Рішення

від 27.04.2020 по справі 260/891/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2020 року м. Ужгород№ 260/891/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач - Державна авіаційна служба України - представник - не з`явився;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Ужгород"- представник - не з`явився;

відповідач - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) - представник - не з`явився;

відповідач - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради - представник - не з`явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" - представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Ужгород", Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) та Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" про визнання протиправним дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом Державна авіаційна служба України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) в особі представника Авдєєва Віктора Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Ужгород" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 2, код ЄДРПОУ 20449104) (далі по тексту - відповідач 1), Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) (88000, м. Ужгород, пл. Поштова 3, код ЄДРПОУ 04053699) (далі по тексту - відповідач 2) та Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної сотні, 4, код ЄДРПОУ 41284929) (далі по тексту - відповідач 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 145, код ЄДРПОУ 37869775), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Зобов`язати ТОВ "Готель "Ужгород" виконати рішення Державіаслужби від 14.03.2019 № 182; 2. Зобов`язати ТОВ "Готель "Ужгород" знести самочинне будівництво за адресою: м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 2; 4. Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 Ужгород, пл. АДРЕСА_3 Хмельницького, буд. 2 та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва; 5. Визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та скасувати їх; 6. Визнати протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області щодо реєстрації сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації № ЗК 162181570284 та скасувати їх."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року було замінено неналежного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на належного - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) у даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного обстеження при аеродромної території аеродрому "Ужгород" щодо питань забудови, виявлено об`єкт, будівництво якого ведеться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування та без погодження з Державіаслужбою за адресою: АДРЕСА_4 область, м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 2, що є порушенням норм чинного законодавства. У зв`язку з чим Державіаслужбою України прийнято рішення про припинення будівництва за вищевказаною адресою. Однак, таке рішення Державіаслужби у добровільному порядку виконано не було. Тому, зважаючи на необхідність невідкладного вирішення питання щодо припинення неконтрольованого будівництва, яке може призвести до негативних наслідків, позивач вважає, що вирішення питання щодо виконання вищезазначеного рішення в судовому порядку є єдиним способом захисту порушених прав Державіаслужби. Недотримання порядку отримання погодження місця розташування об`єктів будівництва та визначення умов забудови на приаеродромній території призвело до надання Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з порушенням норм містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, а також законодавства у сфері безпеки цивільної авіації. Відтак, на переконання позивача, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки підлягають скасуванню.

Відповідач - 2 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відомості з якого, з урахуванням обмежень, передбачених Законом України "Про доступ до публічної інформації", розміщені на офіційному сайті Держархбудінспекції України за адресою в розділі "Реєстр дозвільних документів". За результатами проведеного пошуку в Єдиному реєстрі міститься інформація про сертифікат № ЗК 162181570284. Разом із тим, зазначив, що сертифікат № ЗК 162181570284 стосуються об`єкта на території м. Ужгорода у рамках прийнятого Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства" та відповідно до пункту 9 1 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", з 09 вересня 2016 року функції державного архітектурно-будівельного контролю, в тому числі і дозвільно-реєстраційні функції на території м. Ужгорода здійснює Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради. Відповідно до наведеного представник відповідача вважає дії Управління ДАБІ в Закарпатській області відповідно до позовних вимог не можуть бути визнані протиправними оскільки дії щодо реєстрації та видачі оскаржуваних документів останнім не видавалися (Т.1 а.с.а.с. 177-182).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися та не забезпечили явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

24 квітня 2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача, відповідно до якої представник просить розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі та задовольнити позовні вимоги (Т. 2 а.с.а.с. 181-183).

06 квітня 2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника відповідача 2, відповідно до якого представник просить розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі та у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі (Т. 2 а.с. 162).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також скорочені строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на адресу Державної авіаційної служби України (далі - Державіаслужби) надійшов акт обстеження приаеродромної території аеродрому "Ужгород" щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11 лютого 2019 року № 01, затверджений в.о. директора Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород" 11 лютого 2019 (далі - ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород") (Т.1 а.с.а.с. 50-56).

Як вбачається із зазначеного акту обстеження, таке було проведено у період з 15 листопада 2018 року по 25 січня 2019 року за участі представників СБУ в Закарпатській області на підставі наказу від 14 листопада 2018 року № 102.

Відповідно до пункту 3 акту, при обстеженні приаеродромної території на предмет виявлення фактів будівництва з порушенням вимог Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, були здійснені виїзди на об`єкти будівництва, що ведуться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування, без погодження Державіаслужби, серед яких, за адресою: АДРЕСА_5 , пл. АДРЕСА_3 Хмельницького, буд АДРЕСА_6 , вид об`єкта - "Реконструкція з розширенням будівлі готелю "Ужгород", забудовник - ТОВ "Готель Ужгород".

На підставі акту обстеження приаеродромної території аеродрому "Ужгород" щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11 лютого 2019 року № 01, враховуючи здійснення будівництва на приаеродромній території аеродрому "Ужгород" без попереднього погодження місця розташування і висоти такого об`єкта будівництва з експлуатантом аеродрому, відповідними органами, органами місцевого самоврядування, Державіаслужбою винесено рішення № 182 від 14 березня 2019 року про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території, яким Державіаслужба вимагала негайно припинити будівництво за адресою: АДРЕСА_6 , що здійснюється ТОВ "Готель Ужгород", до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства. Окрім того, ТОВ "Готель Ужгород" або уповноважену особу зобов`язано невідкладно вжити заходів щодо погодження місця розташування та висоти об`єкта на приаеродромній території у відповідно до вимог пунктів 56, 57, 60 Положення про використання повітряного простору України та у спосіб, передбачений Порядком погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (Т. 1 а.с. 27 ).

В подальшому 04 квітня 2019 року Державіаслужбою на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Ужгородської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради (далі - Управління ДАБК) були скеровані звернення щодо надання копій документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та/або засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, по об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_7 . Ужгород, пл. Корятовича, 33. Окрім того, в зазначеному зверненні Державіаслужба просила зазначених суб`єктів владних повноважень в межах компетенції вжити заходи, спрямовані на припинення будівництва без передбачених чинним законодавством України погоджень, про результати яких додатково повідомити уповноважений орган (Т.1 а.с.а.с. 28-31, 34-37).

Листом № 1007-1-18/471 від 18 квітня 2019 року Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області повідомило, що відповідно до законодавчих змін з 10 вересня 2016 року функції державного архітектурно-будівельного контролю на території м. Ужгород здійснює Управління ДАБК Ужгородської міської ради, з огляду на що з приводу порушених у зверненні питань рекомендовано звернутися до уповноваженого органу (Т. 1 а.с.а.с. 43, 44).

Листом № 1210/03-06 від 06 травня 2019 року Виконавчий комітет Ужгородської міської ради повідомив Державіаслужбу про те, що суб`єктами правовідносин на предмет погодження наміру забудови та здійснення будівництва на приаеродромній території є Державіаслужба, експлуатант аеродрому, орган місцевого самоврядування, яким надані вихідні дані для проектування, а також фізичні та юридичні особи, які здійснюють будівництво в межах приаеродромної території, оскільки саме на етапі видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки вчиняються зазначені дії. Разом з тим, функції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються на етапі виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Тому органи державного архітектурно-будівельного контролю на вказаному етапі забудови вправі перевіряти тільки наявність у замовника будівництва містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, належним чином розробленої проектної документації на будівництво, проходження такою експертизи у разі її обов`язковості, здійснення будівельних робіт у відповідності до проектних рішень та будівельних норм, а також вихідних даних на проектування. Отже, не погодження наміру забудови у порядку, визначному Повітряним кодексом України, у разі відсутності посилання на необхідність здійснення такого в містобудівних умовах та обмеженнях не може бути належною підставою для відмови забудовнику у видачі дозвільних документів (Т. 1 а.с.а.с. 38-42).

У відповідь на скероване Державіаслужбою звернення листом від 23 травня 2019 року Управління містобудування та архітектури повідомило, що при наданні містобудівних умов та обмежень перевіряється відповідність цільового і функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, якою в даному випадку є генеральний план м. Ужгорода, затверджений рішенням ХХІХ сесії Ужгородської міської ради ІV скликання № 313 від 04 червня 2004 року, яким передбачено перенесення регулярних рейсів на аеродром "Мукачево" та скорочення злітно-посадкової смуги аеродрому "Ужгород". Проте на момент надання зазначених містобудівних умов та обмежень експлуатантом аеродрому не було надано графічні матеріали схеми планувальних обмежень та схеми меж приаеродромної території, які б візуалізували необхідні обмеження (Т.1 а.с.а.с. 32, 33).

Вважаючи протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Ужгород" та вищезазначених суб`єктів владних повноважень щодо видачі дозвільних документів та здійснення будівництва на приаеродромній території без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, оскільки такі можуть призвести до негативних наслідків в результаті можливої авіаційної події, враховуючи невиконання рішення Державіаслужби у добровільному порядку у встановлені строки, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлені Повітряним кодексом України № 3393-VI від 19.05.2011 року (далі - ПК України).

Відповідно до преамбули ПК України, державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Згідно пункту 1 Положення про Державну авіаційну службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 520 від 08.10.2014 року, далі - Положення № 520) Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

До основних завдань Державіаслужби, відповідно до пункту 3 підпункту 4 Положення № 520, відноситься здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування. Зазначене також кореспондується з нормами статті 5 ПК України.

Спірні правовідносини в даній адміністративній справі виникли з приводу не погодження місця розташування об`єкта будівництва, діяльність якого може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, розташованого на приаеродромній території, з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою.

При цьому, Державіаслужба діє як суб`єкт владних повноважень послідовно, в чітко визначеному порядку. Зокрема, Державіаслужба наділена контролюючими функціями, приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, що свідчить про публічно-правовий характер дій позивача.

Як вбачається з матеріалів справи Аеродром Ужгород отримав сертифікат від Державної авіаційної служби України № АП 06-01 на відповідність вимогам законодавства України про цивільну авіацію і придатний до експлуатації повітряних суден, дата введення в дію 30 березня 2019 року, термін дії до 30 березня 2022 року, (Т.1 а.с. 57), однак такий не діяв на момент винесення рішення Державіаслужби від 14 березня 2019 № 182 на підставі акту від 11 лютого 2019 року № 01 за результатами обстеження приаеродромної території аеродрому "Ужгород" щодо питань забудови. Крім того, до отримання сертифікату Аеродром Ужгород не діяв.

Визначення поняття "приаеродромна територія" надано в статтею 1 пунктом 84 ПК України, відповідно до якого такою є обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.

Пунктом 1.5 Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерство інфраструктури України № 721 від 30.11.2012 р. (далі - Порядок № 721), встановлено, що для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.

Порядок здійснення будівництва на приаеродромній території регламентується статтею 69 ПК України. Так, згідно частин 1 та 2 цієї статті встановлено, що будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден. На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать, в тому числі, будівництво.

Зазначене узгоджується також з пунктом 1.5 Порядку № 721, відповідно до якого на приаеродромних територіях встановлюються спеціальні вимоги до розташування об`єктів, а їх висотне положення контролюється, виходячи із умов безпеки маневрування, зльоту та посадки відповідно до чинного законодавства.

Положенням про використання повітряного простору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року № 954 ( далі - Положення № 954), позивач зобов`язав у рішенні № 182 від 14 березня 2019 року ТОВ "Готель Ужгород" отримати погодження місця розташування і висоти об`єкта на приаеродромній території (Т. 1 а.с. 27).

Так, нормами пункту 56 Положення № 954 визначено, що місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції).

Дія такого Положення поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкованості за напрямами діяльності у галузі авіації, використання повітряного простору та діяльність яких створює або потенційно може створювати небезпеку повітряному руху, перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження.

До об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів та роботу засобів зв`язку, навігації та спостереження, у розумінні пункту 57 Положення № 954, віднесено наступні об`єкти будівництва та реконструкції: аеродроми, вертодроми, постійні злітно-посадкових майданчики; об`єкти, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єкти заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів; повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення; об`єкти незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

Відповідно до пункту 60 Положення № 954 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів на приаеродромній території, повинні погоджувати таке розміщення з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування та дотримуватися умов погодження будівництва, відтак, вимогами Положення № 954 передбачений обов`язок фізичних та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкованості здійснювати погодження об`єктів будівництва та реконструкції у випадках, якщо такі відповідають встановленим критеріям.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 721, погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.

Процедура погодження здійснюється фахівцями Державіаслужби України на підставі Заявки, яка реєструється в день її надходження (пункт 2.3 Порядку № 721).

Предметом даного адміністративного позову, в частині, що стосується ТОВ "Готель Ужгород", є зобов`язання вказану юридичну особу виконати рішення Державіаслужби від 14 березня 2019 року № 182 та знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_6 .

З приводу вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Рішенням Державіаслужби від 14 березня 2019 року № 182 ТОВ "Готель Ужгород" зобов`язано негайно припинити будівництво за адресою: АДРЕСА_7 . Ужгород, пл. Б.Хмельницького, 2, а також невідкладно вжити заходи щодо погодження місця розташування та висоти об`єкта на приаеродромній території відповідно до вимог пунктів 56, 57, 60 Положення № 954 та у спосіб, передбачений Порядком № 721.

Відповідно до статті 69 частини 10 ПК України, органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

Отже, норми чинного законодавства встановлюють обов`язковість рішень Державіаслужби, що стосуються припинення будівництва, у разі недотримання законодавства у сфері авіаційної безпеки.

Разом з тим, необхідною умовою можливості виконання зазначеного рішення Державіаслужби є наявність такого об`єкта будівництва.

Визначення поняттю "об`єкт будівництва" надано в Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженому наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за № 45 від 16.05.2011 року, відповідно до якого таким є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 року (далі - Закон України № 3038-VI), забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. При цьому, проектування та будівництво об`єктів, відповідно до статті 26 частини 5 Закону України № 3038-VI, здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Отже, початком здійснення будівельних робіт є отримання замовником вихідних даних, якими в розумінні положень Закону є містобудівні умови та обмеження.

Оскільки судом не встановлено, що будівництво здійснювалося на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати такі будівельні роботи, то суд дійшов висновку, що позивачем не надано, а судом під час розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів які б підтверджували факт будівництва ТОВ "Готель Ужгород" за адресою м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, 2 з порушенням вимог про безпеку цивільної авіації.

З огляду на зазначене, з метою прийняття рішення з приводу позовної вимоги про знесення самочинного будівництва суд повинен дослідити правову сутність такого поняття.

Так, самочинним будівництвом, в розумінні статтею 376 Цивільного кодексу України, є житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Тобто необхідною умовою для визнання будівництва самочинним є, в першу чергу, наявність певного збудованого або такого, що перебуває в процесі будівництва, предмета матеріального світу.

Позивачем, з метою доведення факту здійснення ТОВ "Готель Ужгород" будівництва за зазначеною адресою без погодження уповноваженого органу, долучено акт обстеження приаеродромної території. Разом з тим, суд не вважає такий акт належним та достатнім в розумінні норм КАС України доказом, оскільки жодних документальних підтверджень здійснення будівельних робіт з порушенням вимог чинного законодавства України за вказаною адресою такий не містить.

Доказами, відповідно до статті 72 КАС України, в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 73 частина 1 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 частина 1 КАС України).

Разом з тим, акт обстеження (окрім посилань на те, що при обстеженні приаеродромної території на предмет виявлення фактів будівництва з порушенням законодавчих вимог були здійснені виїзди на об`єкти будівництва, що ведуться без узгодження) жодних доказів на підтвердження факту здійснення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 Ужгород АДРЕСА_8 пл АДРЕСА_3 , 2 не надано.

Рішення № 182 від 14 березня 2019 року прийнято виключно на підставі відомостей акту обстеження, складеного комісією за участю експлуатанта аеродрому.

З цього приводу суд зазначає, що за правилами, встановленими статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак, звернувшись до суду з даним адміністративним позовом, позивач не дотримався вищезазначеної процесуальної норми та не довів належними та допустимими доказами обґрунтованість заявлених до ТОВ "Готель Ужгород" позовних вимог, відтак, суд констатує відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимоги визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 2 та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва, судом встановлено.

Згідно із статтею 69 частиною 3 ПК України визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Разом з тим, стаття 69 частина 4 ПК України встановлює також обов`язок експлуатанта аеродрому або постійного злітно-посадкового майданчика чи уповноваженої ним особи доводити до відома відповідних органів місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, яка повністю чи частково належить до приаеродромної території, інформацію про розміри приаеродромної території. При цьому встановлено, що розмір приаеродромної території залежить від розмірів аеродрому та визначається авіаційними правилами України.

Одночасно згідно із статтею 69 частиною 5 ПК України передбачено, що для запобігання порушенню умов погодження, незаконному будівництву експлуатант аеродрому повинен здійснювати контроль за станом приаеродромної території.

Таким чином, провівши правовий аналіз вищезазначених законодавчих норм у їх взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною передумовою погодження органом місцевого самоврядування умов забудови, використання землі і споруд з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації є інформування експлуатантом аеродрому такого суб`єкта владних повноважень про розміри приаеродромної території.

З матеріалів справи вбачається, що ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" повідомило Ужгородську міську раду про розміри приаеродромної території тільки 15 січня 2019 року, скерувавши на адресу такого лист № 27/01-15 (Т. 1 а.с.а.с. 46,47). Окрім того, відповідно до відомостей листа-відповіді Державної авіаційної служби України від 06 серпня 2019 року на адвокатський запит ОСОБА_1 , інформація щодо погодження зон обмеження житлової забудови навколо аеродрому з Ужгородською міською радою в Державіаслужбі відсутня (Т. 1 а.с.а.с. 214, 215).

Під час розгляду даної адміністративної справи позивачем вказана обставина спростована не була.

Отже, судом встановлено, що до органу місцевого самоврядування не була доведена інформація про розміри приаеродромної території.

Зазначені обставини вказують на відсутність протиправної бездіяльності Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо погодження умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_6 з Державіаслужбою.

Розглядаючи обґрунтованість позовних вимог, які стосуються визнання протиправності дій Управління містобудування та архітектури щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови та їх скасування, суд виходить з наступного.

Статтею 29 частиною 3 Закону України № 3038-VI (в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень) встановлено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Згідно із пунктом 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 109 від 07.07.2011 року (далі - Порядок № 109, в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин), для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Відповідно до статті 29 частин 5, 6 Закону України № 3038-VI, розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Тобто, єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень згідно законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, була невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Порядком № 109 передбачено, що до складу розділу "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" входять, в тому числі, відомості стосовно планувальних обмежень (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони).

Таким чином, планувальні обмеження є складовою частиною містобудівних умов та обмежень та без врахування всіх передбачених законодавством вимог містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам законодавства.

Статтею 29 частиною 8 Закону України № 3038-VI чітко визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Враховуючи, що будівництво за адресою: АДРЕСА_5 , 2 завершено, тому містобудівні умови забудови земельної ділянки вичерпали свою дію, в зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні даної позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо реєстрації сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації № ЗК 162181570284 та скасувати його, суд зазначає наступне.

Статтею 39 частино 2 Закону України № 3038-VI, передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 (далі - Порядок №461) врегульовано, серед іншого, порядок видачі уповноваженим органом сертифіката.

Так, пунктом 23 Порядку № 461 встановлено, що сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку (пункт 24 Порядку №461).

Згідно із пунктом 25 Порядку № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку. Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

Виключними підставами для відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката, відповідно до статті 39 частини 7 Закону України № 3038-VI, є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил; 4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

У звернених до Управління ДАБК позовних вимоги позивач просить суд визнати протиправними дії такого щодо видачі сертифіката № ЗК 162181570284 та скасувати його.

В позовні заяві позивач вказує, що у відповідності до інформації розміщеній на офіційному сайті Держархбудінспекції України за адресою в розділі за результатами проведеного пошуку в Єдиному реєстрі міститься інформація, що в червні 2018 року Управлінням Держархбудінспекції в Закарпатській області зареєстровано сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації за № ЗК 162181570284 з будівництва торгово-житлової будівлі за адресою м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, 2 (а.с. 68).

Разом з тим, жодних аргументів чи обґрунтувань протиправності таких як у поданому позові, так і в судових засіданнях не наводив.

Заявлені до відповідача 3 позовні вимоги обґрунтовує виключно тим, що таким органом проігноровано обґрунтоване звернення Державіаслужби про порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, законодавства про безпеку авіації, не призначено в порядку пункту 15 підпункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду позапланову перевірку, не вжито передбачених законом заходів реагування щодо скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та декларації про початок будівельних робіт. Таким чином, суд констатує, що мотивація звернених до відповідача 3 позовних вимог фактично стосуються питання не проведення уповноваження органом державного контролю у сфері містобудування в порядку, визначеному законодавством, заходу державного архітектурно-будівельного нагляду за зверненням Державіаслужби.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Одним із основних засад адміністративного судочинства є принцип змагальності сторін. Цей принцип полягає у тому, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Більше того, процесуальні норми встановлюють обов`язкові вимоги до позовної заяви, серед яких, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на вищенаведені процесуальні положення та суб`єктний склад даної адміністративної справи, суд розглядає звернену до відповідача 3 в межах позивних вимог та заявлених в її обґрунтування аргументів.

Так, питання видачі сертифіката (що є предметом даного позову) регламентуються нормами статтею 39 Закону України № 3038-VI та Порядку № 461. Разом з тим, питання проведення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду врегульовані положеннями статті 41-1 Закону України № 3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19.08.2015 р. Зазначені питання є різними за змістом та способом реалізації повноваженнями органу державного архітектурно-будівельного контролю, а тому суд не може визнати протиправність видачі уповноваженим органом сертифіката з мотивів непроведення таким заходів державного архітектурно-будівельного нагляду.

Звертаючись з даним адміністративним позовом позивач жодних аргументів на обґрунтування протиправності дій Управління ДАБК саме в частині видачі сертифіката не наводить.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення даної позовної вимоги.

Закарпатський окружний адміністративний суд наголошує на тому, що у відповідності до статті 2 КАС України, її частини 1, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів саме фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Закарпатський окружний адміністративний суд наголошує на тому, що у відповідності до статті 2 КАС України, її частини 1, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів саме фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, доступність, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Ужгород" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 2, код ЄДРПОУ 20449104), Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) (88000, м. Ужгород, пл. Поштова 3, код ЄДРПОУ 04053699) та Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної сотні, 4, код ЄДРПОУ 41284929), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 145, код ЄДРПОУ 37869775) про визнання протиправним дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 27 квітня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було виготовлено 07 травня 2020 року.

СуддяС.Є. Гаврилко