Постанова

від 06.05.2020 по справі 905/1959/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2020 р. Справа № 905/1959/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:Зубченко І.В. (доповідач), судді:Радіонова О.О. , Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від позивача:не з`явився від відповідача:не з`явився від третьої особи:не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м.Київ (вх.№858 Д/3 від 18.03.2020р.) на рішення господарського суду Донецької області ухвалене 14.02.2020р. (повний текст складено та підписано 24.02.2020р. у м.Харкові) у справі№905/1959/19 (суддя Бокова Ю.В.) за позовомАкціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м.Київ доОСОБА_1 , м.Бахмут Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "Рондо", м.Бахмут Донецької області прозвернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах та шляхом його передачі в управління

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , м.Бахмут Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Приватного підприємства "Рондо", м.Бахмут Донецької області, про:

- звернення в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства "Рондо" перед Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" за процентами, нарахованими за безпідставне користування кредитом за період з 24.07.2018р. по 10.07.2019р. (включно), у розмірі 1.002.476,72грн. стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1, 2, 3, 6, 7, 8, 0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4.668,1кв.м, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як успадковане майно після смерті ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах;

- передачу Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" в управління нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1, 2, 3, 6, 7, 8, 0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4.668,1кв.м, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як успадковане майно після смерті ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на період його реалізації;

- надання Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" права здійснювати дії, пов`язані з управлінням предметом іпотеки, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, пов`язані з управлінням, у тому числі договори оренди, суборенди, з правом отримання платежів за користування предметом іпотеки, а також, укладати, змінювати, розривати договори щодо надання послуг з утримання предмету іпотеки, його обслуговування і забезпечення збереження (охорони);

- надання Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також на укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами;

- на отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, а також органах реєстраційної служби, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління майном, укладення будь-яких договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, страхуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки;

- надання Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" права вільного доступу (у тому числі шляхом примусового проникнення/входу) представників управителя та інших осіб, визначених управителем, до нерухомого майна, що передано в управління; інші права, необхідні для здійснення належного управління майном;

- зобов`язання ОСОБА_1 на період до реалізації предмета іпотеки повністю звільнити від будь-якого особистого майна (майна третіх осіб) предмет іпотеки та утриматися від будь-яких дій (у тому числі із залученням третіх осіб) щодо перешкоджання Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" в управлінні предметом іпотеки;

- отримання прибутку внаслідок передачі предмету іпотеки в оренду чи іншого використання нежитлового приміщення, за вирахуванням витрат, понесених на утримання майна, звернення в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства Рондо за кредитним договором №6/07-ЮР від 23.10.2007р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.02.2020р. (повний текст складено та підписано 24.02.2020р.) у справі №905/1959/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено. В основу рішення покладено наступні висновки суду: позивачем не здійснено жодних активних дій щодо виявлення спадкоємця спірного майна та пред`явлення до нього вимог, як передбачено статтею 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); проценти, нараховані в порядку ч.2 ст.625 ЦК України, не можуть бути мірою відповідальності ОСОБА_2 та включатися до складу спадщини, оскільки такі зобов`язання виникли після його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); свідоцтво про право спадщини на спірне майно не видавалося; власником спірного нерухомого майна станом на момент розгляду справи є ОСОБА_3 .

Не погодившись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2020р. (повний текст складено та підписано 24.02.2020р.) у справі №905/1959/19 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. За твердженнями апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та доказам, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, зокрема, претензії банку до спадкоємців, поданої до Першої Артемівської державної нотаріальної контори Донецької області, листам Першої Бахмутської державної нотаріальної контори №1984/01-16 від 29.11.2019р. та №2058/01-16 від 18.12.2019р., а також не враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. На підтвердження наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звертає увагу на сукупність наступних обставин:

- господарським судом Донецької області не надано належної правової оцінки поданій до Першої Артемівської державної нотаріальної контори Донецької області претензії до спадкоємців померлого ОСОБА_2 , як вимоги до спадкоємців, подання якої передбачене ст.1281 ЦК України;

- у випадку смерті іпотекодавця - майнового поручителя правила ст.1281 ЦК України щодо строку пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються, а застосовується виключно ст.29 Закону України Про іпотеку (в обґрунтування посилається на ухвалу Верховного Суду України від 06.10.2010р. у справі №6-39554св10; постанову Верховного Суду України від 02.03.2016р. у справі №6-1286цс15; п.36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин );

- усупереч висновкам місцевого господарського суду, враховуючи, що боржником у кредитних зобов`язаннях є Приватне підприємство Рондо , смерть іпотекодавця жодним чином не тягне за собою припинення кредитних зобов`язань, а з моменту набуття права власності на предмет іпотеки (прийняття спадщини) ОСОБА_1 набув статус іпотекодавця - майнового поручителя в силу ст.23 Закону України Про іпотеку ;

- судом не враховано, що, з урахуванням приписів ст.7 Закону України Про іпотеку , банк набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами за період з 24.07.2018р. по 10.07.2019р.;

- судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги тієї обставини, що отримання свідоцтва про право на спадщину та державна реєстрація права власності на нерухоме майно є обов`язком саме відповідача і саме на нього мають покладатися негативні наслідки невиконання такого обов`язку, а не на банк як іпотекодержателя. При цьому відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора (постанови Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №645/3265/13-ц, від 22.08.2018р. у справі №623/2000/15-к, від 28.02.2018р. у справі №441/1647/15-ц), у той час як факт отримання спадщини відповідачем підтверджується листами Першої Бахмутської державної нотаріальної контори №1984/01-16 від 29.11.2019р. та №2058/01-16 від 18.12.2019р. Крім того, при дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019р. у справі №911/3594/17; постанови Верховного Суду від 27.02.2018р. у справі №925/1121/17, від 17.04.2019р. у справі №916/675/15, від 24.01.2020р. у справі №910/10987/18).

Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2020р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Білецька А.М., Радіонова О.О.

Після усунення скаржником недоліків, допущених при поданні апеляційної скарги та визначених ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020р. про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.04.2020р. у справі №905/1959/19 відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою та зобов`язано відповідача і третю особу у строк до 21.04.2020р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Білецької А.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.04.2020р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

На електронну адресу Східного апеляційного господарського суду 21.04.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від представника Приватного підприємства Рондо надійшов відзив на апеляційну скаргу, який, з огляду на відсутність засвідчення електронним цифровим підписом, у контексті приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є оригіналом документу.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.04.2020р. призначено справу №905/1959/19 до розгляду на 06.05.2020р.

27.04.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) на поштову адресу суду від Приватного підприємства "Рондо" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який було направлено на адресу суду 21.04.2020р. (згідно поштового штемпеля, наявного на конверті, в якому надійшов документ), тобто у межах визначеного судом строку. За змістом відзиву третя особа наголошує, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави скарги є необґрунтованими, а оскаржуване рішення ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням усіх фактичних обставин справи. На переконання заявника, оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з огляду на сукупність наступних обставин:

- свідоцтво про право на спадщину відповідачу - ОСОБА_1 не видавалося, тобто останній не набув право власності на майно - предмет іпотеки;

- банком не здійснено дій щодо виявлення спадкоємців та пред`явлення до них вимоги у відповідності до ст.1281 ЦК України;

- спадщина є відкритою, коло спадкоємців не визначено, свідоцтво про право власності в порядку спадкування ніким не отримано, юридично власником предмета іпотеки є ОСОБА_2 .

Відповідач своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

У судове засідання 06.05.2020р. представники учасників справи не з`явилися. ОСОБА_1 про причини неявки повноважного представника суд не повідомив, належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи. Від Приватного підприємства "Рондо" на електронну адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника третьої особи, яке, з огляду на відсутність електронного цифрового підпису, не є офіційним документом, у зв`язку з чим залишене судом без розгляду. Від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на поштову адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням у країні карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами) установлено з 12.03.2020р. до 11.05.2020р. на всій території України карантин.

Згідно з ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

У свою чергу, колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, позиція Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" викладена безпосередньо в апеляційній скарзі.

Суд також враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Керуючись наведеними приписами законодавства, приймаючи до уваги викладені в листі Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020р. рекомендації щодо запровадження особливого режиму роботи судів на період карантину, які передбачають, у тому числі, можливість здійснення судового розгляду справ без участі сторін, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, дотримуючись розумності строку розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути справу №905/1959/19 за відсутністю представників учасників справи за наявними матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.

У судовому засіданні 06.05.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.10.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Донгорбанк" (правонаступником усіх прав та зобов`язань якого є Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк") (далі - банк) та Приватним підприємством Рондо (далі - позичальник) укладено кредитний договір №6/07-юр (далі - кредитний договір).

За умовами п.1.1 названого договору банк зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії на наступних умовах:

- ліміт кредитної лінії 1.500.000,00грн.;

- цільове використання кредиту - поповнення обігових коштів, крім розміщення кредитних коштів на депозит, формування статутного фонду господарського товариства;

- строк повернення кредиту - згідно графіку, наведеного в додатку №1 до договору, дата остаточного повернення кредиту - 20.04.2009р.;

- відсотки за користування кредитом за строковою заборгованістю в розмірі 18% річних;

- відсотки за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю - 23% річних;

- комісія за ведення кредитної справи за кредитною лінією - 2% річних від невикористаної суми ліміту кредитної лінії.

Додатковими договорами до кредитного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р. змінювався розмір суми повернення кредиту згідно графіку.

Відповідно до п.3.3.4 договору банк зобов`язується нараховувати у валюті кредиту відсотки за користування кредитом, а також відсотки за безпідставне користування кредитом, виходячи зі ставок, вказаних в пункті 1.1 договору. У період нарахування відсотків включається день видачі кредиту та не включається день повернення.

Нарахування відсотків (у тому числі при частковому поверненні кредиту) здійснюється на суму фактичної заборгованості на кінець операційного дня заборгованості за кредитним рахунком, виходячи із фактичної кількості календарних днів у році, щомісячно в два етапи:

- 27 числа місяця (якщо 27 число - неробочий день, то у перший робочий день після 27 числа) (далі - день першого нарахування) за період: з дня видачі кредиту по попередній день першого нарахування включно, а далі - з першого числа місяця по попередній день першого нарахування включно;

- в останній робочий день місяця (день другого нарахування) за період: з дня першого нарахування або з дня видачі кредиту (якщо кредит виданий в період з 27 числа по останній календарний день місяця) по останній календарний день місяця включно, а далі - з дня першого нарахування по останній календарний день місяця включно.

При продовженні строку повернення кредиту проценти нараховуються у день продовження.

При повному поверненні кредиту проценти нараховуються у день повернення.

Пунктом 3.4.4 кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов`язався сплачувати банку нараховані відсотки за користування кредитом (у тому числі при частковому поверненні кредиту) у валюті кредиту в два етапи:

- відсотки, нараховані в день першого нарахування, сплачувати до початку наступного місяця, тобто до останнього робочого дня поточного місяця включно;

- відсотки, нараховані в день другого нарахування, сплачувати до 10 числа (включно) місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також відсотки за безпідставне користування кредитом, виходячи зі ставок, зазначених у п.1.1 договору.

Згідно з п.4.1 кредитного договору забезпеченням зобов`язань позичальника за даним договором є іпотека нежитлового приміщення відповідно до договору іпотеки №6/07-ЮР від 23.10.2007р.

За умовами п.7.1 кредитний договір набуває чинності з моменту підписання цього договору та припиняє свою дію після повного виконання позичальником усіх зобов`язань за договором.

Додатковим договором №1 від 12.06.2008р. до кредитного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р. сторонами був збільшений ліміт кредитної лінії до 3.250.000,00грн.

Додатковим договором №2 від 25.09.2008р. до кредитного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р. сторонами був збільшений розмір відсотків за строковою заборгованістю до 22% річних, за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю - до 27% річних.

Додатковою угодою №4 від 20.04.2009р. до кредитного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р. сторонами був зменшений ліміт кредитної лінії до 3.150.000,00грн., продовжений строк повернення кредиту до 30.10.2009р., збільшений розмір відсотків за строковою заборгованістю до 28% річних, за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю - до 33% річних.

23.10.2007р. у забезпечення виконання позичальником - Приватним підприємством "Рондо" зобов`язань за кредитним договором №6/07-юр від 23.10.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Донгорбанк" (правонаступником усіх прав та зобов`язань є Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк") (далі - іпотекодержатель) та громадянином ОСОБА_2 (далі - іпотекодавець) укладено іпотечний договір №6/07-юр (далі - іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. та зареєстрований 23.10.2007р. за №8589.

За умовами п.п.1.1, 1.2 іпотечного договору іпотекодавець передає іпотекодержателеві в іпотеку квартиру нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - предмет іпотеки), а саме: частину цегляного нежилого складського приміщення, яке складається із складів 1, 2, 3, 6, 7, 8, 0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4668,1кв.м., що належить іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі: договору купівлі-продажу від 21.06.2002р., посвідченого приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. 21.06.2002р., та зареєстрованого в реєстрі за №4730, зареєстрованого Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м.Артемівська 28.08.2002р., та записаного в реєстрову книгу №3, номер запису 783.

Пунктом 1.3 іпотечного договору сторони погодили, що право застави за цим договором також поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані іпотекодавцем від використання предмета іпотеки.

Відповідно до п.1.4 іпотечного договору (у редакції додаткового договору №1 від 12.06.2008р. до іпотечного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р.) вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 4.316.112,00грн.

За умовами п.2.3 іпотечного договору (у редакції додаткового договору №1 від 12.06.2008р. до іпотечного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р.) відповідно до умов основного зобов`язання позичальник зобов`язаний в порядку, передбаченому основним зобов`язанням, зокрема: повернути іпотекодержателю основну суму боргу в розмірі 3.250.000,00грн. у строк - до 20.04.2009р.

Відповідно до п.7.1 іпотечного договору останній набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором і основним зобов`язанням, забезпеченням якого він є.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.07.2010р. у справі №1/125 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк", стягнуто з Приватного підприємства "Рондо" на користь Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк" заборгованість за кредитом у сумі 3.150.000,00грн., відсотки у сумі 1.067.640,98грн., пеню у сумі 94.576,10грн., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25.500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

За твердженнями Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", 27.08.2008р. ОСОБА_2 - іпотекодавець помер. Про смерть іпотекодавця позивач дізнався у травні 2010р. під час співбесіди працівників відділення №1 Публічного акціонерного товариства Донгорбанк з директором Приватного підприємства Рондо - ОСОБА_4

19.05.2010р. банком було подано до Першої Артемівської державної нотаріальної контори Донецької області претензію до спадкоємців померлого ОСОБА_2 , яка була отримана нотаріальною конторою 20.05.2010р.

17.07.2019р. банком на адресу спадкоємця - ОСОБА_1 та на адресу позичальника - Приватного підприємства Рондо було направлено вимогу про усунення порушення основного зобов`язання (вих.№КНО-61.1.4/51 від 12.07.2019р.), згідно якої банк вимагав протягом 30 днів з моменту отримання даної вимоги погасити заборгованість за кредитним договором №6/07-ЮР від 23.10.2007р., а саме: заборгованість за процентами, нарахованими за безпідставне користування кредитом за період з 24.07.2018р. по 10.07.2019р. (включно) у розмірі 1.002.476,72грн. Також у вказаній вимозі попереджено відповідача та третю особу про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Невиконання вищевказаної вимоги і, як наслідок, набуття, на переконання банку, останнім права на звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами за період з 24.07.2018р. по 10.07.2019р., стало підставою звернення до суду з розглядуваним позовом.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Предметом спору у розглядуваному випадку є наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах та шляхом його передачі в управління.

Згідно приписів ст.3 Закону України Про іпотеку (далі - Закон) іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст.11 Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем (у розглядуваному випадку - Акціонерним товариством Перший Український Міжнародний Банк ) за невиконання боржником (у розглядуваному випадку - Приватним підприємством "Рондо") основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст.33 Закону).

У свою чергу, за приписами ст.9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст.34 Закону після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

З аналізу названої статті вбачається, що у разі задоволення позовних вимог предмет іпотеки може передаватися в управління з моменту винесення рішення суду і до моменту його реалізації.

У розглядуваній справі позовні вимоги заявлені Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (іпотекодержателем) до ОСОБА_1 , який, за твердженнями позивача, як спадкоємець є власником спірного майна - предмета іпотеки - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1, 2, 3, 6, 7, 8, 0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4.668,1кв.м.

У контексті приписів ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ст.23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Оскільки зі смертю боржника-іпотекодавця зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців іпотекодавця, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі №522/407/15-ц.

Як зазначалося раніше, ч.4 ст.1281 ЦК України наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців, що прийняли спадщину, визначає позбавлення права вимоги такого кредитора (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.

Зазначеним спростовуються доводи апелянта про те, що у випадку смерті іпотекодавця - майнового поручителя правила ст.1281 ЦК України щодо строку пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються, а застосовується виключно ст.29 Закону України Про іпотеку . При цьому судова колегія не враховує посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду України від 06.10.2010р. у справі №6-39554св10, постанову Верховного Суду України від 02.03.2016р. у справі №6-1286цс15 та п.36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , оскільки висновки, викладені в останніх, у силу приписів чинного ГПК України, не підлягають обов`язковому застосуванню судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, листом №734 від 19.05.2010р. позивач звертався до нотаріуса Першої Артемівської Державної нотаріальної контори Донецької області, зі змісту якого вбачається, що останньому стало відомо про факт смерті ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 р., який був майновим поручителем по кредиту Приватного підприємства Рондо . Вказуючи на наявність зобов`язань померлого ОСОБА_2 перед банком, останній просив з метою встановлення осіб, які мають право на спадкування, повідомити про наявність заяви спадкоємців про вступ у спадщину та наявність спадкоємців, які прийняли спадщину на майно померлого ОСОБА_2 .

За висновками судової колегії, безпідставними є твердження апелянта про те, що подана до Першої Артемівської державної нотаріальної контори Донецької області претензія є вимогою до спадкоємців, подання якої передбачене ст.1281 ЦК України, оскільки така вимога звернута не до спадкоємців, а до нотаріуса, і не містить вимоги до спадкоємців, а складена з метою встановлення осіб, які мають право на спадкування, що не відповідає приписам ст.1281 ЦК України.

Позивач звернувся до відповідача - ОСОБА_1 (який на переконання позивача є спадкоємцем) з вимогою вих.№КНО-61.1.4/51 про усунення порушення основного зобов`язання (у порядку ст.35 Закону України Про іпотеку ) лише 12.07.2019р. (тобто, більше ніж через 9 років), за змістом якої вимагав протягом 30 днів з моменту отримання вимоги погасити заборгованість за кредитним договором №6/07-ЮР від 23.10.2007р., а саме: заборгованість за процентами, нарахованими за безпідставне користування кредитом за період з 24.07.2018р. по 10.07.2019р. (включно) у розмірі 1.002.476,72грн. У вимозі також зауважено, що, якщо протягом встановленого строку вищевикладена вимога банку щодо усунення порушення основного зобов`язання залишиться без задоволення, банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору або подачі позову до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, або вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі, а також залишає за собою право вжити заходів щодо передачі предмета іпотеки в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому законом. Матеріали справи містять опис вкладень до конверта (цінний лист), накладну №0407009941986, які свідчать про направлення вимоги на адресу відповідача.

З огляду на викладене суд першої та апеляційної інстанцій не встановили, а позивач не довів факт пред`явлення вимоги кредитодавцем до спадкоємців у межах строків, визначених ст.1281 ЦК України.

Крім того, за приписами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" заявлені позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах та шляхом його передачі в управління в рахунок погашення заборгованості за процентами, нарахованими в порядку ч.2 ст.625 ЦК України та положень кредитного договору за період з 24.07.2018р. по 10.07.2019р. (включно) у розмірі 1.002.476,72грн. за неправомірне користування кредитом. Разом з тим, місцевий господарський суд вірно зауважив, що у контексті вищевикладених норм законодавства вказані проценти не можуть бути мірою відповідальності ОСОБА_2 та включатися до складу спадщини, оскільки такі зобов`язання виникли після його смерті.

Разом з іншим, як вірно встановлено місцевим господарським судом, у матеріалах справи наявний лист Першої Бахмутської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецької області №2058/01-16 від 18.12.2019р., за змістом якого зазначено, що була заведена спадкова справа на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за номером у нотаріуса 120/2009 від 24.02.2009р., де з заявою про прийняття спадщини за заповітом від 24.02.2009р. за реєстровим номером №162 звернулась ОСОБА_5 , яка діяла від імені малолітнього спадкоємця ОСОБА_6 , проте свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Згідно з ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається і апелянтом протилежного не доведено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником спірного нерухомого майна - частини цегляного нежилого складського приміщення, яке складається із складів 1,2,3,6,7,8,0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4668,1кв.м, яке є предметом іпотечного договору від 23.10.2007р., станом на момент вирішення справи господарським судом Донецької області значився ОСОБА_2 .

Враховуючи сукупність вищевикладених обставин Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду Донецької області про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м.Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2020р. (повний текст складено та підписано 24.02.2020р.) у справі №905/1959/19 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2020р. (повний текст складено та підписано 24.02.2020р.) у справі №905/1959/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 06.05.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 12.05.2020р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Л.Ф. Чернота