Справа № 138/594/20
Провадження №:2/138/355/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2020 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю: секретаря Політанської Т.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Могилеві - Подільському Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення суду на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, які стягуються на підставі рішення суду, мотивуючи його тим, зокрема, що 17.09.2005 року сторони зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , яка проживає разом із відповідачем. Подружні відносини між сторонами не склалися і рішенням Середино-Будського районного суду Сумської області шлюб було розірвано. На підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 08.04.2008 з позивача стягуються на користь відповідача аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.
В позовній заяві, позивач посилається на те, що на сьогодні змінився його сімейний стан та погіршилось матеріальне становище оскільки, крім неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , у нього з`явилося ще двоє утриманців від іншого шлюбу, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, військовою частиною за місцем служби позивача з його грошового забезпечення щомісячно утримується певна частка коштів згідно наказу командира військової частини.
Зважаючи на викладене, позивач просив суд постановити рішення на підставі якого змінити розмір стягуваних аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , на підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 08.04.2008 та виконавчого листа Городоцького районного суду Хмельницької області № 2-362 від 08.04.2008, з 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), на 1/6 частку всіх видів заробітку (доходу).
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.03.2020 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про зміну розміру аліментів, які стягуються на підставі виконавчого листа № 2-362 від 08.04.2008 та відкрито провадження в частині позовних вимог про зміну розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення суду на утримання неповнолітньої дитини.
03.04.2020 до суду надійшов відзив на позов, який мотивовано тим, що відповідач заперечує проти задоволення позову з таких підстав. Позивач вже звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, які стягуються на підставі виконавчого документу. Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області позивачу було відмовлено у задоволенні позову. Постановою Вінницького апеляційного суду від 12.02.2020 рішення суду першої інстанції було скасовано та відмовлено у задоволенні позову з інших підстав. Зважаючи на те, що вказану постанову позивач не оскаржив, він намагається штучно створити нову підставу для звернення до суду з позовом та зловживає своїми процесуальними правами. Крім того, позивач не зазначив в позові про придбання ним в 2016 році нерухомого майна та земельної ділянки. Також позивач не зазначив про свої реальні доходи. Посилання позивача на те, що роботодавцем утримується частина його доходів є недійсною, оскільки вказані стягнення відбуваються на підставі рішення суду. Зважаючи на викладене, позивачем не доведено погіршення його матеріального стану. Також відповідач зазначила про те, що донька сторін хворіє і потребує коштів на лікування. Враховуючи викладене, також те, що позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження обставин погіршення його матеріального стану, а наявність у нього двох інших утриманців не дає підстав для зменшення розміру аліментів на утримання їх дитини, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2020 було частково задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.
17.04.2020 до суду надійшли заяви позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.04.2020 було задоволено клопотання представника позивача та вирішено проводити судове засідання в режимі відеоконференції з Корольовським районним судом м. Житомир.
05.05.2020 до суду надійшло клопотання відповідача про застосування наслідків пропущення стороною процесуальних строків в якому просила залишити без розгляду заяви позивача від 12.04.2020 та від 14.04.2020 у зв`язку з пропуском процесуального строк для їх подання.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області постановленою 07.05.2020 в судовому засіданні відповідачу було відмовлено в задоволенні клопотання про застосування наслідків пропущення позивачем процесуальних строків.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Представники позивача в судовому засіданні позові вимоги підтримав лише з підстав зміни його сімейного стану, оскільки після ухвалення рішення про стягнення аліментів у нього народилось ще двоє дітей. Таким чином позивач утримує трьох дітей, а оскільки загальна сума утримання на трьох дітей не може перевищувати половини заробітку позивача, він просить зменшити розмір стягуваних аліментів на утримання дитини сторін спору саме до 1/6 частини його заробітку.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, з підстав зазначених у відзиві і в задоволенні позову просила відмовити. Зазначила, що позивач може утримувати дитину, оскільки працевлаштований та має ряд цінного нерухомого майна. Його матеріальний стан тільки покращувався з часу призначення аліментів, збільшувалась його заробітна плата, він набував у власність нерухоме майно. Крім того, його дружина працює та отримує дохід. Також вказала, що дочка постійно хворіє та перебуває на диспансерному обліку, двічі на рік донька вимушена проходити обстеження та постійно отримує лікування. Крім того, дитина інтенсивно навчається та постійно займається додатково з вчителями та викладачами різних дисциплін. Як на доказ вказаних обставин послалась на ряд медичних документів та документів щодо відзнак успішного навчання дитини.
Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, відзив на позовну заяву, оцінивши докази в їх сукупності вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Сторони спору перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 10 березня 2009 року (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).
З позивача стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 08.04.2008, яке набрало законної сили 29.04.2008 (а.с.9).
Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і відповідно до ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального становища або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, як стан здоров`я та матеріальне становище дитини так і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Згідно ст.183СК Україничастка заробітку(доходу)матері,батька,яка будестягуватися якаліменти надитину,визначається судом. Якщостягуються аліментина двохі більшедітей,суд визначаєєдину часткувід заробітку(доходу)матері,батька наїх утримання,яка будестягуватися додосягнення найстаршоюдитиною повноліття. Якщопісля досягненняповноліття найстаршоюдитиною ніхтоз батьківне звернувсядо судуз позовомпро визначеннярозміру аліментівна іншихдітей,аліменти стягуютьсяза вирахуваннямтієї рівноїчастки,що припадалана дитину,яка досяглаповноліття.
З аналізу вище зазначених норм вбачається, що встановлений розмір аліментів визначений для сплати аліментів на користь того з батьків, на утриманні якого перебуває відповідна кількість дітей. У разі, якщо діти, на утримання яких платник аліментів повинен сплачувати аліменти, є дітьми від різних шлюбів чи стягувачами аліментів є різні особи дана норма щодо розміру аліментів застосовується по відношенню до кожної дитини / дітей окремо.
Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.7Постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститись позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Так, на підставу зміни свого сімейного стану позивач посилається на те, що він зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 .
Від їх спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дочка ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 та 14 лютого 2012 року дочка ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 .
До складу сім`ї позивача входять його дружина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до витягу з послужного списку особової справи № 92 від 13.01.2020 виданого військовою частиною НОМЕР_5 (а.с.22).
Тобто, суд вважає доведеною ту обставину, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів сімейний стан позивача змінився.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд враховує те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікованаПостановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Усі діти є рівними в своїх правах, в тому числі у праві на отримання відповідного утримання від батьків. Таке право також гарантується особі після досягнення повноліття, в разі продовження навчання.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Таким чином, усі діти є рівними в своїх правах, в тому числі у праві на отримання відповідного утримання від батьків.
Згідно довідки про доходи № 242 від 19.12.2019 виданої військовою частиною НОМЕР_6 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України дохід ОСОБА_3 становить 189186,44 грн. сума грошового забезпечення, 50167,65 грн. інші доходи та 1295,00 грн. соціальні виплати, а разом 240649,09 грн. Тобто, середньомісячний заробіток позивача складає 20054,09 грн. (а.с.138, 174, 175).
Як на підставу погіршення матеріального стану в позові міститься посилання на те, що згідно довідки № 241 від 19.12.2019 про відшкодування збитків Харківському прикордонному загону з січня по грудень 2019 року виданої військовою частиною НОМЕР_6 з грошового забезпечення позивача було вирахувано в 2019 році 35164,19 грн. (а.с.20,21).
Разом з тим, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що наказ, на підставі якого було вирахувано вказану суду було скасовано рішенням суду за зверненням його довірителя. Крім того, вказана інформацію стосувалась періоду часу за 2019 рік, тобто на час звернення до суду та вирішення спору вона не є актуальною.
Крім того, згідно договору дарування земельної ділянки від 10.08.2016 та договору дарування гаража від 10.08.2016 ОСОБА_3 набув у власність земельну ділянку площею 0,0057 га, кадастровий номер 1810400000:01:034:0238, цільове призначення - для будівництва індивідуальних гаражів, що розташована по АДРЕСА_1 та гараж, що розташований на вказаній земельній ділянці (а.с.150,151). Дана обставина також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 194608160 від 23.12.2019 (а.с.159-161).
Посилання представника позивача на те, що вказаний гараж та земельну ділянку позивач отримав в подарунок від своєї матері суд не вважає тією обставиною, що не свідчить про покращення матеріального стану позивача.
Таким чином, досліджені в ході судового розгляду докази свідчать про покращення матеріального стану позивача, оскільки ним було отримано у власність нерухоме майно, зокрема, земельну ділянку, він працює та отримує постійний дохід.
В свою чергу, неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , постійно хворіє , що підтверджується копією протоколу УЗД щитоподібної залози від 22.07.2011, копією консультаційного заключення Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру за 2011, 2013, 2014, 2017, 2018 р.р., копією епікризу Могилів-Подільської ЦРЛ, копіями виписок із карти амбулаторного хворого Вінницької обласної дитячої лікарні, медичною карткою амбулаторно хворого № 19.53497, виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 30.10.2019, 18.11.2019, 16.12.2019, 03.02.2020, копією висновку ультразвукового дослідження органів черевної порожнини ОСОБА_10 від 30.10.2019, випискою епікризом з історії хвороби № 4092 (а.с.63-89).
Згідно довідки Могилів-Подільської мистецької школи №40 від 27.11.2019, ОСОБА_4 навчається в Могилів-Подільській мистецькій школі в 4 класі за фахом «Образотворче мистецтво» (а.с.96).
На підтвердження витрат на обстеження на придбання ліків для ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідачем надано суду квитанції до прибуткового касового ордера від 28.01.2020, 03.02.2020, копії замовлень № 2019-0012005 від 30.10.2019, № 2019-0019195 від 03.02.2020, № 2019-0015506 від 17.12.2019 на надання медичних послуг, копії квитанцій на оплату ліків (а.с.86-95).
На запитання суду відповідач зазначила, що з позовом про стягнення додаткових витрат пов`язаних з лікуванням та розвитком здібностей дочки вона до суду не зверталась.
Разом з тим, суд також зважає на те, що частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Тобто, посилання представника відповідача на те, що закон визначає максимальний розмір аліментів, який може стягуватись з платника аліментів лише в розмірі половини його доходу на утримання усіх дітей не відповідає дійсності, оскільки як слідує з вказаної вище норми закон встановлює лише їх мінімуму та мінімальний рекомендований розмір.
Частина 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання розміру відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника на стадії виконавчого провадження, зокрема, судового рішення, однак вона не встановлює для суду будь-яких обмежень при визначені розміру аліментів, що слід стягувати на утримання неповнолітньої дитини.
Крім того, ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
При вирішенні даного спору сторона позивача не вказувала про те, що з позивача примусово стягуються аліменти на утримання двох інших дітей.
Вказані обставини не свідчать звичайно про те, що позивач не утримує двох інших його дітей, але сама по собі обставина того, що після ухвалення рішення у нього з`явилось ще двоє дітей, само по собі не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання його старшої дочки зважаючи на їх розмір.
Зважаючи на викладене вище, стан здоров`я дитини сторін спору та матеріальний стан позивача суд вважає, що вказаний вище розмір аліментів не є завищеним при даних обставинах справи.
На переконання суду, стягнення аліментів у зазначеному вище розмірі не може призвести до порушення прав неповнолітніх дітей позивача, оскільки на їх утримання та на утримання самого позивача залишається ще 3/4 частини його доходу. Відповідач отримує постійний дохід і у його власності також є кілька об`єктів нерухомого майна. Тобто, його майновий стан свідчить про можливість утримання дітей.
Так, в пункті 54 рішення від 7 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» зазначав, «що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».
Враховуючи викладене, а також зважаючи на принцип рівності прав кожної дитини, пріоритет інтересів дитини та її потреб над інтересами батьків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини»,ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7, 141,180-182, 183,192 СК України, ст. 4-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273, 354,355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення суду на утримання неповнолітньої дитини відмовити.
Судові витрати у виді судового збору компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.05.2020.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя: Т.Б.Київська
Суд | Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2020 |
Оприлюднено | 12.09.2022 |
Номер документу | 89206304 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Київська Т. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні