Ухвала

від 13.05.2020 по справі 910/11122/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"13" травня 2020 р. Справа№ 910/11122/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Мельничук О.С.

від позивача - не з`явився,

від відповідача 1 - Чміль В.В.,

від відповідача 2 - не з`явився,

від третьої особи - не з`явився

розглянувши заяву про забезпечення позову Фермерського господарства "Долина"

за апеляційною скаргою

Фермерського господарства "Долина"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 (повний текст рішення складено 20.02.2020)

у справі №910/11122/19 (суддя Усатенко І.В.)

За позовом Фермерського господарства "Долина"

До:

1. Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

2. Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер"

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "Ремпродсервіс"

про розірвання договору та повернення платежів 1 480 751,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Долина" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Украгролізинг"; Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" про розірвання договору та повернення платежів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Фермерського господарства "Долина" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2020 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "Долина" залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 36 198 грн. 42 коп.

06.04.2020 року від Фермерського господарства "Долина" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Долина" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року у справі №910/11122/19 та призначено розгляд справи на 13.05.2020 року.

23.04.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволення апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

12.05.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із веденням карантинних заходів на території України.

Також, 12.05.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

В судовому засіданні 13.05.2020 року представник відповідача 1 заперечував проти заяви про забезпечення позову. Представники позивача, відповідача 2 та третьої особи в судове засіданні не з`явились.

Дослідивши заяву про забезпечення позову Фермерського господарства "Долина" колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Фермерське господарство "Долина" посилається на те, що у відзиві ДПАТ НАК Украгролізинг на апеляційну скаргу від 21.04.2020 року зазначається, що на даний час виявлено у потенційного лізингоодержувача бажання отримати комплекс зерносушильний КЗС-10 на умовах фінансового лізингу про що свідчить лист ТОВ Кіровоградмлин від 10.04.2020 року №01. У даному листі зазначається, що між ТОВ Кіровоградмлин та ДПАТ НАК Украгролізинг ведуться переговори по передачі в лізинг - комплекс зерносушильний КЗС-10.

Однак, як зазначає позивач, наразі договір фінансового лізингу (обладнання) №23-14-99 ств-фл/346 від 01.07.2014 року з того самого предмету не є розірваним. Тому на думку позивача ДПАТ НАК Украгролізинг намагається передати предмет лізингу новому лізингоодержувачу - ТОВ Кіровоградмлин та отримати подвійну вигоду у вигляді лізингових платежів від іншої особи, що є на думку заявника грубим порушенням права ФГ Долина , як лізингоодержувача за оскаржуваним договором.

Тобто, на думку позивача у справі №910/11122/19 судом можуть бути встановлені обставини про які зазначає позивач про некомплектність предмету лізингу, а у разі підтвердження цих обставин судом в рішенні, захід забезпечення позову, про який просить апелянт, дозволить запобігти передачі некомплектного предмету лізингу новому лізингоодержувачу та уникнути нових судових справ у майбутньому.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та заяву позивача про забезпечення позову встановила наступне.

Згідно з статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може застосувати кілька заходів до забезпечення позову.

Відповідно до частини 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.ч. 1, 4, статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Частиною 5 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Оцінюючи доводи учасників справи, суд апеляційної інстанції наголошує, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги , зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

У відповідності до ч. ч. 3, 5 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді заяви суд враховує всі обставини справи.

Предметом позову у даній справі є розірвання договору фінансового лізингу (обладання) №23-14-99 ств-фл/346 від 01.07.2014 року та повернення сплачених лізингових платежів.

Колегія суддів звертає увагу, що однією з вимог, а саме про розірвання договору є немайновою вимогою.

Відповідно до п. 7, ч. 2, ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг Лізингоодержувач зобов`язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння , з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Тобто, у разі задоволення позову у даній справі, позивач повинен буде повернути відповідачу 1 предмет лізингу у тому стані, в якому його було прийнято.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у разі прийняття судового рішення про задоволення вимог яких не вимагатиме примусового виконання, така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.

Однак, в заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Державному публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Украгролізинг , його посадовим особам, довіреним особам та будь-яким іншим особам передавати в оренду, управління лізинг, відчужувати будь-яким іншим способом комплекс зерносушильний КЗС-10, виробництва ДП ВС-Партнер (код 25309141), який є предметом договору фінансового лізингу (обладання) №23-14-99 ств-фл/346 від 01.07.2014 року до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/11122/19 за результати розгляду позовної заяви ФГ Долина про розірвання договору та повернення платежів.

З наведеного не вбачається наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також співмірності між ними.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Водночас, позивач просить заборонити відповідачу 1 здійснювати будь-які дії щодо передання в оренду, управління чи відчуження комплексу зерносушильного КЗС-10, який є предметом лізингу, в той же час у разі задоволення позову, позивач зобов`язаний буде повернути предмет лізингу відповідачу 1 в тому ж стані, в якому його було отримано, тобто зазначений захід забезпечення позову ніяким чином не ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, а тим більше невжиття таких заходів забезпечення позову не ускладнить чи унеможливить ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки останній зобов`язаний буде повернути відповідачу 1 лише те, що він отримав, у тому ж стані в якому отримав.

Також колегія суддів зазначає, що в поданій позивачем заяві про забезпечення позову міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому, відсутнє достатнє обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

Лист №01 від 10.04.2020 року на який посилається позивач, лише свідчить про те, що відповідач 1 здійснює свою господарську діяльність, в даному листі не зазначено, що ТОВ Кіровоградмлин має намір отримати у лізинг саме той комплекс зерносушильний КЗС-10, який є предметом договору фінансового лізингу (обладання) №23-14-99 ств-фл/346 від 01.07.2014 року.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що між застосованим заходом забезпечення позову і предметом позову відсутній зв`язок, позивачем не доведено обґрунтованість припущень про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача

Колегія суддів звертає увагу, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законних підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, а заява Фермерського господарства "Долина" про забезпечення позову з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фермерського господарства "Долина" про забезпечення позову у справі №910/11122/19 відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню у строки та в порядку передбаченими ст.ст. 287-288 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко