Постанова

від 14.05.2020 по справі 924/1005/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року Справа № 924/1005/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Петухов М.Г.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2019 р.ухваленого суддею Гладієм С.В. у м.Хмельницькому, повний текст складено 21.12.2019 р.

у справі № 924/1005/19

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

до Приватного підприємства „Проскурівські інвестиції"

до ОСОБА_1

про стягнення 69066,08 грн. з яких 19381,66 грн. заборгованості за кредитом, 26532,28 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 23152,14 грн. пені

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2019 р. у справі № 924/1005/19 частково задоволено позов Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк".

Згідно з рішенням суду підлягає стягненню солідарно з Приватного підприємства "Проскурівські інвестиції" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" 19381,66 грн. заборгованості за кредитом. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 26532,28 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 23152,14 грн. пені.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2019 р. у справі № 924/1005/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 26532,28 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 23152,14 грн. пені та задоволити вимоги банку в цій частині в повному обсязі.

Скаржник не погоджується з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2019 р. вважає рішення суду в цій частині незаконним, ухваленим з порушенням норм процесуального і матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення, та за невідповідності висновків суду обставинам справи.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків, що є грубим порушенням норм цивільного права. Доводить, що основними вимогами банку до боржника за кредитним договором є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, розмір яких передбачено договором та погоджено сторонами. Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідачі його не повернули, місцевий суд не мав підстав відмовляти у стягненні відсотків.

Скаржник вважає безпідставним застосування при вирішенні даної справи висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові у справі № 342/180/17 від 03.07.2019 р., оскільки у вказаній справі інші обставини та правовідносини, що чітко вбачається з тексту відповідної постанови.

Доводить, що позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові у справі № 342/180/17-ц від 03.07.2019 р., не може застосовуватися при вирішенні даної справи, оскільки відповідачем у вказаній справі є фізична особа - споживач, на яку розповсюджуються норми законодавства про захист прав споживачів, тоді, як у даному випадку відповідачем у справі є юридична особа.

Вважає, що суд першої інстанції, посилаючись на "мінливість" Умов та Правил надання банківських послуг, не встановив, чи дійсно надані Банком Умови та Правила надання банківських послуг відрізняються за змістом від тих, що діяли на момент укладення договору.

Доводить, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях, які нічим не підтверджені. Відповідно, рішення суду першої інстанції прийнято з грубим порушенням принципів господарського судочинства, у тому числі принципу змагальності сторін та диспозитивності. Таким чином, оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України.

З урахуванням викладеного просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2019 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків та пені та задовольнити вимоги банку у цій частині в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідачі Приватне підприємство Проскурівські інвестиції та ОСОБА_1 відзиви на апеляційну скаргу суду не подали.

З матеріалів справи вбачається, що Північно-західний апеляційний господарський суд своєчасно, в установленому порядку направив ухвалу про відкриття апеляційного провадження відповідачам. Ухвала суду, направлена відповідачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням, повернута поштою на адресу апеляційного господарського суду з причини "адресат відсутній" /а.с. 190-193/. Колегією суддів встановлено, що адреса відповідача ОСОБА_1 підтверджена матеріалами справи, зокрема, зазначена у позовній заяві /а.с. 3/ та визначена поручителем ОСОБА_1 у договором поруки від 01.03.2016 р. /а.с. 41/. Відомості про іншу адресу відповідача ОСОБА_1 суду не повідомлені. Отже, ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто - повідомленою суду стороною), і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на те, що "адресат відсутній", тому вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом в установленому порядку.

Колегія суддів у зв`язку з цим зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу відповідно до норм ст..120 ГПК України. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками "адресат відсутній", "закінчення терміну зберігання" тощо з урахуванням конкретних обставин справи є належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і сторони не подавали клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, розгляд апеляційної скарги відбувся в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

28.04.2014 р. Приватне підприємство "Проскурівські інвестиції" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" із анкетою-заявою клієнта про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, яка разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, складають кредитний договір № б/н від 28.04.2014 р. /а.с. 22/.

На підставі анкети-заяви Приватному підприємству "Проскурівські інвестиції" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Порядок надання кредиту за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок регламентований розділом 3.2.1. "Умов та Правил надання банківських послуг" (далі по тексту - Умов) /а.с. 23-31/.

Відповідно до п. 3.2.2.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язаний надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів, в обмін на зобов`язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання і датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки можуть бути відкликані позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування (інтернет-клієнт-банк "Приват24").

Пунктом 3.2.2.2. Умов визначено, що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі ст. 212, 651 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити ці умови, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці про платіж.

Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, визначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, у строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом в період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмір 36% річних від суми заборгованості. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів, сторони на дату укладання цього договору узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому таке збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом банк розміщує для клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта - системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк "Приват24", смс-повідомлення на останні відомі банку номери телефонів, наданих банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Узгоджений змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31 день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Вказаний в цьому пункті Умов строк може бути змінений згідно з умовами договору.

У разі якщо в дату виконання заявки або після неї у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів, тоді клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в банку, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на поточному рахунку", подальші правовідносини за яким регулюються розділом 3.2.1. Умов.

Інші істотні умови кредитування наведені в заявці.

Відповідно до п. 3.2.2.5.2. Умов банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом заявок на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах суми, обумовленої в заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.2.6.1., 3.2.2.6.12. цього договору.

Зобов`язання з видачі кредиту або його частини відповідно до умов договору виникають у банка з дня надання клієнтом заявок в межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 3.2.2.8.2. та з урахуванням п. 3.2.2.1. цього договору.

Відповідно до п. 3.2.2.6.1. Умов клієнт зобов`язаний використовувати кредит на цілі у порядку, передбаченому пунктом 3.2.2.1. цього договору.

Пунктами 3.2.2.6.2. та 3.2.2.6.3. Умов на позичальника покладений обов`язок сплатити проценти та винагороди за користування кредитом відповідно до пунктів 3.2.2.9., 3.2.2.10., а також повернути кредит у терміни, встановлені в заяві, та згідно з п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.16., 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2. Умов.

За змістом п. 3.2.2.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17., 3.2.2.7.2., 3.2.2.8.1. цього договору клієнт сплачує відсотки та винагороди у розмірі, зазначеному у заявці.

Відповідно до п. 3.2.2.9.2. Умов та ст. 212 ЦК України у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.6.17., 3.2.2.7.2., 3.2.2.8.1. цього договору, клієнт сплачує банку відсотки у розмірі, зазначеному в Заявці (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п. 3.2.2.2.).

Дата сплати відсотків вказана в заявці (п. 3.2.2.9.3. Умов).

Пунктом 3.2.2.9.10. Умов визначено, що розрахунок відсотків в за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати відсотків та/або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

Нарахування відсотків та комісій здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотків розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків, не враховується (п. 3.2.2.9.11. Умов).

Пунктом 3.2.2:10.1. Умов передбачено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1.- 3.2.2.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2. цього договору, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4. - 3.2.2.9.6. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

На підтвердження порушення відповідачем зобов`язань за договором позивач надав суду виписки по рахунку та розрахунки заборгованості /а.с. 36-40/, з яких убачається, що Приватне підприємство "Проскурівські інвестиції" не повернуло банку в повному обсязі використані кредитні кошти, не сплатило відсотки та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 30.07.2019 р. заборгованість за кредитом становить 69066,08 грн., з яких: 19381,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 26532,28 гр. - заборгованість по відсоткам, 23152,14 грн. - пеня.

01.03.2016 р. Акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк"/кредитор та ОСОБА_1 /поручитель було укладено договір поруки № POR1456845012648, предметом якого є надання поруки перед кредитором за виконання ПП "Проскурівські інвестиції" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1) та до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантований платіж" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -2) /а.с. 41-42/.

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою - 1 та Угодою - 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно з п. 1.5 договору у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою - 1 або Угодою - 2 боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Звернувшись до суду, позивач просить суд стягнути солідарно з Приватного підприємства "Проскурівські інвестиції" та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 69066,08 грн., з яких 19381,66 грн. заборгованості за кредитом, 26532,28 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 23152,14 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач Приватне підприємство Проскурівські інвестиції не повернув банку використані кредитні кошти у сумі 19381,66 грн. в обумовлений строк, і частково задоволено позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк". Рішення Господарського суду Хмельницької області в частині стягнення солідарно з Приватного підприємства "Проскурівські інвестиції" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 19381,66 грн. заборгованості за кредитом сторонами не оскаржується, тому відповідно до норми ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 26532,28 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 23152,14 грн. пені, і колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються нормами ст. 549, 551, 634 та нормами розділу 1 глави 72 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Матеріалами справи підтверджено, що Приватним підприємством "Проскурівські інвестиції" та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" був укладений кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із заяви про відкриття поточного рахунку, заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг та самих Умов.

Умови та правилами надання банківських послуг і Тарифи Банку розроблені банком та розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пені за неналежне виконання умов договору, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що умови договору приєднання встановлюються одноособово банком у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору, що випливає зі змісту частини першої статті 634 ЦК України. Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Колегією суддів встановлено, що заява відповідача про приєднання до умов не містить даних про процентну ставку, про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та визначеного її розміру.

Витяг з Умов, розміщений на сайті:://privatbank.ua/terms/, на який позивач посилається як на невід`ємну частину спірного договору, не містить підтверджень, що саме з умовами даного витягу був ознайомлений, розумів та погодився з ними відповідач, підписуючи заяву про приєднання до договору, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів), й розмірах та порядках їх нарахування;

Колегія суддів звертає увагу, що зміст і форма роздруківки із сайту позивача з витягом умов повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може постійно вносити відповідні зміни до умов. Разом з тим, витяг з умов не містить підпису відповідача та не може бути розцінений як частина кредитного договору.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та пені за неналежне виконання умов договору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує обставин погодження умов про відповідальність тощо.

При цьому Умови з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, - в анкеті-заяві позичальника /а.с.17/, яка безпосередньо підписана клієнтом і лише такий факт міг би свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та у постанові Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 30.09.2019 р. у справі № 916/2755/18, і підстав відступати від такої правової позиції у колегії суддів немає. Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність застосування при вирішенні даної справи висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові у справі № 342/180/17 від 03.07.2019 р., оскільки у вказаній справі інші обставини та правовідносини, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Доводи скаржника, що судом першої інстанції не досліджено, які саме надані банком Умови та Правила надання банківських послуг відрізняються за змістом від тих, що діяли на момент укладення договору колегія суддів відхиляє, оскільки суд позбавлений можливості самостійно здійснити такі дослідження, тоді як обов`язок довести ті обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень покладено саме на позивача відповідно до норм ст.74 ГПК України.

Позивач, обґрунтовуючи у позовній заяві вимогу про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 26532,28 грн., які обрахував у відсотковому відношенню до суми заборгованості, посилався на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщеними на сайті:://privatbank.ua/terms/ як невід`ємну частину договору. Тоді як в апеляційній скарзі позивач/скаржник посилається на норму ст. 1048 ЦК України та стверджує, що суд першої інстанції неправильно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення відсотків по кредиту, зазначивши, що якщо договором не встановлений розмір процентів за користування кредитом, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги, оскільки у суду відсутні підстави для самостійного визначення розміру заборгованості (позовної вимоги) з урахуванням процентів на рівні облікової ставки Національного банку України за користування кредитним коштами відповідно до статті 1048 ЦК України.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2019 у даній справі. За результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд апеляційної інстанції встановив, що рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи і не вбачається порушень норм матеріального і процесуального законодавства.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2019 р. у справі № 924/1005/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 924/1005/19 повернути Господарському суду Хмельницької області .

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.