Постанова

від 05.05.2020 по справі 127/2792/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/2792/20

Провадження № 22-ц/801/961/2020

Категорія: 76

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К. П.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 рокуСправа № 127/2792/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Стадника І. М., Шемети Т. М.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Добровільне садово-городнє об`єднання громадян Іва в особі голови правління Беньковського В`ячеслава Івановича про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затриманням видачі трудової книжки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області, постановлену у цій справі 16 березня 2020 року у м. Вінниці суддею цього суду Гуменюком К. П.,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації Добровільне садово-городнє об`єднання громадян Іва в особі голови правління Беньковського В. І. про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затриманням видачі трудової книжки.

16 березня 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення вказаного позову, у якій він просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі, що відповідає ціні позову, а саме: в розмірі 78 183 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявникові у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору.

Не погодившись із ухвалою про повернення заяви, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Враховуючи особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ, справа розглядається в апеляційній інстанції без повідомлення її учасників, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу про повернення заяви розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України).

Повертаючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки передбачені Законом України Про судовий збір пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред`явлення певних позовів.

Із такими висновками суду не можна погодитись, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм процесуального права з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 10 ст. 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

У п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки передбачені Законом України Про судовий збір пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред`явлення певних позовів. Проте це не стосується деяких категорій осіб незалежно від виду позову, оскільки Законом України Про судовий збір вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто і за оскарження ухвал суду та за вчинення інших процесуальних дій (зокрема, категорії, визначені у пунктах 8, 9, 18 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір ).

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 202/1090/16-ц.

З копій матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 084235 ОСОБА_1 07 грудня 2018 року встановлено ІІ групу інвалідності (а. с. 17).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачу необхідно було надати докази сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову та безпідставно повернув її відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Також Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Враховуючи, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до постановлення помилкової ухвали про повернення заяви про забезпечення позову, ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2020 року залишатись у законній силі не може та підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, з направленням вказаної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 379, 382 384, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2020 року скасувати, матеріали заяви про забезпечення позову направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : І. М. Стаднк

Т. М. Шемета

Текст постанови виготовлено 05 травня 2020 року.