Ухвала

від 12.05.2020 по справі 753/9626/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

12 травня 2020 року

м. Київ

справа №753/9626/19

провадження № 22-ц/824/8112/2020

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кравець В.А., перевіривши відповідність вимогам статті 356 ЦПК України апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чавдар 18 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року голова правління ОСББ Чавдар 18 Матвійчук А.В. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 30 березня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення суду закінчився 10 березня 2020 року. Апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Безпосередньо в апеляційній скарзі апелянт, уважаючи, що строк на апеляційне оскарження дотримано, зазначає, що копію повного тексту оскаржуваного рішення не отримувала, ознайомилась з рішенням суду на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, яке було зареєстровано в реєстрі 03 березня 2020 року, а оприлюднено 04 березня 2020 року.

Разом з тим, чинне законодавство не пов`язує день направлення та оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень з днем ухвалення такого судового рішення, а виключно зобов`язує суд вносити до реєстру всі судові рішення не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Тому день оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не підтверджує дати ухвалення цього судового рішення.

Ураховуючи викладене та зважаючи на те, що відповідно до матеріалів справи рішення суду ухвалено 10 лютого 2020 року, а з апеляційною скаргою відповідач звернулась лише 30 березня 2020 року, суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущено. ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не заявлено.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Окрім того, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки вона також не відповідає вимогам пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України.

Так, у відповідності до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вищезазначені документи подаються до суду тільки в оригіналі ; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір .

Згідно зі статтею 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Безпосередньо в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

З аналізу вказаної статті вбачається, що у справах про захист прав споживачів від сплати судового збору звільняються саме позивачі , як споживачі, які звертаються до суду за захистом своїх прав.

Так, 21 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, в якому визнала, що позивачі у справах про захист їхніх прав як споживачів звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України Про захист прав споживачів не лише в суді першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 у даній справі має статус відповідача, а отже положення частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів на останню не розповсюджується. На підтвердження існування інших обставин, які б могли стати підставою для звільнення відповідача від сплати судового збору, у справі відсутні будь-які відомості.

У статті 4 Закону України Про судовий збір зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік убачається, що з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1 921 грн.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 921 грн.

За подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2 881,50 грн.

Отже, апелянту за подання апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 881,50 грн. (1 921 грн.*150%) на реквізити Київського апеляційного суду:

Отримувач коштівУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н/ Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Адреса суду м. Київ, вул. Солом`янська, 2-А З огляду на викладене, апелянту на виконання вищевказаних положень закону необхідно надати суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також оригінал квитанції про сплату судового до суду, який відповідатиме вищевказаним нормам закону, або надати суду документи, які підтверджують підстави звільнення відповідача від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк до 12 червня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також оригіналу квитанції про сплату судового збору або відповідних документів, які підтверджують підстави звільнення відповідача від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 357 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя В.А. Кравець