Постанова

від 07.05.2020 по справі 520/4861/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 р.Справа № 520/4861/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: П`янової Я.В. , Зеленського В.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Олійник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Єгупенко В.В., м. Харків) від 11.03.2020 року (повний текст рішення складено 11.03.2020 р.) по справі №520/4861/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Державної казначейської служби України; третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому позивач просив визнати протиправними дії Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу позивача відносно його освіти без його згоди та втручання в його особисте життя шляхом направлення незаконних запитів № 34034/10/20-40-04-01-18 від 15.08.2018 та № 37193/10/20-40-04-01-15 від 03.09.18 до Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України - про графік навчання, дні і розклад занять, порядок навчання, та подальшого поширення отриманої інформації третім особам, в тому числі, до Харківського окружного адміністративного суду. Визнати протиправними дії Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо незаконного отримання у Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України на підставові запитів № 34034/10/20-40-04-01-18 від 15.08.2018 та № 37193/10/20-40-04-01-15 від 03.09.18 незаконних роз`яснень про збереження посади позивача та заробітної виплати на час навчання, а також виплати збереженої заробітної плати, надання яких не належить до повноважень Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України, та подальшого поширення цих роз`яснень третім особам, в тому числі, до Харківського окружного адміністративного суду. 3обов`язати Головне управління державної фіскальної служби у Харківській області знищити персональні дані позивача, як зібрані з порушеннями вимог Закону України Про захист персональних даних , а саме : запит ГУ ДФС у Харківській області до Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України Національної академії № 34034/10/20-40-04-01-18 від 15.08.2018; запит ГУ ДФС у Харківській області до Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України Національної академії № 37193/10/20-40-04-01-15 від 03.09.18; відповідь Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України Національної академії на запит ГУ № 01-1201/01-02 від 23.08.2018; відповідь Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України Національної академії на запит ГУ № 01-1253/12 від 05.09.2018. Стягнути з Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на користь позивача 100 000 (сто тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його протиправними діями. Стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади за бюджетною програмою 3504030 на користь позивача 100000 (сто тисяч гривень) у відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову було відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 залишено без змін.

05.02.2020 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, в якій він просить скасувати рішення по справі №520/4861/19 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі №520/5575/19 адміністративний позов Державного службовця - заступника начальника Київської об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях (61022, м.Харків, Майдан Свободи, б.5, під`їзд 6, поверх 4, код ЄДРПОУ 39840663) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо відмови у проведенні службового розслідування стосовно заступника начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5 , начальника управління персоналу Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_6, першого заступника начальника - голови комісії з реорганізації Київської ОДПІ м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_7 за фактом подання ОСОБА_1 скарг як державним службовцем про порушення його прав, встановлених Законом України "Про державну службу" та створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скаргах від 19 та 21 жовтня 2018 року. Визнано протиправним та скасовано Наказ Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях № 52-з "Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_4 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби) від 29.10.2018 року. Визнано протиправним та скасовано висновок Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях за результатами службового розслідування стосовно ОСОБА_4 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби) від 30.11.2018 року. Визнано протиправними дії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації - персональних даних про особу ОСОБА_1 відносно його освіти без його згоди та втручання в особисте життя ОСОБА_1 при проведенні службового розслідування стосовно ОСОБА_4 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби (висновок від 30.11.2018 року). Зобов`язано Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях вчинити певні дії - повторно розглянути скарги позивача як державного службовця про порушення його прав, встановлених Законом України "Про державну службу" та створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скаргах від 19 та 21 жовтня 2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2019 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.01.2020 року, апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Харківській області залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі №520/5575/19 залишено без змін.

Заявник вважає, що під час розгляду справи №520/5575/19 встановлені істотні обставини, що є підставою для перегляду рішення у справі № 520/4861/19 за нововиявленими обставинами, зокрема у мотивувальній частині рішення по справі №520/5575/19 вказано, що службове розслідування проводилось відповідачем стосовно ОСОБА_4 , а не у відношенні позивача. Однак, висновок Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях за результатами службового розслідування стосовно ОСОБА_4 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби) від 30.11.2018 року містить здебільшого аналіз правомірності дій та рішень скаржника (державного службовця). а не особи, у відношенні якої призначено службове розслідування. При цьому, під час проведення вказаного службового розслідування була використана інформація, отримана Головним управлінням державної фіскальної служби у Харківській області без належних підстав. Окрім цього, судом встановлено, що вказаний висновок використовувався в якості доказу по іншим справам, відповідно, зібрана відповідачем конфіденційна інформація відносно скаржника отримала розголос та поширення. Наведене в сукупності свідчить про наявність з боку відповідача протиправних дій щодо незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації - персональних даних про особу ОСОБА_1 відносно його освіти без його згоди та втручання в особисте життя ОСОБА_1 при проведенні службового розслідування стосовно ОСОБА_4 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби (висновок від 30.11.2018 року), та як наслідок наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення по справі №520/4861/19 за нововиявленими обставинами за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Державної казначейської служби України, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення по справі № 520/4861/19 від 23.09.2019 р. за нововиявленими обставинами та задовольнити позов в повному обсязі..

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення по справі №520/4861/19 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України, тому не можуть бути підставою для перегляду постанови суду.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Приписами ч.2 ст.361 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, за відомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

"Істотність" обставини означає, що, якби суд міг урахувати її при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи.

Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. В разі, якщо вона все ж таки могла знати про певну обставину, то у суду відсутні підстави для перегляду судового рішення, визначені п.1 ч.2 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів зазначає, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Крім того, не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, за змістом процесуального закону, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, і, по-друге, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Так, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Тобто, нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Питання про те, які обставини можна вважати нововиявленими, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи існували ці обставин на час розгляду справи; чи могла особа, яка звертається із заявою про перегляд рішення, або суд знати про ці обставини на час розгляду справи; чи вплинуло б врахування цих обставин на зміст судового рішення. Істотність обставини означає, що якби суд її міг урахувати при розгляді справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що скаржник не навів жодної істотної обставини, на підставі якої рішення у цій справі мало б переглядатися, а обставина наведена ним у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, не є нововиявленою, оскільки не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Крім того, зазначені обґрунтування заявника вже були предметом судового розгляду у справі та їм надавалась відповідна оцінка судами у зв`язку з чим їх не можна віднести до нововиявлених обставин у справі, зокрема істотних обставин у справі, що не були і не могли бути відомими особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач не довів наявність нововиявлених обставин, які б в розумінні статті 361 КАС України були підставою для перегляду постанови суду.

Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення по справі №520/4861/19 за нововиявленими обставинами та залишенню судового рішення в силі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року по справі № 520/4861/19 залишити без змін. .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Я.В. П`янова В.В. Зеленський Повний текст постанови складено 12.05.2020 року