Рішення

від 07.08.2007 по справі 4/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/231

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.08.07 р.                                                                               Справа № 4/231                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за позовом –               Товариства з обмеженою відповідальністю “Бустер-Трейд” м. Київ

до відповідача -          Приватного підприємства “Акрополіс Трейд” м. Слов'янськ

про стягнення  93170,51грн.

за участю представників сторін:  

від позивача – Слободніченко М.К. – довіреність від 25.06.07р.,

від відповідача – не явився

в с т а н о в и в:

          Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 93170,51грн., з яких:

- 37353,56грн. – загальний борг за поставлену продукцію,

- 83,84грн.- інфляційні витрати,                                                                                                                     

- 24873,11грн. – проценти за користування грошовими коштами,

- 29701,72грн. – штраф за несплату вартості поставленої продукції,

- 1158,28грн. – пеня за прострочення оплати поставленої продукції.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір № 01/15 купівлі-продажу від 15.01.2007року та специфікацію № 1 до договору по яких поставлена відповідачу продукція, акт приймання продукції відповідачем, витяг з банківського рахунку, який підтверджує часткову сплату відповідачем прийнятої продукції.

В позовної заяві позивач просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт грошові кошти відповідача у зв'язку з тим, що невиконання відповідачем свої договірних зобов'язань дає підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення суду.

Керуючись ст.22 ГПК України 23.07.2007року представник позивача заявив клопотання про відмову від позову в частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами в сумі 24873,11грн.

Приймаючи до уваги, що відмова від частини позову не зачіпає інтереси інших осіб, суд задовольняє клопотання та приймає відмову позивача в цій частини позову.

          Представник відповідача жодного разу не явився в судове засідання, про яке був неодноразово повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчать реєстри замовлених поштових відправлень, не надав відзив на позов та документи, які свідчать про виконання укладеного з позивачем договору.

          За наявністю і повнотою документів для вирішення спору, суд не позбавлений права вирішити спір без явки представника відповідача.

          Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що між сторонами 15.01.2007року підписаний договір купівлі-продажу в якому передбачені всі істотні умови для договорів купівлі-продажу, тому він вважається судом укладеним.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статтях 526,530 Цивільного кодексу України, боржник повинен сплатити одержаний товар в строки передбачені умовами договору і суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності з діючим законодавством та укладеним між сторонами договором як вимагає ст. 193  Господарського кодексу України.

2

          За укладеним договором та специфікацією відповідачем одержана продукція – піна монтажна та очисник загальною вартістю 51408,20грн.

Факт отримання відповідачем вартості товару підтверджений актом здачі-приймання № БТ-001, підписаний представниками і закріплений печатками сторін.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За пунктом 3.1 договору сторонами передбачений порядок розрахунків, а саме:

- покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленого товару в розмірі 30% від його повної вартості, вказаної в специфікації (перший платіж) на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару;

- на протязі наступних 7 днів з моменту здійснення першого платежу покупець зобов'язаний здійснити другий платіж, а саме 30% від повної вартості товару, вказаної в Специфікації;

- на протязі наступних 9 днів з моменту здійснення другого платежу покупець зобов'язаний здійснити останній третій платіж, а саме 40% від повної вартості товару, вказаної в Специфікації.

Відповідач, в порушення пункту 3.1 договору, 26.02.2007 року тільки частково перерахував 14054,64грн. позивачу, що підтверджено витягом з банківського рахунку № 114 від 26.02.2007року, тому сума боргу складає  на час вирішення спору складає 37353,56грн.  

          Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статтях 526,530 Цивільного кодексу України, боржник повинен сплатити одержаний товар в строки передбачені умовами договору і суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності з діючим законодавством та укладеним між сторонами договором як вимагає ст. 193  Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Оскільки, господарський суд вважає доведеними позивачем факт невиконання умов договору відповідачем, як і факт заборгованості в розмірі 37353,56грн., він стягує  з відповідача доведену суму боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі – 37437,40грн., де сума інфляції складає 83,84грн.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

          Строки оплати одержаного товару, які передбачені сторонами в пункті 3.1 договору, відповідачем порушенні.

          Відповідно до ч.1ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну норму містить стаття 193 Господарського кодексу України щодо виконання господарських договорів.

          Сторонами передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання покупця у разі сплати вартості товару у відповідності з п.3.1договору, а саме:

-  пунктом 5.2 - сплатити продавцю в разі несплати вартості товару штраф у розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочення з моменту, коли  товар мав бути сплачений до здійснення повного розрахунку за поставлений товар;

- пунктом 5.3 – в разі прострочення оплати товару, сплатити проценти за користування грошовими коштами у відповідності до ст.536 Цивільного кодексу України в розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочення з моменту, коли товар мав бути оплачений до здійснення повного розрахунку за поставлений товар;          

-    пунктом 5.4 - в разі прострочення оплати товару, на несплачену суму нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення з моменту, коли товар мав бути оплачений до здійснення повного розрахунку за поставлений товар.          

3

          Таким чином, сторонами за один й той же вид провинності - за прострочення оплати товару, передбачена відповідальність у вигляді штрафу, пені та процентів за користування грошовими коштами.

          Суд приймає відмову позивача від нарахування ним процентів за користування грошовими коштами у відповідності до ст.536 Цивільного кодексу України в розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочення в сумі 24873,11грн., так як не зачіпає інтересів інших осіб і на підставі п.4ст.80 ГПК України припиняє провадження у справі в цій частині позову.

Що ж до вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1158,28грн. та штрафу в розмірі 29701,72грн., суд виходить з наступного:

Штраф і пені є різновидами неустойки, кожен з яких має свої особливості за підставою виникнення і методом обчислення залежно від характеру порушень зобов'язань.

Особливості застосування штрафу полягають у тому, що штраф обчислюється тільки у відсотках і тільки від загальної суми порушеного зобов'язання. Він являє собою грошову суму, яка одноразово виплачується порушником зобов'язання. Основною умовою застосування штрафу є те, що штраф може встановлюватись за будь-яке порушення зобов'язання.  

Пеня ж, у свою чергу, є неустойкою, якам обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Як і штраф, пеня обчислюється тільки у відсотках і є тривалою неустойкою, тобто грошовою сумою, яка нараховується за кожен день прострочення.

Суд, вирішуючи спір відносно правомірності стягнення з відповідача пені і штрафу, виходить з факту наявності договірних відносин між сторонами і досягнення ними згоди щодо відповідальності, зокрема застосування неустойки за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Штраф  як і пеня нараховуються з дня, наступного за днем, коли зобов'язання повинно було бути виконано, за період шість місяців у відповідності з п. 1ст.223 ГК України та підпункту 1 пункту 2 ст.258 ЦК України у межах одного року.

Вимоги позивача щодо стягнення з боржника пені в розмірі 1158,28грн. задовольняються в повному обсязі, так як Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, передбачено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах  відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний пеню сплатити з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Крім цього, частиною 2 статті 343 ГК України прямо вказується та те, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Щодо вимог позивача про стягнення штрафу у розмірі 1% від вартості товару, визначеної в специфікації, за кожен день прострочення з моменту, суд виходить з визначення сторонами загальної вартості поставленого товару, невиконання грошового зобов'язання відповідачем, стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, подвійної облікової ставки національного банку України та шестимісячного строку, а тому господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення штрафу за невиконання договору 10331,57грн. за 63дня.

Положеннями статей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, тобто сторони вправі  самостійно передбачати відповідальність сторін.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (Постанова №17/422 від 12.09.2006року “Про стягнення пені та штрафу за порушення строку виконання зобов'язання за договором”).

          У відповідності зі статтею 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплатити відсотки, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

4

          Пунктом 5.3 договору сторонами встановлений  розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами, а саме: в розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочення з моменту, коли товар мав бути оплачений до здійснення повного розрахунку за поставлений товар, але приймаючи до уваги, що позивач відмовився від стягнення відсотків за користування грошовими коштами в сумі 24873,00грн., суд припиняє провадження у цій частині позову на підставі ст.22,78, п.4ст.80 ГПК України

          Що стосується вимоги позивача щодо накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві в межах суми позову, вона не підлягає задоволенню, так як  позивачем не надано документів, які підтверджують, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.

На підставі ст.ст.526,530,536,546,549,625, 627-629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,66,67,49,78,п.4ст.80, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Бустер Трейд” м. Київ до Приватного підприємства “Акрополіс Трейд” м. Слов'янськ  про  стягнення 93170,51грн., з яких: 37353,56грн. – сума боргу, 1158,28грн. – пеня, 29701,72грн. – штраф, 24873,11грн. – сума відсотків за користування чужими грошовими коштами, 83,84грн. – сума інфляції, частково.

          Стягнути з Приватного підприємства “Акрополіс Трейд” м. Слов'янськ-84100, вул. Іскри, буд. 27, кв. 78, ЄДРПОУ 33453659, р/р №26001053602304 в “Приватбанк” м. Краматорськ, МФО 335548 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бустер Трейд” м. Київ-01135, вул. П. Пестеля, 11, ЄДРПОУ 34002236, р/р №26006101073466 в КРД (Ф) Аваль, МФО 380805 заборгованість в розмірі 37353,56грн., пеню в розмірі 1158,28грн., штраф в розмірі 10331,57грн., суму інфляції в розмірі 83,84грн., державне мито – 489,27грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити.

Припинити провадження у справі в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами у відповідності до ст.536 Цивільного кодексу України в розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочення в сумі 24873,11грн., за відмовою позивача.

Суддя                                                                                                        

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

          Повний текст рішення оголошений 07.08.2007року.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

1-відповідачу.