Постанова

від 27.05.2020 по справі 910/11122/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2020 р. Справа№ 910/11122/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Різник О.Ю.,

від відповідача 1 - Чміль В.В.,

від відповідача 2 - не з`явився,

від третьої особи - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу

Фермерського господарства "Долина"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 (повний текст рішення складено 20.02.2020)

у справі №910/11122/19 (суддя Усатенко І.В.)

За позовом Фермерського господарства "Долина"

До:

1. Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

2. Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер"

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "Ремпродсервіс"

про розірвання договору та повернення платежів 1 480 751,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Долина" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Украгролізинг"; Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" про розірвання договору та повернення платежів.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем-1 як лізингодавцем не було передано позивачу об`єкт лізингу у повній комплектації, придатному для використання стані, у зв`язку з чим позивач просив суд розірвати договір лізингу № 23-14-99 ств-фл/346 від 01.07.2014 року та стягнути суму сплачених лізингових платежів у розмірі 1 029 132, 01 грн. та солідарно стягнути з відповідачів відсотки за користування грошовими коштами позивача у сумі 451 619, 38 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин щодо передачі йому предмета лізингу не належної якості чи без супровідних документів (специфікацій, технічних умов) та звернення до лізингодавця з відповідними зауваженнями в межах строків, наданих договором лізингу, а лізингові платежі в свою чергу були сплачені позивачем на виконання ним своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу. Крім того місцевий господарський суд зазначив, що лізингові платежі, сплачені на виконання чинного договору не є чужими грошовими коштами, за користування якими відповідачі мають сплачувати проценти.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Фермерського господарства "Долина" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права та при порушенні норм процесуального права. Зокрема скаржник зазначає, що з дати підписання договору, ФГ Долина не отримало у користування комплектний, придатний до використання предмет договору лізингу - комплекс зерносушильний КЗС-10. Також позивач вказує, що лізингоодержувач не отримав будь-якої технічної документації та специфікації на предмет лізингу. Також позивач звертає увагу на те, що комплекс зерносушильний КЗС-10 не проходив приймальні випробування, не введений в обіг та не включений в Державний реєстр технічних засобів для АПК. Окрім цього скаржник вважає, що місцевий господарський суд не врахував правові висновки Верховного Суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2020 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "Долина" залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 36 198 грн. 42 коп.

06.04.2020 року від Фермерського господарства "Долина" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Долина" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року у справі №910/11122/19 та призначено розгляд справи на 13.05.2020 року.

23.04.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволення апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

12.05.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із веденням карантинних заходів на території України та відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Також, 12.05.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 року у задоволенні заяви Фермерського господарства "Долина" про забезпечення позову у справі №910/11122/19 відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 року розгляд справи відкладено 27.05.2020 року.

22.05.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 1 надійшла заява про судові витрати, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи в якій останній зазначив, що докази понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В судовому засіданні 27.05.2020 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 01.07.2014 року між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та Фермерським господарством "Долина" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 23-14-99сгв-фл/346. (далі - договір лізингу; т.1, а.с. 23-31).

Згідно п. 1.1 договору лізингу лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування у визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі.

Відповідно до п. 2.1. договору лізингу лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою КМУ від 10.12.2003 № 1904.

Пунктом 2.2. договору лізингу передбачено, що строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами (далі- акт), що укладається у 5 автентичних примірниках.

Згідно з п. 2.3. договору лізингу постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс-2010.

Порядок гарантійного обслуговування та відшкодування витрат і збитків, пов`язаних з ремонтом предмета лізингу у гарантійний період експлуатації, встановлюється відповідним договором поставки. (п. 2.5. договору лізингу).

Пунктом 2.6. договору лізингу передбачено, що лізингодавець звільняється від обов`язків та відповідальності щодо гарантійних зобов`язань постачальника з якості та комплектності предмета лізингу.

Відповідно до п. 2.7. договору лізингу розрахунки по видатках, позовах і компенсаціях, пов`язаних із гарантіями якості та комплектністю предмета лізингу, проводяться безпосередньо між лізингоодержувачем і постачальником.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до п. 3.1.9. договору лізингу лізингодавець має право реєструвати, перереєстровувати та знімати з обліку предмет лізингу в органах Державної інспекції сільського господарства України (у разі якщо предмет лізингу підлягає реєстрації).

Згідно п. 3.2.1 договору лізингу лізингодавець зобов`язаний відповідно до самостійного вибору лізингоодержувача та визначеної ним специфікації укласти договір поставки предмета лізингу з відповідним постачальником і передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу згідно переліку, встановленому додатком до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Підписання сторонами акту свідчить про належне виконання лізингодавцем встановлених лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття лізингоодержувачем такого виконання . Зобов`язання лізингодавця щодо передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок лізингодавця попереднього платежу, визначеного п. 4.2. договору.

Відповідно до п. 3.3.1. договору лізингу лізингоодержувач має право відмовитись від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору та технічним умовам виробника, за умови письмового повідомлення лізингодавця . Причини відмови повинні бути підтверджені відповідним актом комісії з обов`язковою участю в ній представника Держсільгоспінспекції.

Пунктом 3.3.2. договору лізингу також передбачено, що лізингоодержувач має право пред`являти постачальнику всі права та вимоги, що випливають з договору поставки предмета лізингу, зокрема, щодо якості та комплектності , строків передачі, ремонтів у гарантійний період, тощо. Лізингоодержувач не має права припиняти дію або розривати договір поставки між лізингодавцем та постачальником або змінювати його умови.

Згідно з п. 3.4.1. договору лізингу лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу у строк 5 робочих днів, з дня отримання від лізингодавця повідомлення про готовність передати предмет лізингу, при цьому провести огляд предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу, протягом 2 робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмета лізингу . Якщо лізингоодержувач при підписанні акту не вказав в акті про наявність неусувних недоліків і протягом 2 робочих днів не заявив про це лізингодавцю вважається, що приймання предмета лізингу відбулось без зауважень.

Відповідно до п. 3.4.6. договору лізингу лізингоодержувач зобов`язується забезпечувати збереження предмета лізингу та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження.

Згідно з п. 4.2. договору лізингоодержувач у строк 7 (семи) календарних днів з моменту набрання чинності цим договором на підставі виставленого лізингодавцем рахунку перераховує на рахунок лізингодавця:

- попередній лізинговий платіж у розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору.

Датою сплати попереднього платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 5.1. договору лізингу передбачено, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному п. 4.2 договору та (за необхідності) у разі укладення забезпечувального договору, сплати авансу відповідно до розділу 7 договору.

Згідно з п. 5.3. договору лізингу з моменту укладення акту ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, при цьому він не має права ухилятися від платежів, встановлених цим договором, термінів і сум, навіть якщо ушкодження або часткова втрата викликані обставинами страхового випадку.

Крім того, відповідно до п. 5.8. договору лізингу в будь-якому разі, усі витрати, пов`язані з реєстрацією предмета лізингу в уповноважених органах та витрати зі сплати встановлених чинним законодавством України податків, обов`язкових платежів та зборів протягом усього строку дії договору несе лізингоодержувач.

Лізингодавець не несе відповідальності перед лізингоодержувачем за невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором поставки, а також гарантійного і післягарантійного обслуговування останнім предмету лізингу (п. 8.9. договору лізингу).

Відповідно до п. 9.1. договору лізингу договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором.

Пунктами 9.2. та 9.3. договору лізингу передбачено право саме лізингодавця в односторонньому порядку розривати договір лізингу за наявності певних обставин. Натомість п. 9.4 договору передбачає, що в інших випадках дострокове розірвання договору, припинення дії договору допускається за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 9.8. договору лізингу Дострокове припинення, розірвання, відмова від договору з причин невідповідності уявленням лізингоодержувача, щодо властивостей чи якості предмету лізингу, не допускається.

Правовідносини між сторонами не врегульовані договором, регулюються законодавством. (п. 10.4. договору лізингу).

В матеріалах справи наявний додаток № 1 "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", яким узгоджено, що предметом лізингу є: комплекс зернозрошувальний КЗС-10, постачальник ДП "ВС-Партнер" у кількості 1 штука, вартістю 1373523,00 грн. Предмет лізингу буде передано у термін не пізніше 01.07.2015, предмет лізингу передається згідно з актом приймання-передачі. На дату передачі предмет лізингу знаходиться за адресою: вул. Баранова, 93, м. Житомир. (т.1, а.с. 32).

Також в матеріалах справи наявний додаток № 2 до договору - графік сплати лізингових платежів на загальну суму 1 794 164, 41 грн. (т.1, а.с. 167).

З листа №17 від 13.05.2014 року вбачається, що позивач просив відповідача 1 поставити на умовах фінансового лізингу комплекс зернозрошувальний КЗС-10, в кількості 1 одиниця виробництва ДП "ВС-Партнер". Лист підписано директором позивача. (т.1, а.с. 33).

Відповідно до тристороннього акту № 2 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 02.12.2014 року, який підписаний постачальником товару ДП "ВС-Партнер", лізингодавцем Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та лізингоодержувачем Фермерським господарством "Долина" вбачається, що постачальник на умовах договору поставки № 14-05СтВ/164 від 30.04.2014 року передає, а лізингоодержувач приймає згідно з документами, що підтверджують відвантаження предмета лізингу та дорученням лізингодавця предмет лізингу (сільськогосподарську техніку) - комплекс зернозрошувальний КЗС-10 у кількості 1 штука вартістю 1 373 523, 00 грн . На підставі цього акту лізингоодержувач прийняв зобов`язання перед лізингоодержувачем по сплаті вартості переданого йому предмету лізингу в сумі 1 373 523, 00 грн. на умовах договору фінансового лізингу № 23-14-99-ств-фл/346 від 01.07.2014 року. Приймання-передача предмета лізингу здійснюється за адресою: вул. Баранова, 93 , м. Житомир. (т.1, а.с. 49).

В матеріалах справи також наявна накладна № 11482 від 02.12.2014 року про передачу лізингоодержувачу предмету фінансового лізингу відповідно до якої ОСОБА_1 отримав комплекс зернозрошувальний КЗС-10 у кількості 1 штука. (т.1, а.с. 50).

З наявної в матеріалах справи довіреності №57 від 02.12.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 надано право отримувати комплекс зернозрошувальний КЗС-10 у кількості 1 штука від імені ФГ "Долина". (т.1, а.с. 164).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 (лізингодавець) передав, а позивач (лізингоодержувач) отримав предмет лізингу без жодних зауважень.

В той же день, 02.12.2014 року між Фермерським господарством "Долина" (поклажодавець) та Дочірнім підприємством Публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" (зберігач) укладено договір відповідального зберігання № 021214/3, згідно якого поклажодавець передає зберігачу, а зберігач приймає на відповідальне зберігання та зобов`язується повернути поклажодавцеві у схоронності наступне майно: комплекс зернозрошувальний КЗС-10 у кількості 1 штука вартістю 1 373 523, 00 грн . Майно не може бути задіяне у господарському обороті зберігача або бути передане ним третім особам. Строк зберігання майна дорівнює строку дії даного договору. (далі договір зберігання-1; т.1, а.с. 51-53).

Відповідно до п. 2.1.1. договору зберігання-1 зберігач приймає майно на зберігання через свого представника, повноваження якого підтверджуються довіреністю. Передача майна оформляється актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки.

Згідно з п. 2.1.2. договору зберігання-1 зберігач забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернуто у тому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.

Пунктом 2.1.4. договору зберігання-1 встановлено, що зберігач письмово протягом 10 днів повідомляє поклажодавця про виявлені після одержання майна його недоліки, пошкодження, які не могли бути виявлені шляхом зовнішнього огляду у момент приймання майна.

Також пунктом 2.1.5. договору зберігання-1 передбачено, що зберігач зобов`язаний зберігати майно в окремому приміщенні, що знаходиться за адресою: вул. Баранова, 93, м. Житомир.

Відповідно до п. 2.1.9. договору зберігання-1 зберігач повертає майно поклажодавцю повністю або частково за першою вимогою останнього не пізніше 20 днів з дня одержання такої вимоги.

Згідно з п. 2.1.10. договору зберігання-1 зберігач повертає майно повністю після припинення договору. Передача майна оформляється актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки .

Пунктом 2.2.1. договору зберігання-1 передбачено, що поклажодавець передає майно зберігачу на наступному місці: м. Житомир, вул. Баранова, 93, не пізніше від дати зазначеної у п. 1.1 даного договору, про що сторони складають та підписують акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.2.2. договору зберігання-1 поклажодавець одержує майно після припинення договору в місці його здавання, якщо інше не встановлено сторонами додатково через свого представника, повноваження якого підтверджуються довіреністю.

Також сторони передбачили в пункті 2.2.6. договору зберігання-1, що поклажодавець письмово протягом 3 днів заявляє претензії зберігачу у разі виявлення після одержання майна нестач , пошкоджень, які не могли бути виявлені шляхом зовнішнього огляду безпосередньо у момент одержання майна.

Згідно з п. 4.1. договору зберігання-1 сторона, яка зазнала збитків від невиконання або неналежного виконання іншою стороною зобов`язань за договором, має право вимагати відшкодування завданих їй збитків.

Відповідно до п. 4.2. договору зберігання-1 зберігач несе відповідальність перед поклажодавцем у випадку втрати, знищення, псування майна.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року. (п. 7.4. договору зберігання-1).

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки до договору відповідального зберігання № 021214/3 від 02.12.2014 року відповідно до якого позивач передав на зберігання ДП "ВС-Партнер" комплекс зернозрошувальний КЗС-10 вартістю 1 371 523, 00 грн. з відсутніми недоліками . (т. 2, а.с. 253).

Як зазначає позивач, повернення майна з відповідального зберігання за договором № 021214/3 від 02.12.2014 року підтверджується видатковими накладними № ВС-0000011 від 19.05.2016 року (т.1, а.с. 66), ВС-0000012 від 19.05.2016 року (т.1, а.с. 67), ВС-0000013 від 19.05.2016 року (т.1, а.с. 68), ВС-0000014 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 71), ВС-0000015 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 72), ВС-0000018 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 73), ВС-0000017 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 74), ВС-0000019 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 75), ВС-0000020 від 10.06.2016 року (т. 1, а.с. 76), ВС-0000021 від 14.06.2016 року (т.1, а.с. 79), ВС-0000022 від 14.06.2016 року (т.1, а.с. 80), ВС-0000034 від 03.10.2016 року (т.1, а.с. 83) та товарно-транспортними накладними № 190516/1 від 19.05.2016 року (т.1, а.с. 69-70), № 100616/3 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 77-78), № 140616/4 від 14.06.2016 року (т.1, а.с. 81-82), № 031016/6 від 03.10.2016 року (т.1, а.с. 84-85) щодо перевезення майна повернутого згідно вищезазначених видаткових накладних позивачу за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул Черняховського, 26. Відомості про вантаж: елементи комплексу КЗС-10.

15.10.2015 року позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 17, в якому повідомив про своєчасну сплату лізингових платежів та неможливість використовувати предмет лізингу. Позивач просив розірвати договір, а на суму сплачених коштів придбати іншу техніку. (т.1, а.с. 90-91). Доказів направлення даного листа до матеріалів справи не надано, однак на титульній сторінці наявний вх. №105 від 15.10.2015 року.

В подальшому 19.05.2016 між Фермерським господарством "Долина" (поклажодавець) та Товариством з додатковою відповідальністю "Ремпродсервіс" (зберігач) укладено договір відповідального зберігання № 01/з в порядку та на умовах, визначених цим договором, за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання обладнання у кількості та за ціною визначеною у додатках до договору "Перелік техніки, яка передається на відповідальне зберігання" При передачі майна на зберігання складається акт приймання-передачі майна, який підписується обома сторонами. Майно буде знаходитись на зберіганні за адресою: м. Кіровоград, вул. Районна, 3. (далі - договір зберігання-2; т.1, а.с. 60-61).

Відповідно до п. 6.1. договору зберігання-2 цей договір набирає чинності з дати підписання акту приймання-передачі майна і діє до 31.12.2018 року.

В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі майна до договору від 19.05.2016 року № 01/з від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 62), від 14.06.2016 року (т.1, а.с. 63), від 14.06.2016 року (т.1, а.с. 65) та 19.05.2016 року (т.1, а.с. 64).

Крім того відповідачем 1 долучено до матеріалів справи договір про спільну діяльність від 19.05.2016 року, укладений між Фермерським господарством "Долина" (сторона-1) та Товариством з додатковою відповідальністю "Ремпродсервіс" (сторона-2) згідно якого сторони за даним договором зобов`язуються шляхом об`єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері сільського господарства для досягнення наступних спільних господарських цілей: отримання прибутку від діяльності комплексу зернозрошувального КЗС-10 , що належить стороні-1, на території та за допомогою техніки, трудових та матеріальних ресурсів, що належать стороні-2. (далі - договір про спліну діяльність; т.2, а.с. 80-82).

Позивачем не заперечується наявність такого договору про спільну діяльність.

Термін дії договору з моменту підписання до 31.12.2018 року (п. 7.1. договору про спільну діяльність).

09.09.2016 року позивач звернувся до відповідача-1 з листом, в якому зазначив, що станом на 09.09.2016 року обладнання повністю не укомплектовано і ДП "ВС-Партнер" створює перешкоди по його вивезенню, з підміною майна на старе і не забезпечив повної комплектації обладнання. 06.09.2016 року позивачем було підписано документи на прийняття обладнання з відповідального зберігання без перевірки стану обладнання. 07.09.2016 року обладнання було вивезено з території заводу позивачем в тому числі з пальником рідкопаливним, що був у використанні. Позивач просив відповідача-1 створити кваліфіковану комісію і допомогти у позитивному вирішенні питань з придбання та введення в експлуатацію КЗС-10, а саме: наявну справжню специфікацію цього обладнання, тому що без неї КЗС-10 не може мати підлоги, даху, розподільчих клапанів, розвантажувальних труб та інше. (т.1, а.с. 92-93). Докази направлення даного листа в матеріалах справи відсутні.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив відповідачу-1 попередню оплату, комісії та лізингові платежі на загальну суму 1 029 132, 01 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками за період з 05.08.2014 року по 26.07.2018 року та платіжними дорученнями. (т.1, а.с.34-43).

До матеріалів справи долучений акт звірки розрахунків станом на 01.10.2016 року підписаний позивачем та відповідачем-1, в якому зазначено про некомплектність обладнання (предмета лізингу) та неможливість його використання. (т.1, а.с. 86). Доказів направлення даного акту до матеріалів справи не надано, відсутня також і відповідь відповідача 1 на даний акт. При цьому, напис щодо не комплектності предмету лізингу зроблено від руки на даному листі, у зв`язку з чим колегія суддів критично ставиться до вказаного напису.

12.12.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому вказав на неможливість використання предмета лізингу в зв`язку з його неукомплектованістю. Позивач просив посприяти у вирішенні ситуації, що склалась з приводу зернозрошувального комплексу КЗС-10. (т.1, а.с. 94-95). В матеріалах справи відсутні докази направлення даного листа.

15.11.2017 року позивач звернувся до відповідача-1 з листом, в якому зазначив, що ДП "ВС-Партнер" поставив предмет лізингу не належної якості без необхідних технічних документів на товар, крім того товар є таким, що був у використанні. Позивач повідомляв про відсутність можливості використовувати предмет лізингу, в зв`язку з його неналежною якістю, скрутний фінансовий стан господарства та неможливість своєчасної сплати чергового лізингового платежу. Позивач просив не нараховувати штрафні санкції за прострочення грошових зобов`язань. (т.1, а.с. 96-97). Докази направлення даного листа відсутні.

06.12.2017 року між позивачем та відповідачем-1 відбулось обговорення питань щодо ФГ "Долина" за договором фінансового лізингу № 23-14-99ств-фл/346 від 01.07.2014 року та виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань (протокол від 06.12.2017 року; т.1, а.с. 101).

Зі змісту протоколу вбачається:

За результатами обговорення питань щодо виконання умов договору від 01.07.2014 року №23-14-99ств-фл/346, зміни адреси розташування предмету лізингу, укладення договору поруки, забезпечення виконання зобов`язань шляхом укладення договору іпотеки будівлі/споруди, вирішили:

НАК Украгролізинг здійснює розрахунок заборгованості із штрафними санкціями за порушення ФГ Долина умов договору від 01.07.2014 року №23-14-99ств-фл/346 та виносить на обговорення з представниками ФГ Долина .

ФГ Долина надає НАК Украгролізинг документи для перевірки та аналізу фінансового стану підприємства, яке витупить поручителем та документи на нерухоме майно.

Після додаткового опрацювання вищезазначених питань, НАК Украгролізинг та ФГ Долина проводять переговори подальшого виконання умов договору від 01.07.2014 року №23-14-99ств-фл/346.

До матеріалів справи долучено акт перевірки наявності предмета лізингу у позивача (складений на вимогу відповідача-1), яким зафіксовано відсутність зернозрошувального комплексу на території господарства станом на 27.12.2017 року. (т.1, а.с. 87).

До матеріалів справи надано лист позивача адресований Начальнику Житомирського відділення поліції ГУНП, в якому зазначено про подання заяви про злочин № 44225 по факту крадіжки ДП "ВС-Партнер" купленого господарством обладнання та відсутності результатів її розгляду. (т.1, а.с. 58).

Також в матеріалах справи наявний гарантійний лист від 30.03.2018 року відповідно до якого позивач вказував, що він, як лізингоотримувач в односторонньому порядку, враховуючи форс мажорні фінансові умови 2017 року, бере на себе відповідальність за повну оплату отриманого ним набору агрегатів, так званого предмета лізингу. (т.1, а.с. 196). Вказаний гарантійний лист отриманий відповідачем 1 03.04.2018 року за вх. №1377, що вбачається зі штампу на титульній сторінці.

05.04.2018 року позивач звернувся до відповідача-1 з листом, в якому зазначено про шахрайські дії ДП "ВС-Партнер", про неможливість використовувати предмет лізингу, в зв`язку з його неукомплектованістю. Позивач вказує, що він не порушував істотних умов договору фінансового лізингу і про всі переміщення предмету лізингу повідомляв лізингодавця. (т.1, а.с. 98-99). Доказів направлення даного листа до матеріалів справи на надано.

Також до матеріалів справи долучено виконавчий напис від 10.04.2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. з пропозицією ФГ "Долина" повернути ДПАТ "НАК "Украгролізинг" майно (комплекс зернозрошувальний КСЗ-10) та сплатити заборгованість у розмірі 642 861, 68 грн. (т.1, а.с. 191).

19.07.2018 року Фермерське господарство "Долина-Агро" поручилась перед ДПАТ "НАК "Украгролізинг" за виконання ФГ "Долина" зобов`язань, що випливають з договору фінансового лізингу № 23-14-99ств-фл/346 від 01.07.2014 року на суму 500 000, 00 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи договором поруки № 242. (т.1, а.с. 192-195).

До матеріалів справи долучено акт від 26.10.2018 року, складений представниками позивача, яким встановлено не допуск представників позивача до майна переданого ТДВ "Ремпродсервіс" на відповідальне зберігання. Візуально зі сторони, представники комісії побачили, що придбане позивачем обладнання скомплектовано та працює, що суперечить умовам договору . (т.2, а.с. 15). Також долучено акт про не допуск до майна, датований 04.10.2019 року. (т.2, а.с. 16).

01.03.2019 року позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 20, в якому вкотре повідомив про недобросовісність постачальника та зберігача предмету лізингу. Позивач зазначив про відмову від предмету лізингу; доручення відповідачу-1 передати КСЗ-10 рекомендованому працівниками відповідача-1 покупцю. (т.1, а.с. 100). В матеріалах справи відсутні докази направлення даного листа.

31.07.2019 року позивач звернувся до ТДВ "Ремпродсервіс" з вимогою про надання доступу до предмета зберігання. (т.2, а.с. 17). Докази направлення даної вимоги наявні в матеріалах справи. (т.2, а.с. 18).

Відповідач-1 звернувся до позивача з листом № 14/578 від 01.08.2019 року, в якому відхилено претензії позивача та вказано, що постачальник предмета лізингу був обраний позивачем, зауважень щодо якості предмета лізингу у встановлені договором лізингу строки від позивача не надходило, предмет лізингу був прийнятий без зауважень, що підтверджується відповідним актом. Відповідальність за збереження предмету лізингу покладається саме на лізингоодержувача, а тому претензії до лізингодавця є безпідставними. Згідно укладеного договору відповідального зберігання обов`язок зі збереження майна покладено на зберігача. Відповідач-1 не вбачав підстав для односторонньої відмови від договору лізингу з боку позивача, а свою згоду на розірвання договору не надав. (т.1, а.с. 44-48).

До матеріалів справи долучено лист відповідь Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого" від 21.08.2019 року № 1-368, в якому зазначено, що інститут не отримував пропозиції та заявки на проведення державних приймальних випробувань як нового зразка технічного засобу комплексу зернозрошувального КЗС-10 (виробництва ДП ПАТ "Вібросепаратор" "ВС Партнер". Державні приймальні випробування нового зразка технічного засобу інститут не проводив. (т.2, а.с. 222-223).

22.10.2019 року УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого надав інформацію, що інститутом у 2012 проведені державні випробування Комплексів зернозрошувальних КЗС на базі дослідного зразка комплексу зернозрошувального КЗС-50 продуктивністю 50 т/год виробництва ВАТ "Вібросепаратор". У зв`язку з тим, що для комплексів зернозрошувальних КЗС продуктивністю 10, 20, 30, 40 або 50 т/год, ВАТ "Вібросепаратор" застосовуються однакові технічні умови та використовуються перевірені серійні комплектуючі з яких складаються комплекси, тому відсутня нагальна необхідність у проведенні державних випробувань комплексів зернозрошувальних меншою продуктивністю, в тому числі і комплексу зернозрошувального КЗС-10. (т.2, а.с. 118).

ДП "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" надав адвокату відповідача-1 відповідь № 1130/02 від 17.10.2019 року, в якій вказано, що перевірка технічних умов "Комплекси зернозрошувальні КЗС" була проведена ДП "Житомирстандартметрологія" при реєстрації нормативного документа. У період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року комплекси зернозрошувальні КЗС не були включені до переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держстандарту України від 01.02.2005 року № 28. (т.2, а.с. 119).

Згідно листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.10.2019 року № 37-16-15/19019 не передбачено, що техніка та обладнання, які включаються до переліку, закупівля яких фінансується за рахунок коштів державного бюджету, повинна бути включена до Державного реєстру технічних засобів для агропромислового комплексу України. Проте зазначено, що ВАТ "Вібросепаротор" подавались до Комісії з питань визначення переліку і граничних цін на техніку та обладнання вітчизняного виробництва для агропромислового комплексу, закупівля якої фінансується за рахунок коштів державного бюджету документи. (т.2, а.с. 120).

Відповідач 1 також подав до матеріалів справи довідку від 12.11.2019 року № 14/954 про наявність у позивача заборгованості з лізингових платежів у розмірі 312 782, 25 грн. (т.2, а.с. 122).

Крім того позивач долучив до матеріалів справи висновок експерта від 11.11.2019 року № 2894 (Київська незалежна судово-експертна установа), в якому зазначено, що фактично отримане ФГ "Долина" за договором фінансового лізингу № 23-14-99ств-фл/346 від 01.07.2014 року, являється комплектуючими, складовими та з`єднувальними елементами, які мали складати зернозрошувальний комплекс. Встановити чи відповідає обладнання і комплектуючі, отримані ФГ "Долина" за договором фінансового лізингу № 23-14-99ств-фл/346 від 01.07.2014 року вимогам, які ставляться до комплектності зернозрошувальних комплексів, що ведені в обіг можливе лише після введення його в експлуатацію та проведення повної ревізії та/або інспекції. В "Державному реєстрі технічних засобів для АПК України" комплекс зернозрошувальний КЗС-10, виробництва ДП ПАТ "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" - відсутній. Обладнання та комплектуючі, отримані ФГ "Долина" за договором комплексу зернозрошувального КЗС-10 за умови його монтажу для ведення господарської діяльності не можуть складати цілісний зернозрошувальний комплекс КЗС-10, оскільки не отримані основні частини такі як з`єднувальні кабелі для пульту керування, трубопроводи, датчики контролю температури, матеріали та обладнання монтажу даху, обладнання бокових, маршових сходів, обладнання основних металевих конструкцій. (т. 2, а.с. 138-160).

Відповідач долучив до матеріалів справи технічні умови для комплексу зернозрошувального. (т.3, а.с. 23-42).

Актом, складеним представниками відповідача-1 25.09.2019 року, встановлено, що комплекс зернозрошувальний КЗС-10, переданий ФГ "Долина" на підставі договору № 23-14-99ств-фл/346 від 01.07.2014 року є в наявності за адресою: м. Кропивницький, вул. Районна, 3. До акту долучено фотографії предмету лізингу. (т.1, а.с. 169).

Спір у справі виник на думку позивача оскільки останній не може користуватись предметом лізингу, в зв`язку з його некомплектністю, не належною якістю та не наданням йому технічних умов і специфікацій, у зв`язку з чим позивач просить розірвати договір фінансового лізингу № 23-14-99ств-фл/346 від 01.07.2014 року на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже для застосування такої міри відповідальності як розірвання договору за рішенням суду в зв`язку з істотним порушенням умов договору необхідними є наявність неправомірної поведінки відповідача-1, яка призвела до істотного порушення умов договору, вина та причинно-наслідковий зв`язок та шкода.

Згідно з частиною першою статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України та частини першої статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв`язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України "Про фінансовий лізинг".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Статтею 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець зобов`язаний: 1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; 2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним, тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право: 1) обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; 2) відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; 3) вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; 4) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України "Про фінансовий лізинг" з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором. Лізингоодержувач протягом усього часу перебування предмета лізингу в його користуванні повинен підтримувати його у справному стані. Лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати на утримання предмета лізингу, пов`язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.

В матеріалах справи наявний лист №17 від 13.05.2014 року з якого вбачається, що позивач просив відповідача 1 поставити на умовах фінансового лізингу комплекс зернозрошувальний КЗС-10 , в кількості 1 одиниця виробництва ДП "ВС-Партнер". Лист підписано директором позивача. (т.1, а.с. 33).

Тобто, зі змісту листа №17 від 13.05.2014 року вбачається, що позивач мав намір та просив відповідача 1 поставити йому комплекс зернозрошувальний КЗС-10, саме виробництва ДП "ВС-Партнер", що підтверджує висновок суду першої інстанції про самостійний вибір позивачем постачальника.

Місцевий господарський суд також вірно відхилив доводи позивача, що укладений між лізингодавцем та постачальником договір поставки раніше, аніж позивач та відповідач 1 підписали договір фінансового лізингу оскільки даний факт ніяким чином не спростовує зробленого вибори позивачем в листі №17 від 13.05.2014 року.

Умовами договору передбачено, що лізингоодержувач у строк 7 (семи) календарних днів з моменту набрання чинності цим договором на підставі виставленого лізингодавцем рахунку перераховує на рахунок лізингодавця. (п. 4.2. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив відповідачу-1 попередню оплату, а також комісії та лізингові платежі на загальну суму 1 029 132, 01 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками за період з 05.08.2014 року по 26.07.2018 року та платіжними дорученнями. (т.1, а.с.34-43).

Пунктом 5.1. договору лізингу передбачено, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному п. 4.2 договору та (за необхідності) у разі укладення забезпечувального договору, сплати авансу відповідно до розділу 7 договору.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегією суддів було досліджено та встановлено, що відповідно до тристороннього акту № 2 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 02.12.2014 року, який підписаний постачальником товару ДП "ВС-Партнер", лізингодавцем Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та лізингоодержувачем Фермерським господарством "Долина" вбачається, що постачальник на умовах договору поставки № 14-05СтВ/164 від 30.04.2014 року передає , а лізингоодержувач приймає згідно з документами , що підтверджують відвантаження предмета лізингу та дорученням лізингодавця предмет лізингу (сільськогосподарську техніку) - комплекс зернозрошувальний КЗС-10 у кількості 1 штука вартістю 1 373 523, 00 грн . На підставі цього акту лізингоодержувач прийняв зобов`язання перед лізингоодержувачем по сплаті вартості переданого йому предмету лізингу в сумі 1 373 523, 00 грн. на умовах договору фінансового лізингу № 23-14-99-ств-фл/346 від 01.07.2014 року. Приймання-передача предмета лізингу здійснюється за адресою: вул. Баранова, 93 , м. Житомир. (т.1, а.с. 49).

Умовами договору також передбачено, що підписання сторонами акту свідчить про належне виконання лізингодавцем встановлених лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття лізингоодержувачем такого виконання . (п. 3.2.1. договору фінансового лізингу).

Крім того у позивача було право провести огляд предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу, протягом 2 робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмета лізингу , а також відмовитись від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору та технічним умовам виробника, за умови письмового повідомлення лізингодавця, що передбачено пунктами 3.3.1. та 3.4.1. договору фінансового лізингу, однак доказів такого письмового повідомлення лізингодавця у встановлені договором строки матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перший раз від дня отримання предмету лізингу (02.12.2014 року) звернувся до відповідача 1 з претензією щодо якості предмету лізингу лише 15.10.2015 року, тобто майже через рік з дня отримання предмету лізингу. Колегія суддів також звертає увагу, що позивачем не надано доказів надсилання даного листа.

Окрім цього, в матеріалах справи також наявна накладна № 11482 від 02.12.2014 року про передачу лізингоодержувачу предмету фінансового лізингу відповідно до якої ОСОБА_1 отримав комплекс зернозрошувальний КЗС-10 у кількості 1 штука. (т.1, а.с. 50).

З наявної в матеріалах справи довіреності №57 від 02.12.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 надано право отримувати комплекс зернозрошувальний КЗС-10 у кількості 1 штука від імені ФГ "Долина". (т.1, а.с. 164).

Тобто, з наведених вище обставин вбачається, що позивач (лізингоодержувач) отримав від відповідача 1 (лізингодавця) предмет лізингу (комплекс зернозрошувальний КЗС-10 у кількості 1 штука вартістю 1 373 523, 00 грн.) без зауважень та заперечень щодо комплектності або стану предмету лізингу .

З умов договору фінансового лізингу вбачається, що після отримання предмету лізингу, лізингоодержувач зобов`язується забезпечувати збереження предмета лізингу та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження. (п. 3.4.6. договору фінансового лізингу).

Згідно з п. 5.3. договору лізингу з моменту укладення акту ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, при цьому він не має права ухилятися від платежів, встановлених цим договором, термінів і сум, навіть якщо ушкодження або часткова втрата викликані обставинами страхового випадку.

Лізингодавець не несе відповідальності перед лізингоодержувачем за невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором поставки, а також гарантійного і післягарантійного обслуговування останнім предмету лізингу (п. 8.9. договору лізингу).

Тобто, умовами договору фінансового лізингу чітко передбачено, що лізингодавець (відповідач 1) з моменту передачі лізингоодержувачу (позивача) предмету лізингу не несе відповідальності за схоронність предмету лізингу, така відповідальність лежить повністю на позивачу .

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, з моменту прийняття предмету лізингу (сільськогосподарську техніку) - комплекс зернозрошувальний КЗС-10 у кількості 1 штука вартістю 1 373 523, 00 грн., що підтверджується актом № 2 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 02.12.2014 року, при цьому протягом двох днів з дня такого прийняття не надавши відповідачу 1 письмового повідомлення про неналежний стан предмету лізингу та відмови від прийняття його, ФГ Долина втратило таке право щодо звернення до відповідача 1 з претензіями про стан предмету лізингу.

Більше того, колегія суддів звертає увагу, що в той же день (день прийняття предмету лізингу) позивач передав на відповідальне зберіганнякомплекс зернозрошувальний КЗС-10 у кількості 1 штука вартістю 1 373 523, 00 грн., що вбачається з договору відповідального зберігання № 021214/3. (т.1, а.с. 51-53).

Умовами договору зберігання № 021214/3 передбачено, що зберігач забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає поклажодавцю те саме майно. (п. 2.1.2. договору зберігання-1).

Окрім цього відповідно до п. 2.1.10. договору зберігання-1 зберігач повертає майно повністю після припинення договору. Передача майна оформляється актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки .

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки до договору відповідального зберігання № 021214/3 від 02.12.2014 року відповідно до якого позивач передав на зберігання ДП "ВС-Партнер" комплекс зернозрошувальний КЗС-10 вартістю 1 371 523, 00 грн. з відсутніми недоліками . (т. 2, а.с. 253).

Окрім цього, сам позивач зазначає, що повернення майна з відповідального зберігання за договором № 021214/3 від 02.12.2014 року підтверджується видатковими накладними № ВС-0000011 від 19.05.2016 року (т.1, а.с. 66), ВС-0000012 від 19.05.2016 року (т.1, а.с. 67), ВС-0000013 від 19.05.2016 року (т.1, а.с. 68), ВС-0000014 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 71), ВС-0000015 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 72), ВС-0000018 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 73), ВС-0000017 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 74), ВС-0000019 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 75), ВС-0000020 від 10.06.2016 року (т. 1, а.с. 76), ВС-0000021 від 14.06.2016 року (т.1, а.с. 79), ВС-0000022 від 14.06.2016 року (т.1, а.с. 80), ВС-0000034 від 03.10.2016 року (т.1, а.с. 83) та товарно-транспортними накладними № 190516/1 від 19.05.2016 року (т.1, а.с. 69-70), № 100616/3 від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 77-78), № 140616/4 від 14.06.2016 року (т.1, а.с. 81-82), № 031016/6 від 03.10.2016 року (т.1, а.с. 84-85) щодо перевезення майна повернутого згідно вищезазначених видаткових накладних позивачу за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул Черняховського, 26. Відомості про вантаж: елементи комплексу КЗС-10.

При цьому, відповідно до п. 2.2.6. договору зберігання-1, що поклажодавець письмово протягом 3 днів заявляє претензії зберігачу у разі виявлення після одержання майна нестач , пошкоджень, які не могли бути виявлені шляхом зовнішнього огляду безпосередньо у момент одержання майна.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких письмових заперечень стосовно нестачі або пошкодження майна, яке було передано відповідачу 2 на зберігання, тобто комплекс зернозрошувальний КЗС-10 вартістю 1 371 523, 00 грн. (предмет лізингу, який позивач отримав без заперечень).

В подальшому, як зазначає позивач, він передав Товариству з додатковою відповідальністю "Ремпродсервіс" на відповідальне зберігання обладнання, що вбачається з договору відповідального зберігання № 01/з від 19.05.2016 року. (т.1, а.с. 60-61). В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі майна до договору від 19.05.2016 року № 01/з від 10.06.2016 року (т.1, а.с. 62), від 14.06.2016 року (т.1, а.с. 63), від 14.06.2016 року (т.1, а.с. 65) та 19.05.2016 року (т.1, а.с. 64).

Колегія суддів звертає увагу, що позивач зазначає про те, що за договором відповідального зберігання № 01/з від 19.05.2016 року передавались комплектуючі отримані ним саме по договору фінансового лізингу (т.1, а.с. 237), однак, як вже було вище встановлено, на виконання умов договору фінансового лізингу позивач отримав комплекс зернозрошувальний КЗС-10 вартістю 1 371 523, 00 грн. , однак яким чином позивач вирішив вже передати комплектуючі на зберігання Товариству з додатковою відповідальністю "Ремпродсервіс" з матеріалів справи не вбачається за можливе встановити, оскільки позивачем при прийнятті предмету лізингу та при передачі та поверненні предмету лізингу із зберігання жодного разу на умовах договорів не зазначалось про недоліки або некомплектність предмету лізингу.

Більше того, як було зазначено вище, в матеріалах справи наявний договір про спільну діяльність від 19.05.2016 року укладений між Фермерським господарством "Долина" (сторона-1) та Товариством з додатковою відповідальністю "Ремпродсервіс" (сторона-2) згідно якого сторони за даним договором зобов`язуються шляхом об`єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері сільського господарства для досягнення наступних спільних господарських цілей: отримання прибутку від діяльності комплексу зернозрошувального КЗС-10 , що належить стороні-1, на території та за допомогою техніки, трудових та матеріальних ресурсів, що належать стороні-2. (т.2, а.с. 80-82).

Тобто, вказаним вище договором було виявлено намір позивача отримувати прибуток від діяльності комплексу зернозрошувального КЗС-10 , при цьому в договорі ніяких зауважень або застережень щодо придатності до використання комплексу зернозрошувального КЗС-10 не зазначено.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач1 листом № 14/578 від 01.08.2019 року відхилив претензії позивача та не надав згоди на розірвання договору фінікового лізингу.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності як розірвання договору за рішенням суду в зв`язку з істотним порушенням умов договору необхідними є наявність неправомірної поведінки відповідача-1, яка призвела до істотного порушення умов договору, вина та причинно-наслідковий зв`язок та шкода.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції з наявних доказів в матеріалах справи не можливо встановити вчинення дій відповідачем 1, які б порушували умови договору фінансового лізингу. Втім, як було встановлено вище, відповідач 1 на виконання своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу передав предмет лізингу, а позивач в свою чергу без жодних зауважень прийняв предмет лізингу.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні всі елементи, які є необхідними для застосування ст. 651 ЦК України та розірвання договору фінансового лізингу в судовому порядку, а тому місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору фінансового лізингу.

Доводи скаржника, що комплекс зерносушильний КЗС-10 не проходив приймальні випробування, не введений в обіг та не включений в Державний реєстр технічних засобів для АПК не спростовую даного висновку суду першої інстанції оскільки, як вже було встановлено вище позивач прийнявши предмет лізингу 02.12.2014 року за актом та не надавши протягом двох днів письмових пояснень щодо наявних недоліків предмету лізингу втратив таке право.

При цьому, умовами договору не встановлено такого обов`язку лізингодавця, як реєстрація предмету лізингу в Державний реєстр технічних засобів для АПК, а лише передбачено таке право відповідача 1. (п. 3.1.9. договору фінансового лізингу).

Відповідно до ст. 808 ЦК України якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов`язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.

Відповідно до ст. 684 ЦК України у разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) доукомплектування товару в розумний строк. Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний; 2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми. Наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються також у разі порушення продавцем обов`язку передати покупцеві комплект товару (стаття 683 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Крім того, позивач вказує на своє право на відшкодування завданих йому збитків згідно ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Враховуючи те, що в даному випадку відсутні підстави для розірвання договору фінансового лізингу за ініціативою лізингоодержувача, то суд першої інстанції вірно зазначив, що збитки, передбачені статтею 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" не можуть бути покладені на відповідача-1.

Більше того, сплачені лізингові платежі були сплачені позивачем на виконання ним своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу, а підстави для розірвання такого договору відсутні, то й відповідно такі платежі не можуть вважатися збитками.

Крім того, позивач посилався на ст. 808 Цивільного кодексу України, як на підставу для солідарної відповідальності лізингодавця та продавця - якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов`язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Однак оскільки продавець був обраний позивачем самостійно листом №17 від 13.05.2014 року (т.1, а.с. 33), тому суд першої інстанції правомірно відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-1 сплачених лізингових платежів, а також вірно зроблено висновок про відсутність підстав в даному випадку для солідарної відповідальності лізингодавця та продавця.

Крім того відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак, лізингові платежі сплачені на виконання умов договору фінансового лізингу, не є чужими грошовими коштами, за користування якими відповідачі мають сплачувати проценти про, що вірно було зазначено місцевим господарським судом та відмолено у задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів суми процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Долина" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року у справі №910/11122/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року у справі № 910/11122/19 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11122/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.05.2020 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко