Ухвала

від 04.05.2020 по справі 210/2161/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/2161/17

Провадження № 1-кс/210/672/20

"04" травня 2020 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

захисників підозрюваного, - адвокатів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, винесене по кримінальному провадженню №42017040000000476 від 26.04.2017 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.1 КК України, прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Вознесенськ, Миколаївської області, громадянина України, маючого вищу військову освіту, пенсіонера, не працюючого, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, маючого на утриманні непрацездатних батьків, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И В:

29.04.2020 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що другим відділом процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Дніпропетровської області здійснюється процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням у кримінальному упровадженні №42017040000000476, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2017 року, за ознаками ст.ст.191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.1 КК України за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Центрального управління РХБ захисту Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України та розкрадання бюджетних коштів шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів службовими особами ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД». Досудове розслідування здійснюється СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Під час досудового розслідування встановлено, що між директором ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» ОСОБА_7 (виконавець) та Міністерством оборони України в особі начальника військ РХБ захисту Збройних Сил України - начальника Центрального управління РХБ захисту Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України ОСОБА_4 , укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 343/4/2017/10 від 03.04.2017 року, (з урахуванням додаткової угоди №1 від 25.04.2019 року до вказаного договору) на загальну суму 7 195 920,48грн. з ПДВ, на поставку до 31.05.2017 року - Мастильних засобів (0921) (димова суміш ДС-56 літня або еквівалент (військове-хімічне майно спеціального призначення)) в кількості 203966кг.

В період часу з 03.03.2017 року по 10.04.2017 року, у директора ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» ОСОБА_7 виник єдиний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами державного бюджету, шляхом поставки товару неналежної якості, фактична вартість якого, за рахунок відсутності частини складових компонентів, є нижчою від встановленої договором та додатками до нього, а також, за допомогою внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних бухгалтерських документів щодо дійсної вартості поставленого товару, а саме до: договору №343/4/2017/10 від 03.04.2017 року, додаткової угоди №1 від 25.04.2019 року до вказаного договору, Додатку №1 - Специфікація до договору, Додатку №2 - Акту звірки розрахунків (поставки продукції), видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур.

З 03.04.2017 року по 25.05.2017 року, директор ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» ОСОБА_7 , реалізуючи свій єдиний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами державного бюджету, які будуть йому перераховані після виконання умов договору №343/4/2017/10 від 03.04.2017 року, перебуваючи за місцем знаходження товариства, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, 41, організував виготовлення ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» димової суміші ДС-56 літня в кількості 203966кг, яка за своїм компонентним складом не відповідала технічній документації виробника, наданим замовнику під час тендерної процедури закупівлі, та умовам договору №343/4/2017/10 від 03.04.2017 року.

Так, встановлено, що хімічний склад об`єднаної проби зразків ДС-56 літня, поставленої ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» до військових частин на виконання умов договору №343/4/2017/10 від 03.04.2017 року, представлено сумішшю оливи мінеральної, а саме - Олива індустріальна І-50 А - 48%, дизельного пального - 50,5% та вуглецьмісткий матеріал - 1,5%. Діетаноламін та ріпакова олива в складі об`єднаної проби зразків ДС-56 літня, не знайдені (вміст менше 0,1%). Підтвердити наявність чи відсутність екстракту селективної очистки та присадку Viscoplex 4-447 не надалося можливим.

Таким чином, внаслідок використання компоненту Олива індустріальна І-50 А у кількості 48% у складі Димової суміші ДС-56 (літня), її розрахункова собівартість за 1кг. з ПДВ складає - 29,88грн.

В період часу з 03.04.2017 року по 13.06.2017 року, з моменту укладення договору №343/4/2017/10 від 03.04.2017 року та до остаточного розрахунку за поставлену продукцію на користь ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД», начальник військ РХБ захисту Збройних Сил України - начальник Центрального управління РХБ захисту Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України полковник ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою одержання ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» неправомірної вигоди за рахунок коштів державного бюджету України шляхом завищення вартості поставленої продукції, будучи службовою особою Міністерства оборони України, повноважним представником Замовника у договорі, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи про невідповідність технічним умовам товару - Мастильні засоби (0921) димова суміш ДС-56 літня або еквівалент (військове-хімічне майно спеціального призначення), яке виготовляється та постачається ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД», жодних зобов`язань та повноважень, наданих йому діючим законодавством та умовами договору №343/4/2017/10 від 03.04.2017 року, в тому числі п.6.1 та п.6.2, не здійснив, не організував, не вимагав та не забезпечив будь-якої перевірки якості поставленої ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» продукції на відповідність технічним умовам, в тому числі за компонентним складом.

В період часу з 10.04.2017 року по 25.05.2017 року ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД», здійснило поставку димової суміші ДС-56 літня неналежної якості, яка не відповідала технічним вимогам щодо наявного компонентного складу та вартість якої були нижчою від зазначеної у договорі №343/4/2017/10 від 03.04.2017 року, до військових частин, відповідно до специфікації до договору №343/4/2017/10 від 03.04.2017 року (з урахуванням додаткової угоди №1 від 25.04.2019 року до вказаного договору) в кількості 203966кг, за ціною 35,28грн. за 1кг. з ПДВ, на суму 7 195 920,48грн.

Разом із товаром ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» надано до військових частин складені директором товариства ОСОБА_7 офіційні документи бухгалтерського обліку: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки-фактури на оплату поставленої продукції, які містили завідомо неправдиві відомості щодо вартості димової суміші ДС-56 літня в сумі 35,28грн. за 1кг. з ПДВ, а також загальну вартість поставленого товару. На підтвердження поставки товару у зазначеній договором кількості, службовими особами військових частин, без проведення перевірки якості отриманого товару складені Акти приймання озброєння РХБз. Вказані документи в подальшому передані до Міністерства оборони України для проведення оплати на користь ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» за поставлену продукцію.

На підставі вказаних офіційних документів бухгалтерського обліку: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, Актів приймання озброєння РХБз, які містили завідомо неправдиві відомості щодо вартості димової суміші ДС-56 літня в сумі 35,28грн. за 1кг. з ПДВ, а також загальну вартість поставленого товару, відповідно до платіжних доручень, Міністерством оборони України перераховано на користь ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» грошові кошти з державного бюджету України: 26.04.2017 року в сумі 558835,20грн.; 28.04.2017 року в сумі 546134,40грн.; 11.05.2017 року в сумах: 558835,20грн., 581767,20грн., 599760грн., 15.05.2017 року в сумі 558835,20грн.; 25.05.2017 року в сумі 1143072грн.; 02.06.2017 року в сумах: 509796грн., 566244грн., 639626,4грн.; 12.06.2017 року в сумі 558835,20грн.; 13.06.2017 року в сумі 374179,68грн., всього в сумі 7 195 920,48грн.

При цьому, з урахуванням того, що внаслідок використання компоненту Олива індустріальна І-50 А у кількості 48% у складі Димової суміші ДС-56 (літня), її розрахункова собівартість за 1кг. з ПДВ складає - 29,88грн., різниця між загальною вартістю поставки ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» на адресу військових частин Димової суміші ДС-56 (літня), згідно Договору №343/4/2017/10 від 03.04.2017 року та загально вартістю поставки по вказаному договору, визначеною з урахуванням розрахованої ціни по виготовленню Димової суміші ДС-56 (літня) за 1 тону, складає 1 101 416,40грн.

Таким чином, в період з 03.04.2017 року по 13.06.2017 року, начальник військ РХБ захисту Збройних Сил України - начальник Центрального управління РХБ захисту Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України полковник ОСОБА_4 вчинив зловживання службовим становищем, тобто, діючи умисно, з метою одержання ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» неправомірної вигоди за рахунок коштів державного бюджету України за рахунок завищення вартості поставленої продукції, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи про невідповідність технічним умовам товару, жодних зобов`язань та повноважень, наданих йому діючим законодавством та умовами договору №343/4/2017/10 від 03.04.2017 року, в тому числі п.6.1 та п.6.2, не здійснив, не організував, не вимагав та не забезпечив будь-якої перевірки якості поставленої ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» продукції на відповідність технічним умовам, в тому числі за компонентним складом, на підставі офіційних документів бухгалтерського обліку: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, Актів приймання озброєння РХБз, які містили завідомо неправдиві відомості щодо вартості димової суміші ДС-56 літня в сумі 35,28грн. за 1кг. з ПДВ, а також загальну вартість поставленого товару, організував перерахування на користь ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» грошових коштів з державного бюджету України в сумі 7 195 920,48грн., чим спричинив майнову шкоду державним інтересам в особі Міністерства оборони України, в розмірі 1 101 416,40грн., що більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Умисні дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Начальник військ РХБ захисту Збройних Сил України - начальник Центрального управління РХБ захисту Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України полковник ОСОБА_4 зобов`язаний у своїй діяльності керуватися законодавством України, підзаконними актами, посадовою інструкцією начальника військ РХБ захисту Збройних Сил України начальника Центрального управління РХБ захисту Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України, обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та, згідно з положенням п.1 Примітки до ст.364 КК України, являється службовою особою.

27.04.2020 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України.

Вина ОСОБА_4 на думку слідства повністю підтверджується зібраними в ході розслідування кримінального провадження доказами, а саме:

- висновком судово-економічної експертизи №662/663-18 від 24.03.2020 року;

- дослідженням зразків димової суміші ДС-56 літня, виконаним ТОВ «Лабораторія замовних досліджень» (Атестат акредитації №GAS.L.804.017) та складеним за її результатами Протоколом випробувань urn:nc_DC.PW:REP.v3.270619.1 від 23.07.2019 року;

- матеріалами, вилученими в ході тимчасового доступу до речей і документів у Міністерстві оборони України та у військових часинах, куди здійснювались поставки ДС-56;

- та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, у слідства є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ст.364 ч.2 КК України карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на думку слідства необхідно обрати з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених пунктами 1-4 ч.1 ст.177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового слідства або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Сторона обвинувачення обґрунтовує наявність вказаних ризиків встановленими наступними фактичними даними. Отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у вигляді реального позбавлення волі ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як вчинив корупційне протиправне діяння та може покинути території Дніпропетровської області та України. Знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На даний час проводяться ряд слідчих дій щодо встановлення місцеперебування документів щодо додаткового підтвердження вартості поставленого ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» товару - суміші димової ДС-56, які мають істотне значення для досудового розслідування. Перебуваючи на волі ОСОБА_4 зможе знищити вказані документи. Незаконно впливатиме на свідків, спеціалістів, у заявку з чим наявні ризики здійснення на них впливу шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди за надання неправдивих свідчень на свою користь, що стане можливим знаходячись на свободі. Може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_4 можливо діяв у змові, знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п.1-4 ч.1 ст.177 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено що за підозрюваним ОСОБА_4 право власності на об`єкти нерухомості не зареєстровані.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, розмір збитків спричинених інтересам держави внаслідок вчинення злочину, застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на думку органу досудового розслідування не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків. Однак застава у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 27.04.2020 року, що складає 2 027 000 (два мільйони двадцять сім тисяч) гривень на думку слідства в повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків.

Вказані обставини у сукупності на думку слідства свідчать про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 лише запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 27.04.2020 року, що складає 2 027 000 (два мільйони двадцять сім тисяч) гривень, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать повною мірою виконання ним обов`язків підозрюваного, передбачених законодавством.

На підставі викладеного, прокурор просить клопотання задовольнити.

Присутній у судовому засіданні прокурор клопотання підтримав мотивуючи його наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та тим, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, іншим способом перешкоджати слідству, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від слідства, а у подальшому і від суду. Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.

Підозрюваний та його захисники щодо задоволення клопотання заперечили, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність передбачених ст.177 КПК України ризиків. Зазначили, що у органу досудового розслідування відсутні докази, що вказували б на причетність ОСОБА_4 до інкримінованого кримінального правопорушення, про що надали суду відповідні письмові заперечення. Враховуючи викладене просили у задоволенні клопотання відмовити, а у випадку, якщо суд прийде до переконання про обґрунтованість повідомленої підозри, обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки адвоката ОСОБА_5 , або будь-який інший не пов`язаний із триманням особи під вартою, про що також надали суду відповідну письмову заяву. Також просили при обранні запобіжного заходу врахувати характеризуючи дані підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків та стан здоров`я, про що суду також надали відповідний перелік копій документів.

Допитаний в судовому засіданні поручитель, адвокат ОСОБА_5 надав заяву про особисту поруку та поручився за виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали провадження додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.194 ч.1 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року №4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Згідно зі ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципів правової визначеності та презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку; кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слідчий суддя враховує ст.9 ч.5 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Відповідно до статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод №ETS 005 від 04 листопада 1950 року, ратифікована 17 липня 1997 року, набрала чинності 11 вересня 1997 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до принципів Конвенції, - пропорційності та забезпечення рівності інтересів - коли мова йде про обмеження тих чи інших прав і свобод, суд завжди звертає увагу на кілька параметрів, встановлених Конвенцією, яким мають відповідати застосовані державою заходи щодо цих прав, а саме: 1) наявність правових підстав для обмеження прав і свобод; 2) наявність легітимної мети для застосування обмежень; 3) пропорційність вжитих державою заходів щодо обмеження прав і свобод з огляду на легітимну мету, якої держава намагалася досягти.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Лабіта проти Італії», тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

По справі «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Вирішуючи дане питання суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення підозрюваного на свободі;

- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Згідно витягу з кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017040000000476, розпочате досудове розслідування по кримінальним правопорушенням, передбаченими ст.ст.191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.1 КК України.

27.04.2020 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 даного кримінального правопорушення підтверджується наданими до клопотання доказами.

У клопотанні прокурора наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Між тим, відповідно до ст.194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи прокурора про наявність такого ризику, як переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, має на утриманні непрацездатних батьків, не працює, є пенсіонером, тобто наявні міцні соціальні зв`язки. Також у разі застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, відповідний ризик буде повністю нівельовано.

Крім того, прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано та не доведено, ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а саме яким чином підозрюваний може впливати на них, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику, котрий полягає у знищенні, схові або спотворенні будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі ухвал слідчого судді було проведено ряд обшуків, під час проведення котрих було вилучено та долучено до справи необхідні слідству документи. Крім того, прокурором не наведено обставин, яким саме способом ОСОБА_4 може знищити вказані речі та документи.

Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ст.194 ч.5 КПК України, зокрема, прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час, не спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваному, не пов`язаний з триманням під вартою, - особиста порука.

Положеннями ст.180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. Поручителю роз`яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань та порядок реалізації такого права. Поручитель може відмовитись від взятих на себе зобов`язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший. У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань на нього накладається грошове стягнення в розмірі: у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, - від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням зобов`язань про особисту поруку здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яким обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше не судимий, одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, має на утриманні непрацездатних батьків, має постійне місце проживання, не працює, є пенсіонером, враховуючи роль ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, в котрому він підозрюється, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, недоведеність прокурором необхідності застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

Тому, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, міцність соціальних зв`язків, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його процесуальну поведінку під час досудового розслідування, а також те що прокурор в судовому засіданні не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання та застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме особистої поруки адвоката ОСОБА_5 , котра полягає у наданні особою, яку слідчий суддя вважає такою, що заслуговує на довіру, письмового зобов`язання про те, що вона поручається за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, вважаю за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- не спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Суд вважає, що прокурор не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, а лише посилання на тяжкість злочину, наявність обґрунтованої підозри, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 180, 183, 184, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Винесене по кримінальному провадженню №42017040000000476 від 26.04.2017 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.1 КК України, прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистої поруки адвоката ОСОБА_5 , з покладенням на підозрюваного наступних обов`язків:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- не спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити поручителю, що він поручається за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, а також, що він може відмовитись від взятих на себе зобов`язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі він забезпечує явку підозрюваного до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.

Попередити особистого поручителя про наслідки невиконання взятих на себе зобов`язань, передбачених ст.180 ч.5 КПК України, а саме, що у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань на нього накладається грошове стягнення в розмірі від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.

Строк дії ухвали до 02 липня 2020 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в провадженні котрого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1