Номер провадження: 22-ц/813/1965/20
Номер справи місцевого суду: 520/10894/16-ц
Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
30.04.2020 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер справи: 520/10894/16-ц
Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/1965/20
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),
- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бикової К.А.,
учасники справи:
- скаржник - ОСОБА_1 ,
- особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Тамара Григорівна,
- заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши питання про закриття апеляційного провадження в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Тамари Григорівни, заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними та скасування постанов, за апеляційною скаргою представника Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Барабанової Тетяни Олександрівни на ухвалу Київського районного суду міста Одеси, постановлену у складі судді Калініченко Л.В. о 13 годині 44 хвилині 22 серпня 2019 року, повний текст ухвали складено 27 серпня 2019 року,
встановив:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною уточненою у червні місяці скаргою, в якій остаточно просить: 1) визнати неправомірними дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхи Т.Г. з винесення постанов за виконавчим провадженням ВП №53248470 про: 1.1) накладення штрафу в сумі - 216 277,99 грн.; 1.2) встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; 1.3) встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; 1.4) встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; 1.5) встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; 1.6) виправлення помилки у процесуальному документі; 1.7) стягнення виконавчого збору в розмірі - 72 092,66 грн.; 2) скасувати постанови державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхи Т.Г. в рамках виконавчого провадження № 53248470: 2.1) від 20.05.2019 року про накладення штрафу в розмірі - 216 277,99 грн.; 2.2) від 20.05.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; 2.3) від 20.05.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; 2.4) від 20.05.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; 2.5) від 20.05.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; 2.6) від 13.06.2019 року про виправлення помилки у процесуальному документі; 2.7) від 19.06.2019 року про стягнення виконавчого збору в розмірі - 72 092,66 грн..
ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням Київського районного суду м. Одеса від 13.10.2016 року по справі №520/10894/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (боржник) про стягнення аліментів стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 7 вересня 2016 року до повноліття дитини.
Рішенням апеляційного суду в Одеській області від 16.12.2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 у розмірі - 25 000 грн. щомісячно, починаючи з 7 вересня 2016 року до повноліття дитини.
На примусове виконання рішення апеляційного суду в Одеській області від 16.12.2016 року по справі №520/10894/16-ц Київським районним судом м Одеса було видано виконавчий лист від 10.01.2017 року.
На підставі вказаного виконавчого листа 10.01.2017 року державним виконавцем Київського відділу ДВС м Одеса ГТУЮ в Одеській області Білобородовою А.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53248470.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.06.2017 року було відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м Одеса та апеляційного суду Одеської області від 16.12.2016 року. Частково задоволено клопотання про зупинення виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року. Відмовлено у зупиненні рішення апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. В іншій частині виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року зупинено до закінчення касаційного провадження.
Постановою від 25.09.2017 року державного виконавця Першого Київського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Койчевою Оленою Федорівною були зупинені виконавчі дії на підставі ухвали Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.06.2017. Боржник виконав приписи ухвали ВСС України від 13.06.2017 року в частині сплати аліментів за один місяць.
22 травня 2019 року ОСОБА_1 випадково дізнався, що державним виконавцем Першого Київського відділу ДВС м Одеса ГТУЮ в Одеській області Капелюхою Т.Г. 17.05.2019 року було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження ВП №53248470, в рамках якого також 20.05.2019 року винесено наступні постанови відносно нього: про накладення штрафу; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керуванні транспортним засобом, а також постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 13 червня 2019 року; постанову про стягнення виконавчого збору від 19 червня 2019 року.
Скаржник посилається на те, що вищевказані постанови державного виконавця мають ознаки покарання за порушення обов`язку, що сплати аліментів, в результаті чого утворилась відповідна заборгованість. Отже, приймаючи рішення про застосування до боржника мір примусового характеру, державний виконавець має встановити вину такої особи.
Однак, він не отримував від державного виконавця постанову про відновлення вчинення виконавчих дій в рамках ВП №53248470 від 17.05.2019 року. Про існування постанов від 17.05.2019 року, від 20.05.2019 року, як стверджує ОСОБА_1 , він дізнався не від державного виконавця, а випадково, з текстом яких зміг ознайомитись лише на сайті автоматизовані системи виконавчих проваджень.
Скаржник вважає, що не пересвідчившись в отриманні постанови про відновлення вчинення виконавчих дій за ВП №53248470, державний виконавець протиправно виніс вищевказані постанови від 20.05.2019 року, 13.06.2019 року та від 19.06.2019 року, що також свідчить про те, що постанови від 20.05.2019 року винесені через три дні після поновлення виконавчого провадження, а не через чотири місяці, як це встановлено законом.
Крім того, скаржник стверджує, що державним виконавцем всупереч вимогам закону не було надано йому строк для добровільного виконання рішення суду.
На підставі викладеного, у зв`язку із не направленням державним виконавцем, в свою чергу не отриманням боржником постанови від 17.05.2019 року, скаржник вважає, що державний виконавець безпідставно прийшла до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у не виконанні рішення апеляційного суду в Одеській області від 16.12.2016 року по справі № 520/10894/16-ц та протиправно застосувала виконавчі дії примусового характеру, за наслідком чого було винесені також постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 13 червня 2019 року та про стягнення виконавчого збору від 19 червня 2019 року.
На підставі вищевикладеного, скаржник вважає, що оскаржувані ним постанови порушують його права і інтереси. Є такими, що винесені державним виконавцем протиправно, в супереч вимогам Закону України Про виконавче провадження , а від так дії державного виконавця підлягають визнанню протиправними, а оскаржувані постанови скасуванню (Т. 1, а. с. 1 - 6, 37 - 39).
В судовому засіданні суду першої інстанції представник скаржника підтримав доводи зазначені у скарзі та просив суд її задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції заперечувала проти задоволення скарги, вважала її необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню.
Державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г. у судове засідання суду першої інстанції не з`явилась.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2019 року вищезазначену скаргу задоволено.
Визнано протиправними дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхи Т.Г. з винесення в рамках виконавчого провадження ВП №53248470 стосовно боржника ОСОБА_1 : постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 20 травня 2019 року; постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20 травня 2019 року; постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 20 травня 2019 року; постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 20 травня 2019 року; постанови про накладення штрафу від 20 травня 2019 року; постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 13 червня 2019 року; постанови про стягнення виконавчого збору від 19 червня 2019 року.
Скасовано постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюха Т.Г. 20.05.2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, стосовно боржника ОСОБА_1 ..
Скасовано постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюха Т.Г. 20.05.2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, стосовно боржника ОСОБА_1 .
Скасовано постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюха Т.Г. 20.05.2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, стосовно боржника ОСОБА_1 .
Скасовано постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюха Т.Г. 20.05.2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, стосовно боржника ОСОБА_1 ..
Скасовано постанову про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюха Т.Г. 20.05.2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі - 216 277,99 грн..
Скасовано постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюха Т.Г. 13.06.2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою внесено зміни до постанови про накладення штрафу винесену 20.05.2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470.
Скасовано постанову про стягнення виконавчого збору, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюха Т.Г. 19.06.2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі - 72 092,66 грн..
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Одеської області від 16.12.2016 року, будучи незгодним з розміром аліментів, однак у разі одночасного здійснення ним дій з виконання в добровільному порядку оскаржуваного ним рішення суду, ОСОБА_1 фактично б визнав це рішення та на стадії касаційного розгляду справи мало б місце захист ілюзорних прав особи, яка звернулась до суду з відповідною скаргою, що є порушенням Конвенції.
Крім того, судом першої інстанції враховано, що у відповідності до вимог ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті зокрема аліменти, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, у разі здійснення ОСОБА_1 таких дій та задоволення його касаційної скарги, ОСОБА_1 фактично був би позбавлений на поворот виконання рішення суду у зв`язку з добровільної сплатою аліментів на користь дитини у визначеному розмірі рішенням суду, з яким він був не згоден, чим в свою чергу були б порушені законні права ОСОБА_1 на захист, доступ до правосуддя та справедливого судового розгляду.
Одночасно судом першої інстанції зазначено, що тимчасове обмеження боржника у виконавчому провадженні у праві керування транспортними засобами, у праві на виїзд за кордон, на полювання та інше, належать до обмежувальних заходів.
В п. 43 та 44 рішення у справі Курочкін проти України від 20.05.2010 року заява №42276/08, ЄСПЛ зазначив, що Втручання у право на повагу до приватного життя становить порушення статті 8, якщо воно здійснюється не згідно із законом , не має однієї або кількох законних цілей, зазначених у пункті 2 статті 8, а також не є необхідним у демократичному суспільстві для досягнення такої цілі чи цілей (див. рішення від 7 серпня 1996 р. у справі Йогансен проти Норвегії (Johansen v. Norway), Reports 1996-111, c. 1001-1002, n. 52). Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (див., наприклад, згадане вище рішення у справі Кутцнер проти Німеччини , п. 60, тарішення від 18 грудня 2008 р. у справі Савіни проти України (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, п. 47)…
Словосполучення згідно із законом у пункті 2 статті 8 вимагає передусім, щоб відповідний захід був певним чином передбачений національним законодавством; він також стосується якості відповідного закону і вимагає його відповідності принципу верховенства права та доступності відповідній особі, яка, зокрема, має бути здатною передбачити його наслідки для себе (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 1 липня 2008 р. у справі Ліберті та інші проти Сполученого Королівства (Liberty and Others v. the United Kingdom), заява № 58243/00, n. 59). .
У справі Гочев проти Болгарії ( Gochev v. Bulgaria від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям:
-по-перше, має ґрунтуватися на законі;
-по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції;
-і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід памятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду.
Тому, застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
Згідно ст. 33 Конституцією України, свобода пересування і право на вільний вибір місця проживання належать кожній людині, яка на законних підставах перебуває на території України, і включають у себе: 1) свободу пересування територією України; 2) право на вільний вибір постійного чи тимчасового місця проживання на території України; 3) право вільно залишати територію України; 4) право громадянина України в будь-який час повернутися в Україну. Перші три складові права на вибір місця перебування можуть бути обмежені Законом. Четверта будь-яким обмеженням не підлягає.
Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Відтак будь-які умови обмеження у свободі пересування в разі його застосування обовязково мають бути визначені Законом.
Суд відзначив, що у національному законодавстві дійсно існує підґрунтя до застосування оспорюваних обмежувальних заходів - це, як зазначено вище, ч. 9 ст. 71 Закону України Про виконавче провадження .
Поряд з тим, втручання в право на повагу до приватного життя особи має бути виправданим, тобто має існувати відповідність втручання легітимній меті чи його необхідність.
На переконання суду першої інстанції, виносячи спірні постанови державний виконавець припустився протиправного формалізму - використав надане законом дискреційне повноваження та вжив спірні обмежувальні заходи, однак за текстом постанов жодним чином не обґрунтував причин винесення постанови, не зазначив підстав накладання саме означених обмежувальних заходів, не мотивував, яким чином ці обмежувальні заходи спонукатимуть боржника до виконання виконавчого листа та виконання судового рішення, не здійснивши обсяг необхідних дій з примусового виконання рішення суду, а саме повідомлення ОСОБА_1 про поновлення виконавчого провадження, які порушують права та інтереси боржника за відсутності його вини у невиконанні рішення суду.
Щодо скасування постанов державного виконавця від 20.05.2019 року про накладення штрафу в розмірі - 216 277,99 грн. та від 19 червня 2019 року про стягнення виконавчого збору у розмірі - 72 092,66 грн. судом першої інстанції викладено наступні обставини і відповідні правові висновки.
Окрім вищевикладених постанов, державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г. в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, 20.05.2019 року винесено додатково постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 216 277,99 грн., до якої внесено виправлення помилки, на підставі постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 13.06.2019 року.
Між тим, заборгованість, на підставі якою було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу, виникла за період зупинення виконавчого провадження, а не за невиконання боржником рішення суду. Також судом першої інстанції було встановлено, що про відновлення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження та про розрахунок заборгованості на час накладення на ОСОБА_1 штрафу, останнього повідомлено не було.
З матеріалів виконавчого провадження навпаки вбачається, що ОСОБА_1 дізнавшись про поновлення виконавчого провадження одразу здійснив сплату усієї суми аліментів, яка була нарахована за зупинений час, що підтверджується розрахунком по аліментам від 13.06.2019 року з інформацією про відсутність боргу.
З оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 20.05.2019 року, вбачається, що зазначені обставини державним виконавцем враховані не були під час її винесення.
Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що державним виконавцем не було враховано вищевказані обставини, а тому постанова про накладення штрафу, винесена державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г. 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі - 216 277,99 грн., є передчасною, невиправданим заходом забезпечення реального виконання рішення суду, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Оскільки постанова про виправлення помилки у процесуальному документі, винесена державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 13 червня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, є складовою частиною постанови про накладення штрафу від 20 травня 2019 року, яка підлягає скасуванню, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність скасування і похідної постанови про виправлення описки.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. в рамках вказаного виконавчого провадження, за наслідком винесеної постанови про накладення штрафу та розрахунку заборгованості, також винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі - 72 092,66 грн..
Нарахування і стягнення виконавчого збору, врегульовано статтею 27 Закону України Про виконавче провадження .
У відповідності до вказаної статті, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Пунктом 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що за виконавчим документом про стягнення аліментів у разі, якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, державний виконавець зобов`язаний нарахувати виконавчий збір із суми заборгованості зі сплати аліментів.
Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Виконавчий збір нараховується із суми заборгованості, визначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Надалі у разі прострочення боржником щомісячного аліментного платежу нарахування виконавчого збору здійснюється державним виконавцем щомісяця.
Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.
Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.
Заборгованість, яка виникла у ОСОБА_1 , на підставі якої державним виконавцем нарахований виконавчий збір, утворилась за період зупинення дії рішення суду, на підставі якого здійснювались такі дії. Після поновлення виконавчого провадження, боржником у перший місяць, після отримання інформації про поновлення виконавчого провадження було одразу здійснено сплату суми коштів за аліменти, які підлягали до сплати в зупинений період виконання рішення суду.
На підставі викладеного, судом першої інстанції викладено висновок про те, що у відповідача в даному випадку на час відновлення виконавчих дій, була відсутня заборгованість зі сплати аліментів в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, яка виходячи з позиції державного виконавця виникла у боржника у зв`язку з навмисним ухиленням від виконання свого обов`язку щодо сплати аліментів.
Отже, виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що державним виконавцем не було враховано вищевказані обставини, а тому постанова про стягнення виконавчого збору від 19.06.2019 року, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню (Т. 1, а. с. 230 - 239 зворотна сторона).
В апеляційній скарзі представник Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Барабанова Т.О. просить скасувати ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 22 серпня 2019 року. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог скарги відмовити в повному обсязі.
Між тим, апеляційна скарга містить доводи щодо порушення судом першої інстанції правил підвідомчості спору під час постановлення оскаржуваної ухвали. Апелянт вважає, що вищенаведена скарга ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Апелянт в апеляційній скарзі посилається зокрема на низку приписів КАС України, якими обгрунтовує наведені у попередньому абзаці вимоги апеляційної скарги.
Представник апелянта надав суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку із введенням в державі карантину. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.04.2020 року у задоволенні клопотання представника апелянта про зупинення провадження у справі було відмовлено.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_5 , діюча від імені ОСОБА_1 , заперечує проти апеляційної скарги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції просить залишити без змін. Вказує на дотримання судом першої інстанції правил підвідомчості спору під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Крім того від адвоката Бондаренко Г .Є. , діючої від імені ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції 24.04.2020 року надійшло клопотання, про відкладення, призначеного на 30.04.2020 року розгляду справи.
Інші учасники справи про дату, час і місце розгляду справи сповіщені. Заяв та клопотань не надали.
Апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.
Частинами першою - третьою статті 4 Закону України Про електронний цифровий підпис передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
14.02.2019 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.
Матеріалами справи, зокрема відомостями заяви про відкладення розгляду справи, не підтверджується наявність електронного цифрового підпису у вказаній заяві про відкладення розгляду справи. Крім того відміткою на вказаній заяві про відкладення розгляду справи підтверджується відсутність електронного цифрового підпису зазначеного електронного документу.
Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.
Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).
Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року, зі змінами внесеними згідно із розпорядженнями Голови Одеського апеляційного суду за №3 від 02.04.2020 року та за №4 від 08.04.2020 року Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19 передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах 1, 2 статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.
Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів ухвалила розглянути питання про закриття провадження у справі в частині вимог скарги, які стосуються штрафу та виконавчого збору, за відсутності її учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги щодо закриття провадження у справі та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/10894/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
За результатами розгляду вказаної справи, 13 жовтня 2016 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2016 року скасовано. Позов задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 25000 гривень щомісячно, починаючи з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.
10 січня 2017 року Київським районним судом міста Одеси було видано виконавчий лист №520/10894/16-ц на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року, на підставі якого постановою від 17.01.2017 року державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Білобородової А.В. відкрито виконавче провадження ВП №53248470.
В рамках зазначеного виконавчого провадження, державним виконавцем 25.01.2017 року винесено постанову про арешт коштів боржника.
Будучи незгодним з рішеннями судів по цивільній справі №520/10894/16-ц, ОСОБА_1 12 червня 2017 року подав касаційну скаргу на рішення суду, на підставі якої ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2016 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року по цивільній справі №520/10894/16-ц.
Одночасно у вказаній ухвалі, судом було відмовлено у зупиненні рішення апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. У іншій частині виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року зупинено до виконання касаційного провадження.
На підставі вказаної ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2017 року, державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області 25 вересня 2017 року в рамках виконавчого провадження ВП №53248470 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
З витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження ВП №53248470 вбачається, що станом на постановлення вказаної постанови, ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів не мав.
27 березня 2019 року за наслідком розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 по справі №520/10894/16-ц, Верховним Судом ухвалено постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року залишено без змін.
15 травня 2019 року представник стягувача за виконавчим провадженням ВП №53248470 - ОСОБА_2 звернувся з заявою до Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про поновлення виконавчого провадження.
17 травня 2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, якою поновлено виконавче провадження ВП №53248470, з примусового виконання виконавчого листа №520/10894/16-ц, виданого 10.01.2017 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 25000 гривень щомісячно, починаючи з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.
В матеріалах виконавчого провадження, наявний супровідний лист від 17.05.2019 року за вих. №9808, про здійснення направлення копії постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 17.05.2019 року, на адресу мешкання ОСОБА_1 ..
Тієї ж дати, 17 травня 2019 року, державним виконавцем - Капелюха Т.Г. виконаний розрахунок заборгованості по аліментам, відповідно до якого, станом на 17.05.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить 720926 гривень 63 копійки.
Також з матеріалів виконавчого провадження ВП №53248470 вбачається, що 20 травня 2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г. були винесені наступні постанови стосовно боржника ОСОБА_1 , а саме:
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 20 травня 2019 року;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20 травня 2019 року;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 20 травня 2019 року;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 20 травня 2019 року;
- про накладення штрафу від 20 травня 2019 року, якою накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі 216277 (двісті шістнадцять тисяч двісті сімдесят сім) гривень 99 (дев`яносто дев`ять) копійок.
Надалі, 13 червня 2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесено зміни до постанови про накладення штрафу винесену 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, та зазначено, що: Відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України Про виконавче провадження , за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів , та штраф на користь стягувача у розмірі 216277 гривень 99 копійок .
Тієї ж дати 13 червня 2019 року, державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості по аліментам, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів станом на 13.06.2019 року відсутня. Розмір заборгованості по аліментам в сумі 372336 гривень сплачено ОСОБА_1
19 червня 2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г., в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 72092 (сімдесят дві тисячі дев`яносто дві) гривні 66 (шістдесят шість) копійок.
В матеріалах виконавчого провадження ВП №53248470 відсутні будь-які відомості про отримання будь-якого документа або ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з боку ОСОБА_1 , починаючи після поновлення виконавчого провадження на підставі постанови від 17 травня 2019 року.
Боржник ОСОБА_1 будучи незгодним з вказаними постановами винесеними в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, а саме: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 20 травня 2019 року; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20 травня 2019 року; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 20 травня 2019 року; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 20 травня 2019 року; про накладення штрафу від 20 травня 2019 року; про виправлення помилки у процесуальному документі від 13 червня 2019 року; про стягнення виконавчого збору від 19 червня 2019 року, звернувся до суду з вищенаведеною скаргою на дії державного виконавця та про скасування зазначених постанов.
Між учасниками виконавчого провадження виникли правовідносини щодо оскарження дій державного виконавця.
Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
У рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24) ЄСПЛ закріпив поняття суд, встановлений законом , яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.
Фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У справі Занд проти Австрії (заява № 7360/76) визначено, що термін суд, встановлений законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .
Згідно зі статтею 1 ЗУ Про виконавче провадження (Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Відповідно до частини 1 пункту 16, частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно частин 1 - 3 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У свою чергу, стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (частина 1 статті 75 Закону № 1404-VIII).
За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону № 1404-VІІІ постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Згідно із частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18) та від 10 квітня 2019 року у справі № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18).
Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі 2-1409/11 не було відступлено від вищевказаної правової позиції і було викладено про те, що вимоги про зняття арешту з майна, яке є пов`язаними з вирішенням питання щодо стягнення виконавчого збору не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Матеріалами справи підтверджується, сторонами виконавчого провадження не заперечується, що вказані вище оскаржувані виконавчі дії вчинено державним виконавцем з метою стягнення виконавчого збору та накладення штрафу на боржника.
Суд першої інстанції зробив неправильний висновок, що справа в частині розгляду вищенаведеної скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, які мають наслідком винесення постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу на боржника, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в частині розгляду вимог вищенаведеної скарги ОСОБА_1 : 1) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 19 червня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі - 72 092,66 грн.; 2) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі - 216 277,99 грн.; 3) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, винесеної державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 13 червня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою внесено зміни до постанови про накладення штрафу винесену 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470.
Згідно із ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 381 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
На підставі вищевикладеного, у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права щодо підвідомчості спору в частині розгляду вимог вищенаведеної скарги: 1) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 19 червня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі - 72 092,66 грн.; 2) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі - 216 277,99 грн.; 3) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, винесеної державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 13 червня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою внесено зміни до постанови про накладення штрафу винесену 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати. Провадження у справі закрити у зазначеній у даному абзаці частині розгляду скарги.
Керуючись ст. ст. 258, 367, 368, 377, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Барабанової Тетяни Олександрівни, - задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 22 серпня 2019 року в частині розгляду вимог скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюха Тамари Григорівни: 1) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 19 червня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі - 72 092,66 грн.; 2) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі - 216 277,99 грн.; 3) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, винесеної державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 13 червня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою внесено зміни до постанови про накладення штрафу винесену 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470 - скасувати.
Провадження у справі в частині розгляду вимог скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Тамари Григорівни: 1) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 19 червня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі - 72 092,66 грн.; 2) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі - 216 277,99 грн.; 3) про визнання протиправними дій з винесення та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, винесеної державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Т.Г. 13 червня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470, якою внесено зміни до постанови про накладення штрафу винесену 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП №53248470 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.
Повний текст ухвали складено 15 травня 2020 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2020 |
Оприлюднено | 19.05.2020 |
Номер документу | 89282149 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Заїкін А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні