Рішення

від 13.05.2020 по справі 200/1444/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 р. Справа№200/1444/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ

до відповідача 1: Головного управління ДПС у Донецькій області

до відповідача 2: Маріупольського управління Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0086384801 від 25 травня 2019 року, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі по тексту - відповідач 1), Маріупольського управління Головного управління ДФС у Донецькій області (далі за текстом - відповідач 2), відповідно до якої просив суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0086384801 від 20 травня 2019 року, прийняте на підставі акта перевірки №155/05-99-48-01/31445709 від 08 квітня 2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 14 980грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робот, послуг);

- визнати протиправними дії Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неприйняття звітних податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ за квітень 2017 року, за травень 2017 року, за червень 2017 року, за липень 2017 року, за серпень 2017 року, за вересень 2017 року, за жовтень 2017 року, за листопад 2017 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області прийняти та зареєструвати звітні податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ за квітень 2017 року датою її фактичного отримання 22 травня 2017 року,за травень 2017 року датою її фактичного отримання 20 липня 2017 року, за червень 2017 року датою її фактичного отримання 20 липня 2017 року, за липень 2017 року датою її фактичного отримання 21 серпня 2017 року, за серпень 2017 року датою її фактичного отримання 20 вересня 2017 року, за вересень 2017 року датою її фактичного отримання 20 жовтня 2017 року, за жовтень 2017 року датою її фактичного отримання 20 листопада 2017 року, за листопад 2017 року датою її фактичного отримання 16 грудня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку ТОВ ДЗЖБИ з питання неподання податкової звітності з податку на додану вартість за звітний податковий період - квітень 2017 року - травень 2018 року, за наслідками чого складено акт перевірки №155/05-99-48-01/31445709 від 08 квітня 2019 року.

10 червня 2019 року ТОВ ДЗЖБИ отримало податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0086384801 від 20 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій у сумі 14 980грн., у зв`язку з ненаданням податкових декларацій з податку на додану вартість.

Згідно акту перевірки №155/05-99-48-01/31445709 від 08 квітня 2019 року, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0086384801 від 20 травня 2019 року став висновок Головного управління ДФС у Донецькій області про те, що ТОВ ДЗЖБИ не надано до ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька ГУ ДФС у Донецькій області та бази даних ДФСУ, до Єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок податкових декларацій з ПДВ за квітень 2017 року - травень 2018 року.

ТОВ ДЗЖБИ вважає,що податкове повідомлення-рішення №0086384801 від 20 травня 2019 року є протиправним, прийнятим із порушенням норм чинного законодавства і таким, що підлягає скасуванню, оскільки податковий орган порушив приписи пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України при проведенні камеральної перевірки.

Зауважив, що неналежний та несвоєчасний поточний контроль здійснений у квітні 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області звітних податкових декларацій з ПДВ за квітень 2017 року - травень 2018 року унеможливлює притягнення ТОВ ДЗЖБИ до відповідальності, у зв`язку з нібито ненаданням податкових декларацій з податку на додану вартість.

Вказав, що 20 жовтня 2016 року між Маріупольською ОДПІ та ТОВ ДЗЖБИ укладено договір №101020161 про визнання електронних документів.

ТОВ ДЗЖБИ згідно з умовами договору, засобами електронного зв`язку подано звітні податкові декларації за квітень - листопад 2017 року.

Відповідно до паперових роздруківок електронних копій квитанції №1 до звітних податкових декларацій з ПДВ за квітень 2017- листопад 2017: виявлені помилки/зауваження: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: 31445709. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів .

Таким чином, податковим органом не зазначено норму законодавства, яка б надавала йому право не приймати податкову звітність ТОВ ДЗЖБИ .

Відповідно до відкритих даних, розміщених на сайті ЦСК Україна за кодом ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ , міститься інформація про те, що протягом спірного періоду неприйняття звітності, а саме: у квітні 2017 - листопаді 2017, чинними були сертифікати на підпис печатки, ключ шифрування печатки, підписання директором та підприємство не змінювало своє місцезнаходження.

Станом на сьогоднішній день ТОВ ДЗЖБИ не отримувало відповіді податкового органу про відмову у прийнятті декларації, тому неприйняття декларацій з ПДВ є неправомірними діями з боку відповідача.

Крім того, позивач вважає, що контролюючий орган у податковому повідомленні-рішенні №0086384801 від 20 травня 2019 року неправомірно застосував штрафні санкції, оскільки ТОВ ДЗЖБИ господарська діяльність протягом звітного періоду грудень 2017 - травень 2018 не проводилась та були відсутні показники, які підлягають декларуванню, а отже, обов`язок подання податкових декларацій з податку на додану вартість у позивача був відсутній.

Також, ТОВ ДЗЖБИ зауважило, що у контролюючого органу були відсутні підстави нараховувати штрафні санкції у розмірі 1020 грн. за нібито неподання кожної декларації також у зв`язку з тим, що до товариства не застосовувалась штрафна санкція у розмірі 170 грн., ні протягом 2017, ні протягом 2018 року.

Враховуючи вищевказані численні порушення ГУ ДФС у Донецькій області норм податкового законодавства, позивач вважає, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області №0086384801 від 20 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій у сумі 14 980 грн.

Ухвалою від 10 лютого 2020 року суд залишив позовну заяву без руху.

14 березня 2020 року на виконання вимог ували, позивачем було надано до суду позовну заяву в якій визначено другого відповідача: Маріупольське управління Головного управління ДФС у Донецькій області (далі по тексту - відповідач 2).

Ухвалою від 16 березня 2020 року суд поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЗЖБИ" строк звернення до суду із даним адміністративним позовом. Прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

01 квітня 2020 року відповідачем 1 до суду наданий відзив на адміністративний позов, відповідно до якого, він проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію відповідач 1вмотивовував тим, що ГУ ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку ТОВ ДЗЖВИ з питання неподання податкової звітності з ПДВ за звітний податковий період - березень 2017 року. За результатами перевірки складено акт від 05 лютого 2019 року № 75/05-99-48-01/31445709 року, яким встановлено порушення пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме: суб`єктом господарювання порушено терміни подання податкової звітності з ПДВ за березень 2017 року.

На підставі акту перевірки, 06 березня 2019 року податковим органом до ТОВ ДЗЖБИ винесено податкове повідомлення-рішення №0048224801 за неподання податкової звітності з ПДВ за березень 2017 року та застосовано штраф у сумі 170 грн.

08 квітня 2019 року податковим органом проведено камеральну перевірку ТОВ ДЗЖБИ з питання неподання податкової звітності з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: квітень 2017-травень 2018.

За результатами перевірки складено акт від 08 квітня 2019 року №155/05-99-48-01/31445709 року, яким встановлено порушення ТОВ ДЗЖБИ пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме: суб`єктом господарювання порушено терміни подання податкової звітності з ПДВ за період з квітня 2017 року по травень 2018 року.

20 травня 2019 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0086384801 за неподання податкової звітності з ПДВ за період квітень 2017 року травень 2018 року та застосовано штраф до ТОВ ДЗЖБИ у сумі 14 980 грн.

Крім того, платником у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року від20 березня 2017 року №9044854795 задекларовано у рядку 21 декларації суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 2445 грн., яка підлягає перенесенню у рядок 16.1 декларацій наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2017 - травень 2018 року.

Таким чином, якщо платником господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник має суми від`ємного значення попередніх періодів, які підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду та/або податковий кредит за звітний період, то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі пункту 49.2 статті 49 ПК України тобто, квітень 2017 - травень 2018 року подається.

Перевіркою термінів подання податкової звітності встановлено, що на порушення вимог підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 розділу І, пункту 49.1, пункту 49.2, підпункту 49.18.1, підпункту 49.18.2, пункту 49.18, статті 49 глави 2 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V розділу V Податкового кодексу України платником не подано до органу ДФС податкові декларації за звітні податкові періоди - квітень 2017 - травень 2018 року.

Згідно з наявною в базах даних інформацією до платника протягом року застосовувалися штрафні санкції за неподання податкової звітності з ПДВ за березень 2017 акт від 05 лютого 2019 року №75/05-99-48-01/31445709, ППР від 06 березня 2019 №0048224801.

Таким чином, за неподання ТОВ ДЗЖБИ податкових декларацій з податку на додану вартість за період з квітня 2017 року по травень 2018 року до платника застосовано штрафні санкції, передбачені абзацу другого пунктом 120.1 статті 120 розділу II Податкового кодексу України.

Зазначив, що за даними інформаційної системи ДПС України податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ ДЗБЖИ за квітень - листопад 2017 року надані в електронному вигляді. Платнику направлені лише перші квитанції, другі квитанції, які б підтверджували факт прийняття або неприйняття зазначених декларацій, платнику не направлялись.

Згідно з даних інформаційних систем ДПС України електронна структура податкових декларації з податку на додану вартість ТОВ ДЗБЖИ за квітень - вересень 2017 року, які направлені засобами телекомунікаційного зв`язку, не відповідають структурі ХМL - файлу, формат якого затверджено наказом №729.

14 квітня 2020 року позивач надав через канцелярію суду відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив наступне.

Товариство не було обізнано ні про наявність акта перевірки №75/05-99-48-01/31445709 від 05 лютого 2019 року, ні про прийняття ГУ ДПС у Донецькій області податкового повідомлення-рішення №0048224801 від 06 березня 2019 року, тому у позовній заяві у даній справі зазначено, що за неподання ТОВ ДЗЖБИ податкової звітності до товариства не застосовувалась жодна штрафна санкція на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України.

В той же час, наявність незаконного податкового повідомлення-рішення №0048224801 від 06 березня 2019 року за нібито неподання ТОВ ДЗЖБИ податкової звітності з ПДВ за березень 2017 року та застосування штрафу у сумі 170 грн. обумовило встановлення ГУ ДПС у Донецькій області у податковому повідомлення-рішенні №0086384801 від 20 травня 2019 року штрафної санкції за "повторне" правопорушення у розмірі 1020 грн. за неподання кожної декларації за квітень 2017 року по травень 2018 року.

З метою повного та всебічного захисту прав платника податків, товариство просить суд вийти за межі позовних вимог, а саме:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0048224801 від 06 березня 2019 року, прийняте на підставі Акта перевірки Головного управління ДФС у Донецькій області №75/05-99-48-01/31445709 від 05 лютого 2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робот, послуг).

- визнати протиправними дії Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неприйняття звітної податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ за березень 2017 року.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ за березень 2017 року датою її фактичного отримання 20 квітня 2017 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ зареєстроване 02 квітня 2001 року як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за №31445709, зареєстроване місцезнаходження: 85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вул. 100-піччя Червоного хреста, буд. 3. Станом на теперішній час, позивач перебуває на обліку як платник податків у Волновасько-мангушському управлінні Волноваської ДПІ Головного Управління ДПС у Донецькій області.

Позивач з моменту реєстрації перебував на податковому обліку у ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, яка у зв`язку з її реорганізацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року №892 реорганізована шляхом приєднання до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

З 19 травня 2018 року у зв`язку зі зміною місцезнаходження, позивач став на податковий облік до Волноваської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №296 від 28 березня 2018 року функції Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та Волноваської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС щодо адміністрування податків, зборів та платежів, стягнення податкового боргу, тощо перейшли до Головного управління ДФС у Донецькій області.

07 серпня 2019 року на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби розпочата реорганізація Головного управління ДФС у Донецькій області шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Донецькій області.

31 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань внесено запис 1 274 102 0000 017695 про реєстрацію юридичної особи - Головного управління ДПС у Донецькій області.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку позивача з питання неподання податкової звітності з ПДВ за звітний податковий період - березень 2017 року, за результатами якої складено акт від 05 лютого 2019 року №75/05-99-48-01/31445709 року (а.с. 181), яким встановлено порушення пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме: суб`єктом господарювання порушено терміни подання податкової звітності з ПДВ за березень 2017 року.

На підставі акту перевірки 06 березня 2019 року податковим органом складено податкове повідомлення-рішення № 0048224801 (а.с. 186), яким за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2017 року застосовано до позивача штраф у розмірі 170 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення не оскаржувалось позивачем ані в адміністративному ані в судовому порядку.

08 квітня 2019 податковим органом проведено камеральну перевірку ТОВ ДЗЖБИ з питання неподання податкової звітності з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: квітень 2017-травень 2018.

За результатами перевірки складено акт від 08 квітня 2019 року №155/05-99-48-01/31445709 року (а.с. 13), яким встановлено порушення позивачем пункту 203.1 статті 203 розділу V ПК України, а саме: суб`єктом господарювання порушено терміни подання податкової звітності з ПДВ за період з квітня 2017 року по травень 2018 року.

За підсумками перевірки 20 травня 2019 року податковим органом складено податкове повідомлення-рішення № 0086384801 (а.с. 18) за неподання податкової звітності з ПДВ за період квітень 2017 року травень 2018 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 14980 грн. Податкове повідомлення - рішення та розрахунок штрафних санкцій вручено підприємству, відповідно до повідомлення про вручення ПАТ Укрпошта - 10 червня 2019 року.

Стосовно посилань позивача на проведення контролюючим органом камеральної перевірки поза встановлений Податковим кодексом України строк, суд вказує на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Зокрема, базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені нормами пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

Питання, пов`язані з обчисленням, нарахуванням і сплатою податку на додану вартість врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Так, згідно пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення ,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з пунктами 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз наведених норм Кодексу, в редакції, яка діяла на час проведення перевірки, свідчить про те, що предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути й інші питання, зокрема своєчасність подання таких податкових декларацій.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 Податкового кодексу України. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова (пункт 76.1 статті 76 ПК України).

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , що набрав чинності з 1 січня 2017 року) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Починаючи з 1 січня 2017 року (тобто, з моменту набрання чинності Законом №1797-VIII від 21 грудня 2016 року) у контролюючого органу з`явились підстави для проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності подання платниками податкової звітності виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України. Відповідно такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настав за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що обмеження щодо строків проведення камеральної перевірки, передбачене пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки у цій справі мова йде про фактичне неподання податкової декларації, а не про перевірку поданої податкової декларації або уточнюючого розрахунку до неї. Отже, до даних спірних правовідносин застосовуються строки давності визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Дана позиція узгоджується із практикою Верховного Суду, зокрема у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №819/1569/16, адміністративне провадження №К/9901/36119/18.

Згідно матеріалів справи, до платника вже було застосовано штраф відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року №0048224801 в розмірі 170,00 грн., тому відповідачем 1 у податковому повідомленні - рішенні №0086384801 від 20 травня 2019 року було вірно визначено штрафну санкцію із розрахунку 1020 грн. за кожне неподання податкової звітності згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Однак, суд надаючи оцінку правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0048224801 від 06 березня 2019 року та№0086384801 від 20 травня 2019 року у відношенні до позивача виходить із наступного.

Так, прийняттю податкових повідомлень-рішень №0048224801 від 06 березня 2019 року та№0086384801 від 20 травня 2019 року передували наступні обставини.

20 жовтня 2016 року між Маріупольською ОДПІ (на обліку якої у спірний період часу перебував позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ укладено договір №101020161 (а.с. 120) про визнання електронних документів. Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу (далі - договір про визнання електронних документів).

За умовами договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків документ в електронному вигляді не приймається.

Згідно з укладеним договором 20 жовтня 2016 року за №101020161, позивачем були подані в електронному вигляді наступні документі:

- звітну податкову декларацію з ПДВ за березень 2017 року, яка згідно квитанції №1 доставлена до центрального рівня ДПС України 20 квітня 2017 року в 16:13:23;

- звітну податкову декларацію з ПДВ за квітень 2017 року яку доставлено до центрального рівня ДПС України 22 травня 2017 року в 18:06:39;

- звітну податкову декларацію за травень 2017 року доставлено до центрального рівня ДПС України 20 липня 2017 року в 19:59:58;

- звітну податкову декларацію за червень 2017 року доставлено до центрального рівня ДПС України 20 липня 2017 року в 20:02:46;

- звітну податкову декларацію за липень 2017 року доставлено до центрального рівня ДПС України 21 серпня 2017 року в 14:40:40;

- звітну податкову декларацію за серпень 2017 року доставлено до центрального рівня ДПС України 20 вересня 2017 року в 16:59:00;

- звітну податкову декларацію за вересень 2017 року доставлено до центрального рівня ДПС України 20 жовтня 2017 року в 17:45:40;

- звітну податкову декларацію за жовтень 2017 року доставлено до центрального рівня ДПС України 20 листопада 2017 року в 15:16:07;

- звітну податкову декларацію за листопад 2017 року доставлено до центрального рівня ДПС України 16 грудня 2017 року в 15:38:16.

Згідно долучених до матеріалів справи квитанцій №1 (а.с.32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 246) всі вище перелічені декларації позивача з ПДВ не прийнято. Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: ЄДРПОУ 31445709. Можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів.

На час укладання між позивачем та Маріупольською ОДПІ договору №101020161 про визнання електронних документів діяла Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011, яка визначала загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

Додатком 1 до Інструкції №233 було затверджено примірний договір про визнання електронних документів, пунктом 4 розділом 6 якого було визначено, що орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Відповідно до пункту 2 Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов`язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Згідно з пунктом 7 розділу II Інструкції №233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов`язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статті 3 Закону України Про електронний цифровий підпис ; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

При цьому, пунктами 7.3, 7.4 та 7.5 Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно із пунктом 7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Також, слід зазначити, що наказ ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 втратив чинність з 15 листопада 2017 року, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, яким затверджено новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі по тексту - Порядок № 557).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №557 встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Порядку № 557 дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав:отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника;отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Відповідно до пункту 16 розділу ІІІ Порядку № 557 договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.

У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно здодатком 4до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу.

Відповідно до пункту 19-1.1.27 статті 19 Податкового кодексу України, функцією контролюючого органу, крім інших випадків, є забезпечення розвитку, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема, контроль за повнотою та правильністю виконання митних формальностей, організовують впровадження електронних сервісів для суб`єктів господарювання.

Укладений між сторонами договір про визнання електронних документів №101020161 від 20 жовтня 2016 року є адміністративним договором, істотні умови якого визначаються, зокрема, положеннями цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Як вже зазначалось вище, за умовами договору орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації (п. 4 розділу 6 договору №101020161).

Відповідно до відкритих даних, розміщених на сайті ЦСК Україна https://www.uakev.com.ua/ у розділі пошук сертифіката за кодом ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ , міститься інформація про те, що протягом спірного періоду неприйняття звітності, зокрема: з квітня 2017 року по листопад 2017 року, були чинними сертифікати відкритого ключа на підпис печатки, шифрування печатки, підписання директором.

Місцезнаходження позивача: 85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вул. 100-піччя Червоного хреста, буд. 3 на момент існування спірних відносин також не змінювалось (протилежних даних сторонами до суду не надано).

Відтак, право на припинення договору №101020161 в односторонньому порядку у органу ДФС було відсутнє.

Крім того, в отриманих позивачем квитанціях № 1 не зазначено, що саме є підставою для неприйняття зазначених податкових декларацій, не міститься обґрунтована інформація щодо причин такого неприйняття.

На думку суду, така підстава, як: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: 31445709, можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів, - є формальною, оскільки неможливо встановити, що саме конкретно порушив суб`єкт підприємницької діяльності.

За наведених обставин та з урахуванням того, що жодних доказів, про існування підстав для розірвання договору та його розірвання (станом на час подання позивачем податкових декларацій з ПДВ) відповідачем під час розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що вказані декларації не було зареєстровано у визначений Податковим кодексом України строк саме з вини контролюючого органу.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказав на те, що згідно з даних інформаційних систем ДПС України електронна структура податкових декларації з податку на додану вартість ТОВ ДЗБЖИ за квітень - вересень 2017 року, які направлені засобами телекомунікаційного зв`язку, не відповідають структурі ХМL - файлу, формат якого затверджено наказом №729 а саме: значення елементів C_REG та С_SТІ_ОRІG у вказаних деклараціях не відповідає довідникам територіальних органів ДПС України.

З підстав цього, суд зауважує, що пунктом 1 розділу 5 договору №101020161 встановлено, що у разі виникнення спірних питань, пов`язаних із автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення, зацікавлена Сторона Договору направляє іншій Стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням причин своєї вимоги та зазначення дати і номера електронного документа, що є предметом спору.

В матеріалах справи відсутні, докази того, що позивачу направлялось письмове повідомлення в порядку, передбаченому пунктом1 розділу 5 договору №101020161.

При цьому, відповідачем 1 до відзиву на позову заяву були надані наявні у нього неприйняті податкові декларації за березень - листопада 2017 року.

За таких обставин, на думку суду, платником податків були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою подання податкових декларацій з податку на додану вартість за період з березня по листопад 2017 року, але з незалежних від нього причин та не з його вини їх зареєструвати не виявилося можливим.

Таким чином, відповідачем 1 протиправно застосовано до позивача штрафну санкцію за неподання декларацій за період з березня по листопад 2017 року, оскільки в ході розгляду справи знайшло своє підтвердження виконання позивачем свого обов`язку щодо подання податкової звітності за вказаний період.

За приписами пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З огляду на те, що Маріупольська ОДПІ протиправно не визнала спірні податкові декларації з ПДВ такими, що є податковою звітністю, тому належним способом захисту порушених прав позивача є визнання її дій протиправними та зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області прийняти та зареєструвати звітні податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ ДЗЖБИ поданими датами їх фактичного отримання, тобто:за квітень 2017 року датою її фактичного отримання 22 травня 2017 року,за травень 2017 року датою її фактичного отримання 20 липня 2017 року, за червень 2017 року датою її фактичного отримання 20 липня 2017 року, за липень 2017 року датою її фактичного отримання 21 серпня 2017 року, за серпень 2017 року датою її фактичного отримання 20 вересня 2017 року, за вересень 2017 року датою її фактичного отримання 20 жовтня 2017 року, за жовтень 2017 року датою її фактичного отримання 20 листопада 2017 року, за листопад 2017 року датою її фактичного отримання 16 грудня 2017 року.

Разом з тим, у відповідності до статті 9 частини 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи статті 9 КАС України, приймаючи до уваги докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дій Маріупольської ОДПІ щодо неприйняття також податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ ДЗЖБИ за березень 2017 року та зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області прийняти та зареєструвати звітну податкову декларації з ПДВ ТОВ ДЗЖБИ за березень 2017 року датою її фактичного отримання 20 квітня 2017 року.

Оскільки, в ході розгляду справи встановлена протиправність дій відповідача 1 щодо невизнання поданими позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2017 року, та визнано її такою, що поданаднем її фактичного отримання, тому відсутні законні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України за такий період, що є наслідком визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року №0048224801 на суму 170 грн.

Що стосується застосованої штрафної санкції за неподання декларацій з податку на додану вартість за період грудень 2017 року - травень 2018 року згідно податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2019 року №0086384801 суд вказує на наступне.

Як зазначив позивач у позовній заяві, він вважає, що контролюючий орган у податковому повідомленні-рішенні №0086384801 від 20 травня 2019 року, крім іншого неправомірно застосував штрафні санкції, оскільки ТОВ ДЗЖБИ господарська діяльність протягом звітного періоду грудень 2017 - травень 2018 року не проводилась та були відсутні показники, які підлягають декларуванню, тому обов`язок подання податкових декларацій з податку на додану вартість у позивача був відсутній.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року від 20 березня 2017 року № 9044854795 (а.с. 247) самостійно задекларував у рядку 21 декларації суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 2445 грн., яка відповідно підлягала перенесенню у рядок 16.1 декларацій наступного звітного (податкового) періоду.

У електронних деклараціях з податку на додану вартість за період з березня по листопад 2017 року (які не були прийнятті відповідачем 1) позивач продовжував відображати у рядку 21 звітної декларації та переносити до рядка 16.1 декларації наступного звітного періоду суму від`ємного значення, яка в листопаді 2017 року дорівнювала вже 4447 грн.

Відповідно до пункту 202.1 Податкового кодексу України звітним періодом для платників ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, - календарний квартал.

За кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, платник податків зобов`язаний подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ПКУ).

Водночас абзацом другим пункту 40.1 статті 40 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо іншими розділами Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Так, відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 Податкового Кодексу України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 Податкового кодексу України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 5 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28 січня 2016 року №21 визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 9 розділу III вказаного Порядку, передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового кодексу.

Таким чином, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від`ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.

У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від`ємного значення поперед ніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ПКУ не подається.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що навіть за відсутності показників господарської діяльності за період грудень 2017 року - травень 2018 року фактично за позивачем був наявний обов`язок подання декларації з податку на додану вартість з метою відображення суми від`ємного значення у наступному звітному періоді.

Однак суд зауважує, що оскільки спірним податковим повідомленням-рішенням №0086384801 від 20 травня 2019 року на позивача накладено штраф на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, що складається зі штрафної санкції у розмірі 1020 грн. за кожне неподання декларації з податку на додану вартість за вказаний період, тобто у розмірі передбаченому за встановлену повторну не подачу протягом року податкової звітності, таке податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню в силу того, що судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року №0048224801 на суму 170 грн., що передувало його прийняттю та як наслідок давало підстави для визнання дій позивача щодо неподання декларацій повторними.

Крім того, суд зауважує, що згідно висновків акту перевірки відповідачем 1 встановлена не подача позивачем декларацій з ПДВ за звітний податковий період квітень 2017 року - травень 2018 року, тобто за 14 місяців, що відповідно до застосованої штрафної санкції повинно складати 14 208 грн. (14 * 1020 грн. за кожну не подану декларацію), тоді як згідно спірного податкового повідомлення-рішення №0048224801 позивачу визначена до сплати сума штрафу у розмірі 14 908 грн., тобто у більшому розмірі, ані ж передбачено Податковим кодексом України.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протии Україн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 6306 грн., що підтверджується квитанцією №48213338 від 04 березня 2020 який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ (85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вулиця 100-річчя Червоного хреста, буд. 3, код ЄДРПОУ 31445709) до Головного управління ДПС у Донецькій області ( 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59 код ЄДРПОУ 43142826) та Маріупольського управління Головного управління ДФС у Донецькій області (87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. А. Куїнджи, буд. 97, код ЄДРПОУ ВП 43196651) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0048224801 від 06 березня 2019 року, прийняте на підставі акту перевірки Головного управління ДФС у Донецькій області №75/05-99-48-01/31445709 від 05 лютого 2019 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 170 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робот, послуг).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0086384801 від 20 травня 2019 року, прийняте на підставі акта перевірки №155/05-99-48-01/31445709 від 08 квітня 2019 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 14 980,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робот, послуг).

Визнати протиправними дії Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неприйняття звітних податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ за березень 2017 року, за квітень 2017 року, за травень 2017 року, за червень 2017 року, за липень 2017 року, за серпень 2017 року, за вересень 2017 року, за жовтень 2017 року, за листопад 2017 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області прийняти та зареєструвати звітні податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ за березень 2017 року датою її фактичного отримання 20 квітня 2017 року, за квітень 2017 року датою її фактичного отримання 22 травня 2017 року,за травень 2017 року датою її фактичного отримання 20 липня 2017 року, за червень 2017 року датою її фактичного отримання 20 липня 2017 року, за липень 2017 року датою її фактичного отримання 21 серпня 2017 року, за серпень 2017 року датою її фактичного отримання 20 вересня 2017 року, за вересень 2017 року датою її фактичного отримання 20 жовтня 2017 року, за жовтень 2017 року датою її фактичного отримання 20 листопада 2017 року, за листопад 2017 року датою її фактичного отримання 16 грудня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59 код ЄДРПОУ 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЖБИ суму судового збору у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) гривень.

Повне судове рішення складено 13 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений ст. 295 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Зінченко