Постанова

від 12.05.2020 по справі 922/3352/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Справа № 922/3352/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Білецька А.М., суддя Зубченко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - Ясинецький Д.В. - Свідоцтсво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 002339 від 15.05.2019; довіреність б/н від 04.10.2019,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря", м. Харків, (вх. №640 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2020 (суддя Ємельянова О.О., повне рішення складено 28.01.2020) у справі № 922/3352/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "ДНЛ Груп", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", м. Харків

про стягнення 443 940,47 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом" ДНЛ Груп" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря" про стягнення суми у розмірі 443 940,47 грн, з яких: 135 749,11 грн - інфляційні втрати, 23 707,04 грн - 3 % річних, 284 484,32 грн - пеня та до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 6 659,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем всупереч умовам договору, розрахунки за продукцію проводились не вчасно та з порушенням строків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2020 у справі № 922/3352/19 у позові відмовлено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" (61001, м. Харків, вул. Світло шахтаря, буд. 4/6, ЄДРПОУ 00165712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "ДНЛ ГРУП" (49000, м. Дніпро, вул. Дементьєва буд. 12, кв. 30, ЄДРПОУ 35395547) суму у розмірі 443 108,65 грн, з яких: 134 917,29 грн - інфляційні втрати, 23 707,04 грн - 3 % річних, 284 484,32 грн - пеня та 6 646,63 грн - судового збору; в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 831,82 грн інфляційних нарахувань відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач порушив умови договору, розрахунки за продукцію провів не вчасно та з порушенням строків, та дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням перерахунку розміру інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Відповідач з вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся (в межах строку передбаченого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України) до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить прийняти апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" до провадження, рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2020 у справі № 922/3352/19 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог скаржник посилається на те, що:

- відповідно до видаткових накладних №№ 3008 та 3018 товар, номенклатура та кількість якого визначена в специфікації № 56 від 01.08.2018, фактично був відвантажений відповідачу 10.08.2018, отже обов`язок відповідача щодо сплати вказаного товару - 09.10.2018;

- кількість фактично поставленого товару зазначена у відповідних вказаних видаткових накладних та специфікації № 56 відрізняється;

- враховуючи надані позивачем копії видаткових накладних та кількість фактично відвантаженого товару за пунктами 1-9 зазначеної специфікації склала 1 487 415,76 грн;

- в даному випадку Акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" не є належним відповідачем, тому позов задоволенню не підлягає, а позовні вимоги є безпідставними, оскільки належним відповідачем являється ТОВ "Корум Груп".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020 визначено колегію суддів у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (доповідач), судді: Білецька А.М., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2020 у справі № 922/3352/19. Встановлено строк учасникам справи до 11.03.2020 включно, для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 (з урахуванням ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 про виправлення описки) призначено справу № 922/3352/19 до розгляду на "16" квітня 2020 р. о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117.

13.03.2020 від відповідача на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення, згідно яких у зв`язку з технічною помилкою просив прийняти уточнення до апеляційної скарги, рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2020 у справі № 922/3352/19 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "ДНЛ ГРУП" та зменшити розмір штрафних санкцій на підставі ч. 1 ст. 233 ГПК України.

13.03.2020 від позивача на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2513), в якому позивач вважає рішення господарського суду першої інстанції у даній справі законним та обґрунтованим, таким що прийняте при всебічному та об`єктивному встановленні обставин справи, при вірному застосуванні матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2020 у справі № 922/3352/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 у зв`язку з відпусткою судді Білецької А.М. визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Медуниця О.Є., Зубченко І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 клопотання відповідача, Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря", м. Харків, про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи відкладено на "12" травня 2020 року об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 117. Попереджено, що неявка сторін або інших учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2020 у зв`язку з відпусткою судді Медуниці О.Є. визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Білецька А.М., Зубченко І.В.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги відзиву на апеляційну скаргу, просить оскаржуване рішення суду залишити без змін та у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 12.05.2020 на адресу суду від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), згідно з якою запроваджено карантин на всій території України, а також з метою запобігання розповсюдженню вірусного захворювання, здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами) установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

Згідно з п.11 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4 наступного змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Проте, судова колегія звертає увагу, що зміни до ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги вказаним законом не вносилися. Поряд з цим, Східний апеляційний господарський суд зазначає, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалася.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Матеріали справи свідчать, що відповідач обізнаний про апеляційне провадження та призначену дату судового засідання завчасно і він не був позбавлений можливості вчинити дії направлені на організацію представництва інтересів юридичної особи у суді. Колегія суддів вважає, що судом було вчинено всі необхідні дії направлені на реалізацію відповідачем права щодо участі в судовому засіданні, однак, відповідач таким правом не скористався.

Крім того, судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Керуючись наведеними приписами законодавства, приймаючи до уваги викладені в листі Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020 рекомендації щодо запровадження особливого режиму роботи судів на період карантину, які передбачають, у тому числі, можливість здійснення судового розгляду справ без участі сторін, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи, відкладення розгляду справи за клопотанням апелянта, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явка учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, та зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, судова колегія дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "ДНЛ Груп" (продавець, позивач) та Акціонерним товариством "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" (покупець, відповідач) було укладено договір № ДНЛ - 2424 (т. 1, а.с. 18-24).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, та діє до 31.12.2018 року, може бути продовжений за погодженням сторін, оформленому у письмову виді (пункту 12.3. договору у редакції додаткової угоди № 3 від 28.02.2018 року до договору т. 1, а.с. 26).

Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, далі - товар, в об`ємі, на умовах, в порядку та строки, визначені сторонами та встановлені договором. Номенклатура, кількість, ціна товару, строк поставки, та вимоги до маркування, упаковки товару, сторони погоджують у специфікації до договору.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що ціна товару встановлюється у національній валюті України - гривні та зазначається у специфікації.

Розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок продавця. Днем здійснення платежу вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. (пункт 4.1. договору).

Порядок оплати: протягом 60 календарних днів з дати поставки кожної партії товару, вказаній у відповідній специфікації. При цьому загальна заборгованість покупця не може перевищувати 9 000 000, 00 грн. з урахуванням ПДФ (пункт 4.2. договору).

Як зазначає позивач, у період з 10.08.2018 року по 10.09.2018 року у відповідності до умов договору № ДНЛ - 2424 від 19.12.2016 року останнім було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 3 732 740, 40 грн. у повному обсязі відповідно до:

- видаткових накладних: - № 3008 від 10.08.2018 року на суму 758 111, 40 грн.; - № 3018 від 10.08.2018 року на суму 720 900, 60 грн.; - № 3032 від 18.08.2018 року на суму 164 259, 00 грн.; - № 3320 від 05.09.2018 року на суму 338 955, 00 грн.; - № 3375 від 07.09.2018 року на суму 964 535, 40 грн.; - № 3389 від 10.09.2018 року на суму 785 979, 00 грн. (т. 1, а.с. 27-28, 32, 36, 41, 45).

- рахунків на оплату: - 1408 від 31.07.2018 року; № 1594 від 04.09.2018 року; № 1537 від 04.09.2018 року (т. 1, а.с. 31, 40, 44);

- довіреностей: - № 1361 від 03.08.2018 року; № 1400 від 13.08.2018 року; № 1495 від 29.08.2018 року; № 1526 від 05.09.2018 року (т. 1, а.с. 29, 33, 37, 42);

- товарно-транспортних накладних: № Р3032 від 13.08.2018 року; № Р3320 від 05.09.2018 року; № Р 3389 від 10.09.2018 року (т. 1, а.с. 34, 38, 46).

Відповідачем всупереч умовам договору, розрахунки за продукцію проводились не вчасно та з порушенням строків, про що свідчать платіжні доручення: № 1248 від 09.11.2018 року на суму 99 348, 00 грн.; № 3094 від 04.12.2018 року на суму 200 000, 00 грн.; № 3718 від 12.12.2018 року на суму 200 000, 00 грн.; № 4947 від 21.12.2018 року на суму 100 000, 00 грн.; № 1187 від 11.01.2019 року на суму 200 000, 00 грн.; № 1773 від 18.01.2019 року на суму 164 259, 00 грн.; № 1776 від 18.01.2019 року на суму 250 900, 60 грн.; № 1780 від 18.01.2019 року на суму 55 230, 00 грн.; № 1784 від 18.01.2019 року на суму 283 724, 64 грн.; № 1790 від 18.01.2019 року на суму 358 763, 40 грн.; № 1793 від 18.01.2019 року на суму 964 535, 40 грн.; № 1802 від 18.01.2019 року на суму 585 979, 00 грн.(т. 1, а.с. 48-59).

Відповідне прострочення з оплати стало причиною звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

Із урахуванням вищевикладеного, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 23 707, 04 грн., інфляційні втрати у розмірі 135 749,11 грн. по кожній простроченій видатковій накладній із урахуванням здійснених оплат відповідно до платіжних доручень (відповідно до наданого розрахунку т. 1, а.с. 9-12).

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідний розрахунок є помилковим, а саме в частині визначення простроченої суми боргу, оскільки позивач помилково здійснював нарахування на суму сплаченого боргу, а не на суму простроченої заборгованості.

Колегія суддів погоджується з перерахунком суду першої інстанції щодо 3% річних з урахуванням періодів за кожною видатковою накладною із урахуванням сплачених сум відповідно до платіжних доручень за періоди: № 3008 від 10.08.2018 року період з 09.10.2018 року по 17.01.2018 року; № 3018 від 10.08.2018 року період з 09.10.2018 року по 17.01.2018 року; № 3032 від 18.08.2018 року період з 12.10.2018 року по 17.01.2019 року; № 3320 від 05.09.2018 року період з 05.11.2018 року по 17.01.2019 року; № 3375 від 07.09.2018 року період з 06.11.2018 року по 17.01.2019 року; № 3389 від 10.09.2018 року період з 09.11.2018. року по 17.01.2019 року та встановлено, що розрахунок позивача, який підлягає задоволенню становить - 23 707, 04 грн.

Також, колегія суддів погоджується з перерахунком суду першої інстанції щодо інфляційних втрат з урахуванням періодів за кожною видатковою накладною із урахуванням сплачених сум відповідно до платіжних доручень за періоди: № 3008 від 10.08.2018 року період з 09.10.2018 року по 17.01.2018 року; № 3018 від 10.08.2018 року період з 09.10.2018 року по 17.01.2018 року; № 3032 від 18.08.2018 року період з 12.10.2018 року по 17.01.2019 року; № 3320 від 05.09.2018 року період з 05.11.2018 року по 17.01.2019 року; № 3375 від 07.09.2018 року період з 06.11.2018 року по 17.01.2019 року; № 3389 від 10.09.2018 року період з 09.11.2018. року по 17.01.2019 року та встановлено, що сума яка підлягає задоволенню становить - 134 917, 29 грн.

В решті нарахованої позивачем суми інфляційних втрат у розмірі - 831, 82 грн. суд першої інстанції правомірно відмовив як безпідставно нарахованої.

Щодо стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми пені у розмірі - 284 484, 32 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до умов пункту 9.1. договору, у разі порушення строків оплат товару, передбачених даним договором, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (т. 1, а.с. 22).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідний розрахунок пені помилково здійснено позивачем нараховуючи на суму сплаченого боргу, а не на суму простроченої заборгованості.

Тому, колегія суддів погоджується з перерахунком суду першої інстанції щодо пені з урахуванням періодів за кожною видатковою накладною із урахуванням сплачених сум відповідно до платіжних доручень за періоди: № 3008 від 10.08.2018 року період з 09.10.2018 року по 17.01.2018 року; № 3018 від 10.08.2018 року період з 09.10.2018 року по 17.01.2018 року; № 3032 від 18.08.2018 року період з 12.10.2018 року по 17.01.2019 року; № 3320 від 05.09.2018 року період з 05.11.2018 року по 17.01.2019 року; № 3375 від 07.09.2018 року період з 06.11.2018 року по 17.01.2019 року; № 3389 від 10.09.2018 року період з 09.11.2018. року по 17.01.2019 року та встановлено, що розрахунок позивача, який підлягає задоволенню становить - 284 484, 32 грн.

З урахуванням викладеного, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 443 108, 65 грн. з яких: 134 917,29 грн. інфляційні втрати, 23 707, 04 грн. 3 % річних, 284 484, 32 грн. пені, а в решті позовних вимог в частині стягнення 831, 82 грн. інфляційних нарахувань - відмові.

Доводи апелянта про те, що кількість фактично поставленого товару зазначена у відповідних вказаних видаткових накладних та специфікації № 56 відрізняється і сума фактично відвантаженого товару склала 1 487 415,76 грн жодними документами не підтверджені.

Матеріали справи не містять доказів того, що в даному випадку Акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" не є належним відповідачем, оскільки належним відповідачем являється ТОВ "Корум Груп".

Таким чином, доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують, не можуть бути підставою для скасування спірного рішення.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2020 у справі № 922/3352/19 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря", м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2020 у справі № 922/3352/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2020 у справі № 922/3352/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.05.2020.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя А.М. Білецька

Суддя І.В. Зубченко