Рішення

від 18.05.2020 по справі 480/2183/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 р. Справа № 480/2183/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, треті особи: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі по тексту - відповідач, приватний виконавець Дорошкевич В.Л.), треті особи: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович (далі по тексту - приватний нотаріус Колейчик В.В.), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (далі по тексту - ТОВ "Фінфорс") про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 61311235 від 16.03.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним виконавцем Стрілецькою Н.Ю., на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Колейчика В.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки виконавець не мав права відкривати дане провадження, у зв`язку з тим, що вона, як боржник не має жодного відношення до виконавчого округу м. Києва, відсутнє майно, розташоване в м. Києві та грошових коштів в безготівковій формі у банках, які зареєстровано в м. Києві та Київській області вона не має. Крім того, в тексті оскаржуваної постанови невірно зазначено адресу позивачки.

Відповідачем до суду було подано відзив на позов, в якому зазначено, що позивач не оскаржує дії приватного виконавця Дорошкевич В.Л. щодо відкриття виконавчого провадження. Натомість позивачем не було наведено жодних доводів на порушення приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. вимог чинного законодавства при винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.03.2020. З огляду на вищевикладене, вбачається, що предмет позову та доказова база жодним чином не співвідносяться між собою, підстави для визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.03.2020 - відсутні, оскільки таке рішення не буде містити законодавчого підґрунтя неправомірності дій приватного виконавця щодо винесення даної постанови, а доводи викладені у позовній заяві не мають відношення до предмету позову (а.с.29-30).

Ухвалою суду від 10.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження, відмовлено у залученні до участі у справі в якості третьої особи товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро-Стен", оскільки судом не встановлено, що рішення у даній справі може вплинути на його права та інтереси.

05.05.2020 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Кондратенка Ю.М., в якій ним зазначено, що ознайомившись з надісланими судом скан-копіями відзиву на позовну заяву, позивачка уточнює позовні вимоги та просить: визнати протиправними дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни щодо відкриття, ведення виконавчого провадження ВП № 61311235 та скасувати всі винесенні ним в межах цього виконавчого провадження постанови, у т.ч.: "Про відкриття виконавчого провадження" від 19.02.2020; "Про стягнення з боржника основної винагороди" від 19.02.2020; "Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження" від 19.02.2020; "Про арешт коштів боржника"; "Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника" від 16.03.2020 (а.с.148).

Ухвалою суду від 05.05.2020 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправними дій Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни щодо відкриття, ведення виконавчого провадження ВП № 61311235 та скасування всіх винесених ним в межах цього виконавчого провадження постанов та поновлено такий строк. Даною ухвалою відповідачу було надано час для подання відзиву на уточнені позовні вимоги.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідачем подано відзив, в якому зазначено, що у виконавчому написі № 1629 від 10.02.2020 виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. вказано, що місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . Оскільки до приватного виконавця надійшов виконавчий документ, у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.

20.02.2020 приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61311235 позивачу рекомендованим поштовим відправленням, про що свідчить реєстр відправлених повідомлень (№0200244929973). Тобто, позивач була належним чином повідомлена про відкриття виконавчого провадження №61311235.

Відповідач зазначає, що позивачем не було наведено жодних доводів на порушення приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. вимог чинного законодавства при винесенні постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця від 19.02.2020 та постанови про арешт коштів боржника від 19.02.2020.

Також позивач у своїй позовній заяві просить визнати протиправною та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19.02.2020. Проте, на переконання відповідача, постанова була винесена приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. на підставі ст.42 Закону України Про виконавче провадження та відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та є цілком законною та правомірною (а.с.156-158).

Позивач та відповідач в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, пояснень щодо позову не надав.

На підставі ч. 3 ст. 205 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у справі не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно паспортних даних ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5).

Судом встановлено, що 10.02.2020 приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. видано виконавчий напис №1629 про звернення стягнення з боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 8782,80 грн. (а.с.39).

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.В., на підставі вищезазначеного виконавчого напису, винесла постанову ВП № 61311235 від 19.02.2020 про відкриття виконавчого провадження, адреса боржника - ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_1 (а.с.41-42).

Крім того, 19.02.2020 приватним виконавцем Дорошкевич В.В. були винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.43), про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.44-45), про арешт майна боржника (а.с.46) та про арешт коштів боржника (а.с.47-49, 51).

На запит приватного виконавця Пенсійним фондом України було надано інформацію про місце роботи позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ВВ Агро-Стен (код ЄДРПОУ 32891690, Сумська область, смт. Верхня Сироватка, вул. Макаренка, 2 Г) (а.с.58).

16.03.2020 приватним виконавцем Дорошкевич В.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.8, 59-60).

Позивачка, вважаючи протиправними такі дії та рішення приватного виконавця, звернулась до суду за захистом свої прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, в тому числа такого виконавчого документа як виконавчий напис нотаріуса.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною першою ст. 19 Закону №1404-VIII передбачено, серед іншого, право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

В свою чергу, згідно частини першої ст. 27 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 02.06.2016 №1403-VІІІ (далі - Закон №1403-VІІІ) фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до частин 1, 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною 1 ст. 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч.3 ст.26 Закону №1404-VIII).

Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 48 Закону №1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Отже, виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом №1404-VIII випадках приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим округом відповідача є місто Київ. Вказані обставини не заперечувались відповідачем. Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, в територіальних межах міста Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у місті Києві, або ж майно боржника знаходиться в межах міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії паспорту позивачки, виданого в 1997 році, з відмітками про реєстрацію місця її проживання (а.с.5), ОСОБА_1 ще з 22.05.1998 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі і на час відкриття 19.02.2020 виконавчого провадження №61311235 та прийняття оскаржуваних постанов в межах даного виконавчого провадження. Відмітки про зміну місця реєстрації в паспорті позивача відсутні.

Виключно вказана адреса місця реєстрації боржника зазначена у договорі надання коштів у позику від 30.03.2018 №234039-А (а.с.31-37) та у додатковій угоді до нього (а.с.38), а також дана адреса місця реєстрації позивача міститься у виконавчому написі нотаріуса (а.с.39), та заяві про примусове стягнення ТОВ "Фінфорс" (а.с.31).

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах виконавчого провадження містяться копії супровідних листів, якими відповідачем направлялися оскаржувані постанови позивачці на адресу: АДРЕСА_2 (звор.бік а.с.42, а.с.44, звор.бік а.с.45, а.с.47, звор.бік а.с.48).

Отже, при відкритті виконавчого провадження інформація про місце проживання була відома відповідачу.

Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів реєстрації місця проживання чи місця перебування ОСОБА_1 або наявності у останньої майна за адресою: АДРЕСА_1 , на момент відкриття виконавчого провадження.

При цьому, відповідно до частини 5 статті 24 Закону №1404-VIII, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Однак, відповідач всупереч вищезазначеній нормі при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність боржника чи його майна або про місце роботи боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Також судом взято до уваги, що пунктом 3 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Проте матеріали справи, в тому числі копії матеріалів виконавчого провадження №61311235 (а.с.31-63), не містять докази, які б підтверджували, що під час здійснення виконавчого провадження, відповідачем вчинялися будь-які дії стосовно з`ясування місця проживання, перебування ОСОБА_1 або знаходження її майна.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем не дотримано вимоги ст. 24 Закону №1404-VIII та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження його майна, а в іншому виконавчому окрузі, у зв`язку з чим оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження №61311235 не може відповідати критеріям правомірності, встановлених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується інших оскаржуваних постанов, прийнятих в межах даного виконавчого провадження №61311235, суд відмічає, що згідно ст. 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

За приписами ст.ст. 26, 27 Закону №1404-VIII, ст. 31 Закону №1403-VІІІ приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця.

Крім іншого, нормами ст. 56 Закону №1404-VIII передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника; постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна; арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. А відповідно до ст. 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації; про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Системний аналіз вказаних норм, свідчить про те, що прийняттю таких постанов як про арешт коштів боржника; про арешт майна боржника; про стягнення з боржника основної винагороди; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника передує відкриття виконавчого провадження. В той же час, як встановлено судом постанова про відкриття виконавчого провадження №61311235, була прийнята з порушенням вимог Закону №1404-VIII.

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відтак, зважаючи на протиправність прийняття відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження №61311235, оскаржувані постанови від 19.02.2020, прийняті у даному виконавчому провадженні №61311235 про арешт коштів боржника; про арешт майна боржника; про стягнення з боржника основної винагороди; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та від 16.03.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника також не можуть відповідати критеріям правомірності, встановлених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У спірних відносинах відповідач в силу вимог Закону №1404-VIII та Закону №1403-VІІІ у відношенні до позивача здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі закону, а відтак в розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В .Л. є суб`єктом владних повноважень.

Однак, в порушення вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено правомірність прийнятих нею оскаржуваних постанов після прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, а отже вони також підлягають скасуванню.

При цьому, суд зазначає, що представник позивача при уточненні позовних вимог просить скасувати всі винесенні приватним виконацем в межах виконавчого провадження №61311235 постанови, у т.ч.: "Про відкриття виконавчого провадження" від 19.02.2020; "Про стягнення з боржника основної винагороди" від 19.02.2020; "Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження" від 19.02.2020; "Про арешт коштів боржника"; "Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника" від 16.03.2020.

У той же час, відповідачем в межах виконавчого провадження №61311235 було винесено 19.02.2020 також постанову про арешт майна боржника, яку позивач не вказує (а.с.46).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на те, що позивач просив скасувати всі винесенні приватним виконацем в межах цього виконавчого провадження постанови, з метою максимального захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати постанову відповідача, винесену 19.02.2020 в межах виконавчого провадження №61311235, про арешт майна боржника.

Крім того, в уточненій позовній заяві представник позивача, серед іншого, просить визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни щодо відкриття, ведення виконавчого провадження ВП № 61311235.

Проте, такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на переконання суду, достатнім та допустимим способом захисту прав та інтересів позивача є визнання протиправними та скасування оскаржених постанов, прийнятих приватним виконавцем в межах цього виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача суму судового збору в розмірі 840,80 грн., сплаченого за подання позовної заяви згідно квитанції від 02.04.2020 (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 71-А, м. Київ, 02002), треті особи: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович (вул. Грушевського, 15, напівпідвал 5 під`їзд, офіс 5, м. Бровари, Київська область, 07401), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (Новопечерський провулок, буд. 19/3, корпус 2, офіс 9, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41717584) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про:

- відкриття виконавчого провадження №61311235 від 19.02.2020, щодо примусового виконання виконавчого напису №1629 від 10.02.2020, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем,

- стягнення з боржника основної винагороди від 19.02.2020 ВП №61311235,

- розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19.02.2020 ВП №61311235,

- арешт коштів боржника від 19.02.2020 ВП №61311235,

- арешт майна боржника від 19.02.2020 ВП №61311235,

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.03.2020 ВП №61311235.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 71-А, м. Київ, 02002) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя А.Б. Діска