Рішення

від 30.04.2020 по справі 910/1939/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2020Справа № 910/1939/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ВАКУУМ УКРАЇНА" (03062, м.Київ, просп.Перемоги буд.67, код ЄДРПОУ 37035442)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еско-Експерт" (01034, м.Київ, вул.Ярославів Вал,13/2, літ. Б, код ЄДРПОУ 41653395)

про стягнення 2 364 544,80 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Салівон Д.О. адвокат

Від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ВАКУУМ УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО-ЕКСПЕРТ" про стягнення 2 364 544,80 грн, а саме: 2 004 026,00 грн основного боргу - заборгованості за поставлений товар по договору поставки № 04/02/2019 від 04.02.2019, 76 921,68 грн 3% річних за період з 01.05.2019 по 03.02.2020, 283 597,12 грн пені, та покладення на відповідача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо сплати вартості отриманої продукції, у т.ч. на умовах розстрочення платежу.

До позову Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ВАКУУМ УКРАЇНА" долучено заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив накласти арешт на грошові кошти ТОВ "ЕСКО- ЕКСПЕРТ" в межах суми стягнення 2 364 544,80 грн. 80 коп., та накласти арешт на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО- ЕКСПЕРТ", яке перебуває у користуванні Новотроїцького управління водного господарства (ідентифікаційний код 05430337) за адресою смт. Новотроїцьке, Новотроїцького району Херсонської області, а саме насоси у кількості 3 (три) штуки: Насос відцентрований, одноступічастий двостороннього всмоктування тип: БНУ.200-520РВ (project nо. 015/18) агрегатований на стальній рамі з муфтою MARKO ТОР-М70 та двигуном ОМЕС (Нідерланди) 250 кВт, ІР55, 1485 обр./хв, 400В, 50Гц, який змонтовано у комплексі споруд насосної станції № 33 Р-2.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.02.2020 відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ВАКУУМ УКРАЇНА" у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв`язку із необґрунтованістю підстав.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.02.2020 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 17.03.2020.

17.03.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 31.03.2020.

17.03.2020 через канцелярію суду позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить: накласти арешт на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО- ЕКСПЕРТ", яке перебуває у користуванні Новотроїцького управління водного господарства (ідентифікаційний код 05430337) за адресою смт. Новотроїцьке, Новотроїцького району Херсонської області, а саме насоси у кількості 3 (три) штуки: Насос відцентрований, одноступічастий двостороннього всмоктування тип: DHV.200-520РВ (project nо. 015/18) агрегатований на стальній рамі з муфтою MARKO ТОР-М70 та двигуном ОМЕС (Нідерланди) 250 кВт, ІР55, 1485 обр./хв, 400В, 50Гц.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.03.2020 відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ВАКУУМ УКРАЇНА" у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв`язку із необґрунтованістю підстав.

19.03.2020 позивач засобами поштового зв`язку подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.

Судове засідання, призначене на 31.03.2020, не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20, про що сторони були повідомлені відповідним оголошенням на сайті Судової влади України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.04.2020 призначив розгляд справи по суті спору на 30.04.2020.

У судовому засіданні 30.04.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в порядку ч.8 ст. 123 ГПК України подав заяву про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 40 000,00 грн.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, участь свого представника у засіданнях суду 17.03.2020, 30.04.2020 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвали суду від 17.02.2020, 17.03.2020, 07.04.2020 були надіслані відповідачу на адресу відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01034, м.Київ, вул.Ярославів Вал,13/2,літ. Б, та повернені до суду відділенням поштового зв`язку з відмітками інші причини, що не дали змогу виконання пересилання , не знаходиться .

Однак, за приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Жодних пояснень, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 30.04.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача , об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.02.2019 між ТОВ "ГІДРО-ВАКУУМ УКРАЇНА" (позивач, продавець за договором) та ТОВ "ЕСКО- ЕКСПЕРТ" (відповідач, покупець за договором) був укладений договір поставки № 04/02/2019, предметом якого є купівля-продаж насосного обладнання виробництва HYDRO-VACUUM S.A. (Польща), далі - Товар, кількість, асортимент та ціна яких вказані у Специфіка ції (Додаток №1) та рахунку-фактурі № 035 від 04.02.2019р.

Відповідно до Специфікації до договору встановлено характеристики товару: Насос відцентровий, одноступінчастий двостороннього всмоктування тип: DHV.200-520РВ (рroject nо. 015/18) агрегатований на стальній рамі з муфтою МАRКО ТОР- М70 та двигуном ОМЕС (Нідерланди) 250 кВт, ІР55, 1485 обр./хв, 400В, 50Гц. Термодатчики ЗхРТС150 в обмотках електродвигуна. Дви гун адаптований для роботи з перетворювачем частоти, кількість 3 шт, ціною за одиницю товару 737 785,00 грн, всього вартістю 2 656 026,00 грн.

Згідно положень п.3.1-3.2 договору, товар поставляється на склад покупця: Херсонська обл., Новотроїцький район, смт.Новотроїцьке, на кожну партію Товару оформлюється: видаткова накладна; рахунок-фактура; сертифікат відповідності.

У п.4.1 договору сторони визначили порядок здійснення розрахунків: оплата за Товар здійснюється на наступних умовах:

-10 000,00 грн - попередня оплата, здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору;

- 130 000,00 грн. - попередня оплата, здійснюється до 28.02.2019р.;

- 512 000,00 грн. - перед відвантаженням з виробництва у Польщі до України, до 13.04.2019р.

- залишок суми 2 004 020,00 грн. рівними частинами один раз в місяць до 26.12.2019 кожного місяця, починаючи з травня 2019.

Покупець здійснює оплату за договором банківським переказом на розрахунковий рахунок покупця (п.4.2 договору).

Відповідно до п.5.1 договору, поставка товару проводиться у термін до 15.03.2019, за умови отримання попередньої оплати у розмірі і термінах, обумовлених у п. 4.1. даного договору. Продавець має право на дострокову поставку товару.

Згідно п.12.2 договору, договір вступає в силу після його підписання та діє до 31.12.2019.

На виконання умов договору позивач за видатковими накладними № 50 від 22.03.2019 на суму 1 770 684,00 грн, № 91 від 24.05.2019 на суму 885 342,00 грн поставив відповідачу, а уповноважений за довіреністю представник відповідача прийняв обумовлений договором поставки № 04/02/2019 від 04.02.2019 товар, вартістю 2 656 026,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем було сплачено попередню оплату по договору на загальну суму 652 000,00 грн, проте з простроченням несплаченими залишилось 2 004 026,00 грн вартості товару, яку відповідач в силу п.4.1 договору повинен був сплачувати рівними частинами один раз на місяць до 26.12.2019.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує про наявність у відповідача невиконаного зобов`язання щодо оплати поставленого товару у сумі 2 004 026,00 грн основного боргу, за прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 76 921,68 грн 3% річних, 283 597,12 грн пені.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у визначений строк.

Матеріалами справи встановлено факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань по договору в частині поставки товару та прийняття його відповідачем без зауважень, що засвідчено підписом та печаткою останнього на видаткових накладних № 50 від 22.03.2019, № 91 від 24.05.2019.

24.01.2020 позивач надсилав на адресу відповідача вимогу за вих.№ 21/01-1/2020 від 21.01.2020 про сплату заборгованості за договором, яка отримана відповідачем та залишена без реагування.

Враховуючи, що строк оплати відповідачем вартості отриманого товару у заявленій сумі 2 004 026,00 грн. по договору є таким, що настав, за відсутності доказів оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми 2 004 026,00 грн. основного боргу по договору №04/02/2019 від 04.02.2019 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.8 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань п. 4.1. Договору, сплачує продавцю штрафні санкції (неустойку) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов`язання, від вартості невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань підтверджений матеріалами справи та відповідачем належними та допустимими засобами доказування не спростований, вимоги про нарахування пені на підставі п.8.8 договору є обґрунтованими.

При цьому, судом здійснено перевірку розрахунку заявлених позивачем 283 597,12 грн пені, 76 921,68 грн 3% річних, нарахування яких здійснено за наростаючим підсумком за період з 01.05.2019 по 03.02.2020 та встановлено, що позивачем невірно вказано та розраховано період прострочення.

За умовами п.4.1 договору відповідач зобов`язався здійснити оплату 2 004 020,00 грн вартості отриманого товару рівними частинами один раз в місяць до 26.12.2019 кожного місяця, починаючи з травня 2019.

Відповідно до ч.3 ст. 258 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Таким чином, строк оплати першого платежу за договором за травень 2019 настав 31.05.2019, а відповідно прострочення з 01.06.2019, а нарахування пені за 01.05.2019 по 31.05.2019, як вказує позивач, є передчасним.

Здійснивши власний розрахунок заявлених вимог позивача, з урахуванням настання строку виконання зобов`язання в останнє число місяця, в якому мав бути здійснений кожен із 8-ми платежів, та відповідно прострочення з першого числа місяця, наступного за звітним, за наростаючим підсумком боргу, як вказує позивач та в межах його розрахунку, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені частково на суму 236 777,36 грн. В решті належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань підтверджений матеріалами справи та відповідачем належними та допустимими засобами доказування не спростований, вимоги про нарахування та стягнення пені на підставі п.5.9 договору та 3% річних є обґрунтованими.

Розрахунок заявлених позивачем 76 921,68 грн 3% річних за період з 01.05.2019 по 03.02.2020 прострочення, після перевірки розрахунку та перерахунку з підстав невірного зазначення періодів прострочення, задовольняються судом в частині стягнення 23 353,58 грн 3% річних.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач всупереч вказаним вимогам відсутність обов`язку здійснити оплату вартості отриманого товару на заявлену суму по договору не довів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ВАКУУМ УКРАЇНА" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 2 004 026,00 грн основного боргу, 236 777,36 грн пені, 23 353,58 грн 3% річних. В решті позову належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також у позовній заяві та до закінчення судових дебатів у судовому засіданні 30.04.2020 позивачем заявлено до стягнення з відповідача 40 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи надано:

- копію договору про надання правничої допомоги від 20.01.2020, укладеного між клієнтом - ТОВ "ГІДРО-ВАКУУМ УКРАЇНА" та адвокатом Салівоном Дмитром Олександровичем, копію додатку № 1 від 28.04.2020 до договору, за умовами якого клієнт доручив адвокату здійснити необхідні процесуальні дії для представництва та захисту його прав і інтересів у справі про стягнення заборгованості на користь клієнта з ТОВ ЕСКО-ЕКСПЕРТ за договором поставки № 04/02/2019 від 04.02.2019 та штрафних санкцій; вартість професійної правничої допомоги становить 40 000,00 грн та фактично визначається в Акті наданих послуг (п.1.4 додатку); остаточний розрахунок з клієнтом здійснюється протягом 30 календарних днів з дати набрання рішенням законної сили та після підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (п.1.6 додатку);

- копію підписаного клієнтом та адвокатом Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг по договору від 28.04.2020 на суму 40 000,00 грн;

- копію ордеру № 1022922 від 06.02.2020, копію свідоцтва серія КС № 6366/10 від 15.02.2018 про право адвоката Салівона Дмитра Олександрович.

Судом враховано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Проаналізувавши вказаний акт № 1 приймання-передачі наданих послуг по договору від 28.04.2020 на суму 40 000,00 грн, в якому визначено детальний опис робіт (наданих послуг), суд вважає, що відображена у ньому інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.

Від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи №910/1939/20, не надходило.

Враховуючи погоджені між клієнтом умови оплати наданих послуг професійної правничої допомоги, пов`язаної із розглядам даної справи, надані докази та пояснення позивача, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача та покладення на відповідача з огляду на часткове задоволення позовних вимог, витрат позивача, пов`язаних із розглядом даної справи у сумі 38 301,79 грн.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еско-Експерт" (01034, м.Київ, вул.Ярославів Вал,13/2,літ. Б, код ЄДРПОУ 41653395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ВАКУУМ УКРАЇНА" (03062, м.Київ, просп.Перемоги буд.67, код ЄДРПОУ 37035442) 2 004 026 (два мільйони чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп основного боргу, 236 777 (двісті тридцять шість тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 36 коп пені, 23 353 (двадцять три тисячі триста п`ятдесят три) грн. 58 коп 3% річних, 33 962 (тридцять три тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 36 коп витрат по сплаті судового збору, 38 301 (тридцять вісім тисяч триста одну) грн. 79 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.05.2020.

Суддя О.М.Ярмак