Рішення

від 04.05.2020 по справі 640/11997/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 року м. Київ №640/11997/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЦ Охоронні Системи"

до Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві

про визнання неправомірним дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю " ІЦ Охоронні Системи" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 26-а, офіс 119, код ЄДРПОУ 35920006 ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить:

- визнати неправомірними дії посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980);

- скасувати податкове повідомлення-рішення №1112615147 від 22.03.2019 року ГУ ДФС у м. Києві про сплату податкового зобов`язання на загальну суму 39 864,00 грн., яке було прийнято на підставі Акту від 18.02.2019 року № 37/26-15-14-07-03-10/35920006 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІЦ Охоронні Системи", з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ" (код ЄДРПОУ 40152208) за травень 2017, з ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 41077038) за червень 2017, показників декларації з податку на додану вартість та за 2017 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН" (код ЄДРПОУ 41511259) за лютий, березень 2018 року, показників декларації з податку на додану вартість;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 1122615147 від 22.03.2019 ГУ ДФС у м. Києві про сплату податкового зобов`язання на загальну суму 132 730,00 грн, яке було прийнято на підставі Акту від 18.02.2019 р. № 37/26-15-14-07-03-10/35920006 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ " ІЦ Охоронні Системи", з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ" (код ЄДРПОУ 40152208) за травень 2017, з ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 41077038) за червень 2017, показників декларації з податку на додану вартість та за 2017 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН" (код ЄДРПОУ 41511259) за лютий, березень 2018 року, показників декларації з податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовано тим, що господарські відносини між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЦ Охоронні Системи" та контрагентами: ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ", ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" та ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН" є реальними та спрямовані на реальні зміни майнового стану платника податків. У контрагентів позивача на момент укладання договорів не було жодних дефектів правосуб`єктності, які б дозволяли стверджувати, що видані ними податкові накладні сформовані неправомірно. Під час перевірки позивачем було надано всі необхідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та було надано пояснення, що придбані товари були в подальшому реалізовані контрагентами-покупцями. Отже, висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЦ Охоронні Системи" та контрагентами: ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ", ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" та ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН" є необґрунтованими та суперечать нормам Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику учасників справи, надано відповідачеві час для подання відзив на позовну заяву.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що враховуючи відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ", ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" та ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН" для здійснення діяльності щодо постачання товарів, виконання, виконання робіт/надання послуг, відсутність у вказаних підприємств основних фондів та транспортних засобів, а також встановлену перевіркою відсутність факту реального здійснення господарських операцій, оскільки відсутнє реальне джерело походження товарів, робіт та послуг, можна зробити висновок, що поставити відповідні товари, виконати роботи та надати послуги вказаними контрагентами для ТОВ "ІЦ Охоронні Системи" було неможливо. Таким чином, укладені договори між позивачем та контрагентами не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет, а фактично контрагенти позивача займались документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців з метою ухилення останніх від оподаткування. Відтак, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства та прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є правомірним та не підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю " ІЦ Охоронні Системи" (код ЄДРПОУ 35920006) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ" за травень 2017 року, з ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" за червень 2017 року, показників декларації з податку на додану вартість та за 2017 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН" за лютий, березень 2018 року, показників декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 18.02.2019 №37/26-15-14-07-03-10/35920006.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення суб`єктом перевірки :

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України , внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на 31 891, 00 грн.;

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до державного бюджету у загальній сумі 106 184, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки позивачем було подано заперечення від 13.03.2019 на Акт перевірки, проте рішенням ГУ ДФС від 22.03.2019 №52693/10/2-15-14-07-03-15 про розгляд заперечення, висновки Акта від 18.02.2019 №37/26-15-14-07-03-10/35920006 залишено без змін, а заперечення позивача без задоволення.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №1112615147 від 22.03.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 39 864, 00 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 31 891, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціям - 7 973, 00 грн.

- №1122615147 від 22.03.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 132 730 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 106 184, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціям - 26 546, 00 грн.

За наслідками розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЦ Охоронні Системи" на зазначені вище податкові повідомлення-рішення, Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 31.05.2019 №25125/6/99-991-04-01-25, яким податкові повідомлення-рішення №1112615147 від 22.03.2019 та №1122615147 від 22.03.2019 залишено без змін, а скаргу товариства - без задоволення.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №1112615147 від 22.03.2019 та №1122615147 від 22.03.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "ІЦ Охоронні Системи" та ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ", ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" та ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН", мету придбання товарів та послуг, обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положеннями ст.185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 ПК України).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду..

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 ПК України).

Положеннями п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Статтями 138-140 ПК України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов`язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, що мають ознаки нереальності.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку..

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ" (Виконавець) та позивачем ТОВ "ІЦ Охоронні Системи" (Замовник) укладено договір про виконання робіт від 03.05.2017 №19 за умовами якого, виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, за завданням замовника, з використанням власного обладнання і матеріалів виконати роботи, а саме: консультаційні послуги по проведенню вхідного контролю, технічні випробування експлуатаційних характеристик приладів ОПС та електронного обладнання. Надати консультації з питань з питань пов`язаних з використанням обладнання, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ" (Виконавець) було укладено договір №21 від 10.05.2017 за умовами якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, за завданням замовника, надати консультаційні послуги по пошуку оптових покупців, вчиненню та наданню інформації стосовно попиту на товари ОПС, науково-технічне консультування. Надати консультаційні послуги, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги.

Дані договори підписано зі сторони Замовника директором ОСОБА_4 та скріплено відбитком печатки ТОВ "ІЦ Охоронні Системи", зі сторони Виконавця від імені директора ОСОБА_1 та скріплено відбитком печатки ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ".

На підтвердження виконання робіт в межах укладених договорів позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів, актів надання послуг, витягів з банку АТ УкрСиббанк , листів-повідомлень про допущення помилки у платіжних дорученнях в графах призначення платежу , податкові накладні.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Так, під час перевірки встановлено, що основні фонди та транспортні засоби на підприємстві ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ" відсутні, річна фінансова та податкова звітність з податку на прибуток від дати державної реєстрації (02.12.2015) та на час перевірки не подавалась. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за II квартал 2017 року (період взаємовідносин із ТОВ "ІЦ Охоронні Системи" травень 2017 року) свідчить про відсутність нарахування та виплати заробітної плати найманим працівникам та/або винагороди за договорами ЦПХ.

Крім того, перевіряючими під час перевірки встановлено, що підприємство-контрагент позивача, зареєстроване на підставну особу, яка не мала відношення до діяльності підприємства та не здійснювала фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаного контрагента.

Директором, засновником та головним бухгалтером ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ" за період з 23.09.2016 по час винесення акту була ОСОБА_1 .

Так, Листом ДФС України від 29.06.2017 №16810/7/99-99-14-02-02-17 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 29.06.2017 №5876/8) було отримано інформацію, що за результатами відпрацювання ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код 40152208) отримано пояснення гр. ОСОБА_1 від 05.05.2017, відповідно до якого, нею повідомлено про непричетність до реєстрації/перереєстрації цього товариства, оформлення будь-яких його документів та відповідно і до фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до пояснення від 05.05.2017, гр. ОСОБА_1 повідомила наступне:

Про те, що я є директором, бухгалтером та засновником ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код 40152208) мені стало відомо від працівників правоохоронних органів. Реєстрацію вищезазначеного підприємства Я не здійснювала і нікого на це не уповноважувала. За яких обставин та ким саме було зареєстровано на моє ім 'я ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ мені не відомо. Розрахункові рахунки ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ в банківських установах не відкривала та нікого на це не уповноважувала. Контроль за безготівковими та готівковими коштами не здійснювала та ними не розпоряджалась. Доступ до системи Клієнт-Банк не отримувала та не маю. Яким видом господарської діяльності займається ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ та адреса його реєстрації мені не відомі. Де знаходяться реєстраційні документи та документи щодо фінансово-господарської діяльності, печатка даного суб 'єкта господарювання мені не відомо. Я ніколи не здійснювала фінансово-господарську діяльність вищевказаного суб`єкта господарювання Договорів з контрагентами не складала та не підписувала, посадових осіб та їх представників не знаю. Будь-які товарно-матеріальні цінності від імені ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ не придбавала та не продавала, довіреності на здійснення вищевказаних операцій не надавала. Договір на визнання електронних документів не укладала, ключі для подання податкової звітності і електронному вигляді не отримувала. Первинні бухгалтерські документи та податкову звітність не складала, не підписувала. Податкову звітність до контролюючих органів не подавала як в електронному так і в паперовому вигляді і нікого на це не уповноважувала. Також можу додати, що декілька років тому, з моєї квартири за адресою: було викрадено речі в тому числі документи (паспорт та ідентифікаційний код) про що я повідомляла підрозділи міліції. Можливо саме з використанням викрадених документів було зареєстровано ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ .

Копію вказаних пояснень долучено відповідачем разом з відзивом на позовну заяву до матеріалів справи.

Суд зазначає, що відомості, викладені у зазначених вище поясненнях ОСОБА_1 , яка є директором, засновником та головним бухгалтером ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ", є підставами для критичного відношення суду до документів, наявних в матеріалах справи, підписаними вказаною особою. Господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

У постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №816/2134/16, від 19 лютого 2019 року у справі №2а/2370/2068/11, від 12 березня 2019 року у справі № 823/2474/14.

Крім того, суд зазначає, що для підтвердження реальності господарських операцій наявність первинних документів є обов`язковою умовою, проте не виключною, адже наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту, а отже обов`язковою умовою для підтвердження реальності є також встановлення реального руху активів в процесі господарських операцій.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №826/9925/14 Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 (який у періоді, що перевірявся, значився засновником та директором ТОВ Радіант-Сервіс ), викликаний по кримінальній справі № 08-160325, порушеній відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, повідомив, що він зареєстрував зазначене товариство на своє ім`я за винагороду на прохання свого дальнього родича, без мети здійснювати будь-яку діяльність від імені зазначеного суб`єкта господарювання, установчих документів та печатки зазначеного товариства у його розпорядженні ніколи не було, звітних документів він ніколи не готував та не підписував, бухгалтерській документи підписував виключно за грошову винагороду., фінансово-господарську діяльність від імені цього товариства не здійснював та нікого не уповноважував на вчинення таких дій, ніяких пославок товарів, робіт чи послуг від імені зазначеного товариства не здійснював.

Зазначені обставини у їх сукупності слугували підставою для правомірного висновку суду першої інстанції, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані від імені ТОВ Радіант-Сервіс , не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання робіт (послуг). .

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Також, матеріали справи свідчать, що між ТОВ "ІЦ Охоронні Системи" (Покупець) та ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" (Постачальник) було укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю обладнання охоронного відеоспостереження, товари, матеріальні цінності, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату на умовах Даного Договору. Кількість, номенклатура, ціна Продукції визначаються у специфікаціях, які є невід`ємними частинами Договору.

Даний договір підписано зі сторони Покупця ТОВ "ІЦ Охоронні Системи" директором ОСОБА_4 та скріплено відбитком печатки ТОВ "ІЦ Охоронні Системи", зі сторони Постачальника від імені директора ОСОБА_2 та скріплено відбитком печатки ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС".

На підтвердження виконання робіт в межах укладених договорів позивачем долучено до матеріалів справи копії договору, специфікації, видаткової накладної, товаро-транспортної накладної, податкової накладної та витягу з банку.

Разом з тим, під час перевірки встановлено, що основні фонди та транспортні засоби на підприємстві відсутні, річна фінансова та податкова звітність з податку на прибуток від дати державної реєстрації (11.01.2017) та на час перевірки не подавалась. Чисельність працюючих у перевіряємому періоді 1 особа. Заробітна плата найманим працівника м не нараховувалась.

Суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що відсутність факту нарахування та виплати заробітної плати найманим працівникам та/або винагороди за договорами цивільно правового характеру, свідчить і про відсутність у ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС трудових ресурсів необхідних для постачання товарів, що реалізовані ТОВ ІЦ ОХОРОННІ СИСТЕМИ у періоді червень 2017 року (договір з позивачем підписано 29 травня 2017 року).

Окрім того, судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 по справі №201/4522/18, визнано винною та засуджено гр. ОСОБА_2 (засновник та керівник ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" з 12.01.2017 по 16.04.2018) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме у пособництві фіктивному підприємництву шляхом створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з мстою прикриття незаконної діяльності.

У констатуючий частині вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 по справі № 201/4522/18 зокрема зазначено, що гр. ОСОБА_2 погодилась на пропозицію невстановленої слідством особи, діючи умисно, з корисливих мотивів (за обіцяну грошову винагороду), без мети ведення фінансово-господарської діяльності, створено (зареєстровано) ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС та передано невстановленій слідством особі реєстраційні документи цього товариства, а також довіреність на представництво її інтересів.

Реєстраційні документи підприємства, разом з іншими документами та реквізитами вказаної фіктивної юридичної особи у подальшому використовувались невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності, яка виразилась у відображенні у податковому та бухгалтерському обліках ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС неіснуючих фінансово- господарських операцій в період 2017 року, з метою формування незаконного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

В судовому засіданні обвинувачена гр. ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнала у повному обсязі, підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті, у скоєному розкаялась.

Тобто, наведені обставини є підставами для критичного відношення суду до документів, наявних в матеріалах справи, підписаних ОСОБА_2 , як директором ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , оскільки остання визнала свою непричетнітсь до фінансово-господарської діяльності товариства. Відтак, господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Суд бере до уваги твердження позивача у позовній заяві відносно того, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2018 вирок Жовтневого районного суду м. дніпропетровська від 24.05.2018 у кримінальній справі №201/4522/18 відносно гр. ОСОБА_2 скасовано.

Разом з тим, суд звертає увагу, що вказаною ухвалою від 13.11.2018 було задоволено клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження та закрито кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Так, відповідно до Листа Верховного Суду України від 01.02.2004року Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави (її компетентних органів) від засудження особи, яка вчинила злочин, та застосування до неї кримінально - правових засобів примусового характеру. Закриття справ щодо таких осіб є проявом загальної тенденції розвитку кримінального законодавства у напрямі пом`якшення відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжкості, вчинені вперше, законодавчим втіленням державного гуманізму, наданням державою людині, яка оступилася, можливості виправитися. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи.

Як зазначено судом вище, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Стосовно відносин між позивачем та ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН", суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "ІЦ Охоронні Системи" (Покупець) та ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН" (Постачальник) було укладено договір поставки від 06.02.2018 №СС-08, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю обладнання охоронного відеоспостереження, товари, матеріальні цінності, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та здійснити оплату на умовах Даного Договору.

Даний договір підписано зі сторони Покупця директором ТОВ "ІЦ Охоронні Системи" ОСОБА_4 та скріплено відбитком печатки ТОВ "ІЦ Охоронні Системи", зі сторони Постачальника від імені директора ОСОБА_3 та скріплено відбитком печатки ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН".

На підтвердження виконання робіт в межах укладених договорів позивачем долучено до матеріалів справи копії договору, специфікацій 1-6, видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, податкових накладних та витягів з банку.

Під час здійснення перевірки взаємовідносин між позивачем та ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН" встановлено, що у останнього відсутні необхідні трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності, так як не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата найманим працівникам, та/або винагорода за договорами цивільно-правового характеру, відсутні також основні фонди та транспортні засоби.

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія протоколу допиту свідка від 15.05.2018 ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №12017220000001173, відповідно до якого директор ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН" ОСОБА_3. надав наступні пояснення:

Про існування та діяльність підприємства ТОВ СЛІМ СОЛЮШН я нічого не знаю. Я погодився оформити на своє їм я дане підприємство з метою прикриття незаконної діяльності за грошову винагороду у розмірі 500 гривень. До наступної діяльності ТОВ СЛІМ СОЛЮШН не маю ніякого відношення.

Мені не відома юридична адреса даного підприємства, мені не відомі покупці та продавці цього підприємства. Прошу визнати всі угоди здійснені цим підприємством недійсними. Також прошу відмінити державну реєстрацію ТОВ СЛІМ СОЛЮШН оскільки дане підприємство створювалось без мети реального ведення господарської діяльності.

Я не підписував ніяких документів податкової та бухгалтерської звітності пов`язаної з діяльністю ТОВ СЛІМСОЛЮШН .

Де знаходиться печатка ТОВ СЛІМ СОЛЮШН , а також всі бланк, штампи та документи нього підприємства мені не відомо .

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЦ Охоронні Системи" в тексті позовної заяви зазначає, що ТОВ "ІЦ Охоронні Системи", як покупцю за податковими накладними виписаними контрагентом ТОВ СЛІМ СОЛЮШН не треба додатково підтверджувати господарські операції іншими документами, проте суд, проаналізувавши письмові докази по справі, встановив, що твердження позивача в цій частині є необґрунтованими з огляду на наступні обставини.

Дійсно, факт порушення кримінальної справи не вказує на наявність обставин, які не потребують доказуванню, разом із тим, зазначені обставини підлягають врахуванню судом з огляду на те, що в документах, долучених на підтвердження реальності господарських операцій позивача із контрагентом, зокрема і податкових накладних, зазначено прізвище ОСОБА_3 який заперечує свою причетність до ведення господарської діяльності ТОВ СЛІМ СОЛЮШН та саме його підпис міститься в первинних документах, наданих позивачам на підтвердження реальності господарських відносин.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в рішенні від 23.01.2018 у справі №826/7047/13-а.

Окрім того, суд бере до уваги твердження відповідача відносно того, що згідно з даними ІС Податковий блок , Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що товари номенклатурою ШВВП 3x0,75 Кабель; Стрічка клеюча двостороння; Резистор З кОм; Сигнальний кабель екран. GV ССА 4*7/0,22 +7/0.22 в бухтах по 100м; Сигнальний кабель екран. Logicpower КСВПЗ ССА 6*7/0,22+7/0,22 в бухтах по 100 м; Ajах MotionProtect white EU датчик руху; FEP-122 акумулятор Full Energy; FLASH сповіщувач руху 14 18м, стійкий до руху тварин до 25 кг; Акум. батарея Н-12170; Кабель RG-59; 8531103000 , TANE FM-106BR сповіщувач охоронний точковий магнитоконтактний, тощо (номенклатурна група товарів згідно виписаних ТОВ СЛІМ СОЛЮШН в адресу ТОВ ІЦ ОХОРОННІ СИСТЕМИ податкових накладних), які було нібито придбано ТОВ ІЦ ОХОРОННІ СИСТЕМИ у ТОВ СЛІМ СОЛЮШН , останнім фактично не придбавались у контрагентів-постачальників, так, за весь період діяльності ТОВ СЛІМ СОЛЮШН , в тому числі і в період фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ІЦ ОХОРОННІ СИСТЕМИ (лютий та березень 2018 року), відповідно до інформації з Єдиного реєстру податкових накладних нібито придбавало товари та послуги наступною номенклатурою: Підгузники Pampers Active Baby-Dry Maxi 4 (8-14 кг), 174 шт.; Підгузники - трусики Pampers Pants Extra Large б (15+ кг) 88 шт.; Прокладки гігієнічні Always Ultra Platinum Collection Super Plus, 7 шт. ; Тампони Татрах Discreet Pearl Regular, 18 шт. ; Засіб для купания немовлят Mommy Care с органической календулой, 200 мл (952102); Пюре Rudolfs ; Вологі салфетки JOHNSON'SR Baby Иежная забота, 4x56 шт.; Пюре Gerber; Дитячі пелюшки HELEN HARPER Baby had mats60*60; Корректор форми соска для годування Lansinoh; Крем для сосков Lansinoh HP A Lanolin, 10 г; Пакети для зберігання і заморожування грудного молока Lansinoh, 25 uun.; Щоденні прокладки Kotex Deo Normal, 60 шт.; Папір "Munken Pure"; Газовий конденсат; Селітра аміачна; КАРБОНІТНО-АМІАЧНА СУМІШ КАС-32; НІТРОАММОФОСКА; Фруктовое пюре; Суха дитяча молочна суміш; Подгузники-трусики Huggies; Ватные паючки Bella; Двухслойная туалетная бумага Bella Каго; Зубная щетка; Шампунь-пена; Масажне масло НіРР від растяжек, 100 мл; сестричка розумного цуценя; Мини-робот Fisher Price Бибель (FCW42); Стиральный порошок; Конструктор Lego; Пиво; Латексная пустушка; Дезодорант; Антибактериальное мыло; Цукор; Жир-сирець курчат-брллерів. Напівф. нат. охол., Гумка жувальна; Кава, Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція ТУ У 23.2-31514949- 004:2009, тощо .

Тобто, наведене свідчить, що придбані (за твердженням позивача) ТОВ ІЦ ОХОРОННІ СИСТЕМИ у ТОВ СЛІМ СОЛЮШН товари згідно первинних документів, які підписані особою, яка заперечує свою причетність до господарської діяльності підприємства ТОВ СЛІМ СОЛЮШН , фактично останнім не придбавались у контрагента, звідки з`явились начебто придбані позивачем товари не відомо. З ким підписувався договір постачання, адже ОСОБА_3 свою причетність до ведення господарської діяльності ТОВ СЛІМ СОЛЮШН заперечує, встановити неможливо.

Необхідно зазначити, що хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, оскільки в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також суд звертає увагу, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 816/1422/17 від 26.06.2018.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України, обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 803/1923/13-а від 25.06.2018.

Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність факту здійснення реальних господарських операцій між позивачем і ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ", ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" та ТОВ "СЛІМ СОЛЮШН", а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення №1112615147 від 22.03.2019 № 1122615147 від 22.03.2019 є правомірними та скасуванню не підлягають, а відтак і дії посадових осіб контролюючого органу щодо їх прийняття також є правомірними, здійснені в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЦ Охоронні Системи" - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа