Рішення

від 03.08.2007 по справі 10/358/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/358/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.07                                                                                        Справа №  10/358/07

Суддя   Алейникова Т.Г.

м. Запоріжжя

За позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю “Будімпекс”,  м. Запоріжжя  

До відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю “Задніпровський металокерамічний завод”, м. Запоріжжя                                                                              

про  стягнення суми 315 265 грн.15 коп. збитків

Суддя       Алейникова Т.Г.

Представники:

від позивача: Козел А.В., довіреність від 01.08.07 № 01/08-ю

від відповідача: не з'явився

Розглядається позов про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 315 265 грн.15 коп. Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Справа розглядалась відповідно ст. 75 ГПК України.

У судовому засідання оголошено резолютивну частину рішення.

          Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору оренди № 9-01/03 від 01.03.2003 р., укладеного між ТОВ «БУДІМПЕКС»(наймач) і ТОВ «СП МДМ»(наймодавець) та додаткової угоди № 3 від 25.12.2005р. до нього, позивач орендує нежитлові приміщення в будівлі лит. К-4, інв. № 1000094, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, пр.Маяковського, 11. Позивач вже більше чотирьох років користується цими приміщеннями, здійснює там підприємницьку діяльність –торгівлю. В зазначених приміщеннях розташовані магазин «Метро», склад будматеріалів, офісні приміщення (в яких знаходяться та працюють органи управління позивача)  та зберігаються матеріальні цінності (товари, устаткування і т.і.) на значну суму. 06.11.2006 року за спільною заявою Семенюка В.С., ТОВ «Макс Лайн», ТОВ «ЗМЗ» ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2006 року було вжито заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-2180/06. Серед іншого цією ухвалою від 06.11.2006 р. позивачу було заборонено вчиняти будь-які дії щодо використання, розпорядження в будь-який спосіб нерухомим, майном, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, інвентарний № 1000094, користуватися приміщеннями, які знаходяться в зазначеній будівлі, укладати  будь-які  інші  правочини,  направлені  на  відчуження та розпорядження нерухомим та рухомим майном. На  виконання цієї ухвали від 06.11.2006 року про вжиття  заходів забезпечення позову ДВС у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 10.11.2006 р. було відкрите виконавче провадження. У цей же день до магазину «Метро»з'явилися державні виконавці ДВС у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з працівниками міліції та понятими, вручили постанови та оголосили заходи забезпечення позову, зазначивши, що оскільки ТОВ «БУДІМПЕКС»заборонено укладати  будь-які  правочини,  направлені  на  відчуження та розпорядження  рухомим майном, то здійснення нашим підприємством торгівельної діяльності з 10.11.2006 р. в цьому приміщенні буде вважатися невиконанням судового рішення. Внаслідок зазначених вище обставин –вжиття заходів забезпечення позову, позивач був вимушений припинити свою господарську діяльність - торгівлю в магазині «Метро», що призвело до неотримання доходів, які б наше підприємство могло б реально одержати за звичайних обставин, якщо б магазин працював у звичайному режимі –без вихідних. Тобто, забезпеченням позову ТОВ «БУДІМПЕКС»було завдано збитків. В подальшому, за заявою позивача ухвала 06.11.2006 року про вжиття заходів була скасована. Оскільки в подальшому за заявою позивача заходи забезпечення позову були скасовані, позивач вважає, що має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову від осіб, за спільною заявою яких було вжито ці заходи, а ці особи несуть солідарну відповідальність.  Позивач вважає, що має право вимагати відшкодування збитків від будь-кого з цих осіб окремо, та просить стягнути суму завданих збитків з ТОВ «ЗМЗ».

Оцінивши матеріали та фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

10 листопада 2006 року старшим державним виконавцем ДВС у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Копил Юлією Вікторовною була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеної ухвали № 2-1180/06 від 06.11.2006 року про вжиття заходів забезпечення позову стосовно позивача. Постановою ДВС у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя № 475/6 від 10.11.2006 р., яка затверджена В.о. начальника ДВС у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя позивачу було заборонено вчиняти дії зазначені в ухвалі від 06.11.2006 року про вжиття заходів забезпечення позову. У цей же день –10.11.2006 р. державні виконавці ДВС у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, із залученням працівників міліції та понятих, особисто вручили зазначені вище постанови представнику позивача за адресою м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, про що свідчить Акт державного виконавця № 475/6 від 10.11.2006 р. та постанова про залучення працівників органів внутрішніх справ.

Таким чином, судовим рішенням –ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2006 року, яке є обов'язковим для виконання, позивачу було заборонено користуватися орендуємими приміщеннями, в яких він здійснює підприємницьку діяльність –торгівлю будматеріалами та було заборонено укладати будь-які правочини, направлені  на  відчуження та розпорядження нерухомим та рухомим майном. Тобто фактично, виходячи зі змісту зазначених заборон, судовим рішенням –ухвалою від 06.11.2006 р. про вжиття заходів забезпечення позову, яке є обов'язковим для виконання, позивачу було заборонено здійснювати свою господарську діяльність, зокрема торгівлю будматеріалами в магазині, що розташований в орендуємому позивачем приміщенні.

В подальшому, ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20.11.2006 року по справі № 2-1180/06  зазначені вище заходи забезпечення позову були скасовані повністю.

Внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, позивач по даній справі було вимушений припинити свою господарську діяльність –торгівлю будматеріалами, що призвело до неотримання доходів, які б це підприємство могло б реально одержати за звичайних обставин, якщо б воно працювало у звичайному режимі. Тобто, забезпеченням позову ТОВ «БУДІМПЕКС»було завдано збитків.

До стягнення позивачем заявлені збитки за період з 11.11.2006 р. по 14.11.2006 р. включно. Про припинення позивачем господарської діяльності в зазначений період і неотримання ним касової виручки свідчать довідка ЗРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк»№ 1.10.00.05-1204 від 14.05.2007 р. та довідка ЗФЦВ «Промінвестбанк»№ 25/05-60 від 25.05.2006 р.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Згідно розрахунку наданого позивачем, який був перевірений судом, сума неотриманих позивачем доходів за період з 11.11.2006 р. по 14.11.2006 р. становить 312 817, 15 грн.

Суд дійшов висновку, що саме застосування заходів забезпечення позову щодо позивача призвело до припинення господарської  діяльності та виникнення у позивача збитків за період з 11.11.2006 р. по 14.11.2006 р.

Відповідно до статті 155 ЦПК України у разі скасування заходів забезпечення позову, особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову від особи (осіб) за заявою якої було вжито ці заходи.

          Оскільки заходи забезпечення позову були скасовані ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20.11.2006 року, позивач має право на відшкодування збитків, завданих йому забезпеченням позову від осіб, за спільною заявою яких було вжито ці заходи - Семенюка В.С., ТОВ «Макс Лайн»і ТОВ «ЗМЗ».

Згідно частини 1 статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників  (солідарних боржників)  кредитор  має  право  вимагати   виконання   обов'язку частково  або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо.

Виходячи з зазначених норм закону, Семенюк В.С., ТОВ «Макс Лайн»і ТОВ «ЗМЗ»несуть перед позивачем солідарну відповідальність за завдані забезпеченням позову збитки і позивач має право вимагати відшкодування збитків від будь-кого з них окремо, у тому числі від ТОВ «ЗМЗ»- відповідача у даній справі.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення збитків в сумі 312 817, 15 грн. є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення суми витрат пов'язаних зі здійсненням охорони не підлягають задоволенню, як необґрунтовані.

Судові витрати відносяться на сторони у відповідності до ст. 49 ГПК України.

.

 Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький металокерамічний завод»(69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75/213, р/р 26001000943001 ЗФ “Укрінбанк”, МФО 313184, ЄДРПОУ 30907221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІМПЕКС»(69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, р/р 26005301158310 в ЗЦВ ПІБ, МФО 313355, ЄДРПОУ 31852949) 312 817 (триста дванадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 15 коп. збитків, завданих вжиттям заходів забезпечення позову, 3128 грн. 17 коп. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                       Алейникова Т.Г.

Рішення підписано 06.08.07