Рішення

від 08.08.2007 по справі 20-4/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-4/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" серпня 2007 р. справа № 20-4/179

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” (вул. Героїв Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремсварка” (проспект Нахімова, 5-7, місто Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості в сумі 21 932,49 грн.,

суддя Остапова К.А.,

За участю представників:

Від позивача: Максидов В.В., довіреність б/н  від  07.05.2007;

Від відповідача: не з`явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремсварка”  про стягнення заборгованості  в сумі 21 932,49 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має заборгованість перед позивачем за надані послуги та поставлені товари, яку в добровільному порядку не погашає.

Розгляд справі відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору продовжувався в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами суду від 05.06.2007, 20.06.2007 суд зобов`язав сторони провести звірку взаєморозрахунків за надані позивачем відповідачеві послуги з прокалки електродів, надання приміщень та передані товари.

Вказана вимога суду сторонами не була виконана.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 05.06.2007, 20.06.2007 не виконав, відзив на позов і витребуванні судом документи не представив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд визнав можливим вирішити спір по суті по наявним в справі матеріалам в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України в зв`язку з тим, що вони  в достатній мірі характеризують правовідношення сторін.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно зі статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

В С Т А Н О В И В :

Листами-замовленнями №1 від 20.04.2004 та №1/06 від 01.06.2004 відповідач звернувся до позивача з проханням поставити матеріали згідно з приведеним переліком та кількістю.

Як стверджує позивач, ним була поставлена відповідачеві замовлена продукція та надані послуги на загальну суму 21 932,49 грн. за наказами-накладними №405 від 05.05.2004, №422 від 06.05.2004, №404 від 20.05.2004, №454 від 05.05.2004, №482 від 05.05.2004, №489 від 01.06.2004, №490 від 01.06.2004, №538 від 30.06.2004, а також підписаними обома сторонами актами прийому-передачі №304 від 09.06.2004, №318 від 09.06.2004, №281 від 25.05.2004.

Після поставки продукції позивачем були виставлені відповідачеві рахунки:

-          №626 від 05.05.2004 –на суму 467,69 грн.,

-          №534 від 05.05.2004 –на суму 841,84 грн.,

-          №535 від 20.05.2004 –на суму 2958,12 грн.,

-          №512 від 06.05.2004 –на суму 194,70 грн.,

-          №514 від 05.05.2004 –на суму 1947,00 грн.,

-          №603 від 07.05.2004 –на суму 3894,00 грн.,

-          №666 від 01.06.2004 –на суму 986,04 грн.,

-          №674 від 01.06.2004 –на суму 3465,66 грн.,

-          №749 від 30.06.2004 –на суму 4634,22 грн.,

-          №595 від 25.05.2004 –на суму 1455,22 грн.,

-          №651 від 09.06.2004 –на суму 778,80 грн.,

-          №702 від 16.06.2004 –на суму 309,20 грн.,

Всього на суму 21 932,49 грн.

Листами від 28.02.2007 (вихідний №401-407/233) та від 12.06.2007 (вихідний №401-407/800) позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості в сумі 21 932,49 грн. та просив її погасити.

Вказану суму заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд не може прийняти до уваги в якості доказів поставки продукції позивачем відповідачеві накази-накладні №405 від 05.05.2004, №422 від 06.05.2004, №404 від 20.05.2004, №454 від 05.05.2004, №482 від 05.05.2004, №489 від 01.06.2004, №490 від 01.06.2004, №538 від 30.06.2004 на загальну суму 19 389,27 грн., у зв`язку з наступним.

У виданих позивачем наказах-накладних постачальником продукції зазначений позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт”, а одержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ремсварка”.

Відповідно до пункту 2 „Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 під № 293/1318 з урахуванням змін та доповнень, відпуск та отримання матеріальних цінностей здійснюється тільки за довіреностями одержувачів.

Позивач надав суду довіреності серії ЯЗХ №883527 від 25.05.2004 та ЯЕЧ №708445 від 20.04.2004, які видані на ім`я Шевцова Сергія Григоровича на отримання електродів, зварюваної проволоки та вуглекислоти.

У вищезазначених наказах-накладних в графі „отримав” не зазначено прізвища особи, яка отримала продукцію. Накази-накладні  містять підпис, який не відповідає підпису особи, якій видано довіреності на отримання від позивача цінностей, та яка засвідчена керівником підприємства.

Крім того, в якості довіреної особи одержувача зазначений Мартинцев, в той час як довіреності видані іншій особі - директору підприємства Шевцову С.Г.

Накази-накладні печаткою підприємства відповідача не скріплені.

Таким чином, оскільки одержання відповідачем продукції від позивача на суму 19 389,27 грн. не підтверджується належними доказами, позовні вимоги в цій частини задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремсварка” 2543,22 грн. вартості наданих послуг суд вважає такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до актів прийому-передачі №304 від 09.06.2004, №318 від 09.06.2004, №281 від 25.05.2004 Товариство з обмеженою відповідальністю „Ремсварка” прийняло від позивача ряд послуг загальною вартістю 2543,22 грн.

Зазначені акті містять підписи керівників сторін у справі та скріплені печатками підприємств.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16.01.2003 № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19.06.2003 №  980-IV і Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, що вступив в дію в 01.01.2004) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Крім того, при вирішенні спору суд керується положеннями Господарського кодексу України. Відповідно до пункту 1 розділу IX “Прикінцеві положення” Господарського кодексу України цей кодекс набирає чинності  з  01.01.2004.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Надані позивачем акти прийому-передачі №304 від 09.06.2004, №318 від 09.06.2004, №281 від 25.05.2004 можуть вважатися належними доказами одержання відповідачем послуг від позивача.

Відповідач доказів, підтверджуючих оплату за надані позивачем послуги, суду не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” про стягнення з відповідача 2543,22 грн.  такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою від 11.05.2007 суд зобов`язав відповідача надати суду  до 05.06.2007 нормативно та документально обґрунтований відзив на позов, докази надсилання його позивачу, а також  установчі документи –оригінали для огляду в судовому засіданні, належним чином завірені копії –для долучення до матеріалів справи.

Явка повноважних представників сторін в судове засідання була визнана судом обов'язковою.

В судове засідання, яке відбулося 05.06.2007, відповідач  явку свого представника не забезпечив, про причини нез`явлення суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення даного господарського спору  та витребування додаткових доказів по справі визнав необхідним відкласти розгляд справи на 20.06.2007.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали від 05.06.2007 про відкладення розгляду справи суд зобов`язав відповідача провести звірку взаєморозрахунків за надані позивачем відповідачеві послуги з прокалки електродів, надання приміщень та передачі певної продукції.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали від 05.06.2007 про відкладення розгляду справи суд  повторно зобов`язав відповідача  надати в наступне судове засідання нормативно та документально обґрунтований відзив на позов, докази надсилання його позивачу, а також установчі документи –оригінали для огляду в судовому засіданні, належним чином завірені копії –для долучення до матеріалів справи.

Явка повноважних представників сторін в судове засідання була визнана судом обов'язковою.

В судове засідання, яке відбулося 20.06.2007, відповідач явку свого представника не забезпечив, вимог суду не виконав, клопотанням (вхідний №20515) просив суд відкласти розгляд справи на більш пізній термін, посилаючись на те, що директор підприємства відповідача знаходиться у відпустці, у зв`язку з чим відсутня можливість оформити довіреність належному представнику підприємства.

З метою встановлення  всіх обставин справи, отримання додаткових доказів по справі розгляд справи відкладений на 08.08.2007.

Суд повторно зобов`язав відповідача провести звірку взаєморозрахунків за надані позивачем відповідачеві послуги з прокалки електродів, надання приміщень та передання певної продукції, а також надати в наступне судове засідання нормативно та документально обґрунтований відзив на позов, докази надсилання його позивачу, установчі документи –оригінали для огляду в судовому засіданні, належним чином завірені копії –для долучення до матеріалів справи.

Явка повноважних представників сторін в судове засідання була визнана судом обов'язковою.

В судове засідання 08.08.2007 відповідач явку свого представника не забезпечив, вимог суду, зазначених в ухвалах від 11.05.2007, 05.06.2007, 20.06.2007 не виконав.

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Враховуючи викладене, суд накладає на відповідача штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700,00 грн.) за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом міста Севастополя на відповідача.

Крім того, судом на адресу керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремсварка” винесена окрема ухвала в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 202, 203, 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 20-22, 33, 34, 49, 69, 77, 82-85, 90, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремсварка” (проспект Нахімова, 5-7, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 32880804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” (вул. Героїв Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001, ідентифікаційний код 305262327031) заборгованість в сумі 2543,22 грн., а також витрати по оплаті державного мита в сумі 25,44 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі 13,69 грн.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремсварка” (проспект Нахімова, 5-7, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 32880804) в дохід Державного бюджету України (р/р 31113095700007, отримувач –Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, код платежу: 22090200, код ЄДРПОУ: 24035598, МФО 824509) штраф  у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700,00 грн.) за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом міста Севастополя на відповідача.

Видати накази  після набрання рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.

Суддя К.А. Остапова

Рішення оформлено та підписано у відповідності до вимог статті 84 ГПК України13.08.2007