Ухвала

від 29.04.2020 по справі 2-332/2007

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 2-332/2007

провадження № 61-5444ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В.,

розглянув касаційну скаргу представників ОСОБА_1 , правонаступника ОСОБА_2 - адвокатів Кабардінова Сергія Олександровича, Данильченка Ігоря Васильовича на постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Київське міське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на прибудову,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання права власності прибудову.

Рішенням Святошинського районного суду м. Київ від 26 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 задоволено.

Визнано право власності на самочинно збудовані приміщення 1 розміром 11,7 кв.м, 2-6 розміром 2,7 кв.м, 2-2 розміром 5,3 кв.м, 2-3 розміром 14,2 кв.м, 2-4 розміром 22, 3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних долях.

Зобов`язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна зареєструвати вказані приміщення за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено.

Рішення Святошинського районного суду м. Київ від 26 лютого 2007 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , як правонаступників ОСОБА_2 відмовлено.

У березні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представників ОСОБА_1 , правонаступника ОСОБА_2 - адвокатів Кабардінова С. О., Данильченка І. В. на постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року .

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків щодо надання доказів на підтвердження вартості спірного майна та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У квітні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, з яких вбачається, що недоліки усунуто в повному обсязі: надано докази того, що вартість спірного майна становить 9 482,83 грн та сплачено судовий збір у розмірі 3 202,00 грн.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої, частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2019 року вказану справу визнано малозначною та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 березня 2019 року.

У касаційній скарзі заявник вказує, що справа має для нього виняткове значення, оскільки рішення суду першої інстанції переглянуто в апеляційному порядку через 13 років після його ухвалення, а порушені у касаційній справі питання мають фундаментальне значення для правозастосовчої практики, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням принципу правової визначеності. Крім того, заявник зазначає, що позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені постановою апеляційного суду при розгляді справи № 759/16312/19.

Надавши оцінку доводам заявника щодо порушень принципу правової визначеності при ухваленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі порушено питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, (підпункт а пункту 2 частини третьої статті

389 ЦПК України), та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження заявник також вказує порушення норм процесуального права щодо прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі та розгляд справи за відсутності учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

При цьому Верховний Суд відхиляє посилання заявника на відсутність правового висновку Верховного суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах як на підставу касаційного оскарження постанови апеляційного суду, оскільки в касаційній скарзі не деталізовано, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду.

Касаційна скарга представників ОСОБА_1 , правонаступника ОСОБА_2 - адвокатів Кабардінова С. О., Данильченка І. В. подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

У касаційній скарзі представників ОСОБА_1 , правонаступника ОСОБА_2 - адвокатів Кабардінова С. О., Данильченка І. В. міститься клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його дії, підтверджені певними доказами.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

У задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 рокудо закінчення її перегляду в касаційному порядку слід відмовити, оскільки вказаною постановою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , як правонаступників ОСОБА_2 , а тому зупинення її дії чинним ЦПК України не передбачено.

Підпунктом 3 пункту 12 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни до розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, доповнивши пунктом 3 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 Цивільного процесуального кодексу України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Святошинського районного суду м. Києва цивільну справу № 2-332/2007 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Київське міське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на прибудову.

Відмовити у задоволенні клопотання представників ОСОБА_1 , правонаступника ОСОБА_2 - адвокатів Кабардінова Сергія Олександровича, Данильченка Ігоря Васильовича про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у місячний строк з моменту отримання ухвали, але не пізніше десяти днів з моменту закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID?19).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян