Ухвала

від 24.04.2020 по справі 2-337/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 2-337/10

провадження № 61-6505ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, ухвалені за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 лютого 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 лютого 2010 року позов задоволено.

Звернено стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 50,50 кв.м, загальною площею 79,30 кв.м, шляхом продажу майна на прилюдних торгах, у рахунок погашення заборгованості перед ПАТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором № 014/9809/82/75292 від 6 липня 2007 року в сумі 293 306,36 грн.

Стягнено у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль 1 950 грн у відшкодування судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 7 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 лютого 2010 року змінено, викладено другий абзац резолютивної частини в іншій редакції.

Звернено стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 50,50 кв.м, загальною площею 79,30 кв.м, шляхом продажу майна на прилюдних торгах, у рахунок погашення заборгованості перед ПАТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором № 014/9809/82/75292 від 6 липня 2007 року в сумі 293 306,36 грн, що утворилася 11 вересня 2009 року, встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки у розмірі 385 210 грн, але не нижче суми, визначеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії виконання судового рішення.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У листопаді 2019 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про перегляд заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 лютого 2010 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви.

Постановою Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2020 року - без змін.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, Зарічний районний суд м. Суми виходив із того, що заявником не наведено нововиявлених обставин у розумінні положень цивільного процесуального законодавства, які можуть бути підставою для перегляду заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 лютого 2010 року.

З висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви суд апеляційної інстанції погодився, оскільки не встановив неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

Не погоджуючись із ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2020 року та постановою Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати зазначені судові рішення.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 25 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

З аналізу статті 389 ЦПК України убачається, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, після її перегляду в апеляційному порядку.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (частина друга статті 392 ЦПК України).

ОСОБА_3 обґрунтовує касаційну скаргу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Вказує, що умови кредитного договору не відповідають вимогам чинного законодавства України та міжнародному законодавству, позивач подав до суду завідомо неналежні докази. Зазначає, що йому не було відомо, що наданий ПАТ Райффайзен Банк Аваль розрахунок заборгованості не підтверджує існування заборгованості, тому такі докази не є належними та допустимими. Вказує, що судами не застосовано практику Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Поняття суд, встановлений законом стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (див. mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України ( Sokurenko and Strygun v Ukraine ) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24).

Згідно змісту статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частина друга статті 423 ЦПК України).

Нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

З урахуванням викладеного, касаційний суд доходить висновку про те, що заявником не вказано обставин, які можуть вважатися нововиявленими у розумінні цивільного процесуального законодавства.

Переважно доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з судовими рішеннями, ухваленими у справі № 2-337/10, їх мотивами та обґрунтуванням, проте передбачений цивільним процесуальним законодавством інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований не на повторний розгляд справи із наданням доказам іншої юридичної оцінки, а на перегляд справи з урахуванням нових істотних обставин, які існували на час її розгляду, проте не були і не могли бути відомі заявнику.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

Оскільки оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, постановленими із додержанням норм процесуального права і підстави для їх скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року суд відмовляє.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_3 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, ухвалені за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 лютого 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук

М. Ю. Тітов