Постанова

від 05.05.2020 по справі 615/1042/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року

м. Харків

справа № 615/1042/19-ц

провадження 22ц/818/2186/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Колосовської А.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2

відповідач - Старомерчицька селищна рада Валківського району Харківської області,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток , представник третьої особи - Оріщенко Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток на рішення Валківського районного суду Харківської області від 09 січня 2020 року в складі судді Товстолужського О.В.

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток про визнання права на земельну частку (пай), який в подальшому уточнив.

Позовна заява мотивована тим, що з 02 лютого 1976 року він набув членство у КСП Восток Валківського району Харківської області. Після реорганізації КСП Восток в агрофірму Восток з 02 червня 1994 року він продовжив працювати у агрофірмі трактористом.

20 березня 1996 року агрофірма Восток отримала Державний акт на право колективної власності на землю, серія ХР № 06-00-000661, до якого додано список громадян - членів агрофірми Восток , в якому його прізвище вказано під номером № 179 .

Зазначив, що 25 березня 2017 року рішенням загальних зборів членів колишнього КСП Восток - агрофірми Восток затверджено уточнений список громадян-працівників та пенсіонерів колишнього реформованого КСП Восток - агрофірма Восток , що мають право на земельну частку (пай), що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю агрофірми Восток , серія ХР в„– 06-00-000661 .

Вказав, що в цьому уточненому переліку він зазначений під номером № 378 , а отже у нього виникло право на отримання у пайовому фонді земель агрофірми Восток земельної частки (паю), яке повинно підтверджуватись відповідним сертифікатом.

22 квітня 2019 року він звернувся до Міжрайонного управління у Валківському та Коломацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про отримання сертифіката. Однак, йому повідомлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП Восток - агрофірма Восток на його ім`я відсутній, а книга реєстрації права власності на земельну частку (пай) по агрофірмі Восток на території Старомерчицької селищної ради ведеться та знаходиться у Валківській районній державній адміністрації.

Під час звернення до Валківської районної державної адміністрації він дізнався про відсутність в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) запису щодо реєстрації сертифікату на його ім`я.

Вважав, що, незважаючи на наявність членства в колгоспі під час затвердження списків пайовиків, які мають право на земельну частку (пай), і ту обставину, що він залишився ним після реєстрації та отримання агрофірмою Восток вказаного вище державного акту, відповідного сертифікату на його ім`я не зареєстровано.

Із інформації Валківської районної державної адміністрації за вих. № 01-45/1123 від 20 травня 2019 року вбачається, що уточнений розмір земельної частки (паю) зменшився і становить по ріллі - 5,7716 га, по пасовищах - 0,4991 га, по сіножатях - 0,1929 га, тобто уточнений загальний розмір права на земельну частку (пай) на кожну особу члена колишнього реформованого КСП Восток - агрофірми Восток становить 6,4636 умовних кадастрових гектар.

Зазначив, що він дізнався про відсутність в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) запису про реєстрацію сертифікату на своє ім`я з письмової відповіді Валківської районної державної адміністрації за № 01-45/1045 - 07 травня 2019 року, тому строк позовної давності на звернення до суду ним не порушено.

Просив визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 6,4636 умовних кадастрових гектар з земель колективної власності колишнього КСП Восток - агрофірми Восток на території Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 09 січня 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено, визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 6,4636 умовних кадастрових гектар із земель колективної власності колишнього КСП Восток - агрофірми Восток на території Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області.

Не погоджуючись з рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, вважав, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що наявність у Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області повноважень щодо розпорядження земель (паїв) членів колишнього КСП Восток , які вважаються невитребуваними, не свідчить про те, що цей орган якимось чином порушує права чи законні інтереси позивача та є належним відповідачем; що позовна заява не містить інформації про звернення позивача з будь-якими заявами про надання сертифікату чи виділення йому в натурі земельної частки (паю) саме відповідачем, так само як і не містить відповідей цього органу на такі заяви; що оскаржуване рішення суду містить висновки, що виключають один одного - спочатку суд вказує, що сертифікат на право на земельну частку (пай) не був виданий позивачу (з чого слідує, що він таки виготовлявся), однак в подальшому суд вказує на те, що відповідний сертифікат на ім`я позивача не був виготовлений; що обставини виготовлення чи не виготовлення сертифіката саме позивачу у рішенні Валківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року встановлені не були, і суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не дослідив такі обставини, що має наслідком надання судом висновків, що прямо суперечать між собою; що відповідь Міжрайонного управління у Валківському та Коломацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про відсутність у цій установі сертифіката на ім`я позивача, як і відповідь Валківської районної державної адміністрації про відсутність запису в Книзі реєстрації сертифікатів про реєстрацію сертифікату на ім`я позивача самі по собі не є доказами невизнання права позивача, так само як і доказом поточної відсутності або взагалі не виготовлення сертифікату позивачу.

Відзивів на апеляційну скаргу до апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Матеріали справи містять відомості про належне повідомлення учасників справи.

Заяв від учасників справи про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції на цей день не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог закону, обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, мотивовано тим, що позивач довів, що у нього є право на земельну частку (пай).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що як вбачається з трудової книжки колгоспника НОМЕР_1, ОСОБА_1 у 1984 році набув членство у КСП Восток Валківського району Харківської області.

Після реорганізації КСП Восток в агрофірму Восток з 02 червня 1994 року продовжив роботу в агрофірмі Восток трактористом (а. с.8-9).

20 березня 1996 року на підставі рішення Старомерчицької селищної Ради народних депутатів від 19 грудня 1996 року № 237 агрофірмі Восток видано Державний акт на право колективної власності на землю, серія ХР № 06-00-000661, яким у колективну власність передано землі для ведення сільськогосподарського виробництва (а. с.10-11, 109).

До державного акту додано список громадян - членів агрофірми Восток , в якому ОСОБА_1 внесений до списку членів агрофірми Восток під номером 179 (а. с.13-20, 115-118).

В листі Міжрайонного управління у Валківському та Коломацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 31-20-0.23,141-229/121-19 від 25 квітня 2019 року зазначено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП Восток - агрофірма Восток на території Старомерчицької селищної ради на ім`я ОСОБА_1 в Міжрайонному управлінні відсутній, а книга реєстрації права власності на земельну частку (пай) по агрофірмі Восток на території Старомерчицької селищної ради ведеться та знаходиться у Валківській районній державній адміністрації (а. с.21).

Із повідомлення Валківської районної державної адміністрації Харківської області № 01-45/1123 від 20 травня 2019 року вбачається, що згідно затвердженого загальними зборами членів колишнього реформованого КСП Восток - агрофірма Восток проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) рілля, сіножаті, пасовища), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, громадянам - власникам земельних часток (паїв) із земель колишнього реформованого КСП агрофірми Восток , що розташовані на території Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області, розмір середньої земельної частки (паю) зменшився і склав: по ріллі - 5,7716 га, по пасовищах - 0,4991 га, по сіножатях - 0,1929 га (а.с.22).

Рішенням загальних зборів членів колишнього КСП Восток - агрофірми Восток , яке оформлене протоколом № 2 від 25 березня 2017 року, затверджено уточнений перелік громадян-працівників та пенсіонерів колишнього реформованого КСП Восток - агрофірма Восток , що мають право на земельну частку (пай), що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю агрофірми Восток , серія ХР № 06-00-000661, в якому під номером № 378 внесено ОСОБА_1 (а.с.120-126).

З листа Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області № 02-21/774 від 14 серпня 2019 року та доданих до нього документів вбачається, що ОСОБА_1 при проведенні жеребкування отримав номер земельної частки (паю) - 36. За наявними в селищній раді документами, ця земельна частка (пай) оформлена як не витребуваний пай та рішенням XLVII сесії VII скликання Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області від 05 квітня 2019 року передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток (а. с.50,56-63).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року).

Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією .

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 1 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 7 цього закону, об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватися положення актів цивільного законодавства, які чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України, в редакції від 22 червня 1993 року, передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частиною першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно з положеннями частин 9, 10 статті 5 ЗК України 1990 року кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Частинами 6, 7 статті 6 ЗК України 1990 року передбачено, що при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі, рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

Частина 2 статті 23 ЗК України 1990 року визначала, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акту додається список цих громадян.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Відповідно до статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай). Також документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акту.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 на момент отримання агрофірмою Восток 20 березня 1996 року Державного акту на право колективної власності на землю був членом реформованого КСП Восток - агрофірма Восток , внесений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до Державного акту на право колективної власності. Проте, він не отримав відповідний сертифікат на право на земельну частку (пай).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції щодо того, що ОСОБА_1 , як член реформованого КСП Восток - агрофірма Восток , набув право на земельну частку (пай) з моменту одержання агрофірмою Восток Державного акту на право колективної власності на землю, тобто з 20 березня 1996 року.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток щодо того, що наявність у Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області повноважень щодо розпорядження земель (паїв) членів колишнього КСП Восток , які вважаються невитребуваними, не свідчить про те, що цей орган якимось чином порушує права чи законні інтереси позивача та є належним відповідачем, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно до статті 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Таким чином, в даному випадку саме Старомерчицька селищна рада Валківського району Харківської області вирішує питання про виділення земельної частки (паю) в натурі та організовує розподіл земель, що залишилися у колективній власності, тому є належним відповідачем у справі.

Інші доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток - залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 09 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 06 травня 2020 року.