Ухвала

від 30.04.2020 по справі 757/38189/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38189/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Батрин О.В.,

при секретарі Габрись О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом встановлення заборони будь-яким суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, зазначеним у статтях 6 та 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що не забезпечення позову у такий спосіб зможе зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, оскільки після накладення арешту на вказану земельну ділянку, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2019 року у справі № 757/38189/19-ц, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько М.В. вчинено запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , про що прийнято рішення № 51054431 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.02.2020, що свідчить про те, що відповідачі вчиняють дії на подальше відчуження земельної ділянки.

Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Так, представник позивача звертаючись до суду з вказаною заявою про забезпечення позову, обґрунтовує її тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі № 757/38189/19-ц задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, відповідно до інформаційної довідки № 200977960 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2020 ОСОБА_6 набув 10.02.2020 право власності на земельну ділянку площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько М.В. вчинено запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , про що прийнято рішення № 51054431 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.02.2020.

Отже, з часу постановлення ухвали від 01.08.2019 про накладення арешту на земельну ділянку істотно змінилися обставини у даній справі, а саме змінилися власники земельної ділянки.

Однак, як вбачається зі змісту ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2019 року у справі № 757/38189/19-ц, судом вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , без зазначення її власника, що саме по собі включає заборону розпорядження вказаним майном.

Відомостей щодо скасування вказаного заходу забезпечення позову та реалізації наведеної ухвали про забезпечення позову, представником позивача не надано та матеріали справи не містять.

Ураховуючи наведене, те, що позов вже забезпечено шляхом накладення арешту на земельну ділянку, відсутності даних щодо виконання ухвали про накладення арешту на майно, того, що представником позивача не доведено відповідності виду забезпечення позову, який він просить застосувати, заявленим позовним вимогам, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 152, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя О.В. Батрин