Рішення

від 04.05.2020 по справі 500/625/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/625/20

04 травня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення сорокової сесії сьомого скликання Колодрібської сільської ради від 21 листопада 2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1234 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

- зобов`язати Колодрібську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1234 га, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення, згідно заяви ОСОБА_1 від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 , 22.12.2018 звернулася до відповідача із заявою (вх. №34 від 22.12.2018) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні на підставі договору оренди від 31.08.2016 площею 0,1234 га, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для зміни її цільового призначення з "для будівництва і обслуговування будівель торгівлі" на "для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд".

18.01.2019 за результатами розгляду заяви вх. №34 від 22.12.2018, відповідач прийняв рішення №238, яким відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), у зв`язку з тим, що це суперечить генеральному плану забудови населеного пункту села Колодрібка, розробленого у 1977 році Діпроцивільпромбут.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 визнано протиправним та скасовано рішення Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області №238 від 18.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1234 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області розглянути на засіданні чергової сесії сільської ради заяву ОСОБА_1 від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1234 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №500/958/19 набрало законної сили 30.07.2019.

26.07.2019 на засіданні тридцять сьомої сесії сьомого скликання Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області рішення щодо повторного розгляду заяви позивача не прийнято.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного 04.12.2019 зобов`язано Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області подати протягом тридцяти календарних днів з дати постановлення цієї ухвали звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 500/958/19.

21.11.2019 відповідачем на сороковій сесії сьомого скликання було повторно розглянуто заяву від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018) щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення. Зазначене питання було поставлено на голосування, проте за дане питання депутати проголосували наступним чином: за - немає, утрималися - 9, проти - 1, рішення не прийнято.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду за наслідками судового контролю за виконанням судового рішення від 16.12.2019 прийнято звіт Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №500/958/19 посилаючись на те, що відповідачем на виконання вказаного рішення суду 21.11.2019 на сороковій сесії сьомого скликання повторно розглянуто заяву від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018) щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення вказаної вище земельної ділянки для зміни її цільового призначення.

Позивач вважає, що дане рішення Колодрібської сільської ради від 21.11.2019 в частині відмови у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 03.04.2020.

19.03.2020 і 23.03.2020 від відповідача по справі Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву.

Заперечуючи щодо позовних вимог представник відповідача серед іншого зазначає, що надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд призведе до відсутності під`їздів до магазину " Теко " районного споживчого товариства, пошти, будинку культури, сільської ради та бібліотеки спеціальних машин (пожежна, швидка допомога, завезення продуктів до продовольчого магазину).

На його думку вимоги позивача про визнання протиправним рішення сільської ради від 21.11.2019 та зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того 19.03.2020 відповідачем подано до суду заяву про розгляд справи №500/625/20 у відсутності представника Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області.

31.03.2020 позивачем ОСОБА_1 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано заяву про розгляд справи у її відсутності.

Судове засідання 03.04.2020 в даній адміністративній справі не проводилось, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання, розгляд справи відкладено до 29.04.2020.

29.04.2020 учасники справи в судове засідання не з`явились.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною четвертою статті 229 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 визначено перейти до розгляду справи №500/625/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, господарського магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який придбала 15.04.2014 у Заліщицького районного споживчого товариства на підставі договору купівлі-продажу, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 15.04.2014.

31.08.2016 між Колодрібською сільською радою Заліщицького району Тернопільської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі. Відповідно до пунктів 1, 2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільського господарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; в оренду надається земельна ділянка площею 0,1234 га з кадастровим номером 6122084900:02:001:0408 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Договір укладено на 49 років (пункт7 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (господарського магазину), цільове призначення ділянки: землі житлової та громадської забудови (пункти 13, 14 договору). Відповідно до пункту 30 договору орендар має переважне право на придбання у власність орендованої земельної ділянки у відповідності до закону.

21.12.2018 ОСОБА_1 вчергове звернулась до Колодрібської сільської ради із заявою, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка перебуває у її користування на підставі договору оренди від 31.08.2016 площею 0,1234 га, та знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 області від 18.01.2019 №238 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), у зв`язку з тим, що це суперечить генеральному плану забудови населеного пункту села Колодрібка, розробленого у 1977 році Діпроцивільпромбут. Як зазначено у змісті рішення, воно прийняте відповідно до статей 118, 122, 186 Земельного кодексу України, статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", керуючись пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та взявши до уваги висновки і пропозиції земельної комісії з земельних питань та екології.

Не погодившись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 позов ОСОБА_1 до Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області №238 від 18.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1234 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області розглянути на засіданні чергової сесії сільської ради заяву ОСОБА_1 від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1234 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №500/958/19 набрало законної сили 30.07.2019.

26.07.2019 на засіданні тридцять сьомої сесії сьомого скликання Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області рішення щодо повторного розгляду заяви позивача не прийнято.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного 04.12.2019 зобов`язано Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області подати протягом тридцяти календарних днів з дати постановлення цієї ухвали звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №500/958/19.

21.11.2019 відповідачем на сороковій сесії сьомого скликання повторно розглянуто заяву від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018) щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення. Зазначене питання було поставлено на голосування, за дане питання депутати проголосували наступним чином: за - немає, утрималися - 9, проти - 1, рішення не прийнято.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду за наслідками судового контролю за виконанням судового рішення від 16.12.2019 прийнято звіт Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 500/958/19 посилаючись на те, що відповідачем на виконання вказаного рішення суду 21.11.2019 на сороковій сесії сьомого скликання повторно розглянуто заяву від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018) щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки для зміни її цільового призначення.

Не погодившись з таким рішенням Колодрібської сільської ради від 21.11.2019 в частині відмови у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 16 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 20 Земельного кодексу України регламентуються питання встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (частина перша статті 20 Земельного кодексу України).

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина друга статті 20 Земельного кодексу України).

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Кодексу (частина п`ята статті 20 Земельного кодексу України).

Отже, Земельний кодекс України визначає перелік категорій земель в Україні та порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок, при цьому не дає визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки" та "категорія земель".

Разом з тим, з положень кодексу вбачається, що "категорія земель" визначається не щодо конкретної земельної ділянки, а до певної їх кількості - сукупності земельних ділянок, можливо, навіть різного цільового призначення, які об`єднуються в одну категорію.

Визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки" наведене у статті 1 Закону України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій", як використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Тобто поняття "категорія земель" ширше за поняття "цільове призначення земельної ділянки".

Як встановлено судом у спірних правовідносинах земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , віднесена до категорії земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання - для обслуговування будівлі торгівлі (господарського магазину).

Відповідно до статті 15 Закону України 07.07.2011 №3613-VІ "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельну ділянку, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Пунктом "б" частини другої статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

З наведених положень законодавства випливає, що змінити цільове призначення земельної ділянки можливо лише на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Позивач з метою реалізації свого права на отримання земельної ділянки у власність, на якій розміщений належний їй на праві власності об`єкт нерухомого нежитлового майна, підставно звернулась до Колодрібської сільської ради для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Частиною другою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено у статті 118 Земельного кодексу України.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За нормами частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/958/19 від 24.06.2019, яке набрало законної сили, встановлено, що спірна земельна ділянка не розташована в межах зелених зон населеного пункту, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення); не віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

Отож, підстави для відмови позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені статтею 24 Закону №3038-VI, відсутні. Рішення відповідача про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, не відповідає вимогам закону і є протиправним.

Суд звертає увагу, що метою звернення позивача до суду було скасування рішення сільської ради, яким їй було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

26.07.2019 на засіданні тридцять сьомої сесії сьомого скликання Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області рішення щодо повторного розгляду заяви позивача не прийнято.

04.12.2019 ухвалою Тернопільського окружного адміністративного зобов`язано Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області подати протягом тридцяти календарних днів з дати постановлення цієї ухвали звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №500/958/19.

21.11.2019 відповідачем на сороковій сесії сьомого скликання повторно розглянуто заяву від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018) щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення. Зазначене питання було поставлено на голосування, за дане питання депутати проголосували наступним чином: за - немає, утрималися - 9, проти - 1, рішення не прийнято.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду за наслідками судового контролю за виконанням судового рішення від 16.12.2019 прийнято звіт Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 500/958/19 посилаючись на те, що відповідачем на виконання вказаного рішення суду 21.11.2019 на сороковій сесії сьомого скликання повторно розглянуто заяву від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018) щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки для зміни її цільового призначення.

Проаналізувавши зміст рішення сорокової сесії сьомого скликання Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області від 21.11.2019, яким фактично відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1234 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення.

Згідно зазначеного рішення пунктом 3 порядку денного обговорювалося та вирішувалося питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1234 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення, з земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На засіданні Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області була присутня ОСОБА_1 .

В обговоренні питання взяли участь депутати сільської ради та депутат Заліщицької районної ради, було заслухано Козак М.І.

Проект рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1234 га, поставлено на голосування, результати якого наступні: за - 0, утрималось - 9, проти - 1. Рішення не прийнято.

Згідно оскаржуваного рішення, в ньому не зазначено жодної правової підстави відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки для зміни її цільового призначення.

Суд зазначає, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною шостою статті 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суд має зважати на ефективність такого захисту.

Ця мета перегукується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі "Джорджевич проти Хорватії", п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі "Ван Остервійк проти Бельгії", п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12).

З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд звертає увагу, що повторна відмова у наданні дозволу без урахування висновків постанови суду з підстав, не визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України свідчать про відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством, з урахуванням позиції суду. Оскільки процес надання позивачу відмов у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з формальних підстав без прийняття відповідного владного управлінського рішення може бути досить тривалим, на що вказує протиправна поведінка відповідача, який на виконання судового рішення в іншій справі повторно допустив аналогічні порушення прав позивача, то в даному випадку належним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1234 га, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення, згідно заяви ОСОБА_1 від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018).

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

За наслідками судового розгляду, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 245 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про скасування індивідуального акта, попередньо визнавши його протиправним.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд зазначає таке.

У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив те, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Оцінюючи всі докази у справі у сукупності та кожний окремо, приймаючи до уваги значимість виконання цього судового рішення для позивача, суд вважає необхідним встановити відповідачу строк для подачі звіту про виконання цього судового рішення - 30 днів з дати набуття законної сили цього судового рішення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1681,60 грн. згідно квитанції №17 від 28.02.2020.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення сорокової сесії сьомого скликання Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області від 21 листопада 2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1234 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1234 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для зміни її цільового призначення, згідно заяви ОСОБА_1 від 21.12.2018 (вх. №34 від 22.12.2018).

Зобов`язати Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області подати до суду протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) грн. 60 (шістдесят) коп. сплачений згідно квитанції №17 від 28.02.2020).

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

відповідач - Колодрібська сільська рада Заліщицького району Тернопільської області (місцезнаходження: с. Колодрібка, Заліщицький район, Тернопільська область, 48662, код ЄДРПОУ: 03315922).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 травня 2020 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.