ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005487 пров. № А/857/3271/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Гавгун С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАГАЛ до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Сасевич О.М.,
час ухвалення рішення - 14:20:27,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 29.12.2019 року,
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ МЕТАГАЛ звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яким просило визнати протиправним і скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 17.09.2019 року № 605/19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року позов задоволено.
Рішення мотивоване тим, що відповідно до норм Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553), встановлено чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб`єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, який не був дотриманий, у зв`язку з чим рішення прийняті з порушенням цього Порядку є протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону. Крім того, суд дійшов висновку про те, що оскільки Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) набув чинності 12.03.2011 року, у той час, коли будівельні роботи з будівництва стіни за адресою: АДРЕСА_1 , проведені позивачем у період з 1998 року по 2000 рік, відтак, позивач не здійснював жодних порушень положень цього Закону та не міг здійснити порушення, зазначені у приписі.
Рішення в апеляційному порядку оскаржила особа, яка не брала участі у справі, суд вирішив питання про її права, свободи та законні інтереси - ОСОБА_1 . Вважає, що суд порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував обставини, що мали значення для вирішення справи і висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідачем було дотримано процедуру та порядок проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності та будівельних норм, стандартів і правил. Звертає увагу апеляційного суду, що застосований судом першої інстанції Порядок № 553 розмежовує поняття планова перевірка та позапланова перевірка, а тому в даному випадку не підлягають застосуванню норми, які стосуються планових перевірок, оскільки дані перевірки не є тотожними за своїм значенням. Також зазначає, що факт допуску органу контролю до перевірки фактично нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених цим органом контролю. Апелянт також вказує на той факт, що Закон № 3038-VI не встановлює обмежень щодо часу його застосування до об`єктів, які були самовільно збудовані до набрання ним чинності, оскільки його метою є сам факт виявлення самовільно збудованих об`єктів та усунення таких. Крім того, на думку апелянта, закриття провадження у справі про накладення штрафу за адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності за строками давності не може враховуватися як підстава для скасування оскаржуваного припису, оскільки в даному випадку не можливо в повній мірі оцінити його правомірність, адже таке питання в ході винесення постанови закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не досліджувалося.
ТзОВ МЕТАГАЛ вдруге подало клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивує неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника через запровадження карантинних заходів, пов`язаних із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Представник апелянта подав клопотання про дотримання строків розгляду справи, в якому просив розглядати справу у призначеному судовому засіданні, оскільки доводи учасників справи викладені ними письмово, а також суд не визнавав їх участь у судовому засіданні обов`язковою.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Зважаючи на положення ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для її належного розгляду, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, а їх участь у судовому засіданні не визнана обов`язковою.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Як встановив суд, на підставі звернення ОСОБА_2 від 05.08.2019 року головний інспектор будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Онищак Х.Р. в термін з 02.09.2019 року до 18.09.2019 року провів позапланову перевірку на об`єкті: Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт № 605/19, в якому були зафіксовані порушення ТзОВ Метагал вимог ст. ст. 32, 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 27 постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт від 13.04.2011 року № 466, а саме вказано що: з виходом на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , посадовою особою Департаменту із залученням представника Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради було встановлено, що у внутрішньому дворі будинку, на земельній ділянці, що не надана у користування чи приватну власність ТзОВ Метагал , проведені будівельні роботи по спорудженню капітальної стіни розмірами 4,86 х 3,1 м без права на виконання будівельних робіт, а саме - без дозволу на виконання будівельних робіт. Будинок за вказаною адресою входить до Державного реєстру національного культурного надбання, охоронний номер - 920, відноситься до класу наслідків (відповідальності) ССЗ. На час проведення перевірки будівельні роботи не виконувалися.
За наслідками проведеної перевірки головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області було складено протокол № 605/19 від 17.09.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис № 605/19 від 17.09.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, від підписання яких керівник ТзОВ Метагал відмовилась, про що є відповідні відмітки.
Згідно із приписом № 605 від 17.09.2019 року відповідач вимагав у позивача усунути у термін до двох місяців з дня отримання цього припису порушення, що виявлені за адресою: АДРЕСА_1.
Колегія суддів вважає помилковим і необґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність оскарженого припису відповідача, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як описано вище, перевірку на об`єкті: Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 було проведено на підставі звернення ОСОБА_2 від 05.08.2019 року, тобто з підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Аналогічні норми містяться в пп. пп. 1, 2 п.11 Порядку № 553.
Положеннями п. 12 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Пунктом 13 Порядку № 553 встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Отже, відповідно до змісту наведених норм у разі проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю позапланової перевірки суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення вказаного заходу, знайомитись з матеріалами перевірки та давати свої пояснення чи заперечення та, відповідно, з метою забезпечення присутності представника суб`єкта перевірки, зазначені органи повинні повідомити позивача щодо наміру проведення перевірки. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.
Колегія суддів зазначає, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення.
Згідно з п. п. 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Як встановив суд, в акті перевірки від 17.09.2019 року № 605/19 зафіксовано, що керівник ТзОВ Метагал брала участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), тому чітко усвідомлювала факт здійснення перевірки та фактично допустила інспектора ДАБІ до проведення перевірки, чим фактично погодилася із правомірністю проведення позапланової перевірки. Проте, ознайомившись із результатами такої фактично хотіла уникнули негативних наслідків для себе шляхом відмови від підпису в оскаржуваному приписі. Крім того, позивач не скористався своїм правом відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем порушено порядок проведення позапланової перевірки та допущено процедурні порушення, про які зазначає позивач, оскільки наявність формальних порушень в ході проведення позапланової перевірки та у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності і приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які ж до того не зафіксовані у жодному з складених документів, не спростовує факту вчинення правопорушення та не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому, оскільки не спростовують вчинення порушення у сфері містобудівної діяльності.
Щодо виявлених під час перевірки і вказаних в оскаржуваному приписі порушень колегія суддів зазначає таке.
Як встановив суд, в основу протиправності оскаржуваного припису був покладений той факт, що будівельні роботи з будівництва стіни за адресою: АДРЕСА_1 були проведені ТзОВ Метагал у 1998-2000 роках, тобто до набрання чинності Закону № 3038-VI, який був прийнятий 17.02.2011 року, а тому не здійснювало зазначене у приписі порушення, оскільки ТзОВ Метагал порушити його не могло.
Водночас, до 12.03.2011 року діяв Закон України Про планування та забудову територій , відповідно до ст. 29 якого дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються: 1) документи від замовника будівництва: проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством. Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .
Згідно зі ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Відповідно до п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів I-III категорії складності; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів IV і V категорії складності.
Згідно з п. 6 Порядку № 466 документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Дослідивши і проаналізував наявні письмові докази та встановлені судом обставини, зокрема, що будівельні роботи з будівництва стіни за адресою: АДРЕСА_1 були проведені ТзОВ Метагал у 1998-2000 роках, дозвіл на здійснення яких не видавався, а відтак є самочинними, що підтверджується актом обстеження нежитлового приміщення від 05.11.2000 року; постановою № 805 від 10.11.2000 року адміністративної комісії Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, якою накладено адміністративне стягнення у сумі 34,00 грн. на керівника ТзОВ Метагал у зв`язку із самовільним переобладнанням в квартирі; розпорядженням голови Личаківської районної адміністрації № 165 від 22.02.2001 року Про експлуатацію самовільно влаштованої огорожі в подвір`ї будинку АДРЕСА_1 , яким затверджено висновок міжвідомчої комісії про те, що технічно можливо тимчасово експлуатувати самовільно влаштовану огорожу в подвір`ї будинку АДРЕСА_1 , згідно поданих проектних пропозицій і технічних документів, та дозволено ТзОВ Метагал тимчасово експлуатувати самовільно влаштовану огорожу; довідкою ЛКП Управитель № 643 від 20.09.2019 року, в якій вказано, що обкладення стін будинку цеглою та відгородження частини двору будинку АДРЕСА_1 було здійснено у 1998-1999 роках власником нежитлового приміщення ТзОВ Метагал , за що керівника було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови № 805 від 10.11.2000 року.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність фактичних порушень у приписі, оскільки позивач тривалий час (з 1998 до 2000 року) здійснював самочинне будівництво (обкладення стін будинку цеглою та відгородження частини двору будинку), оскільки згідно з матеріалами справи розпочав таке без передбачених законом дозвільних документів: - дозволу на початок будівельних робіт, передбаченого Законом України Про планування та забудову територій (який був чинним до 12.03.2011 року), виданого інспекцією ДАБІ; повідомлення про початок будівництва та будівельного паспорта або декларації про початок виконання будівельних робіт, передбачених Законом № 3038-VI, який набув чинності 12.03.2011 року; не завершив таке станом на дату проведення відповідачем позапланової перевірки об`єкта будівництва.
Враховуючи вищенаведене та з огляду на ці обставини колегія суддів дійшла висновку, що посадова особа Департаменту ДАБІ у Львівській області, встановивши за наслідками позапланової перевірки здійснення самочинного будівництва, правомірно відреагувала на цей факт шляхом видання припису.
Відтак, висновки суду першої інстанції щодо дії норм права в часі, як підстави для скасування припису № 605/19 від 17.09.2019 року, є помилковими, оскільки позивач тривалий час здійснював самочинне будівництво без проектної документації та дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт - як дозволу на початок будівельних робіт (до 12.03.2011 року), так і повідомлення про початок будівництва (після 12.03.2011 року).
Відповідно, з огляду на триваючий характер допущеного позивачем правопорушення колегія суддів вважає правильним застосування при винесенні припису норм права, чинних на момент виявлення триваючого правопорушення.
Також колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки провадження у справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постановою Департаменту ДАБІ у Львівській області від 01.10.2019 року № 11пз/1л/1013-6/4407-19 (згідно із складеним протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.09.2019 року № 605/19) закрито, відповідно і спірний припис підлягає скасуванню, оскільки зі змісту постанови вбачається, що підставами для закриття справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності слугували не відсутність порушень з боку позивача, а такою підставою було фактичне закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до відповідальності. Крім того, мотивувальна частина вказаної постанови містить факти та матеріали, які підтверджують здійснення самочинного будівництва, проте притягнення до адміністративної відповідальності не можливе, адже є поза строками, тобто з моменту порушення минуло більше 3 років, що унеможливило в даному випадку адміністративну відповідальність.
Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржений припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 17.09.2019 року № 605/19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є правомірним, а тому позовні вимоги ТзОВ Метагал про його скасування не підлягають задоволенню.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Щодо клопотання позивача про закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 Кодексу адміністративного судочинства України та доводів на його обґрунтування про те, що спір між ТзОВ МЕТАГАЛ і Державною архітектурно-будівельною інспекцією України з приводу оскарженого припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 (будівництво стіни у дворі будинку), стосується лише його та відповідача і не стосується ОСОБА_1 як власника квартир в цьому будинку, оскільки будівництво стіни у дворі є іншим об`єктом нерухомого майна, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 1 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Водночас, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 305 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Як вбачається з додатних до апеляційної скарги письмових доказів, а саме копій договорів купівлі-продажу квартир, технічних паспортів та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником квартир в„– в„– 2а, 3 , 3 а, 3в у будинку АДРЕСА_2 , тобто в будинку, у дворі якого ТзОВ Метагал здійснило будівництво стіни, з приводу законності якого відповідачем проведена перевірка.
Як встановив суд з матеріалів перевірки та наданих апелянтом пояснень і доказів, зокрема, поверхового плану даного будинку та фотознімків двору будинку і спорудженої позивачем стіни, в результаті проведення ТзОВ Мегатал будівельних робіт по спорудженню капітальної стіни у внутрішньому дворі будинку, на земельній ділянці, що не надана йому у користування чи власність та без отримання права на виконання будівельних робіт (дозволу чи декларації), відбулося самовільне захоплення підвальних приміщень інших власників квартир та нежитлових приміщень у вказаному будинку та частини внутрішнього двору, що може вплинути на міцність та стійкість конструкцій будинку в цілому.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта про те, що скасування оскарженим рішенням суду першої інстанції припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил позбавило її можливості усунути порушення, допущені ТзОВ Метагал у сфері містобудівної діяльності, які впливають на реалізацію її права як власника квартир (з підвальними приміщеннями) у будинку АДРЕСА_1 та права користування прибудинковою (внутрішньобудинковою) територією.
При цьому, колегія суддів враховує також, що ОСОБА_1 не може самостійно здійснювати контроль за діяльністю ТзОВ Метагал щодо здійснення ним будівельних робіт в даному будинку, а такі повноваження належать виключно органам державного архітектурно-будівельного контролю.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року у даній справі безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , а тому у задоволенні клопотання позивача про закриття апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 305, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Метагал про закриття апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.005487 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 08 травня 2020 року
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2020 |
Оприлюднено | 10.05.2020 |
Номер документу | 89138405 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні