Постанова

від 14.05.2020 по справі 382/399/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2020 року

Київ

справа №382/399/17

адміністративне провадження №К/9901/18054/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 на постанову Яготинського районного суду Київської області від 09 серпня 2017 року, прийняту у складі судді Литвин Л.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Твердохліб В.А. (головуючий), Костюк Л.О., Троян Н.М.

І. Суть спору:

1. Голова Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просив:

1.1. визнати протиправною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Резнікова О.Г. від 02 березня 2017 року у виконавчому провадження №5259949;

1.2. скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Резнікова О.Г. від 02 березня 2017 року у виконавчому провадження №5259949, за якою за повторне невиконання рішення суду накладено на голову Баришівської районної ради Київської області штраф на користь держави у розмірі 6800, 00 грн.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2016 року у справі №382/1364/16-ц адміністративний позов ОСОБА_3 до Баришівської районної ради Київської області, Баришівської центральної районної лікарні, третя особа: Голова Баришівської районної ради ОСОБА_1 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволено. Разом з тим, вказаним рішенням суду не було зобов`язано третю особу по справі - голову Баришівської районної ради ОСОБА_1 вчиняти юридично значимі дії, а саме поновлювати ОСОБА_3 на роботі - на посаді головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні. Голова Баришівської районної ради ОСОБА_1 не є боржником у виконавчому провадженні №5259949, а тому накладення на нього державним виконавцем штрафу за невиконання рішення суду є неправомірним, оскільки боржником у виконавчому провадженні №5259949 є Баришівська районна рада Київської області, на яку вказаний штраф не накладався. Крім того, позивач зазначив, що 24 листопада 2016 року на порядок денний засідання дванадцятої позачергової сесії Баришівської районної ради сьомого скликання, поставлено питання про виконання рішення Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2016 року, однак рішення не було прийнято. Позивач також посилається нате, що посада головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні станом на 16 листопада 2016 року не є вакантною посадою, оскільки вказаний заклад охорони здоров`я очолює головний лікар ОСОБА_4 , яка призначена на посаду на підставі рішення сесії районної ради з якою укладений відповідний контракт.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з огляду на законність і обґрунтованість спірної постанови.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2016 року у справі №382/1364/16-ц адміністративний позов ОСОБА_3 до Баришівської районної ради Київської області, Баришівської центральної районної лікарні, третя особа: Голова Баришівської районної ради ОСОБА_1 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволено: скасовано рішення Баришівської районної ради Київської області від 05 серпня 2016 року №228-09-07 Про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря комунального закладу Баришівська центральна районна лікарня , як незаконне; скасовано наказ Баришівської центральної районної лікарні від 08 серпня 2016 року №92-к Про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря комунального закладу Баришівська центральна районна лікарня , як незаконний; поновлено ОСОБА_3 на роботі - на посаді головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні; стягнуто з Баришівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23 564 гривень; стягнуто з Баришівської районної ради Київської області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 6000,00 гривень; стягнуто солідарно із Баришівської центральної районної лікарні та Баришівської районної ради на користь ОСОБА_3 витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 4 640 гривен; допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 10 038 гривен та поновлення ОСОБА_3 на роботі - на посаді головного лікаря КЗ Баришівська центральна районна лікарня .

5. 24 листопада 2016 року державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

6. На вимоги щодо своєчасного виконання виконавчого листа №382/1364/16-ц від 16 листопада 2016 року Баришівська районна рада Київської області листами від 12 січня 2017 року №01-04(03)/27) та від 27 лютого 2017 року №01-04(03)/92 повідомила Відділ примусового виконання рішень про те, що відповідно до п.20 ч.1 ст.43 Закону України про місцеве самоврядування в Україні та згідно з Положенням про порядок призначення та звільнення з посади керівників підприємств, установ, закладів, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ Баришівського району, затвердженого рішенням Баришівської районної ради №49-02-07 від 22.12.2015, призначення та звільнення керівників підприємств спільної власності здійснюється за рішенням районної ради, однак рішення про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні на відповідних засідання позачергових сесій не було прийнято; крім того подано апеляційну скаргу на рішення Яготинського районного суду від 16 листопада 2016 року.

7. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу Баришівської районної ради Київської області відхилено, а рішення Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2016 року залишено без змін.

8. 17 лютого 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявським А.М. згідно з ст.ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження за невиконання рішення суду накладено на голову Баришівської районної ради Київської області штраф на користь держави у розмірі 3400,00 грн та повідомлено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

9. 02 березня 2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Резнікова О.Г. прийнято постанову про накладення штрафу за повторне невиконання боржником рішення суду та накладено на голову Баришівської районної ради Київської області штраф на користь держави у розмірі 6800, 00 грн; повідомлено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

10. 24 квітня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявським А.М. відповідно до вимог п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

11. Вважаючи постанову від 02 березня 2017 року про накладення штрафу за повторне невиконання боржником рішення суду та накладено на голову Баришівської районної ради Київської області штраф на користь держави у розмірі 6800, 00 грн протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даними позовами до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Яготинський районний суд Київської області постановою від 09 серпня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

13. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що державним виконавцем вжито всі необхідні заходи примусового виконання рішення суду, а тому відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

15. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами не враховано, що рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2016 року у справі №382/1364/16-ц адміністративний позов ОСОБА_3 до Баришівської районної ради Київської області, Баришівської центральної районної лікарні, третя особа: Голова Баришівської районної ради ОСОБА_1 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволено. Разом з тим, вказаним рішенням суду не було зобов`язано третю особу по справі - голову Баришівської районної ради ОСОБА_1 вчиняти юридично значимі дії, а саме поновлювати ОСОБА_3 на роботі - на посаді головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні. Голова Баришівської районної ради ОСОБА_1 не є боржником у виконавчому провадженні №5259949, а тому накладення на нього державним виконавцем штрафу за невиконання рішення суду є неправомірним, оскільки боржником у виконавчому провадженні №5259949 є Баришівська районна рада Київської області, на яку вказаний штраф не накладався. Законом України Про місцеве самоврядування не передбачена можливість прийняття головою ради рішення одноосібно, якщо таке рішення відноситься до повноважень ради, як колегіального органу, оскільки у випадку такого прийняття рішення ради головою одноосібно, вказане рішення є протиправним, а голова ради таким, що перевищив службові (посадові) повноваження. Призначення та звільнення керівників підприємств спільної власності здійснюється за рішенням районної ради.

15.1. Скаржник зазначає, що 24 листопада 2016 року на порядок денний засідання дванадцятої позачергової сесії Баришівської районної ради сьомого скликання, поставлено питання про виконання рішення Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2016 року, однак рішення не було прийнято, про що повідомлялося відповідача.

15.2. Крім того, на думку скаржника судами не враховано, що посада головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні станом на 16 листопада 2016 року не є вакантною посадою, оскільки вказаний заклад охорони здоров`я очолює головний лікар ОСОБА_4 , яка призначена на посаду на підставі рішення сесії районної ради, з якою укладений відповідний контракт. У даному випадку у голови ради не було жодних юридичних підстав для одноосібного скасування рішення ради про призначення нового головного лікаря, розірвання контракту із ним та одноосібного призначення ОСОБА_3 , з яким до того ж не укладено контракту, к цього вимагає чинне законодавство.

16. Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

V. Джерела права й акти їх застосування

17. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. 5 жовтня 2016 року набрав чинності Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

19. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

20. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

21. Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

22. Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

23. Згідно з частиною 6 статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

24. Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

25. Згідно із статтею 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення

VI. Висновок Верховного Суду

26. Відповідно до частин другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

27. Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

28. Згідно з пунктом 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.

29. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).

30. Оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.

31. Норми ст. 75 Закону України Про виконавче провадження , регулюють загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

32. Частинами першою та другою ст. 15 Закону № 1404-VIII, визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

33. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2016 року у справі №382/1364/16-ц адміністративний позов ОСОБА_3 до Баришівської районної ради Київської області, Баришівської центральної районної лікарні, третя особа: Голова Баришівської районної ради ОСОБА_1 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволено та, зокрема, скасовано рішення Баришівської районної ради Київської області від 05 серпня 2016 року №228-09-07 Про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря комунального закладу Баришівська центральна районна лікарня , як незаконне; скасовано наказ Баришівської центральної районної лікарні від 08 серпня 2016 року №92-к Про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря комунального закладу Баришівська центральна районна лікарня , як незаконний та поновлено ОСОБА_3 на роботі - на посаді головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні.

34. Відповідно до оскаржуваної постанови відповідача, боржником у виконавчому провадженні №5259949 визначено Баришівську районну раду Київської області. Вказана постанова не містить вказівки, що саме позивач є боржником у даному виконавчому провадженні та самостійно має виконати рішення суду замість колегіального органу.

35. Натомість, голова Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 у справі про поновлення на роботі ОСОБА_3 був залучений в якості третьої особи.

36. Разом з тим, штраф за невиконання рішення суду, було накладено на позивача, як на посадову особу Баришівської районної ради Київської області.

37. Відповідно до частини шостої та сьомої статті 55 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні голова районної, обласної, районної у місті ради: 1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради; 2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням; 3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду відповідно заступника голови районної, районної у місті ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання; 4) вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради; 5) координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій; 6) організує подання депутатам допомоги у здійсненні ними своїх повноважень; 7) організує відповідно до законодавства проведення референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування; 8) організує роботу президії (колегії) ради (у разі її створення); 9) призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради; 10) здійснює керівництво виконавчим апаратом ради; 11) є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату; 12) підписує рішення ради, протоколи сесій ради; 13) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації; веде особистий прийом громадян; 14) забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради; 15) представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства; 16) за рішенням ради звертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів; 17) звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації", здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін; 18) вирішує інші питання, доручені йому радою.

Голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

38. Згідно з ч. ч. 1. 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

39. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

40. Судами попередніх інстанцій не було надано оцінки вказаним обставинам та доводам позивача та не було встановлено чи у даному випадку є правомірним накладення державним виконавцем штрафу на голову районної ради за невиконання судового рішення про поновлення на роботі, якщо даним судовим рішенням та виданим судом виконавчим листом зобов`язано саме районну раду виконати таке рішення, а також, чи віднесено до повноважень голови районної ради, можливість самостійно виконати рішення та поновити особу на роботі.

41. Судами першої та апеляційної інстанції вказані обставини взагалі не були досліджені.

42. Наведене дає підстави стверджувати про невжиття належних заходів щодо офіційного з`ясування обставин справи.

43. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити Верховним Судом правильність його висновків в цілому по суті спору.

44. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. Враховуючи, що суд касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно положень частин другої-четвертої статті 353 КАС рішення судів попередніх інстанцій в цій справі необхідно скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

47. Під час нового розгляду справи судам слід дати юридичну оцінку вказаним обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

VII. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Яготинського районного суду Київської області від 09 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі №382/399/17 скасувати і направити справу на новий розгляд до Яготинського районного суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова