Рішення

від 18.03.2021 по справі 757/38189/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38189/19-ц

Категорія 15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.

справа № 757/38189/19-ц

учасники справи

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: ОСОБА_2

відповідач 2: ОСОБА_3

відповідач 3: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння,

представник позивача ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства із позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 06 грудня 2010 року, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору іпотеки від 06 березня 2018 року, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на підставі договору дарування від 09 вересня 2010 року, вибула з його володіння на підставі договору дарування від 06 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Яною Леонідівною, зареєстрованого в реєстрі № 5147, якого позивач не укладав, а в момент його укладання перебував поза межами України у Канаді.

Разом з позовною заявою подано клопотання про витребування доказів та заява про забезпечення позову (т. 1 а.с. 60-63, 66-69).

Ухвалою суду від 01 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами позовного (загального) провадження, клопотання представника позивача ОСОБА_8 про витребування доказів задоволено частково: витребувано у Київського держаного нотаріального архіву договір із оригінальними підписами від 06 грудня 2010 року дарування земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Яною Леонідівною за реєстровим номером 5147; витребувано у Київського держаного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2010 рік приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Яною Леонідівною (т. 1 а.с. 111).

Ухвалою суду від 01 серпня 2019 року заява представника позивача ОСОБА_8 про забезпечення позову задоволена, постановлено накласти арешт на майно, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 112-).

Ухвалою суду від 04 жовтня 2019 року (т. 1 а.с. 113) клопотання представника позивача ОСОБА_9 про витребування доказів задоволено та витребувано:

- у Київського державного нотаріального архіву договір від 06 грудня 2010 року із оригінальними підписами дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим номером 5147, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ; належним чином засвідчену копію реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2010 рік приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л.;

- у Головного територіального управління юстиції у місті Києві належним чином засвідчену копію акту робочої групи з додатками про вилучення справ приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л. для передачі на зберігання до державного нотаріального архіву; витребувати у Головного управління Держгеокадастру у місті Києві інформацію про те, коли саме (із зазначенням конкретної дати) та ким саме (із зазначенням прізвища, ім`я, по-батькові) до Державного земельного кадастру внесено запис про право власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку; витребувати у Оболонського районного суду м. Києва належним чином засвідчену копію вироку від 23 квітня 2013 року у справі № 2605/7851/12;

- витребувано у Шостої Київської державної нотаріальної контори витяг зі спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року (т. 3 а.с. 25) потворно витребувано:

- у Київського державного нотаріального архіву витребувано договір із оригінальними підписами від 06 грудня 2010 року дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим номером 5147, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , належним чином засвідчену копію реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2010 рік приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л.;

- у Головного територіального управління юстиції у місті Києві витребувати копію договору з оригінальними підписами від 06 грудня 2010 року дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим номером 5147, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , належним чином засвічдену копію реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2010 рік приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л.

Ухвалою суду від 30 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову (т. 3 а.с. 95).

Ухвалою суду від 26 травня 2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_10 про залучення співвідповідача задоволено, ОСОБА_4 залучено в якості співвідповідача у справі, із урахуванням заяви №2 про зміну предмету позову у зв`язку з набуттям 10 лютого 2020 року ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку (т. 3 а.с. 152).

Ухвалою суду від 14 липня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволені заяви представника позивача ОСОБА_10 про виклик свідка відмовлено (т. 3 а.с. 173).

Судом прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_10 про зміну предмета позову (т. 3 а.с. 181-183), позивач просив:

- визнати недійсним договір від 06 грудня 2010 року дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим номером 5147, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ,

- витребувати у ОСОБА_4 земельну ділянку на користь позивача,

- припинити право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку,

- визнати недійсним договір іпотеки від 06 березня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. за реєстровим номером 221, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: рішення державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації Погорєлової Д.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36564554 від 10 серпня 2017 року; рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40029328 від 06 березня 2018 року; рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40029408 від 06 березня 2018 року; рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51054431 від 10 лютого 2020 року.

Під час підготовчого провадження судом визнано поважними причини пропуску процесуального строку на подання доказів, поновлено позивачу процесуальний строк на подання доказів, приєднано до справи докази:

- відповідь Головного управління Держгеокадастру у м. Києві № 29-26-0.22-4605/2-19 від 17 вересня 2019 року;

- відповідь Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України № 15310/4-19 від 17 вересня 2019 року з додатками;

- відповідь Київського державного нотаріального архіву № 1849/01-21 від 09 липня 2019 року;

- відповідь Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України № 15341/3.1-44 від 16 вересня 2019 року;

- відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 206569/02 від 19 вересня 2019 року;

- лист Міністерства юстиції України № 34336/31587-33-19/19.6.1. від 18 вересня 2019 року;

- відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації № 0.184-31229/0/15-19 від 28 серпня 2019 року;

- сторінки паспорту ОСОБА_1 для виїзду за кордон; копію договору дарування земельної ділянки від 06 лютого 2012 року;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000941182019 від 22 квітня 2019 року;

- відповідь Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України № 15716/4 від 24 вересня 2019 року;

- наказ Міністерства юстиції України №3012/5 від 03 вересня 2020 року про задоволення скарги та висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20 серпня 2020 року.

Ухвалою суду від 29 січня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 3 а.с. 221).

Ухвалою суду від 18 березня 2021 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 ,, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння в частині позовних вимог до ОСОБА_7 закрито.

До судового засідання учасники справи не з`явились.

Представник позивача ОСОБА_6 подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача, позов підтримав у повному обсязі та просила задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались.

Тому, суд розглянув справу у відсутність учасників процесу в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ №142349 від 13 липня 2007 року ОСОБА_11 належала земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, площею 0,0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 20).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку набуте на підставі договору дарування земельної ділянки від 09 вересня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.П., зареєстрованого в реєстрі за № 1708, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 21-22).

Відповідач ОСОБА_7 набув право власності на вказану земельну ділянку на підставі договору дарування земельної ділянки від 06 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 5147, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Державна реєстрація виникнення права власності вказану земельну ділянку за ОСОБА_7 не проводилася.

Згідно з відмітками про в`їзд та виїзд в паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 виїхав з України 28 липня 2010 року та заїхав 14 квітня 2011 року (т. 1 а.с 14).

Отже, на час укладення оспорюваного договору дарування позивач був поза межами України та не міг укласти договір дарування земельної ділянки на ім`я ОСОБА_7 .

Згодом, відповідач ОСОБА_12 набув право власності на вказану земельну ділянку на підставі договору дарування земельної ділянки від 06 лютого 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 232, укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Державна реєстрація виникнення права власності вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 здійснена 08 серпня 2017 року, про що прийнято рішення державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації Погорєлової Д.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36564554 від 10 серпня 2017 року, державна реєстрація права власності, запис № 21820404, об`єкт нерухомого майна № 1324057680000 - земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, площею 0,0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 57-59).

Між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки від 06 березня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т., зареєстрованого в реєстрі за № 221 (т. 3 а.с. 136-141).

Державна реєстрація обтяження земельної ділянки іпотекою здійснена 06 березня 2018 року, про що прийнято рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40029328 від 06.03.2018, державна реєстрація іпотеки, запис № 25163291, об`єкт нерухомого майна № 1324057680000 - земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, площею 0,0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 133-135).

Відповідач ОСОБА_13 набув право власності на вказану земельну ділянку на підставі позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, здійсненого в рамках договору іпотеки від 06 березня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т., зареєстрованого в реєстрі за № 221, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Державна реєстрація виникнення права власності вказану земельну ділянку за ОСОБА_4 здійснена 10 лютого 2020 року, про що прийнято рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51054431 від 10 лютого 2020 року, державна реєстрація права власності, запис № 35410933, об`єкт нерухомого майна № 1324057680000 - земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, площею 0,0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

21 жовтня 2019 року на виконання ухвали суду від 04 жовтня 2019 року до суду надійшла відповідь від Головного управління Держгеокадастру у місті Києві від 15 жовтня 2019 року № 9-26-0.42-5021/2-19, відповідно до якої 11 серпня 2017 року в порядку інформаційного обміну від органу (суб`єкту) державної реєстрації прав до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві надійшла інформація про те, що 08 серпня 2017 року на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:312:0005 зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_3 (реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав - 21820404), станом на час відповіді відомості про державну реєстрацію речових прав за ОСОБА_7 від органу державної реєстрації прав в порядку інформаційної взаємодії до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві не надходили (т. 1 а.с. 170-172).

Також до суду надійшли належним чином засвідчені копія вироку Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року у кримінальній справі № 1/756/42/13 (ун. № 2605/7851/12) за обвинуваченням ОСОБА_5 та копія ухвали Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2014 року у кримінальній справі № 1/756/42/13 (ун. № 2605/7851/12), відповідно до яких ОСОБА_5 визнано винуватою у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та звільнено від відбування покарання (т. 1 а.с. 174-216).

29 серпня 2019 року надійшла відповідь з Київського державного нотаріального архіву від 11 жовтня 2019 року № 3715/01-21, що станом на 11 жовтня 2019 року документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л. не передані на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву (т. 1 а.с. 119).

На виконання ухвали суду від 28 січня 2020 року надійшла відповідь з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04 березня 2020 року № 4939/6-20, відповідно до якої діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 припинена за власним бажанням з 04 квітня 2012 року відповідно до наказу Головного управління юстиції у м. Києві від 04 квітня 2012 року № 618. Відповідно до акту щодо огляду архівних документів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л. від 25 лютого 2020 року, складеного членами Експертної комісії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у справі № 02-33 том 3 Реєстри для реєстрації нотаріальних дій запис за реєстровим номером 5147 відсутній, оскільки у 2010 році приватним нотаріусом Курковською Я.Л. вчинено 2485 нотаріальних дій та надана засвідчена копія витягу з Реєстру для реєстрації нотаріальних дій у справі №02-33 том 3 за 2010 рік (т. 3 а.с. 107-112).

Також, до суду надійшла відповідь Київського державного нотаріального архіву від 11 березня 2020 року № 749/01-21, відповідно до якої станом на 11 жовтня 2019 року документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л. не передані на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву (т. 3 а.с. 149-).

У відповіді Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України № 4939/6-20 від 4 березня 2020 року зазначено, що членами експертної комісії Головного управління юстиції у місті Києві оглянуті документи нотаріального діловодства приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л., та в результаті огляду встановлено, що відповідно до справи № 02-33 том № 3 Реєстр для реєстрації нотаріальних дій за 2010 рік остання нотаріальна дія вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. 31 грудня 2010 року за реєстровим номером 2485 (т. 3 а.с.107-108).

Згідно з актовим записом про смерть, що складений відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві 15 березня 2016 року за номером 4382, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідями Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України № 15341/3.1-44 від 16 вересня 2019 року та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 206569/02 від 19 вересня 2019 року (т. 1 а.с. 134-135).

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100000000304 від 26 березня 2018 року щодо заволодіння протягом серпня 2017 по березень 2018 земельними ділянками у Печерському районі м. Києва невстановленими особами шляхом обману та підробки документів. У межах зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року у справі №752/11056/18 накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, площею 0.0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідками розгляду скарги позивача № Ш-239 від 03 січня 2020 року на рішення державних реєстраторів наказом Міністерства юстиції України від 03 вересня 2020 року № 3012/5 Про задоволення скарги скарга ОСОБА_1 задоволена частково, скасовано: рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 від 10 серпня 2017 року № 36564554, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Центр державної реєстрації Погорєловою Д.С. на підставі договору дарування від 06 лютого 2012 року; рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки (земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:312:0006) за ОСОБА_4 від 10 лютого 2020 року № 51054431, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько М.В.

Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції з відомостей Державного реєстру прав встановлено, що державний реєстратор Погорєлова Д.С. прийняла рішення про реєстрацію права власності та зареєструвала право власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. від 06 лютого 2012 року за реєстровим номером 232, проте як у Витязі з Державного земельного кадастру, виданого Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації від 31 липня 2017 року за № НВ-8000601862017, зазначено зареєстроване право лише на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. від 06 грудня 2010 року за реєстровим номером 5147. До заяви, на підставі якої прийнято рішення, заявником ( ОСОБА_3 ) не було додано державний акт з відповідною відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06 лютого 2012 року.

Скасовуючи рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 від 10 лютого 2020 року № 51054431, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько М.В. про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 06 березня 2018 року (спірна земельна ділянка), Колегією встановлено, що прийняття такого рішення було проведено при наявності діючого арешту на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року у справі № 752/11056/18.

Із урахуванням встановлених судом фактів та обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Так, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору від 06 грудня 2010 року дарування земельної ділянки, виходячи з такого.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент його здійснення стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частинами першою та другою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 717 ЦК України передбачено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Виходячи зі змісту статей 203, 717 ЦК України, договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не тільки про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

Відповідно до частини другої статті 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Судом встановлено, що договір дарування земельної ділянки від 06 лютого 2012 року від ОСОБА_7 на ОСОБА_3 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 серпня 2017 року, тобто більше, ніж через рік після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , а договір дарування земельної ділянки від 06 грудня 2010 року від ОСОБА_1 на ОСОБА_7 не реєструвався взагалі.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, договір від 06 грудня 2010 року дарування земельної ділянки, за яким ОСОБА_7 набув право власності на земельну ділянку, є неукладеним, оскільки його ніколи не реєстрували ні у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, ні у Державному земельному кадастрі, а таке його речове право в розумінні частини третьої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є недійсним.

Також, судом встановлено, що у справі № 02-33 том 3 Реєстри для реєстрації нотаріальних дій запис за реєстровим номером 5147 відсутній, оскільки у 2010 році приватним нотаріусом Курковською Я.Л. вчинено 2485 нотаріальних дій та надана засвідчена копія витягу з Реєстру для реєстрації нотаріальних дій у справі № 02-33 том 3 за 2010 рік.

Судом встановлено, що згідно з відмітками про в`їзд та виїзд в паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 виїхав з України 28 липня 2010 року та заїхав 14 квітня 2011 року.

За таких обставин, на час укладення договору дарування земельної ділянки від 06 грудня 2010 року ОСОБА_1 на території України був відсутній, а тому волевиявлення учасника правочину не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.

Ураховуючи те, що позивач довів відсутність у нього волевиявлення на укладення договору дарування спірної земельної ділянки від 06 грудня 2010 року за реєстровим номером 5147, те, що в момент укладення цього договору він не знаходився на території України, а тому не міг укласти з ОСОБА_7 зазначений договір дарування, встановлення судом факту відсутності запису за реєстровим номером 5147 вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., оскільки у 2010 році зазначеним нотаріусом вчинено тільки 2485 нотаріальних дій, то суд вбачає, що наявні підстави для визнання зазначеного договору дарування земельної ділянки недійсним.

Також суд дійшов висновку про задоволення позову в частині витребування у ОСОБА_4 земельної ділянки та про припинення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку підлягає з огляду на таке.

Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває прав власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (стаття 330 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про витребування майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідач ОСОБА_4 набув право власності на вказану земельну ділянку на підставі позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, здійсненого в рамках договору іпотеки від 06 березня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т., зареєстрованого в реєстрі за № 221, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Звернення стягнення на земельну ділянку ОСОБА_4 10 лютого 2020 року відбулось попри накладений арешт на земельну ділянку ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року у справі № 752/11056/18 та ухвали Печерського районного суду міста Києва від 01 серпня 2019 року у даній справі.

Під час розгляду справи Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству від 05 грудня 2019 року, згідно з яким абзац 3 частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у такій редакції: ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству від 05 грудня 2019 року судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до набрання чинності цим Законом.

Оцінивши зібрані докази у сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що земельна ділянка вибула з володіння позивача на підставі підробленого договору дарування від 06 грудня 2010 року, позивач договору дарування від 06 грудня 2010 року не укладав, наміру відчуження належної йому земельної ділянки не мав, то спірна земельна ділянка вибула із володіння її власника поза його волею. За таких обставин позивач має право на витребування спірної земельної ділянки від ОСОБА_4 , який набув майно з незаконних підстав та є останнім набувачем майна, на підставі статті 388 ЦК України. Право ж власності ОСОБА_4 на земельну ділянку підлягає припиненню.

Крім того, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним договору іпотеки від 06 березня 2018 року з огляду на наступне.

Оскільки ОСОБА_3 в силу недійсності договору дарування від 06 грудня 2010 року не став дійсним власником земельної ділянки, він не на був і права на передання її в іпотеку, то ОСОБА_4 не міг звертати стягнення на предмети іпотеки та відповідно набувати право власності на земельну ділянку.

Так, статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першої та третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Тому, підлягає визнанню недійсним договір іпотеки від 06 березня 2018 року, оскільки ОСОБА_3 не став законним власником земельної ділянки та відповідно не мав права нею розпоряджатися (статті 5, 9 Закону України Про іпотеку ).

Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції Цивільний кодекс України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи (статті 215, 216 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Враховуючи, встановлену судом недійсність договору дарування від 06 грудня 2010 року земельної ділянки, те що ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку від ОСОБА_7 , який ніколи не набував статусу власника земельної ділянки, так як інформація про реєстрацію права власності на земельну ділянку за останнім не вносилась в Державний реєстр речових прав на нерухому майно та Державний земельний кадастр, то дії ОСОБА_3 щодо укладення договору іпотеки від 06 березня 2018 року є неправомірними.

З огляду на те, що в момент вчинення договору іпотеки від 06 березня 2018 року ОСОБА_3 не мав права власності на земельну ділянку та укладав його з ОСОБА_4 виключно з метою подальшої реєстрації позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, суд вбачає, що наявні підстави для визнання договору іпотеки від 06 березня 2018 року недійсним.

Щодо доводів позивача в частині вимог про скасування рішень державних реєстраторів, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Із 16 січня 2020 року, тобто на час ухвалення рішення, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Скасування державної реєстрації на підставі рішення суду передбачено частиною другою статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Згідно з частини першої статті 19 ЦК кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Враховуючи, що вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є похідними від спору щодо земельної ділянки, суд дійшов висновку про їх задоволення.

Щодо стоується позовних вимог позивача до ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Нотаріуси не є особами, прав і обов`язків, яких стосується спір сторін, оскільки відсутня їх заінтересованість у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення, що узгоджується з правовим висновком в ухвалі Верховного Суду України від 05 грудня 2007 року у справі № 6-16344св07.

У пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що особами які беруть участь у справі про визнання правочинів недійсними, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса.

Ураховуючи те, що судом не встановлено, що внаслідок неправомірних дій нотаріуса щодо зазначених договорів дарування порушені права позивача, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову, поданні заяв про зміну підстав позову позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 12 895 грн. 80 коп. (9 605 грн. (т. 1 а.с. 2) + 768 грн. 40 коп. (т. 3 а.с. 7) + 768 грн. 40 коп. (т. 3 а.с. 126) + 1 754 грн. (т. 3 а.с. 128).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача по 1/2 понесеного ним судового збору, що становить 6 447 грн. 90 коп.

Керуючись ст. 15, 16, 202, 203, 235, 627, 638, 655, 362, 717 ЦК України та ст. 4, 12, 13, 15,19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір від 06 грудня 2010 року дарування земельної ділянки площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Яною Леонідівною за реєстровим номером 5147, укладеного між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Витребувати у ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, площею 0.0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на земельну ділянку, площею 0.0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір від 06 березня 2018 року іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Русланою Тарасівною за реєстровим номером 221, укладеного між ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) та ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації Погорєлової Дар`ї Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36564554 від 10 серпня 2017 року, державна реєстрація права власності, запис №21820404, об`єкт нерухомого майна №1324057680000 - земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, площею 0.0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40029328 від 06 березня 2018 року, державна реєстрація іпотеки, запис №25163291, об`єкт нерухомого майна №1324057680000 - земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, площею 0.0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40029408 від 06 березня 2018 року, державна реєстрація обтяження (заборона на нерухоме майно), запис №25163350, об`єкт нерухомого майна №1324057680000 - земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, площею 0.0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №51054431 від 10 лютого 2020 року, державна реєстрація права власності, запис №35410933, об`єкт нерухомого майна №1324057680000 - земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, площею 0.0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 6 447 грн. 90 коп. судового збору.

Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 : АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач 3: ОСОБА_4 : АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя О.В.Батрин