Рішення

від 13.05.2020 по справі 824/320/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/320/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Шевченківського району Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Шевченківського району Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Шевченківського району Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини, на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Шевченківського району Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за її заявою від 28 жовтня 2019 року.

Позов обґрунтовано тим, що у жовтні 2019 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Шевченківського району Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради із заявою про призначення допомоги при народженні дитини на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В грудні 2019 року отримала відповідь, згідно з якою їй відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини у зв`язку із пропуском 12-місячного строку звернення. Вказану відмову позивач вважає протиправною, посилаючись на положення Конвенції про права дитини, Конституції України, Сімейного кодексу України, Законів України Про охорону дитинства , Про державну допомогу сім`ям з дітьми , постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми №1751 від 27 грудня 2001 року (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №59 від 04 лютого 2009 року), судову практику Європейського суду з прав людини. При цьому позивач зазначає, що нею дійсно пропущено строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, однак його пропущено з поважних причин з огляду на те, що вона народила дитину в місті Горлівка Донецької області, територія якого не контролюється українською владою, та у зв`язку з тим, що вона має на утриманні ще двох малолітніх дітей, не могла виїхати на підконтрольну владі територію. Крім цього, позивач вказує, що проживаючи на тимчасово окупованій території, у неї була фактично відсутня можливість реалізувати своє право на соціальний захист, передбачений законодавством України, з огляду на неможливість вчасного отримання свідоцтва про народження дитини.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено та визначено відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року клопотання Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про заміну сторони задоволено. Замінено відповідача у даній справі - Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради на Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради.

Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на норми Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми та постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми №1751 від 27 грудня 2001 року, зазначив про законність оскаржуваних дій. При цьому відповідач вважає безпідставними твердження позивача про те, що причиною пропуску строку подачі документів є проживання на непідконтрольній території України та відсутність можливості виїхати за її межі, оскільки такі є суперечливими та не підтверджені жодними доказами. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористалась.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Беручи до уваги відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в межах встановленого законом строку.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Центрально-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області 03 жовтня 2006 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 18 липня 2017 року, ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Горлівка Донецької області, є сином ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір`ю ще двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 23 лютого 2007 року, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 06 грудня 2011 року.

Згідно з довідкою від 28 жовтня 2019 року №7726-5000220127 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Департаментом соціального захисту населення Чернівецької міської ради, фактичним місцем проживання/перебування позивача є адреса: АДРЕСА_2 .

Сина позивача ОСОБА_3 також взято на облік як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується довідкою від 28 жовтня 2019 року №7726-5000220163, виданої Департаментом соціального захисту населення Чернівецької міської ради.

28 жовтня 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги при народжені третьої дитини.

Листом Управління соціального захисту населення Шевченківського району Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради від 25 листопада 2019 року №09/09/03-5201 ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Оскільки дитина ОСОБА_1 народжена ІНФОРМАЦІЯ_3 і звернення за вказаною вище допомогою, згідно всеукраїнської бази даних не було, тому для призначення допомоги немає законних підстав.

З матеріалів справи також вбачається, що з метою призначення виплати державної соціальної допомоги при народженні дитини 29 жовтня 2019 відповідач звертався до Департаменту соціального захисту населенні ОДА листом за №09/09/02-4805, в якому просив запросити з Центрального сховища Мінсоцполітики інформацію про надання державних соціальних допомог ОСОБА_1 . Однак листом Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації від 06 листопада 2019 року №5509 запит щодо перебування на обліку в межах України ОСОБА_1 повернуто на адресу відповідача без виконання.

За таких обставин ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з цим позовом.

Так, згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та вимог, заявлених у ній, позивач фактично не погоджується з відмовою суб`єкта владних повноважень у призначенні їй державної допомоги при народженні дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Така відмова обґрунтована пропуском позивачем дванадцятимісячного строку звернення із заявою про призначення названої допомоги.

У зв`язку з цим варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про охорону дитинства від 26.04.2001 року №2402-III (в редакції на час виникнення спірних відносин) з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми від 21.11.1992 року №2811-XII (тут і далі в редакції на час виникнення спірних відносин) визначені види державної допомоги сім`ям з дітьми, серед яких - допомога при народженні дитини.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми всі види державної допомоги сім`ям з дітьми, крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Відповідно до статті 10 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми передбачено, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Згідно з частиною сьомою статті 11 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Аналогічного змісту положення щодо допомоги при народженні дитини наведені й у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751. Зокрема, у пункті 12 названого Порядку зазначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що держава надає особі у разі народження у неї дитини соціальну допомогу, яку призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Така допомога надається за заявою одного з батьків дитини і призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Тобто, вказаними нормами передбачені певні обмеження, які стосуються строку подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини.

Як вбачається з обставин справи, позивачем пропущений строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини. Зазначене обумовлено тим, що позивач з об`єктивних причин не мала змоги звернутися до органу соціального захисту населення з відповідною заявою, оскільки народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Горлівка Донецької області, територія якого не контролюється українською владою. При цьому позивач має на утриманні ще двох малолітніх дітей. Відтак, вона не могла виїхати на підконтрольну владі України територію. Внаслідок бойових дій позивач змушена була змінити місце свого постійного проживання (реєстрації) та переїхала до м. Чернівці, де 28 жовтня 2019 року була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, після чого відразу звернулась до належного органу із заявою про призначення допомоги при народженні дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 року №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Отже, право позивачки як громадянки України, яка народила дитину на непідконтрольній владі України території, на отримання встановленої законодавством України допомоги при народженні дитини є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою Україна зобов`язань.

Поряд з цим варто зазначити і те, що позивачем заявлений позов фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в аналогічних правовідносинах неодноразово приходив до висновку про те, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

При цьому суд касаційної інстанції зазначав, що відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. А згідно пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зазначене відображено у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №462/431/17, від 20 листопада 2018 року у справі №226/317/17, від 02 жовтня 2018 року у справі №495/3711/17, від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16-а та ін.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини даної справи та наведені вище норми, які регулюють спірні відносини, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду у справах з аналогічних відносин, керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України), суд вважає про наявність підстав для визнання протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 25 листопада 2019 року №09/09/03-5201, у призначенні позивачу допомоги при народженні дитини та зобов`язання суб`єкта владних повноважень призначити і здійснити виплату ОСОБА_1 державну допомогу при народженні дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за її заявою від 28 жовтня 2019 року.

Відтак, заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість позиція відповідача є необґрунтованою та такою, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду в цих правовідносинах.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, а згідно наявної у справі квитанції №0.0.1644792826.1 від 11 березня 2020 року позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Шевченківського району Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради, оформлену листом від 25 листопада 2019 року №09/09/03-5201, у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради призначити і здійснити виплату ОСОБА_1 державну допомогу при народженні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за її заявою від 28 жовтня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 травня 2020 року.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне найменування учасників процесу: позивач - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 , ідент.номер НОМЕР_5 ), відповідач - Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, ЄДРПОУ 26075395).

Суддя О.П. Лелюк