Рішення

від 18.05.2020 по справі 260/383/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/383/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Ужгородського виробничого підприємства "Синевір" Українського товариства глухих про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38629032) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського виробничого підприємства "Синевір" Українського товариства глухих (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Огарьова, буд.3, код ЄДРПОУ 03972593), в якій просить: зобов`язати Ужгородське виробниче підприємство "Синевір" Українського товариства глухих застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення гуртожитку Ужгородського УВП "Синевір" Українського товариства глухонімих, розташованого за адресою: 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Загорська, буд. 5 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками позапланової перевірки гуртожитку Ужгородського УВП Синевір Українського товариства глухонімих за адресою: 88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Загорська, буд. 5 складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 19.12.2019 за № 712 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312. Тому позивач просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою суду від 14 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою без виклику сторін. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

13 березня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що відповідачем не заперечується факт існування виявлених порушень законодавства на момент здійснення перевірки. Проте, вказує, що до часу розгляду справи по суті підприємство вчинить дії по усуненню порушень, однак на повне їх усунення потрібен час і кошти. Відповідач вказав, що ним вчиняються заходи для усунення порушень в межах його можливостей. Відповідач просить суд не застосовувати крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи гуртожитку, оскільки такий захід не є спів мірним із виявленими порушеннями.

16 березня 2020 року ухвалою суду частково задоволено клопотання представника відповідача та призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.

Розгляд даної адміністративної справи неодноразово відкладався з об`єктивних причин, у тому числі, за клопотанням учасників справи (а.с.а.с.46-47;62-63).

У судове засідання 18.05.2020 року учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином (а.с.а.с.65-70).

18 травня 2020 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача також у судове засідання не з`явилася, проте 15 травня 2020 року на електронну адресу суду надіслала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням карантину.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, враховуючи достатність доказів наявних у матеріалах справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.12.2019 № 353 та посвідчення на проведення перевірки від 13.12.2019 №34/159 у період з 18 по 19 грудня 2019 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено перевірку гуртожитку Ужгородського УВП Синевір Українського товариства глухонімих, за адресою: 88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Загорська, буд.5.

За наслідками позапланової перевірки гуртожитку Ужгородського УВП Синевір Українського товариства глухонімих за адресою: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул.. Загорська, буд. 5 складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 19.12.2019 за № 712 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), а саме:

п.1. На об`єкті на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі відсутні. (Пункт 5,6. розділу II ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.2. Дотримання працівниками об`єкта встановленого протипожежного режиму не забезпечено. (Пункт 11 розділу II ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.3. Посадові особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки. (Пункти 15, 16, 20 розділу II ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.4. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. (Абзац перший пункту 2.5 розділу III ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.5. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення не вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. (Пункт 2.31 розділу III ППБУ, наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.6. Шляхи евакуації захаращуються меблями, та (або) обладнанням. (Пункт 2.37 розділу III ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.7. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, а здійснено за допомогою скруток . (Пункт 1.6 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.8. Тимчасові електромережі влаштовані та експлуатуються. (Пункт 1.8 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.9. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводиться 1 раз на 2 роки (Пункт 1.20 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року)

п.10. Будинки, приміщення та споруди системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту не обладнано. (Пункт 1.2 розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року); '

п.11. Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, не забезпечено. (Пункт 3.6 розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 12. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств спеціальні пожежні щити (стенди) не встановлено. (Пункт 3.11 розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 13. Вогнегасники не встановлено в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. (Пункт 3.15 розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 14. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, відсутні вказівні знаки згідно з ДСТУ 12.4.026-76 ССБТ Цвета сигнальньїе и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині так і поза приміщеннями (за потреби). (Пункт 3.10 розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 15. Переносні вогнегасники не розміщуються шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатньої для її повного відчинення. (Пункт 3.10 розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 16. Навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено. (Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

п. 17. Працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено. (Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Примірник вказаного акту отримано директором Ужгородського виробничого підприємства Синевір УТОГ, про що свідчить підпис у вказаному акті перевірки (а.с.19). Встановлено, що зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили.

Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пп.35 п.4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пп. 57 п.4 Указу Президента №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки. А саме, щодо виявлених порушень по пунктах зафіксованих у акті, управлінням роз`яснено наступне:

п. 1. Схематичний план евакуації повинен бути розроблений, затверджений керівником та вивішений на видимих місцях, для забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей.

п. 2. Встановлення протипожежного режиму на об`єкті забезпечує дотримання працівниками правил пожежної безпеки.

п. 3. Посадові особи повинні проходити навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки з метою покращення їх знань у випадку настання пожежі (надзвичайної ситуації).

п. 4. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні бути оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності для попередження займання матеріалів.

п. 5. Сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, що ускладнює евакуацію людей під час надзвичайної ситуації.

п. 6. Не може допускатися захаращування шляхів евакуації меблями та (або) обладнанням через ускладнення евакуації людей.

п. 7. З`єднання жил проводів і кабелів дозволяється тільки методом опресування, зварювання, паяння або затискачів, здійснювати методом скрутки не дозволяється через небезпеку настання пожежі через коротке замикання.

п. 8. Задля дотримання належного протипожежного стану об`єкта тимчасові електромережі влаштовуватися та експлуатуватися не повинні.

п. 9. Один раз на 2 роки повинен проводитись замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, задля запобігання короткому замиканню.

п. 10. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту та утримуватись в постійній готовності до виконання роботи задля своєчасної ліквідації надзвичайної ситуації.

п. 11. Приміщення об`єкту повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння, щоб мати змогу ліквідувати пожежу на початкових етапах;

п. 12. На території об`єкту повинні встановлюватися пожежні щити і укомплектовуватися згідно вимог ППБУ для успішної ліквідації пожежі на її початкових стадіях.

п. 13. Вогнегасники повинні встановлюватися в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі для швидкої та успішної ліквідації пожежі на її початковій стадії.

п. 14. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, повинні знаходитись вказівні знаки, знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині так і поза приміщеннями (за потреби), задля забезпечення своєчасного гасіння пожежі на первинних етапах.

п. 15. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатньої для її повного відчинення задля забезпечення своєчасного гасіння пожежі на первинних етапах.

п. 16. Повинно здійснюватись навчання керівного складу з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, задля покращення їх вмінь і навичок з питань протипожежного захисту.

п. 17. Працівники повинні забезпечуватися засобами колективного та індивідуального захисту для безпечної їх евакуації та проведення евакуації людей з приміщень під час пожежі (надзвичайної ситуації).

У відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно поданого відповідачем відзиву, відповідач зазначив, що усуватиме виявлені порушення, проте, у ході розгляду даної адміністративної справи відповідачем не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження усунення виявлених порушення

Варто зауважити, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Ужгородського виробничого підприємства Синевір Українського товариства глухих до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38629032) до Ужгородського виробничого підприємства "Синевір" Українського товариства глухих (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Огарьова, буд.3, код ЄДРПОУ 03972593) про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення гуртожитку Ужгородського УВП "Синевір" Українського товариства глухонімих, розташованого за адресою: 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Загорська, буд. 5 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору