Постанова

від 05.05.2020 по справі 381/1557/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 381/1557/19

головуючий у суді І інстанції Соловей Г.В.

провадження № 22-ц/824/2074/2020

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Мостової Г.І.

суддів Слюсар Т.А., Волошиної В.М.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2019 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Амальтея до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Амальтея (далі - ПрАТ СК Амальтея ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 23 жовтня 2017 року у місті Фастів сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля NISSAN QASHQAI+2 (власником якого є ОСОБА_3 ), під керуванням водія ОСОБА_4 , та автомобіля RENAULT LOGAN , під керуванням водія ОСОБА_1 (власником якого є ОСОБА_2 ), внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вину ОСОБА_1 у скоєнні ДТП встановлено в судовому порядку. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу NISSAN QASHQAI+2 була застрахована у ПрАТ СК Амальтея .

На підставі страхового акту позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля NISSAN QASHQAI+2 у розмірі 89 060 грн 94 коп. Згідно з Полісом серії АК/7299287 автомобіль ОСОБА_2 було застраховано у ПрАТ УПСК , яке на заяву позивача виплатило в порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 59 583 грн 61 коп. Таким чином, різниця між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою становить 30 177 грн 33 коп. Відповідачі у добровільному порядку розмір витрат не відшкодували, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ СК Амальтея суму страхового відшкодування у розмірі 29 477 грн 33 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги в порядку регресу до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що: відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПрАТ УПСК , тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неналежними відповідачами у цих правовідносинах; позивач безпідставно виплатив страхове відшкодування за відсутності належних доказів, що підтверджують розмір збитків, заподіяних страховим випадком, оскільки пунктом 15.12 договору добровільного страхування передбачено проведення експертизи; правові висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 10 липня 2018 року № 905/2970/16.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, направив заперечення щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин 4, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статей 1166 , 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Розглядаючи спори про стягнення збитків, завданих внаслідок ДТП, суд повинен враховувати всі докази, надані учасниками справи для доведення позовних вимог, суд розглядає справи … на підставі доказів, поданих учасниками справи (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 18 вересня 2017 року між ПрАТ СК Амальтея та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 001138-НТ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпоряджанням застрахованим транспортним засобом Nissan Qashgai+2 д.н.з. НОМЕР_1 .

23 жовтня 2017 року по вул. Брандта у м. Фастові Київської області сталася ДТП за участю автомобіля Nissan Qashgai+2 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та автомобіля Renault Logan , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , власником якого є ОСОБА_2 .

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ СК Амальтея з повідомленням № 38/1 від 23 жовтня 2017 року про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою № 42 від 31 жовтня 2017 року про виплату страхового відшкодування.

Як вбачається з пункту 15.13 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 001138-НТ від 18 вересня 2017 року, вибір документів, що підтверджують розмір збитків і на підставі яких проводиться виплати страхового відшкодування, здійснюється виключно страховиком (а.с. 51).

Згідно з страхового акту № 15К/17 від 31 жовтня 2017 року за страховим випадком відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № 001138-НТ від 18 вересня 2017 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Nissan Qashgai+2 д.н.з. НОМЕР_1 , згідно з рахунком-фактурою № 0000000645 від 27 жовтня 2017 року, який складений ТОВ Євро СТО , становить 89 760 грн 94 коп.

Як вбачається вказаного рахунку-фактури та акту виконаних ТОВ Євро СТО робіт № 0000004203 від 21 грудня 2017 року сума 89 760 грн 94 коп. складається з вартості виконаних робіт у розмірі 25 431 грн 30 коп., вартості встановлених запасних частин - 48 786 грн 14 коп., всього без ПДВ 74 217 грн 44 коп., ПДВ - 14 843 грн 49 коп. (а.с. 18-20).

У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, що мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 523/5890/15-ц (провадження № 61-18781св18)).

Позивач на підставі страхового акту № 15К/17 від 31 жовтня 2017 року, договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 001138-НТ від 18 вересня 2017 року та заяви на виплату страхового відшкодування № 42 від 31 жовтня 2017 року здійснив на користь ТОВ Євро СТО виплату страхового відшкодування у розмірі 89 060 грн 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1193 від 01 листопада 2017 року (а.с. 21).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ УПСК за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7299287, франшиза -0 (а.с. 100).

Відповідно до якого, ПрАТ УПСК взяло на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпечуваного транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, в тому числі матеріальної шкоди у розмірі 100 000 грн.

ПрАТ СК Альматея звернулось із заявою № 86 від 26 вересня 2018 року до ПрАТ УПСК про відшкодування страхового відшкодування у розмірі 89 760 грн 94 коп.

На підтвердження розміру завданого матеріального збитку на замовлення позивача складено Звіт про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Nissan моделі Qashgai+2 реєстраційний номер НОМЕР_1 від 27 жовтня 2017 року № 5980/10/17. За виконання оціночних робіт позивачем сплачено 700 грн (а.с. 41,42,47,49).

Відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, розрахованого у порядку, встановленому законодавством складає 59 583 грн 61 коп. (а.с. 33).

ПрАТ УПСК виплатило страхове відшкодування у розмірі 59 583 грн 61 грн., що підтверджується звітом про дебітові та кредитові операції ПрАТ СК Амальтея від 19 грудня 2018 рік.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України Про страхування , з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України Про страхування до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) (пункти 68-70).

Колегія апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин та помилково вважав, що страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування відповідно до статті 1191 ЦК України та статті 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

У справі, що переглядається, після виплати ПрАТ СК Альматея страхового відшкодування деліктне зобов`язання не припинилося, відбулася заміна кредитора: до страховика ПрАТ СК Альматея потерпілої ОСОБА_3 перейшло право вимоги, що належало потерпілій ОСОБА_3 у деліктному зобов`язанні (суброгація).

Системний аналіз пункту 32.7 частини першої статті 32 цього Закону України, статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина 1 статті 517 ЦК України).

Заперечуючи проти позову, відповідачі у відзиві від 24 травня 2019 року (а.с. 81-89) та у відзиві від 24 травня 2019 року (а.с. 91-99) вказували, що позивач обрахував розмір збитків, що заподіяні внаслідок ДТП, всупереч приписам пункту 15.12 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 001138-НТ від 18 вересня 2017 року, оскільки до висновку про необхідність здійснення страхового відшкодування у розмірі 89 060 грн 94 коп. дійшов на підставі рахунку-фактури № 0000000645 від 27 жовтня 2017 року, який складений ТОВ Євро СТО , а не відповідно до мотивованого висновку автотоварознавчої експертизи. Ані висновку експерта ані висновку експертного дослідження в обґрунтування розміру збитків, - позивачем не надано (а.с. 83,92). Вказані заперечення були направленні позивачу, що підтверджується фіскальними чеками (а.с. 81,91).

З матеріалів справи вбачається, що у запереченнях №60 від 05 липня 2019 року на відзив позивач вказані доводи, що були наведені відповідачами у відзиві, не спростував.

Одним з основних аспектів обґрунтованості рішення суду згідно з практики Європейського суду є необхідність продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Така позиція наведена у рішенні у справі Кузнецов та інші проти Російської Федерації , та у справах Серявін та інші проти України , Проніна проти України , з них випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні, судом першої інстанції не надано оцінки доводам, що були наведені відповідачами у відзиві.

Відповідно до частини 1 статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Як вбачається з пункту 15.12 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 001138-НТ від 18 вересня 2017 року, проведення експертизи є обов`язковим за наявності обставин, що надають страховику після виплати відшкодування скористатися правом вимоги до осіб, винних у настанні збитків (а.с. 51).

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами доказування: письмовими, речовими, і електронними доказами; висновками експертів; показання свідків.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, колегія суду вважає, що наведені відповідачами заперечення проти вимог нового кредитора щодо неналежних доказів, що підтверджують розмір збитків, - є обґрунтованими.

Крім цього, колегія апеляційного суду не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для солідарного стягнення страхового відшкодування як з особи, винної у ДТП, так і з власника забезпеченого транспортного засобу, з огляду на таке.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7299287 солідарний обов`язок відповідачів не встановлений, не виникає він і із статей 1166, 1187 ЦКУкраїни, оскільки відповідно до змісту вказаних статей шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2019 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми страхового відшкодування у розмірі 29 477 грн 33 коп. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позову.

Відповідно до частини 1, 4 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, з позивача підлягає стягненню на користь відповідачів судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 960 грн 50 коп. кожному та 2 881 грн 50 коп. за розгляд справи в апеляційній інстанції на користь заявника апеляційної скарги.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Відповідно до пункту 12 цього Закону розділ ХII Прикінцеві положення ЦПК України доповнити пунктом 3 такого змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину .

Керуючись статтями 367, 369, 376 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2019 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми страхового відшкодування у розмірі 29 477 грн 33 коп. скасувати з ухваленням нового рішення.

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Амальтея до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Амальтея на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору у розмірі 960 грн 50 коп. кожному за розгляд справи у суді першої інстанції.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Амальтея на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 881 грн 50 коп. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Амальтея , код ЄДРПОУ 25017527, місце знаходження: місто Київ, вулиця Кудряшова, 20-А, оф. 23

Інформація про відповідача 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 05 травня 2020 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Т.А. Слюсар

В.М. Волошина