020 |
Оприлюднено | 13.09.2022 |
Номер документу | 89058907 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Буравльов С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні