Ухвала

від 30.04.2020 по справі 201/12948/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/12948/19

Провадження № 2-з/201/3754/2019

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

30 квітня 2020 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма Домобуд , про визнання договору розірваним та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - ТОВ Проектно-будівельна фірма Домобуд про визнання договору розірваним та стягнення грошових коштів, яка в провадження судді Наумової О.С. була передана 21 листопада 2019 року.

Ухвалою судді від 21.11.2019р. позовну заяву було залишено без руху.

Позивач разом із позовною заявою звертався до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в межах суми 400 000 доларів США, посилаючись на те, що жоден з відповідачів не забажав виконати зобов`язання щодо передачі документів або погашення загальної суми, у зв`язку з чим у позивача є припущення, що у випадку судового розгляду відповідачі будуть вживати дії, які можуть мати негативні наслідки для позивача та можуть унеможливити виконання в майбутньому рішення суду.

Ухвалою судді від 21.11.2019р. позивачеві відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

Після усунення позивачем недоліків ухвалою судді від 29.11.2019р. позовну заяву було прийнято до провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.

02.12.2019р. позивач вдруге звертався до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в межах суми позову 400 000 доларів США, а саме:

1) на нерухоме майно ОСОБА_2 - нежитлові приміщення складу та пральні в літ. Д, об`єкт житлової нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 311778801119;

2) на нерухоме майно ОСОБА_3 :

-нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 11371751;

-нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна НОМЕР_1 ;

3)на нерухоме майно ОСОБА_6 :

-земельну ділянка, кадастровий номер 1221411000:01:089:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1849703712214;

-земельну ділянка, кадастровий номер 1210100000:09:514:0105, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1849670912101;

-нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 184575111210;

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1061935412101;

-квартира, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 387159512101;

-нежитлові приміщення № НОМЕР_2 , розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , номер об`єкта в НОМЕР_3 38866966;

-будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна 19018603;

-частину нежитлового приміщення № НОМЕР_4 поз. 1, 9 - АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 а, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , Реєстраційний номер майна: 27190468;

-пансіонат, розташований за адресою АДРЕСА_10 , реєстраційний номер майна 1946814565221;

-частину нежитлового приміщення № НОМЕР_5 поз. НОМЕР_6 - НОМЕР_7 , розташовану за адресою: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер майна: 27190886;

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер майна: НОМЕР_8 .

Ухвалою судді від 02.12.2019р. позивачеві відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

16.12.2019р. позивач втретє звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій також просив накласти арешт на теж саме майно в межах суми 400 000 доларів США.

Ухвалою суду від 26.12.2019р. позивачеві відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

За результатами оскарження ухвали позивачем постановою Дніпровського апеляційного суду від 31.03.2020р. ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

24.04.2020р. позивач вчетверте звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом заборони відчуження указаного нерухоме майно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в межах суми 400 000 доларів США.

Ухвалою суду від 24.04.2020р. заяву було залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

29.04.2020р. заявник усунув недоліки заяви, сплативши судовий збір.

Чергову заяву мотивував тим, що Дніпровський апеляційний суд, залишаючи без змін постановою від 31.03.2020р. ухвалу суду першої інстанції від 26.12.2019р., вказав, що позивач просив про арешт майна, а не про заборону відчуження, що на думку апеляційного суду є неспівмірним, оскільки трактується як перешкода не тільки відчуженню, а й користуванню.

Тому заявник просив вжити забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження нерухомого майна відповідачів, заяву розглядати без його участі.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, розглянувши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивач просить заборонити відповідачам відчуження такого нерухомого майна - в межах суми позову 400 000 доларів США, а саме:

1) нерухоме майно ОСОБА_2 - нежитлові приміщення складу та пральні в літ. Д, об`єкт житлової нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 311778801119;

2) нерухоме майно ОСОБА_3 :

- нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 11371751;

- нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна НОМЕР_1 ;

3) нерухоме майно ОСОБА_6 :

- земельну ділянка, кадастровий номер 1221411000:01:089:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1849703712214;

- земельну ділянка, кадастровий номер 1210100000:09:514:0105, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1849670912101;

- нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 184575111210;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1061935412101;

- квартира, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 387159512101;

- нежитлові приміщення № НОМЕР_2 , розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , номер об`єкта в НОМЕР_3 38866966;

- будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна 19018603;

- частину нежитлового приміщення АДРЕСА_13 НОМЕР_4 поз. 1, 9 - АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 а, АДРЕСА_14 за адресою: АДРЕСА_9 , Реєстраційний номер майна: 27190468;

- пансіонат, розташований за адресою АДРЕСА_10 , реєстраційний номер майна 1946814565221;

- частину нежитлового приміщення № НОМЕР_5 поз. НОМЕР_6 - НОМЕР_7 , розташовану за адресою: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер майна: 27190886;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер майна: НОМЕР_8 .

Як видно зі змісту позовних вимог, позивач вказує, що 31.03.2008р. він уклав з відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені яких діяв за довіреністю ОСОБА_7 , договір відступлення права вимоги, на підставі якого придбав у відповідачів право вимоги за 400 000 доларів США.

Зі змісту договору видно, що його предметом є відступлення права вимоги за договорами про дольову участь у будівництві № 74 від 14.07.2006р., № 63 від 06.03.2006р., № 75 від 14.07.2006р., № 112 від 21.12.2005р., № 16 від 23.12.2003р., додатковій угоді № 2 від 23.12.2003р., укладених між кредиторами і забудовником.

Відповідно до п. 5 договору відступлення права вимоги зобов`язання кредитора (відповідачів) перед новим кредитором (позивачем ОСОБА_1 ) є виконаними з моменту передання новому кредитору усіх документів, які підтверджують права кредитора за договору про дольову участь у будівництві. Документи передаються новому кредитору протягом п`яти календарних днів з моменту першої вимоги.

Як вказує позивач, зобов`язання про передання позивачеві документів відповідачами досі не виконані.

У заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити відповідачам відчужувати ряд об`єктів нерухомого майна, які належать їм, на підтвердження чого надав витяги з реєстру прав власності станом на 31.11.2019р., якими підтверджений факт володіння відповідачами майном, на які заявник просить накласти арешт (а.с. 54-66).

Заявник вказує, що вказаними витягами підтверджується факт переоформлення майна після направлення вимоги відповідачам, зокрема, пансіонат був переоформлений з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 після отримання листів з проханням виконати договір.

Проте з цих витягів не видно, що майно зареєстроване відповідачами саме на підставі договорів про дольову участь у будівництві, право вимоги за якими придбав позивач 31.03.2008р.

Як пояснював в судовому засіданні представник позивача, договори про дольову участь у будівництві у позивача відсутні, тому їх можна лише витребувати у відповідачів або у забудовника, у зв`язку із чим було задоволене його клопотання про витребування доказів.

Проте 28.12.2019р. позивач долучив до матеріалів справи копії договорів про дольову участь від 21.12.2005р. між ТОВ ПСФ Домобуд і ОСОБА_2 , від 14.06.2006р. між ТОВ ПСФ Домобуд і ОСОБА_3 (а.с. 126-129).

Також долучив до матеріалів справи копії договорів № 74 та № 75 від 14.07.2006р., укладених між ТОВ ПСФ Домобуд і ОСОБА_3 , згідно із якими учасник у дольовому будівництві - ОСОБА_3 автогаражних боків по АДРЕСА_15 , загальною площею 20,6 кв.м. і 20,1 кв.м. (відповідно) сплачує кошти в сумі по 50 500,00 грн. за кожному з договорів з квитанціями до прибуткових касових ордерів про сплату коштів за цими договорами (а.с. 129 132).

На ухвалу суду від 26.12.2019р. про витребування доказів (а.с. 105-106), представником забудовника - ТОВ Проектно-будівельною фірмою Домобуд , яка перебуває у процедурі банкрутства, у поясненнях, що надійшли до суду 24.02.2020р. (а.с. 162) вказано, що витребувані судом документи - відсутні.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову ; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У своєму позові позивач просить визнати розірваним договір відступлення права вимоги від 31.03.2008р., на підставі якого він передав ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 400 000 доларів США та стягнути солідарно з відповідачів 400 000 США, як наслідок розірвання договору у зв`язку із його невиконанням відповідачами.

Оцінюючи обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову - заборона відчуження майна відповідачами взагалі не спрямований на фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову , адже наслідком поновлення його права, про яке він просить суд, є повернення відповідачами коштів і розірвання договору в сумі 400 000 доларів США , через що позивач втратить право на дольову участь у будівництві.

Звертаючись вчетверте до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна відповідачами і говорячи про те, що Дніпровський апеляційний суд, залишаючи без змін постановою від 31.03.2020р. ухвалу суду першої інстанції від 26.12.2019р., виходив з того, що арешт майна про який просив позивач є неспівмірним заходом забезпечення позову, оскільки перешкоджає користуванню майном, позивач залишив це поза увагою, що суд першої інстанції, вирішуючи заяву про забезпечення позову враховує не лише обраний спосіб такого забезпечення, а суть спору між сторонами , реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову, обсяг та зміст позовних вимог, у той час як перегляд оскаржуваних рішень суду у справі здійснюється у межах апеляційної скарги.

З наявної у матеріалах справи копії договору про дольову участь у будівництві № 112 від 21.12.2005р., укладеного між ТОВ ПБФ Домобуд і ОСОБА_2 видно, що останній набув права на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_16 , загальною площею 153,50 кв.м. (а.с. 126 - 128).

Згідно з наявною у матеріалах справи копії договору про дольову участь № 74 від 14.07.2006р. та № 75 від 14.07.2006р., укладених між ТОВ ПСФ Домобуд і ОСОБА_3 , видно що остання набула право участі у дольовому будівництві двох автогаражних боксів по АДРЕСА_15 , загальною площею 20,6 кв.м. і 20,1 кв.м. (а.с. 129 132).

Зі змісту договору від 31.03.2008р. видно, що його предметом є відступлення права вимоги за договорами про дольову участь у будівництві № 74 від 14.07.2006р., № 63 від 06.03.2006р., № 75 від 14.07.2006р., № 112 від 21.12.2005р., № 16 від 23.12.2003р., додатковій угоді № 2 від 23.12.2003р., укладених між кредиторами і забудовником.

З долучених позивачем відомостей з реєстру речових прав про об`єкт нерухомого майна станом на 26.11.2019р. видно, що за ОСОБА_3 зареєстроване 24.12.008р. нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 258,3 кв.м. у цокольному поверсі будинку (а.с. 30).

Позивач просить заборонити ОСОБА_3 відчуження вказаного нежилого приміщення ( АДРЕСА_3 , загальною площею 258,3 кв.м. у цокольному поверсі будинку ), яке не є предметом жодного з договорів про дольову участь у будівництві, копії яких представлені відповідачем як такі, за якими він набув право вимоги за договором від 31.03.2008р. (а.с. 5).

Отже, предметом договору про дольову участь є квартира у АДРЕСА_15 , яка належить ОСОБА_3 , але на яку вона не передавала позивачеві права вимоги до забудовника на передання цієї квартири у власність.

Інші договори про дольову участь про які йдеться у договорі про відступлення права вимоги від 31.03.2008р., а саме, договір № 16 від 23.12.2003р., додаткова угода № 2 від 23.12.2003р. - відсутні. Тому суд позбавлений можливості встановити, чи входить інший перелік майна, у предмет договору про відступлення права вимоги.

Сама по собі наявність у відповідачів майна, яке належить їм на праві власності не є безумовною підставою для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Предметом позову не є вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно, а розірвання договору про відступлення права вимоги і стягнення внаслідок цього коштів з відповідачів, а тому заборона відчуження об`єктів нерухомого майна особами, до яких заявлено цей позов не є співмірним із заявленими позивачем вимогами та відсутній зв`язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Ураховуючи вищезазначені положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма Домобуд , про визнання договору розірваним та стягнення грошових коштів - відмовити .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені статтею 354 ЦПК України для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.С. Наумова